Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз пізиформний (Cysticercosis pisiformis) — захворювання кролів та зайців, яке викликає личинкова стадія Cysticercus pisiformis цестоди Taenia pisiformis з родини Taeniidae. Цистицерки паразитують на серозних покривах черевної порожнини (сальник, очеревина), розміщуючись у вигляді гронових нагромаджень. Статевозрілий гельмінт Т. pisiformis локалізується у тонкому відділі кишечника м'ясоїдних. Захворювання супроводжується загибеллю та перехворюванням тварин, зниженням продуктивності й м'ясних якостей кролів.

Характеристика збудника.

Cysticercus pisiformis овальної форми міхур величиною з горошину, який містить прозору рідину та колекс величиною з просяне зерно.

Статевозріла стадія Т. pisiformis — озброєний ціп'як довжиною до 2 м, в стробілі нараховується близько 400 члеників. Задні кінці кожного членика ширші їх переднього краю, що надає усій цестоді характерного вигляду. Статеві отвори неправильно чергуються. Зрілі членики мають розгалужену (деревоподібну) матку з латеральними і додатковими гілками, наповненими яйцями гельмінта округлої або злегка овальної форми.

Розвиток паразита здійснюється з участю дефінітивних (собаки, коти, лисиці, вовки, шакали) і проміжних живителів (кролі, зайці; рис. 32). Дефінітивні живителі з екскрементами виділяють у зовнішнє середовище зрілих члеників, які потрапляють на землю, у траву, корми, воду та ін. Зараження кролів та зайців настає при поїданні з кормом або водою яєць паразита. Звільнившись від яйцевих оболонок, онкосфери проникають у слизову оболонку кишечника. Потім по зворотній вені або лімфатичних судинах заносяться у печінку, рідше — в інші органи й тканини. Руйнуючи паренхіму органа, цистицерки через капсулу печінки потрапляють у черевну порожнину, прикріплюються до сальника, де через 2—2,5 міс досягають інвазійної стадії. При поїданні собаками та іншими м'ясоїдними внутрішніх органів кролів і зайців, уражених цистицерками, вони заражаються теніозом пізиформним. Статевозрілої стадії паразит досягає у тонкому відділі кишечника лисиць за 80—95 днів і в організмі собак — за 35 днів.

Схема розвитку ціп'яка пізиформного

Рис. 32. Схема розвитку ціп'яка пізиформного:
1 — сколекс цестоди; 2 — гермафродитний членик; 3 — зрілий членик; 4 — яйце;
 5 — пізиформні цистицерки; 6 — сальник кроля, уражений личинковою стадією ціп'яка

 

Патогенез та патологоанатомічні зміни. Як і при тонкошийному цистицеркозі, патогенний вплив на організм заражених тварин цистицерки виявляють у період міграції і виходу їх через капсулу печінки в черевну порожнину, що супроводжується зниженням апетиту, схудненням і розвитком анемії. У печінці знаходять гіперплазію жовчних ходів, крововиливи в паренхіму, а інколи — гнійний гепатит. Під капсулою печінки знаходять молодих цистицерків.

Імунітет вивчений недостатньо. Rickard, 1974 (цит. за Степановим А.В., 1979) вважає, що тривале перебування цистицерків (С. pisiformis) в організмі кролів забезпечує їх стійкість проти повторного зараження. За його даними, розвинені цистицерки виробляють антитіла, які в сенсибілізованому організмі перешкоджають розвитку паразита (цистицерка). Спроба створення імунітету у собак проти Т. pisiformis шляхом введення антигену, приготовленого з статевозрілих цестод та онкосфер, не принесла успіху.

Клінічні ознаки.

У хворих тварин погіршується апетит, вони більше лежать, відстають у рості й розвитку. Слизові оболонки очей і ротової порожнини анемічні, печінка при пальпації збільшена, щільна й болюча. Спостерігається висока смертність серед кроленят 1—2-місячного віку.

Діагностика.

Прижиттєва діагностика слабо розроблена. Ураховують клінічну картину у початковий (гострий) період хвороби. Точний діагноз встановлюють при розтині трупів і ветеринарно-санітарному дослідженні тушок кролів. Для виявлення молодих цистицерків у паренхімі печінки її подрібнюють руками і досліджують методом послідовного промивання.

Лікування не розроблено.

Профілактика та заходи боротьби ті, що й при інших ларвальних теніїдозах. Велике значення мають знищення виявлених цистицерків, утилізація уражених органів, трупів тварин і бродячих собак, планова дегельмінтизація собак. Забороняється згодовувати собакам та хутровим звірям сирими органи черевної порожнини кролів та зайців, не допускати собак на кролеферми й у віварії. Регулярно дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Цистицеркоз пізиформний

Наступна сторінка     -  Цистицеркоз овісний

Попередня сторінка  -  Цистицеркоз тенуікольний

Вернутися на початок сторінки - Цистицеркоз пізиформний

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.