Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

 

Гістрихоз

Збудник гістрихозу (Hystrichosis) — нематода Hystrichis tricolor з родини Dioctophymidae, що локалізується у залозистому шлунку качок. Іноді захворювання реєструють також у гусей і курей.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Характеристика збудника.

Hystrichis tricolor — веретеноподібної форми нематода, тіло якої в передній частині вкрите великими шипами. Самці (2,5—3 см в довжину) характеризуються наявністю м'язової статевої бурси без ребер і лише однієї спікули. Самки (2,5—10 x 0,3—0,5 см) виділяють середнього розміру яйця, що мають жовтий колір, овальну форму, комірчасту зовнішню оболонку.

Розвиток збудників захворювання відбувається в організмі дефінітивних (птахи) і проміжних (малощетинкові черви) живителів. Разом з фекаліями у зовнішнє середовище виділяються незрілі яйця (рис. 67). Всередині їх влітку (температура повітря 22—30 °С) протягом місяця формується личинка. При заковтуванні зрілих яєць малощетинковим черв'яком в його організмі виходять личинки, що проникають у кровоносні судини передньої частини тіла. Через 5,5 міс вони досягають інвазійної стадії. Качки заражаються при заковтуванні проміжних живителів, в організмі яких знаходяться інвазійні личинки збудника гістрихозу. Паразити досягають статевозрілої стадії у шлунку качок через чотири тижні. Живуть гельмінти в організмі птахів 1—2,5 міс, після чого відмирають.

Hystrichis tricolor

Рис. 67. Hystrichis tricolor:

1 — передній кінець; 2 — хвостовий кінець самця; 3 — незріле яйце (з підручника Абуладзе, 1990).

 

Епізоотологічні дані.

Основним джерелом інвазії є хвора свійська птиця та дикі птахи. Гістрихозом частіше уражуються качки віком від одного до трьох місяців. Спалахи хвороби спостерігаються у теплу пору року (з квітня по листопад).

Імунітет слабо напружений і не є перешкодою для повторного зараження збудниками гістрихозу.

Патогенез.

Гельмінти діють механічно, інокуляторно й токсично на організм птахів. Вони можуть не лише травмувати, а іноді й перфорувати стінку залозистого шлунка та інших органів. У період травмування тканин шипами паразита в шлунок заносяться мікроорганізми, які спричиняють нагноєння і некроз ураженого органа. Токсини, що виділяють гельмінти, є причиною нервових розладів, виснаження, виникнення змін у крові. Іноді уже в перші години після зараження збудниками гістрихозу спостерігається загибель хворих каченят.

Клінічні ознаки при гістрихозі нехарактерні. У хворого молодняка качок при сильному ступені інвазії зникає апетит, спостерігаються пригнічення, анемія, схуднення, пронос, іноді блювання. Нерідко має місце великий відхід каченят від цього захворювання. У дорослої птиці хвороба, як правило, перебігає безсимптомно.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині трупів птиці, що загинула від гістрихозу, спостерігається серозно-фібринозне запалення стінки залозистого шлунка, повітроносних мішків, печінки, легенів. У залозистому шлунку з боку серозної оболонки добре помітні вузли величиною від горошини до волоського горіха, всередині яких містяться паразити. Загибель каченят на початку захворювання настає внаслідок ушкодження органів грудної і черевної порожнин, пізніше — від виснаження.

Діагностика.

Прижиттєва діагностика грунтується на урахуванні епізоотологічних даних (неблагополуччя водоймищ), дослідження посліду птиці методами Фюллеборна або Дарлінга, а також малощетинкових червів компресорним методом з метою виявлення у їх тілі личинок (довжиною до 3 см) збудника гістрихозу. Посмертно хворобу діагностують при розтині трупів і дослідженні тушок качок та виявленні у залозистому шлунку паразитів.

Гістрихоз необхідно диференціювати від пороцекозу, поліморфозу та філікольозу птахів. Яйця і статевозрілі паразити різняться за морфологічними ознаками та локалізацією останніх. Яйця пороцекумів великих розмірів, бурого кольору, з великокомірчастою зовнішньою оболонкою. Личинки паразита локалізуються під кутикулою м'язового шлунка, а дорослі стадії — у тонких кишках. Збудники поліморфозу і філікольозу — колючоголові черви, що паразитують у тонкому кишечнику й виділяють у зовнішнє середовище яйця, що містять в собі личинку-акантор.

Лікування не розроблене.

Профілактика.

В неблагополучних щодо гістрихозу господарствах для вирощування молодняка використовують чисті водойми з піщаним дном, на яких протягом останніх двох років не утримували качок. Проводять заходи, спрямовані проти диких птахів, і запобігають їх контактам із свійськими.

 

Ви дивилися сторінку - Гістрихоз

Наступна сторінка      - Філометроїдоз риб

Попередня сторінка    - Діоктофіматози

Повернутися до початку сторінки Гістрихоз

1 2 3 4

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

Скотный двор

На сайте Скотный двор

Индекс цитирования.