Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Поліморфоз і філікольоз птиці

У свійської водоплавної птиці (качки, гуси) паразитує три види акантоцефал, які належать до двох родів: Polymorphus — збудник поліморфозу качок та Filicollis — збудник філікольозу качок і гусей. У курей та індиків акантоцефальози зустрічаються рідко й практичного значення не мають.

Поліморфоз (Polymorphosis) — гельмінтозне захворювання свійських качок і більше як 20 видів диких водоплавних птахів, яке викликає два види скреблянок родини Polymorphydae: Polymorphus magnus — (велика качина скреблянка), що паразитує у тонкому кишечнику свійських качок і диких птахів та Polymorphus minutus (мала качина скреблянка), що паразитує у тонкому відділі кишечника. Хвороба поширена в країнах Західної Європи, Північної Америки, реєструють її і в Україні та багатьох регіонах Російської Федерації. Найбільш патогенним є велика качина скреблянка.

Філікольоз (Filicollis) — вогнищева гельмінтозна хвороба свійських качок, гусей та великої кількості диких водоплавних і болотних птахів, яку викликають колючоголові черви Filicollisanatis з родини Filicollidae, що локалізуються у тонкому відділі, кишечника. Захворювання реєструють в Україні, а також в Європейській частині СНД.

Характеристика збудників.

Збудники поліморфозу Р. magnus і Р. minutus мають веретеноподібну форму тіла, довжину 9—15 мм, при житті — жовтий або оранжевий колір. Передня частина тіла розширена, покрита дрібними шипиками і закінчується булаво-подібним хоботком з великою кількістю гачечків. Хоботкова піхва мішкоподібної або циліндричної форми. У самців яйцеподібної форми сім'яники розміщуються у передній частині тіла. На хвостовому кінці є копуляційна бурса. Яйця веретеноподібної форми з щільною тришаровою гладенькою оболонкою, всередині містяться сформовані личинки — акантори.

Збудник філікольозу — Filicollis anatis, середньої величини гельмінт. Довжина самця 6—8 мм, ширина 1,5 мм, самки — відповідно 10—25 і 3—5 мм (рис. 69). Тіло ковбасоподібної форми, покрите шипами, біло-жовтого кольору. У філіколюсів різко виражений статевий диморфізм (самки і самці різняться між собою). Самки мають велике масивне тіло, звужене з обох кінців. Хоботок кулястий, озброєний гачечками, розміщеними 18 поздовжніми рядами. Яйця овальної форми, зрілі. Самці веретеноподібної форми, хоботок овальний або грушоподібний. Сім'яники яйцеподібної форми, знаходяться у передній частині тіла.

Filicollis anatis

Рис. 69. Filicollis anatis:
1 — самець; 2 — головний кінець самки з бульбусовидним розширенням хоботка

 

Поліморфуси та філіколюси — біогельмінти, їх розвиток відбувається з участю проміжних живителів, якими є нижчі ракоподібні: гамаруси, бокоплави та водяні ослики. В організмі проміжних живителів личинки (окантори) проникають через кишечник у порожнину тіла, де швидко ростуть і розвиваються, проходячи стадію преакантели і через 50—55 днів інцистуються, перетворюючись в інвазійну личинку — акантелу. Розвиток скреблянок у кишечнику птиці триває 27—30 днів. Тривалість життя — кілька місяців.

Епізоотологічні дані.

Найбільш сприйнятливі до поліморфозу і філікольозу каченята у перші 2—3 міс. життя. У них хвороба перебігає тяжко й нерідко закінчується масовою загибеллю. У дорослої птиці перебіг хвороби безсимптомний і вона часто є джерелом інвазії. Птиця заражається акантоцефальозами на водоймах при заковтуванні інвазованих акантелами проміжних живителів — ракоподібних. Захворювання реєструють влітку (липень — серпень), взимку зараженість птиці знижується, а протягом зими качки зовсім звільняються від поліморфусів. В останні роки епізоотичні спалахи поліморфозу спостерігалися на узбережжі Азовського моря (Україна), а також у Російській Федерації (Ростовська і Омська області, Алтайський і Красноярський краї). Полі-морфоз качок найбільш поширений у південних областях України (Донецька, Миколаївська), де він іноді перебігає у вигляді ензоотій.

Філікольоз в Україні має вогнищевий характер, реєструють його переважно при утриманні птиці на водоймах. За даними Г.О.Котельникова, (1954), каченята заражаються філікольозом весною, максимального розвитку хвороба досягає влітку й восени, а взимку качки звільняються від інвазії.

Велике значення у поширенні акантоцефальозів у птиці має висока стійкість яєць у навколишньому середовищі, спроможність зимувати у водоймах, а також висока зараженість проміжних живителів личинками поліморфусів і філіколюсів.

Патогенез.

Найбільш патогенну дію акантоцефали виявляють у період проникнення у стінку кишечника, а також під час дозрівання до статевозрілої стадії. У місці проникнення поліморфусів розвиваються запальні процеси з наступним розростанням сполучнотканинних вузликів, які виступають з боку серозної поверхні. У кишечнику порушується травлення, а також функції інших органів і систем. Філіколюси, озброєні хоботком, порушують цілісність усіх шарів кишкової стінки, що супроводжується розвитком виразкових, гнійних і некротичних процесів.

Клінічні ознаки не характерні. У хворих каченят і гусенят спостерігаються втрата апетиту, пронос, загальна слабкість, пригнічення, відставання у рості й розвитку, анемія слизових оболонок, виснаження.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині виявляють виснаження трупів, дрібні сполучнотканинні вузлики на серозній оболонці тонких кишок, порушення цілісності кишкової стінки. У просвіті кишечника знаходять акантоцефал оранжевого кольору, а на слизовій оболонці — ерозії, виразки, крововиливи і нагноєння.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз встановлюють на підставі дослідження фекалій птиці методами послідовних змивів або флотації з використанням насиченого розчину аміачної селітри й виявлення яєць паразитів, епізоотологічних і клінічних даних.

Посмертно діагноз встановлюють при виявленні характерних патологоанатомічних змін у тонких кишках і збудників хвороби оранжевого кольору. Досліджують також проміжних живителів компресорним методом на наявність інвазійних личинок акантел.

Лікування.

Для дегельмінтизації застосовують битіонол, дихлорофен і чотирихлористий вуглець. Найбільш ефективним антгельмінтиком, за даними В.Л.Гаркаві та В.І.Петроченка, при акантоцефальозах є чотирихлористий вуглець у дозі 2 мл/кг маси тіла птиці, введений індивідуально всередину через зонд або шприцом у зоб та у формі желатинових капсул.

Битіонол призначають у дозі 0,5 г/кг маси тіла у вигляді болюсів одноразово при індивідуальній даванці і дворазово протягом двох днів з кормом у співвідношенні 1 : 50 під час ранкової годівлі. Філіксан — у дозі 0,5 г/кг маси тіла птиці протягом трьох днів підряд груповим методом під час ранкової годівлі. Норму раціону зменшують на 1/3.

А.Б.Романовський (1965) пропонує дихлорофен технічний у дозі 0,5 г/кг маси тіла всередину груповим методом після 12-годинної голодної дієти. Екстенсефективність 96—100 %. Ефективні також фенасал в дозі 0,4 г/кг та бенацил 0,34 г/кг маси тіла. Дегельмінтизацію проводять у закритих приміщеннях або на вигульних майданчиках, після чого птицю не випускають на водойми протягом доби.

Профілактика.

При утриманні птиці на водоймах застосовують такі профілактичні засоби: для вирощування каченят і гусенят виділяють благополучні щодо поліморфозу і філікольозу водойми, необхідно практикувати зміну водойм через кожні два роки. Під вигули водоплавній птиці відводять глибокі або проточні водойми і періодично обстежують птицю й проміжних живителів на наявність у їх тілі личинкових стадій скреблянок.

При появі захворювання у господарстві птицю дегельмінтизують і переводять на закрите утримання. Впроваджують метод вирощування каченят без використання водойм.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Поліморфоз і філікольоз птиці

Наступна сторінка     -  Ветеринарна арахнологія і арахнози тварин

Попередня сторінка  -  Макраканторинхоз свиней

Вернутися на початок сторінки - Поліморфоз і філікольоз птиці

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.