Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

 

Поліморфоз і філікольоз птиці

У свійської водоплавної птиці (качки, гуси) паразитує три види акантоцефал, які належать до двох родів: Polymorphus — збудник поліморфозу качок та Filicollis — збудник філікольозу качок і гусей. У курей та індиків акантоцефальози зустрічаються рідко й практичного значення не мають.

Поліморфоз (Polymorphosis) — гельмінтозне захворювання свійських качок і більше як 20 видів диких водоплавних птахів, яке викликає два види скреблянок родини Polymorphydae: Polymorphus magnus — (велика качина скреблянка), що паразитує у тонкому кишечнику свійських качок і диких птахів та Polymorphus minutus (мала качина скреблянка), що паразитує у тонкому відділі кишечника. Хвороба поширена в країнах Західної Європи, Північної Америки, реєструють її і в Україні та багатьох регіонах Російської Федерації. Найбільш патогенним є велика качина скреблянка.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Філікольоз (Filicollis) — вогнищева гельмінтозна хвороба свійських качок, гусей та великої кількості диких водоплавних і болотних птахів, яку викликають колючоголові черви Filicollisanatis з родини Filicollidae, що локалізуються у тонкому відділі, кишечника. Захворювання реєструють в Україні, а також в Європейській частині СНД.

Характеристика збудників.

Збудники поліморфозу Р. magnus і Р. minutus мають веретеноподібну форму тіла, довжину 9—15 мм, при житті — жовтий або оранжевий колір. Передня частина тіла розширена, покрита дрібними шипиками і закінчується булаво-подібним хоботком з великою кількістю гачечків. Хоботкова піхва мішкоподібної або циліндричної форми. У самців яйцеподібної форми сім'яники розміщуються у передній частині тіла. На хвостовому кінці є копуляційна бурса. Яйця веретеноподібної форми з щільною тришаровою гладенькою оболонкою, всередині містяться сформовані личинки — акантори.

Збудник філікольозу — Filicollis anatis, середньої величини гельмінт. Довжина самця 6—8 мм, ширина 1,5 мм, самки — відповідно 10—25 і 3—5 мм (рис. 69). Тіло ковбасоподібної форми, покрите шипами, біло-жовтого кольору. У філіколюсів різко виражений статевий диморфізм (самки і самці різняться між собою). Самки мають велике масивне тіло, звужене з обох кінців. Хоботок кулястий, озброєний гачечками, розміщеними 18 поздовжніми рядами. Яйця овальної форми, зрілі. Самці веретеноподібної форми, хоботок овальний або грушоподібний. Сім'яники яйцеподібної форми, знаходяться у передній частині тіла.

Filicollis anatis

Рис. 69. Filicollis anatis:

1 — самець; 2 — головний кінець самки з бульбусовидним розширенням хоботка

 

Поліморфуси та філіколюси — біогельмінти, їх розвиток відбувається з участю проміжних живителів, якими є нижчі ракоподібні: гамаруси, бокоплави та водяні ослики. В організмі проміжних живителів личинки (окантори) проникають через кишечник у порожнину тіла, де швидко ростуть і розвиваються, проходячи стадію преакантели і через 50—55 днів інцистуються, перетворюючись в інвазійну личинку — акантелу. Розвиток скреблянок у кишечнику птиці триває 27—30 днів. Тривалість життя — кілька місяців.

Епізоотологічні дані.

Найбільш сприйнятливі до поліморфозу і філікольозу каченята у перші 2—3 міс. життя. У них хвороба перебігає тяжко й нерідко закінчується масовою загибеллю. У дорослої птиці перебіг хвороби безсимптомний і вона часто є джерелом інвазії. Птиця заражається акантоцефальозами на водоймах при заковтуванні інвазованих акантелами проміжних живителів — ракоподібних. Захворювання реєструють влітку (липень — серпень), взимку зараженість птиці знижується, а протягом зими качки зовсім звільняються від поліморфусів. В останні роки епізоотичні спалахи поліморфозу спостерігалися на узбережжі Азовського моря (Україна), а також у Російській Федерації (Ростовська і Омська області, Алтайський і Красноярський краї). Полі-морфоз качок найбільш поширений у південних областях України (Донецька, Миколаївська), де він іноді перебігає у вигляді ензоотій.

Філікольоз в Україні має вогнищевий характер, реєструють його переважно при утриманні птиці на водоймах. За даними Г.О.Котельникова, (1954), каченята заражаються філікольозом весною, максимального розвитку хвороба досягає влітку й восени, а взимку качки звільняються від інвазії.

Велике значення у поширенні акантоцефальозів у птиці має висока стійкість яєць у навколишньому середовищі, спроможність зимувати у водоймах, а також висока зараженість проміжних живителів личинками поліморфусів і філіколюсів.

Патогенез.

Найбільш патогенну дію акантоцефали виявляють у період проникнення у стінку кишечника, а також під час дозрівання до статевозрілої стадії. У місці проникнення поліморфусів розвиваються запальні процеси з наступним розростанням сполучнотканинних вузликів, які виступають з боку серозної поверхні. У кишечнику порушується травлення, а також функції інших органів і систем. Філіколюси, озброєні хоботком, порушують цілісність усіх шарів кишкової стінки, що супроводжується розвитком виразкових, гнійних і некротичних процесів.

Клінічні ознаки не характерні. У хворих каченят і гусенят спостерігаються втрата апетиту, пронос, загальна слабкість, пригнічення, відставання у рості й розвитку, анемія слизових оболонок, виснаження.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині виявляють виснаження трупів, дрібні сполучнотканинні вузлики на серозній оболонці тонких кишок, порушення цілісності кишкової стінки. У просвіті кишечника знаходять акантоцефал оранжевого кольору, а на слизовій оболонці — ерозії, виразки, крововиливи і нагноєння.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз встановлюють на підставі дослідження фекалій птиці методами послідовних змивів або флотації з використанням насиченого розчину аміачної селітри й виявлення яєць паразитів, епізоотологічних і клінічних даних.

Посмертно діагноз встановлюють при виявленні характерних патологоанатомічних змін у тонких кишках і збудників хвороби оранжевого кольору. Досліджують також проміжних живителів компресорним методом на наявність інвазійних личинок акантел.

Лікування.

Для дегельмінтизації застосовують битіонол, дихлорофен і чотирихлористий вуглець. Найбільш ефективним антгельмінтиком, за даними В.Л.Гаркаві та В.І.Петроченка, при акантоцефальозах є чотирихлористий вуглець у дозі 2 мл/кг маси тіла птиці, введений індивідуально всередину через зонд або шприцом у зоб та у формі желатинових капсул.

Битіонол призначають у дозі 0,5 г/кг маси тіла у вигляді болюсів одноразово при індивідуальній даванці і дворазово протягом двох днів з кормом у співвідношенні 1 : 50 під час ранкової годівлі. Філіксан — у дозі 0,5 г/кг маси тіла птиці протягом трьох днів підряд груповим методом під час ранкової годівлі. Норму раціону зменшують на 1/3.

А.Б.Романовський (1965) пропонує дихлорофен технічний у дозі 0,5 г/кг маси тіла всередину груповим методом після 12-годинної голодної дієти. Екстенсефективність 96—100 %. Ефективні також фенасал в дозі 0,4 г/кг та бенацил 0,34 г/кг маси тіла. Дегельмінтизацію проводять у закритих приміщеннях або на вигульних майданчиках, після чого птицю не випускають на водойми протягом доби.

Профілактика.

При утриманні птиці на водоймах застосовують такі профілактичні засоби: для вирощування каченят і гусенят виділяють благополучні щодо поліморфозу і філікольозу водойми, необхідно практикувати зміну водойм через кожні два роки. Під вигули водоплавній птиці відводять глибокі або проточні водойми і періодично обстежують птицю й проміжних живителів на наявність у їх тілі личинкових стадій скреблянок.

При появі захворювання у господарстві птицю дегельмінтизують і переводять на закрите утримання. Впроваджують метод вирощування каченят без використання водойм.

 

Ви дивилися сторінку - Поліморфоз і філікольоз птиці

Наступна сторінка      - Ветеринарна арахнологія і арахнози тварин

Попередня сторінка    - Макраканторинхоз свиней

Повернутися до початку сторінки Поліморфоз і філікольоз птиці

1 2 3 4

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

Скотный двор

На сайте Скотный двор

Индекс цитирования.