Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Онхоцеркоз

Онхоцеркоз (Onchocercosis) — захворювання, збудниками якого є нематоди з родини Filariidae: Onchocerca gutturosa, які у статевозрілій стадії містяться у сполучній тканині пластинчастої частини шийної зв'язки, і О. lienalis, що локалізується у гастроліенальній зв'язці (велика рогата худоба), а також О. cervicalis, яка паразитує у зв'язках шиї, О. reticulata — у сухожиллях передніх кінцівок (коні). Личинкова стадія онхоцерків (мікроонхоцерки) міститься у товщі шкірного покриву хворих тварин. Це захворювання реєструють повсюди.

Характеристика збудників.

Онхоцерки — тонкі (0,15—0,3 мм), дуже довгі ниткоподібні нематоди, самці довжиною до 30 см, самки— до 80 см (рис. 63). Самці мають дві добре виражені неоднакові спікули. Самки — живородні, личинки мають довжину 0,17— 0,22 мм.

Onchocerca cervicalis

Рис. 63. Onchocerca cervicalis:
зліва головний і хвостовий кінці самця; справа — онхоцерки (О. reticulata) в сухожильних тканинах (з підручника Абуладзе, 1990)

 

Онхоцерки розвиваються з участю дефінітивних (велика рогата худоба та коні) і проміжних живителів (кровосисні комахи: мошки й мокреці). Статевозрілі паразити народжують живих личинок, які через лімфу й кров заносяться у шкіру (епідерміс, сітчастий шар) переважно нижньої частини черевної стінки та внутрішньої поверхні гомілки й стегна. В період нападу на тварин кровосисних комах останні в пошуках крові проколюють епітеліальний шар шкіри і заковтують личинок паразита. В організмі проміжних проміжних живителів вони двічі линяють і через 20-24 дні досягають, інвазійної стадії й поселяються у глотці комах. Зараження онхоцерками відбувається при повторному ссанні крові заражених личинками комах. Личинки гельмінтів проникають в улюблені місця локалізації і через 4—5 міс досягають в організмі тварин статевозрілої стадії.

Епізоотологічні дані.

На відміну від більшості гельмінтозів, онхоцеркозом частіше уражуються дорослі тварини. Основне джерело зараження великої рогатої худоби і коней цим гельмінтозом — мошки та мокреці. Ступінь інвазованості тварин залежить від кількості й видового складу цих кровосисів, а також віддаленості випасних ділянок від водойм, у яких відбувається розплід комах. Мошки нападають на тварин для кровоссання вдень у травні — червні (іноді й пізніше), мокреці — в ранкові та вечірні години або перед дощем з травня по жовтень. Кров ссуть лише самки. Сезонна динаміка онхоцеркозу має зональні особливості внаслідок різних строків льоту комах.

Імунітет.

При філяріатозах, у тому числі й при онхоцеркозі, в організмі хворих тварин поступово виробляється нестерильний імунітет. Однак він не сприяє звільненню тварин від паразитів. При повторних ураженнях зменшується кількість мікрофілярій та дорослих гельмінтів, що продовжують свій розвиток в організмі дефінітивних живителів.

Патогенез.

Мікроонхоцерки й статевозрілі гельмінти в уражених тканинах спричиняють запальні процеси, появу некрозів, розростання грануляційної тканини, яка згодом рубцюється і петрифікується. У разі проникнення в уражені онхоцерками тканини мікробів розвивається гнійно-некротичний процес. Мають місце алергічні явища.

Клінічні ознаки.

Перебіг онхоцеркозу у тварин має хронічну форму. Хвороба перебігає безсимптомно й субклінічно. У коней при сильному ступені інвазії з'являються нагніти холки, абсцеси, флегмони. При ураженні сухожиль кінцівок виникають «безпричинні» кульгання, некрози копитних хрящів. На початковій стадії захворювання у ділянці холки, спини, лопаток можна виявити щільні припухлості. Пізніше на їх місці розм'якшується тканина і утворюються свищі.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині трупа виявляють статевозрілих онхоцерків у вийній і гастроліенальній зв'язках та сухожиллях передніх кінцівок. У місцях локалізації онхоцерків — некрози й петрифікація тканин. В передній частині тіла — численні вузлики розміром від 2 до 9 см, у яких паразитують мікроонхоцерки. В цих місцях випадає волосся.

Діагностика.

З метою виявлення мікроонхоцерків за життя проводять гельмінтоларвоскопічні дослідження зрізів шкіри товщиною 1,5—4 мм, які у великої рогатої худоби беруть з нижньої частини черевної стінки, з плеча або задніх кінцівок — у коней. Проби шкіри розміщують на предметне скло, додають фізіологічний розчин і ретельно розщеплюють препарувальними голками. Через 10—15 хв волокна видаляють, а вміст предметного скла мікроскопують. Посмертно онхоцеркоз діагностують при виявленні патологоанатомічних змін у місцях локалізації паразитів і самих збудників хвороби.

Лікування.

Онхоцерки стійкі проти різних антгельмінтиків. Більшість препаратів, рекомендованих при цьому захворюванні, слабо діють на онхоцерків. Ефективним виявився івомек у дозі 0,2 мг/кг. Його застосовують всередину, підшкірно або внутрішньом'язово. При онхоцеркозі застосовують також дитразин. Великій рогатій худобі антгельмінтик вводять підшкірно в дозі 0,1 г/кг протягом чотирьох діб підряд по одній ін'єкції на день у вигляді водного розчину (1 : 1,5).

Профілактика.

В комплексі профілактичних заходів при онхоцеркозі важливу роль відіграє боротьба з кровосисними комахами. З цією метою знищують личинок і лялечок мошок та мокреців у річках, струмках та інших водоймах, використовуючи інсектициди. Важливу роль відіграє також осушення боліт. Для знищення окрилених комах у період їх масового льоту шкірні покриви тварин періодично обробляють інсектицидами. Велику рогату худобу в цей період слід випасати й утримувати не ближче 5—6 км від проточних водойм — місць розвитку преімагінальних стадій мошок. Деякі риби (наприклад, гамбузія) можуть поїдати личинок кровосисних комах.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Онхоцеркоз

Наступна сторінка     -  Парафіляріоз

Попередня сторінка  -  Філяріатози

Вернутися на початок сторінки - Онхоцеркоз

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.