Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Еуритремагоз

Еуритрематоз (Eurytrematosis) — не досить вивчена, з хронічним перебігом, трематодозна інвазія великої та дрібної рогатої худоби, інших жуйних. Спричинює її двоустка Eurytrema pancreaticum з родини Dicrocoeliidae, яка паразитує у підшлунковій залозі, іноді в печінці. Супроводжується вона порушенням травлення, змінами у загальному обміні речовин, виснаженням, набряками голови, шиї, підгруддя. Зустрічається в Україні (Крим) та країнах Середньої Азії і Сходу.

Характеристика збудника.

Паразит дещо більший за дикроцелія (довжина 10—18 мм, ширина 6—8 мм). Це плоский гельмінт, червоного кольору, з овальною формою тіла й розвиненими присосками, з яких ротовий майже вдвічі більший за черевного. Черевний присосок знаходиться у середній частині тіла трематоди. Сім'яники згруповані справа й зліва від черевного присоска. Петлі матки займають всю задню частину паразита. У іншому вони подібні до дикроцелій. Яйця еуритрем дещо більші яєць дикроцелій (0,045—0,060 х 0,030—0,036 мм).

Еуритрема — біогельмінт. У його розвитку бере участь три живителі. Дефінітивні живителі (жуйні) виділяють у зовнішнє середовище яйця із сформованим мірацидієм, які, потрапляючи до проміжного живителя, інвазують його. Це переважно сухопутний молюск виду Eulota lantzi. Звільнившись від шкаралупи, мірацидії мігрують у печінку молюска, де перетворюються у спороцисти. У них через місяць формуються дочірні спороцисти, а через рік — церкарії. Спороцисти, заповнені церкаріями, досягають мантійної порожнини молюска і звідти потрапляють у зовнішнє середовище, де стають здобиччю додаткових живителів — коників (Conocephalus chinensis), цвіркунів (Oecanthus longicaudus) і в них через 2 міс закінчують свій розвиток формуванням метацеркаріїв. Дефінітивні живителі інвазуються при проковтуванні з травою додаткових живителів. У них метацеркарії, досягши улюблених місць, через 2 міс стають марітами. Вік останніх близько року.

Епізоотологічні дані.

Захворювання спорадично реєструють у тварин з республіки Крим. Істотне значення у поширенні інвазії мають висока стійкість яєць та спороцист у зовнішньому середовищі. Яйця еуритрем витримують значні (до 5%) концентрації кислот, лугів, деяких органічних сполук (ацетон, фенол та ін.). Вважають, що з віком інтенсивність інвазії зростає, незважаючи на обмежений вік паразита.

Патогенез і клінічні ознаки.

Патогенний вплив еуритрем зводиться до механічної дії на підшлункову залозу, а також, токсичної дії як на саму залозу, так і організм живителя у цілому.

Еуритреми спричиняють деформацію, розширення і обтурацію протоків, атрофію паренхіми підшлункової залози, виключаючи її з нормального функціювання. На грунті інтенсивного ураження еуритрематозом у тварин спостерігають пригнічення, хронічну діарею, загальне виснаження, набряки передньої частини тіла, можлива смерть при явищах кахексії.

Патологоанатомічні зміни.

Труп виснажений, підшлункова залоза збільшена у об'ємі, червоно-рожевого кольору, залозиста частина паренхіми атрофована. У паренхімі знаходять глибокі некротичні зміни, протоки розширені, з великою кількістю еуритрем. їх знаходять інколи у дванадцятипалій кишці та печінці. У черевній порожнині може бути транссудат.

Діагностика.

Прижиттєва діагностика грунтується на урахуванні клініко-епізоотологічних даних і результатів гельмінтокопроскопічного дослідження. Основним методом лабораторної діагностики є метод послідовного промивання. Диференціювати яйця еуритрем слід лише від яєць дикроцелій, які менші на одну третину від перших.

Посмертно діагноз встановлюють, ураховуючи характерні зміни у підшлунковій залозі і виявляючи велику кількість овальної форми, яскраво-червоних паразитів.

Заходи боротьби.

Ефективне лікування і профілактика не розроблені. Є дані про успішне використання з цією метою блювотного каменя у вигляді 1—2%-ного водного розчину, внутрішньовенно з розрахунку 15—20 мл двічі на тиждень. Ефективніше діють гексихол і політрем у дозах 0,3 і 0,2 г/кг маси тварин у суміші з концкормом (1 : 10) дворазово, з добовим інтервалом.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Еуритремагоз

Наступна сторінка     -  Парамфістомататози тварин

Попередня сторінка  -  Дикроцеліоз

Вернутися на початок сторінки - Еуритремагоз

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.