Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Скрябінемоз

Скрябінемоз (Skrjabinemosis) — це переважно з хронічним перебігом і періодичним загостренням нематодозна інвазія дрібної рогатої худоби, збудником якої є Skrjabinema ovis із родини Syhaciidae, яка локалізується у товстому відділі кишечника цих тварин. Захворювання супроводжується інтенсивним свербіжем прианальних ділянок шкіри, дерматитом та зачісом волосяного покриву на корені хвоста, підвищеною збудливістю, схудненням, анемією, зниженням дійними тваринами надоїв.

Характеристика збудника.

Skrjabinema ovis — ниткоподібна, жовтувато- чи сірувато-білого кольору, невелика (3—7 мм) нематода. Ротовий отвір сформований трьома великими та трьома маленькими проміжними губами. На головному кінці є кутикулярного походження везикула та невеликі крила, Рот переходить у циліндричний стравохід з об'ємним кулястим розширенням — бульбусом. Самці менші (3—3,5 мм) за самок (6,8—7 мм). Форма тіла їх гачкоподібна, а хвостовий кінець самця має спікулу, рульок та особливої будови бурсу. Вульва знаходиться в передній частині тіла самки. Яйця скрябінем мають асиметричну форму, їх величина 0,054—0,061 x 0,032—0,034 мм. Локалізуються у сліпій та ободовій кишках дрібних жуйних.

Геогельмінти. Розвиток відбувається за оксиуридним типом. Статевозрілі самки скрябінем мігрують до анального отвору, відкладають на шкіру прианальних складок яйця з уже сформованими личинками. Інколи самок знаходять на стегнах, вим'ї чи мошонці тварин. Після відкладення яєць самки гинуть і виділяються з фекаліями назовні. Сприйнятливі жуйні (вівці, кози, джейрани) інвазуються, проковтуючи яйця цього гельмінта з кормом чи водою, а також при розчісуванні зубами прианальної ділянки тіла. В тонкому відділі кишечника із яєць вилуплюються личинки. Через 18 діб закінчується статева диференціація личинок. На 39-ту добу в гонадах самки з'являються яйця з зародком на стадії морули. Паразитує скрябінема у вівці приблизно 3 міс.

Епізоотологічні дані.

Скрябінемоз реєструють в Україні майже повсюди. Екстенсивність інвазії у овець нерідко досягає 50—70 %, у кіз— 12—18 %. Інтенсивність інвазії у деяких тварин коливається від поодиноких особин до сотень і навіть тисяч. Частіше інвазується молодняк першого року життя. З віком зараженість його знижується, а дорослі тварини стають паразитоносіями. Інвазуються вівці та кози головним чином у приміщеннях. Пік інвазії у центральному регіоні України припадає на весну. Влітку інвазованість тварин мінімальна. На цьому рівні вона зберігається і взимку. Дикі жуйні можуть підтримувати природну вогнищевість цієї інвазії.

Яйця скрябінем стійкі як проти низьких, так і високих температур: на фекаліях при 6 °С вони зберігають життєздатність до 49 діб, при +31 °С — до 37. Нестійкі вони проти дії прямих сонячних променів: влітку на землі гинуть через 5—6 год.

Патогенез скрябінемозу не вивчений.

Клінічні ознаки спостерігаються при інтенсивній інвазії, особливо у ослаблених тварин. Найбільш характерними є свербіж збоку ануса та прианальної ділянки шкіри. Хворі тварини притискуються задньою частиною тіла до стінок приміщення, перегородок, годівниць чи напувалок й інтенсивно-розчісують сверблячі місця. На корені хвоста чи курдюці з'являються сліди механічного пошкодження шкіри, а потім і дерматит з його специфічними ознаками. Нерідко ознаки запалення з'являються і на внутрішній поверхні хвоста, інколи навіть з виразками.

Патологоанатомічні зміни при цьому захворюванні не вивчені.

Діагностика.

Діагноз встановлюють з урахуванням клініко-епізоотологічних даних і результатів спеціального дослідження.

Для прижиттєвої етіологічної діагностики скрябінемозу у жуйних застосовують як метод зскрібка з шкіри прианальних складок, так і метод Фюллеборна. Техніка одержання зскрібка та його дослідження не мають будь-яких відмін від методики, описаної при оксиурозі коней. Методом флотації за Фюллеборном досліджують ранкові порції фекалій з метою виявлення у них яєць нематоди. Інколи в цих фекаліях знаходять і самих гостриків. Заслуговує на увагу спеціалістів ветеринарної медицини при дослідженні дрібної рогатої худоби застосування методу липкої прозорої стрічки. З її допомогою можна одержати відбитки з шкіри прианальної ділянки, скласти вдвоє липкою поверхнею, а перед мікроскопічним дослідженням розгорнути й наклеїти на предметне скло.

Зскрібок і відбитки роблять з поверхні ануса, прианальної ділянки, промежини та внутрішньої поверхні кореня хвоста. Посмертно скрябінем знаходять у вмісті товстого кишечника при поверховому його огляді.

Заходи боротьби.

Хворих тварин ізолюють і лікують. Раніше для дегельмінтизації хворих на скрябінемоз тварин рекомендували препарати чоловічої папороті, потім препарати піперазину та фенотіазин. З появою імпортних препаратів широкої протинематодної дії, у першу чергу таких, як нілверм, фенбендазол, албендазол, з'явилася можливість ефективно лікувати цю інвазію разовою даванкою одного з них. Лівомізол, беламізол, тетрамізол, фенкур, панакур, сіпкур, бровадазол, вальбазен, вермітан, ринтал у рекомендованих відповідними інструкціями дозах дають змогу швидко звільнитися цим тваринам від скрябінем.

Загорожі чи приміщення, відведені для дегельмінтизації тварин, після механічного очищення старанно дезинфікують емульсією 1 %-ного ксилонафту чи 5 %-ного фенолу або нафталізолу з розрахунку 1 л/м2 площі.

Питання специфічної профілактики не розроблені.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Скрябінемоз

Наступна сторінка     -  Пасалуроз

Попередня сторінка  -  Оксиуроз

Вернутися на початок сторінки - Скрябінемоз

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.