Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Токсоплазмоз

Збудником токсоплазмозу (Toxoplasmosis) — є одноклітинний організм Toxoplasma gondii з родини Eimeriidae. Токсоплазмоз зустрічається повсюдно. Хворіють ссавці, птахи, а також людина.

Характеристика збудника хвороби.

В організмі сільськогосподарських тварин (проміжні живителі) проліферативні форми збудника (трофозоїти) і цисти локалізуються у різних клітинах органів і тканин (головний мозок, печінка, селезінка, легені, серце, ендотеліальні клітини, лейкоцити, плазма крові, перитонеальна рідина, скелетні м'язи). Трофозоїти аркоподібної або напівмісяцевої форм, нагадують часточки апельсина, їх розміри 4—8 х 2—4 мкм. У центрі токсоплазми розміщене великих розмірів ядро. Внаслідок багаторазового поділу шляхом пупкування трофозоїтів (безстатеве розмноження) виникають округлої або овальної форми цисти величиною до 150 мкм. Вони вміщують у собі велику кількість мерозоїтів. Утворення трофозоїтів і цист в організмі тварин відбувається за 1—3 тижні. Трофозоїти формуються при гострому перебігу хвороби. В цей період збудники виділяються у зовнішнє середовище з молоком, слиною, сечею, витіканнями із носової порожнини, очей, статевих органів. Цисти виникають при хронічному токсоплазмозі.

У котів відбувається статевий розвиток токсоплазм (рис. 6). Після проникнення в організм котячих цисти руйнуються. З них виходять мерозоїти, які проникають в епітеліальні клітини кишечника, де відбувається шизогонія і гаметогонія. При з'єднанні мікрогамети з макрогаметою виникає зигота, яка згодом перетворюється в овальної форми ооцисту (11—13 х 14 мкм). Розвиток паразита в кишечнику котячих триває 7—10 днів. Після цього ооцисти з фекаліями потрапляють у зовнішнє середовище. Тут протягом З—5 діб відбувається стадія спорогонії. Ооцисти у зовнішньому середовищі можуть зберігати життєздатність протягом кількох місяців. Після проникнення в організм сільськогосподарських тварин інвазійних ооцист з них вивільнюються спорозоїти, які згодом перетворюються у трофозоїти.

Циркуляція Toxoplasma gondii у синантропному вогнищі

Рис. 6. Циркуляція Toxoplasma gondii у синантропному вогнищі:
1 — статевий цикл розвитку в організмі кота; 2 —безстатеве розмноження в організмі проміжних живителів; 3 — ооциста токсоплазми в зовнішньому середовищі

 

Епізоотологічні дані.

Токсоплазмоз належить до природно-вогнищевих хвороб. Збудники хвороби виявлені практично у всіх ссавців та птахів. Важливу роль в епізоотології захворювання відіграють мишоподібні гризуни. У тварин захворювання може проявлятися у вигляді ензоотичних спалахів при значній летальності. Дефінітивні живителі (коти) заражаються збудниками токсоплазмозу головним чином при згодовуванні їм непровареного м'яса з трофозоїтами і цистами від хворих тварин, а також інвазованих мишей та щурів. Інвазування проміжних живителів, у тому числі й людини, може відбуватися аліментарним шляхом під час проникнення з кормом (їжею) та водою інвазійних ооцист або через недостатньо термічно оброблені боєнські відходи, продукти тваринного походження, в утробі матері тощо.

Імунітет при токсоплазмозі нестерильний. Гуморальний імунітет характеризується виробленням специфічних антитіл, які зберігаються в організмі тварини протягом кількох років і можуть бути виявленими за допомогою серологічних реакцій.

Патогенез багато в чому залежить від вірулентності штамів токсоплазм. В організмі тварин збудники хвороби лімфогенним та гематогенним шляхами проникають у центральну нервову систему, паренхіматозні й статеві органи, лімфоїдні тканини. Вони є причиною виникнення запальних процесів у місцях їх локалізації, виділяють токсини, які здатні викликати значні морфологічні й функціональні порушення.

Клінічні ознаки.

Спостерігаються гострий, підгострий та хронічний перебіг токсоплазмозу. Проте в більшості випадків хвороба перебігає хронічно й безсимптомно.

При гострому перебігу інкубаційний період триває 2—4 доби. Температура тіла підвищується, прискорюються пульс та дихання, з'являється кашель. Хворі тварини пригнічені, відмовляються від корму та води. У них спостерігаються кон'юнктивіт та гнійно-слизові виділення із носової порожнини, у самок можливі аборти. Інколи з'являються виродливі плоди (гідроцефалія, ураження очей, недорозвинення кінцівок). У кінці хвороби виникають парези і паралічі. Зареєстровані тяжкі епізоотії токсоплазмозу свиней, курчат, кролів.

У свиней хвороба проявляється гіперемією шкіри, збільшенням поверхневих лімфатичних вузлів. Характерною ознакою її у птахів є загальне пригнічення і слабкість, опущення крил. Серед молодняка віком до одного місяця смертність може становити від 40 до 80%. У собак спостерігається пронос, фекалії нерідко з домішками крові, з'являються дерматити і кон'юнктивіти. Можлива блювота.. Інкубаційний період при токсоплазмозі котів 6—9 днів. Хворі тварини пригнічені, у них підвищується температура тіла, знижується апетит, виникає пронос.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині трупів загиблих від токсоплазмозу тварин, спостерігають запалення і набряк легень, збільшення печінки, селезінки та лімфатичних вузлів і наявність у них некротичних ділянок, а також явищ гастроентериту.

Діагностика.

Остаточно діагноз на токсоплазмоз ставлять при виявленні під мікроскопом збудників в пофарбованих за методом Романовського мазках із пунктатів лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, спинно-мозкової, плевральної і перитонеальної рідин та мозку. Важливу роль відіграють серологічні методи діагностики: Ό3Κ, ΡΗΓΑ, ELISA РІФ, реакція Себіна-Фельдмана. Однак вони ще не знайшли застосування в повсякденній практиці, оскільки відсутні стандартні серійні антигени. Одним із основних методів діагностики токсоплазмозу є також біопроба. Для її постановки беруть шматочки головного мозку, печінки, селезінки, лімфатичних вузлів або органів абортованого плода (всього 1 г), поміщають їх в фарфорову ступку, додають 3 мл фізіологічного розчину й ретельно розтирають. Одержану суспензію вводять у черевну порожнину 4—5 білим мишам (по 0,5 мл). При наявності токсоплазм через 5—7 днів нісля введення суспензії з'являється тяжка форма хвороби. Для виявлення збудників беруть транссудат із черевної порожнини й готують мазки. Із головного мозку роблять мазки-відбитки. їх фіксують, фарбують по Романовському фарбою Гімза й мікроскопічним методом (з використанням імерсійної системи) виявляють токсоплазм. Для знаходження цист збудників мазки досліджують при збільшенні мікроскопа 7 х 20. У котів ооцисти токсоплазм виявляють при дослідженні фекалій за методом Фюллеборна або Дарлінга.

Токсоплазмоз потрібно диференціювати від лептоспірозу великої рогатої худоби, чуми собак, еймеріозу птахів. Вирішальну роль при цьому відіграють лабораторні методи діагностики.

Лікування сільськогосподарських тварин не розроблене. Хворій птиці можна застосовувати премікс хімкокциду-6 у дозі 0,1 % від корму. При гострому перебігу хвороби препарат дають протягом 10 днів підряд, при хронічному — 25 днів. Котам хімкокцид призначають у дозі 24 мг/кг всередину з кормом один раз на день протягом трьох діб підряд, згодом —28 днів, доза 12 мг/кг.

Профілактика.

Не слід допускати на тваринницькі ферми котів. Не рекомендується згодовувати їм у сирому вигляді м'ясо й м'ясопродукти. Абортовані плоди знищують, а в приміщеннях проводять дезинвазію за допомогою 2—3%-ного розчину хлорного вапна або 10%-ного розчину їдкого натру.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Токсоплазмоз

Наступна сторінка     -  Ізоспорози собак і котів

Попередня сторінка  -  Кокцидіїдози свиней

Вернутися на початок сторінки - Токсоплазмоз

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.