Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Псороптоз кролів

Це надзвичайно поширене в Україні акариформне захворювання кролів з 2-місячного віку, яке спричинює кліщ Psoroptes cuniculi. Хвороба характеризується ураженням переважно внутрішньої поверхні однієї чи обох вушних раковин, утворенням у них масивних, щільних кірок і пробок, супроводжується виникненням різного характеру отиту, розчісуванням уражених вух кінцівками, поширенням запального процесу на шкіру основи вушних раковин, на шию та кінцівки і переходом його на середнє і внутрішнє вухо, з подальшим ускладненням менінгітом.

Кролячий нашкірник суттєво не відрізняється від інших псороптесів.

Епізоотологічні дані.

Кролі інвазуються псороптесами при контакті з хворими тваринами, але частіше це трапляється через посередників та інвазовані предмети; У приміщенні кліщ зберігає життєздатність до 65 діб. Кроленята можуть заражуватися від своїх матерів. Хворобу реєструють у різні пори року, але частіше восени, взимку та навесні, тобто у прохолодні, з підвищеною вологістю місяці. Інколи спалахи інвазії спостерігаються і в дощове літо. Частіше уражуються кролі, яких утримують у вологих, темних приміщеннях при незадовільній годівлі.

Патогенез.

Внаслідок механічного подразнення та дії секрету слинних залоз нашкірника виникає інтенсивний свербіж. Кінцівками кролі розчісують уражені вуха. Пухирці, пустулки, що формуються у місцях паразитування кліщів, лопаються, а їх вміст потрапляє на шкіру вушної раковини та слухового проходу й, підсихаючи, утворює кірки. При розчісуванні травмуються кровоносні судини, кров з них може змішуватися з вмістом пухирців і забарвлювати кірки у червоно-коричневий колір. Кірки закупорюють слуховий прохід, порушують слух, вуха відвисають. При гнійному отиті можливе порушення цілісності барабанної перетинки і поширення патологічного процесу на середнє та внутрішнє вухо, що зовні проявляється викривленням шиї і поворотом голови на 90° у бік ураженого вуха. Заключним етапом цього процесу може бути гнійний менінгіт, при якому тварина гине.

Клінічні ознаки.

Інкубаційний період триває 10—18 діб. Досить часто патологічний процес перебігає у легкій формі й спочатку супроводжується незначним свербіжем одного вуха, який поступово посилюється при збільшенні кількості кліщів. Потім хворі кролі починають трясти головами, розчісувати вуха кігтями ніг. Шкіра основи вушних раковин набрякає, потовщується, збільшується маса кірок і вухо звисає. При подальшому розвитку хвороби з слухового проходу витікає спочатку серозний, а потім гнійно-іхорозний ексудат, який склеює волосся основи вуха. У вушній раковині, змішуючись з лімфою, він утворює масивні кірки та пробки. Псороптоз набуває тяжкого перебігу. На цей час уражуються обидва вуха. У слуховому проході, на барабанній перетинці нагромаджується густа, в'язка маса коричневого кольору й смердючого запаху.

Внаслідок спільної дії кліщів і секундарної мікрофлори у хворих кролів порушується цілісність барабанної перетинки і патологічний процес охоплює середнє та внутрішнє вухо, а пізніше й головний мозок.

Діагностика.

Діагноз встановлюють, виходячи з даних клініко-епізоотологічних спостережень і грунтуючись на результатах акарологічного дослідження кірок, вийнятих пінцетом з ураженої вушної раковини. Під кірками, підігрітими у бактеріологічній чашці до температури 35—40 °С, уже через 10 хв візуально виявляють велику кількість рухомих, сіро-білих крапок. Перенісши кілька з них на предметне скло у краплю водно-гліцеринової суміші (1:1), мікроскопією уточнюють попередній діагноз.

Лікування і профілактика.

При лікуванні хворих на псороптоз високоефективним є фенотіазин: не видаляючи кірок з ураженої вушної раковини, у неї вносять близько 0,5 г порошку фенотіазину, роблять легкий масаж основи вуха і через сім діб цю процедуру повторюють.

При лікуванні хворих застосовують аерозолі таких акарицидів, як ціодрин, дикрезил (по 2—3 г/голову), псороптол (3—5 г/голову), акародекс, а також дерматозоль. їх також наносять на уражені ділянки вуха без попереднього видалення кірок.

В останні роки запропоновані акарициди системної дії: 1 %-ний івомек та 2 %-ний «РО» ектопор. Перший вводять підшкірно з внутрішнього боку стегна з розрахунку 0,02 мл/кг чи 200 мкг/кг маси тварини, а ектопор вносять у вухо з розрахунку 2 мл. Високого терапевтичного ефекту також досягають дворазовою обробкою тварин 0,25 %-ним валексоном і 0,05 %-ним фоксином. Останній готують на суміші рослинної олії і трансформаторного мастила.

Клітки, в яких знаходились хворі кролі, обприскують 4— 5 %-ним розчином лугу або 2 %-ним розчином хлорофосу. Після видалення гною, підстилки та кормових решток клітки дезинвазують кип'ятком.

З профілактичною метою усіх кролів, що надійшли у господарство, карантинують. При відсутності ознак захворювання вушні раковини одноразово обробляють фенотіазином. Кожний квартал оглядають кролепоголів'я з 3-місячного віку і виявлених хворих лікують. Періодично дезакаринізують клітки та приміщення, у яких вони знаходяться.

При утриманні кролів у шедах дезакаринізацію взимку не проводять, оскільки кліщі при низьких температурах гинуть.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Псороптоз кролів

Наступна сторінка     -  Хоріоптози

Попередня сторінка  -  Псороптоз коней

Вернутися на початок сторінки - Псороптоз кролів

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.