Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз (Trichocephalosis) — гельмінтозне захворювання свиней і диких кабанів, що спричиняє нематода Trichocephalus suis з родини Trichocephalidae, підряду Trichocephalata, які паразитують у товстому відділі кишечника. Трихоцефали мають дуже тонкий, схожий на волосину, головний кінець, тому їх ще називають волосоголовцями. Захворювання поширене в усіх областях України. Інвазія завдає значних збитків свинарству в основному внаслідок відставання у рості, розвитку та загибелі молодняка свиней.

Характеристика збудника хвороби.

Свинячий волосоголовець має дуже тонкий ниткоподібний головний і товстий хвостовий кінці тіла (рис. 61). Головний кінець у 2,5 раза довший за хвостовий.

Рис. 61. Trichocephalus suis:
1 — зовнішній вид паразита; 2 — хвостовий кінець самця; 3 — яйце

 

Самець має довжину 2—5 см. Хвостовий кінець скручений у спіраль і закінчується тупо зрізаною вершиною. У самця є одна спікула (довжиною 1,7—2,5 мм) і спікулярна піхва, покрита кутикулярними шипами. Довжина самки 3,9—6,3 см. Вульва відкривається при переході задньої товстої в передню тонку частину тіла. Стінки вульви та вагіни вкриті шипиками. Яйця дрібні, бочкоподібної форми, з пробками на полюсах, розміром 0,052—0,061 х 0,027—0,030 мм, покриті щільною гладенькою оболонкою жовтого кольору. У свіжовиділеному яйці міститься ембріон у передсегментаційній стадії.

Розвиваються волосоголовці без проміжного живителя. Незрілі яйця трихоцефала разом з фекаліями свиней виділяються назовні. При сприятливих умовах навколишнього середовища вони дозрівають і через 29—35 днів стають інвазійними.

Свині заражаються при проковтуванні інвазійних яєць паразита з кормом або водою. У кишечнику тварин з них виходять личинки і, не мігруючи по кровоносній системі, через 40—45 днів досягають статевозрілої стадії. Живе паразит в організмі свиней З—4 міс, після чого відмирає.

Епізоотологічні дані.

Джерелом інвазії є хворі на трихоцефальоз поросята або свині-гельмінтоносії. Хвороба передається через забруднені фекаліями корми, воду, вим'я підсисної свиноматки тощо.

Найбільш сприйнятливі до трихоцефальозу поросята віком від 2 до 4 міс. Свині старше одного року уражуються значно рідше. Масове зараження підсвинків відбувається у теплий період року на вигульних майданчиках, у свинарниках при недотриманні гігієнічних правил утримання і годівлі. При табірному утриманні зараження свиней знижується. Яйця трихоцефалів мають товсту оболонку, стійкі проти дії хімічних засобів (креоліну, карболової кислоти та ін.), однак порівняно швидко вони гинуть при висушуванні, високій температурі і під дією сонячного проміння.

Патогенез.

Волосоголовці проникають через слизову оболонку товстої кишки, травмують її, порушують цілісність кровоносних судин, внаслідок чого виникає запалення кишечника. Травмуючи слизову оболонку, гельмінти створюють сприятливі умови для проникнення секундарної інфекцій Настає сенсибілізація організму й виникають алергічні реакції. Все це призводить до розладу травлення та виснаження тварин.

Клінічні ознаки.

У хворих на трихоцефальоз свиней спостерігаються відсутність апетиту, розлади діяльності травного каналу (проноси з домішкою слизу та крові), прогресивне виснаження, болючість черевної стінки, а також загальне пригнічення, відставання у рості молодняка. При значному зараженні свиней трихоцефальозом хвороба закінчується загибеллю поросят.

Патологоанатомічні зміни.

Характерні патологоанатомічні зміни спостерігаються у товстому кишечнику. У місцях локалізації трихоцефалів виявляють набряки і некроз слизової оболонки. Вона запалена, подекуди покрита крововиливами, виразками, з вогнищами некрозу.

Паразити своїми тонкими головними кінцями проникають у слизову оболонку товстого відділу кишечника, міцно тримаються у його просвіті. Виявляють також збільшення печінки, дряблість серцевих м'язів та набряк легень.

Діагностика.

Діагноз встановлюють із урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін, а також результатів мікроскопічного дослідження проб фекалій свиней за методами Фюллеборна, Щербовича, а також флотаційного — Г.А.Котельникова і В.М.Хренова з аміачною селітрою. Яйця трихоцефалів легко диференціювати від яєць інших гельмінтів, що заражають свиней, за характерною їм формою.

Посмертно трихоцефальоз діагностують при знаходженні паразитів на слизовій оболонці сліпої кишки або в кишковому вмісті.

Лікування та профілактика.

Для лікування трихоцефальозу застосовують нілверм у дозі 15 мг/кг маси тіла при дворазовому груповому згодовуванні. Тіабендазол призначають у дозі 50 мг/кг маси при одноразовому груповому згодовуванні.

Ефективним є бубулін у дозі 0,075 мг/кг. Препарат вводять внутрішньом'язово двічі з інтервалом 24 год. Бенацил призначають у дозі 0,2 г/кг маси двічі з інтервалом 24 год з кормом. Гігроветин застосовують груповим методом з кормом у суміші з 1 т комбікорму. Лікувальну суміш згодовують поросятам з 14-денного віку протягом 75 днів (за зоотехнічними нормами).

При змішаних нематодозах (трихоцефальоз, аскаридоз і езофагостомоз свиней) ефективний 2—5 %-ний водний розчин диптерексу у дозі 0,1 г/кг маси всередину два дні підряд.

У свинарських господарствах, неблагополучних щодо трихоцефальозу свиней, їх у теплу пору року утримують у таборах, пасовищні ділянки змінюють кожні два тижні. Дотримуються гігієнічних правил годівлі та напування тварин. Поросят піддають профілактичним дегельмінтизаціям двічі на рік: навесні — перед початком сезону випасання і восени — перед переведенням тварин у свинарники.

При виявленні уражених трихоцефальозом тварин щодня старанно вичищають приміщення від гною. Один раз на декаду обладнання та станки дезинвазують гарячим 4 %-ним розчином гідроокису натрію.

Видалений з усіх приміщень гній знезаражують у очисних спорудах.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Трихоцефальоз свиней

Наступна сторінка     -  Трихоцефальоз жуйних

Попередня сторінка  -  Трихоцефалятози тварин

Вернутися на початок сторінки - Трихоцефальоз свиней

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.