Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Простогонімоз

Простогонімоз (Prosthogonimosis) — природно-вогнищеве трематодозне захворювання переважно курей, індиків, іноді гусей, а також дикої птиці, яке спричинюється гельмінтами родини Prosthogonimidae Prosthogonimus ovatus, P. cuneatus і P. macrorchis. Характеризується воно ураженням фабрицієвої бурси у молодняка, яйцепроводу у дорослої птиці, супроводжується запаленням цих органів, формуванням яєць без шкаралупи, порушенням яйцекладки, виснаженням і загибеллю частини хворих. Реєструють інвазію майже повсюдно. Можливий ензоотичний її перебіг.

Характеристика збудників.

Це дрібні (3—6 мм), плоскі, при житті — рожево-червоного кольору, овальної або грушевидної форми паразити. їх тіло завужене в передній частині, розширене до 5 мм — у задній. Обидва присоски знаходяться у передній частині тіла. Статеві органи відкриваються поряд з ротовим присоском. Сім'яники, овальні або бобовидні, розміщені паралельно один до одного дещо нижче середини тіла паразита. Петлі матки займають задню частину тіла. Гроновидний яєчник знаходиться знизу, зверху або на рівні з черевним присоском, що має діагностично-диференційне значення. Жовточники розвинені слабо. Яйця дрібні (0,022—0,027 x 0,013—0,016 мм), асиметричні. Шкаралупа тонка, світло-жовтого кольору, мірацидій не сформований.

Простогоніми — біогельмінти (рис. 25). Розвиваються з участю проміжного й додаткового живителів. Інвазована ними птиця виділяє назовні яйця, зародки у яких формуються у воді через 1—2 тижні. Звільнившись від шкаралупи, мірацидій плаває, знаходить і проникає у тіло прісноводних молюсків роду Bithynia чи Giraulus, де формує спороцисту. У спороцисті розвиваються церкарії. Тривалість цього етапу розвитку 45 діб. Залишивши тіло молюска, церкарії деякий час плавають у воді, можуть пасивно потрапляти у кишечник личинкової стадії додаткового живителя (бабки), а звідти у її м'язову систему, де через 70 діб формується метацеркарій. Останній через метаморфоз передається лялечці від неї до імаго. Дефінітивні живителі інвазуються при поїданні уражених метацеркаріями простогонімів личинок, лялечок та дорослих бабок. Через 1—2 тижні у них формуються дорослі гельмінти. Весь період розвитку цих паразитів триває 4—5 міс.

Схема розвитку простогонімів

Рис. 25. Схема розвитку простогонімів:
1 — дефінітивний живитель; 2 — проміжний живитель - молюск;
 3—4 — додаткові живителі - личинка та імаго бабок; 5 — простогонім (імаго);
 6 — яйце; 7 — спороциста; 8 — церкарій;
 9—11— етапи формування метацеркарія у бабок;
 12 — інцистований метацеркарій

 

Епізоотологічні дані.

Нині відомо понад 100 видів диких птахів, у яких паразитують простогоніми. Інвазію у них реєструють переважно у формі паразитоносійства. Спалахи інвазії серед свійської птиці спостерігаються у квітні — червні в теплі дощові роки. Метацеркарії можуть перезимовувати у додаткових живителів. Джерелом інвазії є інвазована, водоплавна птиця. Розвиток личинок бабок відбувається у прибережних зарослих ділянках річок, ставів, озер та в болотах. Інвазуванню курей сприяє розміщення птахоферм поблизу таких водойм. Інвазується птиця різного віку, але тяжко хворіє лише доросла.

Патогенез.

Метацеркарії простогонімів з кишечника проникають до фабрицієвої бурси, де можуть викликати катаральний бурсит.

У статевозрілої птиці метацеркарії оселюються у яйцепроводі, де при інтенсивному ураженні спричинюють різні форми сальпінгіту, а також запалення окремих ділянок серозного покриву внутрішніх органів грудо-черевної порожнини. Проникнувши до яйцепроводу, простогоніми своїми присосками, шипами, токсинами спричинюють інтенсивне подразнення слизової оболонки органа, що призводить до порушення його функцій. На початку має місце гіперфункція шкаралупових та білкових залоз, а потім припинення виділення вапна та білка. Внаслідок порушення скорочувальної функції яйцепроводу у ньому спостерігається нагромадження білка та продуктів запалення. Він розтягується, збільшується в об'ємі, а це нерідко закінчується паралічом чи розривом органа. На початку зовні виділяються яйця без шкаралупи, а пізніше — рідка вапняна маса. Можливий клоацит. Мікробний фактор ускладнює стан птиці. При паралічі стінки яйцепроводу жовтки з яєчника потрапляють не до нього, а у черевну порожнину і викликають перитоніт. У черевній порожнині з'являються безформні утворення з фіброзно-жовткової маси. Розвивається сепсис з смертельним кінцем.

Клінічні ознаки.

У курей виділяють три стадії клінічного прояву захворювання.

Перша стадія характеризується задовільним загальним станом птиці. Знесені яйця мають потоншену шкаралупу. Через деякий час вона зникає і з'являються яйця-виливки. Поступово ускладнюється яйцекладка, затримується виділення сформованих яєць.

Ця стадія триває близько місяця. її реєструють переважно у травні червні. На цьому етапі птиця ще може самостійно видужати й порівняно легко її вилікувати.

У другій стадії хвороби спостерігається адинамія, в'ялість, зниження апетиту. Кури довго сидять на гніздах, але яєць не несуть. Замість яєць кури виділяють вапняноподібну рідину, змішану з білково-жовтковою масою. У них помітно збільшується черевце, змінюється хода. Спостерігають цю стадію у червні й триває вона близько тижня.

Третя стадія супроводжується різким погіршенням загального стану птиці, підвищенням температури тіла, спрагою, відмовою від корму. З клоаки виділяється смердюча маса. Більшість курей у такому стані гинуть у 3—7-добовий строк, лікуванню не піддається. Триває хвороба 1,5—2 міс.

Патологоанатомічні зміни.

Вони незначні у першій стадії хвороби і характеризуються катаральним запаленням слизової оболонки фабрицієвої бурси у молодняка та яйцепроводу у дорослої птиці.

Істотні зміни знаходять у другій і третій стадіях хвороби. У грудо-черевній порожнині з'являється каламутна, жовтувато-сіруватого кольору рідина, іноді з домішкою гнійного ексудату. Спостерігають злипчиве запалення кишкових петель і серозного покриву грудо-черевної порожнини, появу в ній жовтково-фібринозних утворень. Печінка наповнена кров'ю, селезінка сіро-коричневого кольору і збільшена в 3—5 разів, на міокарді крововиливи. Слизова оболонка кишечника й клоаки катарально запалена. Яєчник гіперемійований, яйцепровід запалений і збільшений в об'ємі, його стінка покрита гнійно-фібринозною масою неприємного запаху, у яйцепроводі — білкові конкременти. Нерідко його цілісність порушена.

Діагностика.

Прижиттєво діагноз встановлюють на основі клініко-епізоотологічних даних, підтверджених результатами копроскопії.

Матеріалом для копроскопії є виділення з клоаки. Методом послідовного промивання вдається знайти як яйця, так і окремих паразитів. Для гельмінтоовоскопії рекомендовані також методи Щербовича, Калантарян, Дарлінга і навіть Фюллеборна.

Посмертно діагноз встановлюють, ураховуючи результати розтину загиблої чи вимушено забитої птиці і при виявленні в яйцепроводі чи в фабрицієвій бурсі великої кількості простогонімів.

Диференціюють дану інвазію від жовткового перитоніту травматичного походження, інших захворювань, пов'язаних з нестачею солей кальцію та вітамінів А і D у кормах, а також від пастерельозу.

Лікування.

Задовільний ефект одержують лише при лікуванні птиці у першу стадію хвороби. Застосовують гексахлоретан у дозі 0,5 г на одну голову птиці, три дні підряд після 12-годинної голодної дієти, а також чотирихлористий вуглець: курям 2—5 мл, індикам — 8—12 мл на голову, але індикам дають двічі з тижневим інтервалом.

Профілактика.

Для охорони птиці від даного гельмінтозу птахоферми будують на значній відстані від водойм і не випасають поблизу них. Якщо цьому запобігти неможливо, то в ранкові години та після дощу птицю слід утримувати в пташниках. Послід від неблагополучної птиці збирають щоденно й знезаражують біотермічно у сховищі.

При виявленні хворої птиці проводять вимушену дегельмінтизацію усього поголів'я птиці. 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Простогонімоз

Наступна сторінка     -  Ехіностоматидози

Попередня сторінка  -  Опісторхоз

Вернутися на початок сторінки - Простогонімоз

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.