Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Райєтинози

Райєтинози (Raillietinoses) гельмінтозне захворювання курей, індиків, цесарок та численних диких птахів, збудниками яких в цестоди роду Raillietina, родини Davaineidae, що паразитують у тонкому відділі кишечника. Найбільш поширеними та патогенними є види: Raillietina echinobothrida, Raillietina tetragona і Raillietina cesticillis. Хворобу реєструють переважно у господарствах з екстенсивним веденням птахівництва, де вона завдає значних збитків.

Характеристика збудників.

Райєтини до 25 см довжиною, на сколексі мають чотири м'язових присоски і близько 100—200 гачків. У R. echinobothrida кожний присосок також озброєний суцільно розміщеними гачечками. Матка в дозрілих члениках розпадається на капсули, в яких міститься по 6—12 яєць.

Райєтини — біогельмінти, розвиваються з участю дефінітивних (кури, індики та дикі птахи) і проміжних живителів — мурашок. При поїданні мурашками яєць райєтин у них розвивається личинкова стадія — цистицеркоїд. Зараження птиці відбувається при заковтуванні мурашок, інвазованих цистицеркоїдами. Статевозрілої стадії у кишечнику птиці райєтини досягають через три тижні.

Епізоотологічні дані.

Джерелом інвазії є хворі птахи. Хворобу реєструють протягом усього року як у дорослих курей, так і у курчат, але курчата уражуються значно більше. Взимку в кишечнику птиці виявляють лише сколекси гельмінтів, що свідчить про сезонну адаптацію паразитів до несприятливих умов середовища. Епізоотологічні спалахи райєтинозу курей бувають восени. З віком сприйнятливість дефінітивних живителів до зараження зменшується.

Патогенез.

Патогенний вплив цестод на організм - птиці залежить як від механічної дії паразитів, так і від всмоктування токсинів, виділюваних гельмінтами. Цестоди порушують цілісність слизової оболонки кишечника. У місцях прикріплення паразитів з'являються точкові крововиливи. При інтенсивній інвазії може настати повна закупорка кишечника. Цестоди діють на організм птиці також токсично, що проявляється розвитком анемії, порушенням обміну речовин і функції внутрішніх органів та систем.

Клінічні ознаки залежать від інтенсивності зараження. При інтенсивній інвазії захворювання перебігає у гострій і хронічній формах. Гостру форму викликають молоді райєтини. У курчат та індиченят вона триває 1—7 днів. Птиця стає кволою, сидить скупчено в затінку, крила опущені, спостерігається загальне пригнічення, пронос, спрага, ураження центральної нервової системи (конвульсії, параліч крил та інші) і закінчується загибеллю птиці у коматозному стані.

При хронічній формі захворювання, яку викликають статевозрілі паразити і триває вона до 20 днів, спостерігаються анемічність й жовтяничність слизових оболонок, а потім вони стають синюшними. Птиця, незважаючи на апетит, худне, у неї утруднюється дихання, настає виснаження та авітаміноз.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині трупів птиці, яка загинула від гострої форми райєтинозу, слизова оболонка тонкого відділу кишечника набрякла, яскраво-червона, покрита слизом. При мікроскопії зскрібків із слизової оболонки знаходять велику кількість сколексів паразита. При хронічній інвазії на слизовій оболонці кишечника виявляють вузликові ураження з кратероподібними заглибинами, де знаходять сколекси паразита, або сироподібні пробки жовто-коричневого кольору.

Діагностика.

При житті можливо діагностувати лише хронічну форму райєтинозу на підставі клінічних ознак та знаходження зрілих члеників паразита в фекаліях хворої птиці шляхом послідовного промивання. Посмертно гостру форму райєтинозу можна діагностувати при розтині тонкого відділу кишечника і дослідженні зскрібків із слизової оболонки дванадцятипалої кишки компресійним методом.

Лікування.

Для дегельмінтизації птиці при райєтинозі застосовують груповим методом филіксан, фенасал і битіонол, а індивідуально — ареколін бромистоводневий. та олова арсенат після 12-годинної голодної дієти.

Филіксан — призначають у дозі 0,5 г/кг маси птиці протягом З—7 днів у суміші з комбікормом. Фенасал — згодовують птиці у дозі 0,3 г/кг маси тіла з кормом одноразово або 0,2 г/кг маси тіла дворазово. Через 20—30 днів дегельмінтизацію повторюють. Битіонол застосовують у дозі 0,2 г/кг маси птиці із зволоженим комбікормом дворазово з чотириденним проміжком між згодовуваннями. Ареколін і олова арсенат у зв'язку з індивідуальним введенням курям та індикам не мають практичного значення на великих птахофабриках.

Попередньо кожний антгельмінтик випробовують на невеликій групі малоцінної птиці і при відсутності ускладнень проводять масову обробку курчат та індиченят. У період дегельмінтизації птицю не випускають, а виділені фекалії знезаражують. Приміщення дезинвазують гарячими розчинами дезинфектантів: 3—5%-ними емульсіями креоліну або ксилонафту-5 із розрахунку 1—2 л на 1 м2 оброблюваної площі.

Профілактика.

Основним профілактичним заходом, який запобігає зараженню птиці райєтинозом, є вирощування молодняка у кліткових батареях, а також в приміщеннях із сітчастою підлогою. На невеликих птахофермах курчат та індиченят розміщують ізольовано від дорослої птиці, практикують польове утримання птиці із зміною випасний ділянок, пташники регулярно очищають від посліду з наступним його знезараженням. У неблагополучних господарствах проводять профілактичні дегельмінтизації двічі на рік: восени — через 2—4 тижні після закінчення вигульного сезону й навесні — перед переведенням курей та індиків на вигули. Для своєчасного виявлення райєтинозної інвазії необхідно проводити гельмінтологічне обстеження птиці і за його результатами її дегельмінтизувати.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Райєтинози

Наступна сторінка     -  Давеніоз

Попередня сторінка  -  Гіменолепідози

Вернутися на початок сторінки - Райєтинози

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.