Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Телязіоз великої рогатої худоби

Телязіоз (Thelaziosis) — сезонний ензоотичний гельмінтоз очей різних видів тварин, переважно великої рогатої худоби, спричинюваний біонематодами підряду Spirulata, родини Thelaziidae: Thelazia rhodesi, Th. gulosa, Th. skrjabini. Вид Th. rhodesi паразитує у кон'юнктивальному мішку, інші два види — у протоках слізних залоз. Клінічно хвороба проявляється сльозотечею, кон'юнктивітом або кератокон'юнктивітом, іноді помутнінням рогівки ока, утворенням більма та втратою зору.

Характеристика збудників.

Дрібні нематоди, довжина тіла самців 7—11 мм, самок— 10—20, ширина — 0,18—0,5 мм. Вид Th. rhodesi має поперечну покресленість, у інших видів вона відсутня (рис. 56). У Th. gulosa — широка ротова капсула, у Th. skrjabini — дві короткі спікули однакової довжини.

Збудники телязіозу великої рогатої худоби — головні кінці паразитів

Рис. 56. Збудники телязіозу великої рогатої худоби — головні кінці паразитів:
1 — Thelazia rhodesi; 2 — Th. gulosa; 3— Th. skrjabini; 4 — яйце; 5 —личинка

 

Проміжні живителі різні види мух: Musca autumnalis, М. larvipara, Morellia simplex та ін.

Запліднені самки збудника народжують велику кількість живих рухливих личинок, які із слізьми потрапляють у ділянку внутрішнього куточка ока і їх заковтують проміжні живителі. Личинки двічі линяють, розвиваючись у організмі мух до інвазійної стадії за 15—30 днів. Дефінітивні живителі заражаються, коли муха знову знаходиться біля ока. Інвазійні личинки телязій через хоботок мух потрапляють на шкіру, а потім в очі, де через 20—25 днів стають статевозрілими. Тривалість життя телязій — 8—12 міс.

Епізоотологічні дані.

Телязіоз великої рогатої худоби реєструють в усіх зонах України. Ензоотії інвазії спостерігаються влітку— в липні — серпні, а перші випадки захворювання — у кінці травня — на початку червня. Джерелом інвазії є хворі тварини та паразитоносії, а також уражені проміжні живителі. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з проміжними живителями на пасовищі. Частіше уражується велика рогата худоба в молодому віці. Основний збудник хвороби Th. rhodesi. Телязій виявляють в очах у будь-яку пору року, але найбільше — влітку.

Імунітет після перехворювання не розвивається.

Патогенез полягає у впливі телязій механічною дією та інокуляцією банальної мікрофлори.

Клінічні ознаки.

Хвороба розвивається у три стадії. Перша стадія характеризується сльозотечею, світлобоязню, кон'юнктивітом; друга — серозно-слизовим або гнійним кон'юнктивітом з сильним витіканням з очей, набряком повік; третя — помутнінням рогівки, іноді утворенням більма, прорив рогівки, втратою зору.

Діагностика.

Для виявлення хворих тварин щотижня необхідно проводити клінічний огляд тварин. Діагноз на інвазію встановлюють за характерними клінічними ознаками. Також досліджують рідину, що витікає при промиванні очей, на наявність телязій та їх личинок.

Лікування.

Для дегельмінтизації тварин при телязіозі очі тварин промивають спринцівкою з м'яким наконечником під тиском. Розчини вводять під третю повіку ока у кількості 50—75 мл, підігріті до 38—39 °С. При телязіозі, збудником якого є Th. rhodesi, застосовують водні розчини борної кислоти (2—3 %-ні), йоду (йоду кристалічного — 1 г, йодистого калію —2, води перевареної та профільтрованої — 2000 мл). Лізол та іхтіол — у формі 3 %-ної емульсії на риб'ячому жирі. Усі розчини готують у день лікування. При телязіозі, збудниками якого є Th. gulosa, Th. skrjabini, застосовують дитразину цитрат у дозі 0,01—0,015 г/кг маси тіла тварини у вигляді 25 %-ного розчину підшкірно, дворазово.

Лікувальну дегельмінтизацію проводять триразово з проміжком 2—3 дні. При розвитку кон'юнктивітів та кератитів і ускладненні їх інфекцією призначають сульфаніламіди, антибіотики.

Профілактика.

У неблагополучних щодо телязіозу господарствах основним профілактичним заходом є поголовна профілактична дегельмінтизація великої рогатої худоби водним розчином йоду, хлорофосу або іншим препаратом. Профілактичну дегельмінтизацію проводять у зимовий період або навесні до початку льоту мух-корівниць. У період масового льоту мух тварин обробляють від нападу комах інсектицидами (емульсією ціодрину та іншими). Обробку проводять кожну декаду.

Профілактичним заходом проти телязіозу є стійлово-табірне утримання великої рогатої худоби, а також згодовування молодняку в пасовищний період фенотіазино-сольової суміші, що сприяє зниженню кількості польових мух у зв'язку з масовою загибеллю у фекаліях личинок.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Телязіоз великої рогатої худоби

Наступна сторінка     -  Спіруратози птиці

Попередня сторінка  -  Спіруратози

Вернутися на початок сторінки - Телязіоз великої рогатої худоби

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.