Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Макраканторинхоз свиней

Макраканторинхоз (Macracanthorhynchosis) — гельмінтозне захворювання свійських і диких свиней, яке спричинюють скреблянки-велетні Macracanthozkyncrus hirudinaceus з родини Oligacanthohynchidae. Локалізуються паразити в тонкому відділі кишечника свиней і рідко в інших видів тварин (бурундуки, білки, ондатри, собаки та ін.). Захворювання реєструються в поліських районах України та інших країнах (Білорусь, Російська Федерація та ін.).

Характеристика збудника.

Збудник хвороби М. hirudinaceus — великий гельмінт, довжина якого досягає 68 см. Тіло розширене спереду і звужене ззаду. Головний кінець має озброєний гачками хоботок, за допомогою якого паразит фіксується до стінки кишечника. Яйця овальної форми, великі, довжиною 0,08—0,1 мм і шириною 0,05—0,56 мм, зрілі, мають три оболонки. Зовнішня оболонка коричневого кольору, має дрібні, неправильно розміщені заглиблення, тому вони подібні до шкаралупи мигдального горіха.

Розвиваються скреблянки-велетні з участю дефінітивних (свійських і диких свиней) та проміжних живителів, якими є хрущі, бронзівки, жужелиці, жуки-носороги, жуки-гнойовики. Статевозрілі самці щоденно виділяють велику кількість яєць, які заковтують личинки проміжних живителів. У їх тілі личинки паразита проходять три стадії розвитку: акантор, преакантела і акантела.

Свині заражаються макраканторинхозом при поїданні заражених акантелами личинок, лялечок або дорослих жуків — проміжних живителів (рис. 68). У кишечнику свині акантели за допомогою хоботка проникають у товщу кишкової стінки, ростуть і через 2,5—4 міс перетворюються у статевозрілих самок і самців. Строк паразитування скреблянок-велетнів у свиней коливається від 10 до 23 міс.

Схема розвитку скреблика-велетня

Рис. 68. Схема розвитку скреблика-велетня:
1 — хоботок скреблика; 2 — яйце; 3 — акантор; 4 — преакантела; 3 — акантела; 6 — жук-носорог; 7 — личинка жука; 8, 9 — хрущ з акантелою

 

Епізоотологічні дані.

Хворіють переважно дорослі свині, зараження яких відбувається на. прифермській території у місцях складання гною, а також на вигулах поблизу свинарників.

Патогенез.

Макраканторинхуси (скреблянки-велетні) проявляють механічну, трофічну, токсичну й інокуляторну дію на організм свиней, а іноді можуть перфорувати стінку кишечника, що супроводжується розвитком перитоніту з летальним кінцем. Внаслідок занесення патогенної мікрофлори в кишечнику патологічні процеси ускладнюються абсцесами, гнійним запаленням і некрозом уражених ділянок. Інтоксикація, алергічний стан є причиною нервових розладів, зміни складу крові і виснаження тварин.

Клінічні ознаки залежать від інтенсивності інвазії і стану організму живителя. При незначній інвазії (до 10 скреблянок) хвороба перебігає субклінічно. Висока інтенсивність інвазії (понад 50 скреблянок) супроводжується зниженням апетиту, посиленням перистальтики, кривавим проносом, недокрів'ям та прогресуючим схудненням, тварини довго лежать з підігнутими кінцівками, а при пересуванні волочать таз. Нервові порушення проявляються ознаками збудження. При перитоніті підвищується температура тіла.

Патологоанатомічні зміни.

Трупи виснажені, слизова оболонка кишечника гіперемійована, потовщена, місцями зібрана в складки, подекуди покрита виразками, некротизована. В кишечнику виявляють скреблянок, які щільно прикріплюються до стінки. На серозній оболонці порожньої і клубової кишок знаходять сіро-білі або темно-червоні горбики — місця фіксації скреблянок до стінки кишечника. У черевній порожнині може бути транссудат.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз встановлюють на підставі епізоотологічних і клінічних даних (хворіють дорослі тварини у стійловий період з ознаками кривавого проносу, виснаження). Проводять дослідження фекалій за методом Щербовича, послідовного промивання або флотації із застосуванням насиченого розчину гіпосульфіту чи аміачної селітри.

Посмертно макраканторинхоз діагностують при розтині трупів, виявляючи збудника хвороби та характерні патологоанатомічні зміни в травному каналі. На неблагополучних свинофермах досліджують проміжних живителів на наявність акантел скреблянок-велетнів. Диференціальну діагностику проводять з аскаридозом свиней.

Лікування не розроблене. Використовують препарат антискребнін, який призначають у формі гранул в дозі 0,8 г/кг маси тіла і в формі суспензії свиням живою масою до 30 кг — 7,5 мл, від 30 до 45 кг — 15 мл і більше 45 кг — 27,5 мл на одну тварину. Препарати задають під час ранкової годівлі чотири дні підряд після 10—12-годинної голодної дієти.

Профілактика.

В господарствах, неблагополучних щодо макраканторинхозу, усіх свиней переводять на цілорічне стійлове утримання, забезпечують повноцінною годівлею і утримують у сухих приміщеннях. Дорослих тварин (паразитоносіїв) із задовільною вгодованістю направляють на м'ясокомбінат для забою. Заражений молодняк відгодовують і відправляють на забій. Свинарники на території ферм очищають від гною, який знезаражують біотермічно в гноєсховищах, а при їх відсутності щоденно вивозять на поля для компостування у суміші з торфом.

З профілактичною метою свиней дегельмінтизують три рази на рік: перший — перед виведенням на пасовище або в літні табори; другий — через 10—15 днів після першої обробки і третій раз — у січні.

 

Скотный двор



На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Макраканторинхоз свиней

Наступна сторінка     -  Поліморфоз і філікольоз птиці

Попередня сторінка  -  Акантоцефальози

Вернутися на початок сторінки - Макраканторинхоз свиней

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.