Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз великої рогатої худоби — захворювання молодняка від 3—6-тижневого віку до одного року. Спричинюють його найпростіші з роду Eimeria. Хворіють також тварини старших груп, а іноді й дорослі. При цьому спостерігаються загальне пригнічення, анемія слизових оболонок, пронос з домішками слизу та крові, схуднення та загибель телят.

Збудниками хвороби є більш як десять видів еймерій, що локалізуються в епітеліальних клітинах тонких та товстих кишок. Основні збудники еймеріозу великої рогатої худоби — Е. ziierni, Е. smithi, Е. zurnabadensis, Е. bovis, Е. cylindrica, Е. ellipsoidalis.

Епізоотологічні дані.

Інвазія дуже поширена. Хвороба перебігає ензоотично, викликаючи велику загибель тварин. Найбільш сприйнятливі до еймеріозу телята від двох до шести місяців, тяжко хворіє молодняк до двох років при переведенні його із стійлового утримання,на пасовищне й від пасовищного до стійлового. Навесні найчастіше хворіють телята 5—6-місячного, а восени — старшого віку. Джерелом інвазії є хворі телята й паразитоносії.

Клінічні ознаки.

Інкубаційний період 10—20 днів. Захворювання перебігає гостро, підгостро або хронічно. При гострому перебігу тварини пригнічені. На 2—3-й день захворювання фекалії стають рідкими, потім з'являється пронос з домішками слизу та крові, температура тіла підвищується до 40—41 °С. З часом стан хворих тварин погіршується. Слизові оболонки анемічні, розвивається значне виснаження і пронос. Температура тіла знижується до 36—35 °С й тварини гинуть.

При підгострому перебігу загальне пригнічення менше виражене, телята лежать, апетит знижений. На 7—8-й день захворювання з'являється пронос (некривавий).

Найчастіше реєструють хронічний перебіг інвазії. Тварини виснажені. Періодично з'являється пронос, тварини худнуть. Хвороба часто ускладнюється іншими інфекціями.

Патологоанатомічні зміни.

Трупи виснажені. Слизові оболонки анемічні. Анус відкритий, його слизова оболонка набрякла, гіперемійована, з крововиливами. В черевній порожнині рідина солом'яного кольору. Мезентеріальні лімфатичні вузли набряклі, збільшені, на розрізі соковиті. Слизова оболонка товстих і тонких кишок набрякла, потовщена, гіперемійована, з точковими та смугастими крововиливами. Вміст кишок темно-коричневого або червоного кольору.

Діагностика.

Діагноз ставлять на підставі комплексних досліджень з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін і мікроскопічних досліджень екскрементів за методом Фюллеборна або Дарлінга.

Еймеріоз слід відрізняти від паратуберкульозу великої рогатої худоби, яким хворіють жуйні у віці 3—5 років протягом року, перебіг хвороби повільний (1—2 роки), кривавий пронос відсутній, слизова оболонка тонких кишок потовщена у 3—20 разів.

Лікування та профілактика.

Хворих тварин ізолюють. Для лікування телят, хворих на еймеріоз, рекомендується норсульфазол, сульфадимезин, сульфадиметоксин, сульфамонометоксин, сульфапіридазин.

Сульфаніламідні препарати дають у дозі 50—100 мг на 1 кг маси тіла протягом двох 4-денних курсів з інтервалом три дня. Застосовують також ампроліум в дозі 20—50 мг, ампролмікс — 20—40, кокцидіовіт — 20—40, клопидол — 20, хімкокцид — 7—30— 40, фармкокцид — 30—40 мг на 1 кг маси тіла та інші препарати. Висока ефективність при еймеріозі телят спостерігається при комбінованому використанні кокцидіостатиків і антибіотиків. Хворим телятам призначають сульфадимезин або норсульфазол у дозі 3— 4 г на голову три рази на день протягом 3—4 днів, потім три дні лівоміцетин або тетрациклін у дозі 20 мг на 1 кг маси тіла і в кінці сульфадимезин три рази на день по 2—3 г на тварину. У неблагополучних щодо еймеріозу скотарських господарствах проводять комплексну хіміопрофілактику кокцидіостатиками, починаючи її з 2—3-тижневого віку молодняка. З профілактичною метою кокцидіостатики застосовують у менших дозах, ніж при лікуванні.

Необхідно також дотримувати ветеринарно-санітарних правил при стійловому та пасовищному утриманні телят, періодично проводити дезинвазію об'єктів зовнішнього середовища на фермах (гарячим 2%-ним розчином їдкого лугу).

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Еймеріоз великої рогатої худоби

Наступна сторінка     -  Еймеріоз овець

Попередня сторінка  -  Еймеріоз кролів

Вернутися на початок сторінки - Еймеріоз великої рогатої худоби

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.