Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Еймеріози тварин

Еймеріози — кишкові, переважно гострі, ензоотичні, асоціативні протозоози молодняка ссавців та птиці. їх викликають моноксенні (однохазяїнні), епітеліотропні найпростіші. Інвазія клінічно характеризується зниженням росту, пригніченням, різко вираженою діареєю, фекалії з домішками крові й слизу. Хворий молодняк швидко худне. Спостерігають порушення координації руху, парези та паралічі кінцівок.

Еймеріози завдають великих збитків кролівництву та птахівництву, а також іншим галузям тваринництва внаслідок масової загибелі молодняка (до 60—100 % кроленят і курчат), зниження приростів. У заражених курей та індиків знижуються маса тіла (до 20—25 %) і несучість.

Характеристика збудника хвороби.

В організмі тварин еймерії паразитують вибірково в епітеліальних клітинах кишечника, у кролів — і в печінці. Певні види еймерій специфічні щодо живителів. З фекаліями хворих тварин в навколишнє середовище виділяються ооцисти еймерій, які можуть мати овальну, круглу, еліпсоїдну форми. Вкриті вони гладенькою, двошаровою оболонкою сірого або жовтого кольору, яка в багатьох видів на одному з полюсів потоншується і утворює мікропіле. Всередині має цитоплазмовий шар. Величина ооцист 14,2—41,3 х 12—23,1 мкм.

Біологія еймерій.

Кокциди мають складний цикл розвитку. Представники роду Eimeria розвиваються за трьома фазами: мерогонії (шизогонії) і гаметогонії (в організмі одного живителя) та спорогонії (у навколишньому середовищі).

Мерогонія (шизогонія) безстатеве множинне розмноження, яке є початковим етапом розвитку еймерій. У травний канал живителя зрілі ооцисти потрапляють з кормом або водою. Оболонка ооцисти розчиняється, звільняючи спорозоїти, які заглиблюються в епітеліальні клітини кишечника або інших органів (залежно від виду) і утворюють багатоядерні меронти (шизонти). При поділі шизонтового ядра формується 6—30 мерозоїтів першого порядку, які, потрапивши в просвіт кишечника, проникають у нові епітеліальні клітини, з них утворюються меронти (шизонти), з яких виходять мерозоїти другого порядку. Різні види еймерій утворюють від двох до п'яти генерацій шизонтів і мерозоїтів. При цьому спостерігається масова загибель епітеліальних клітин. Мерозоїти різного порядку перетворюються на мікрогамети (чоловічі статеві клітини) та макрогамети (жіночі статеві клітини) і шизогонія поступово змінюється на гаметогонію.

Гаметогонія (статеве розмноження). Рухомі мікрогамети (чоловічі статеві клітини) проникають у макрогамети (жіночі статеві клітини) й відбувається копуляція (злиття ядер), внаслідок чого утворюється зигота. Після того як навколо зигот утворилася оболонка, їх називають ооцистами.

Мерогонія і гаметогонія є ендогенною стадією розвитку еймерій. Строк ендогенного розвитку еймерій в організмі живителя від моменту зараження тварини до утворення і виділення у зовнішнє середовище ооцист приблизно становить 1—2 тижні.

Недозріла ооциста, що виходить з організму живителя в зовнішнє середовище, має всередині цитоплазмовий шар.

Спорогонія (утворення спорозоїтів в ооцистах) відбувається у зовнішньому середовищі за сприятливих умов: наявності вологи (не менше 80 %), кисню і температури вище 15 °С. При цьому цитоплазма ущільнюється, цйтоплазмовий шар поділяється на чотири спороцисти. В кожній спорі через 1—3 дні формується по два спорозоїти. Така ооциста, яка має вісім спорозоїтів, стає зрілою, або інвазійною. Вона здатна заразити лише специфічного живителя.

Худоба і птиця заражаються еймеріями через корм та воду при наявності у них зрілих ооцист.

Патогенез.

Хвороботворний вплив еймерій на організм живителя проявляється внаслідок механічного руйнування великої кількості епітеліальних клітин кишечника та печінки при мерогональному розмноженні паразита. Виявлено, що одна хвора тварина за добу виділяє у зовнішнє середовище від 9 до 980 млн. ооцист еймерій. Це свідчить, що в організмі живителя гине більше як 500 млн. епітеліальних клітин кишечника. Всмоктування з уражених органів продуктів гнильного розпаду загиблих клітин призводить до сильної інтоксикації і діяльності гнильних мікробів.

Порушення нормальної функції травного каналу й паразитування гельмінтів створюють сприятливі умови для розвитку кокцидій. Інтоксикація організму живителя продуктами загиблих клітин, обміну еймерій, гнильної мікрофлори, зміни фізико-хімічного складу крові призводять до порушення нервової системи, внаслідок чого виникають пригнічення тварин, парези та паралічі кінцівок, настає коматозний стан.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Еймеріози тварин

Наступна сторінка     -  Еймеріоз курей

Попередня сторінка  -  Кокцидіїдози тварин

Вернутися на початок сторінки - Еймеріози тварин

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.