Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Бабезіоз коней

Хворобу викликають два види збудників: Babesia caballi (синонім Piroplasma caballi, звідси захворювання раніше називалось піроплазмозом), і В. equi (синонім Nuttallia equi, а захворювання відповідно нуталіоз). Це захворювання непарнокопитних тварин (коні, осли, мули) переважно з гострим або підгострим перебігом.

Характеристика збудників хвороби.

В. caballi морфологічно схожа з кровопаразитом В. bigemina. Розміри збудників цього виду досягають у довжину 6 мкм. Зараженість еритроцитів досягає 6—10 %.

В. equi характеризується різноманітністю форм і неоднаковими розмірами. В еритроцитах переважають округлі форми. Характерною формою є хрестоподібна (див. рисунок 2). Вона нагадує «мальтійський хрест», який утворюється при поділі збудника пупкуванням. Величина бабезій коливається у межах від 1 до 4 мкм. При інвазії коней крупнішими бабезіями спостерігається гострий та під-гострий перебіги хвороби. Наявність дрібних форм збудника супроводжується хронічним перебігом хвороби або, паразитоносійством. Зараженість еритроцитів кровопаразитами досягає 30% і більше.

Еритроцитарні форми бабезій

Рис. 2. Еритроцитарні форми бабезій:
1 — Babesia bigemina; 2 — В. bovis; 3 — В. ovis; 4 — В. equi; 5 — В. canis

 

Життєвий цикл бабезій відбувається в організмі двох живителів: коней та іксодових кліщів. В еритроцитах непарнокопитних бабезії розмножуються простим поділом на 2—4 особини або пупкуванням. В організмі кліщів паразити розмножуються в тканинах, гемолімфі, яєчнику. Збудники можуть передаватися від самок кліщів трансоваріальним шляхом протягом багатьох поколінь. При нападанні кровосисних членистоногих на тварин бабезії проникають із слинних залоз перенощиків у кров. В організмі коней збудники хвороби зберігаються протягом 1—2 років.

Епізоотологічні дані.

Хвороба найчастіше спостерігається серед коней, вік яких більший, ніж 2—3 роки. У них бабезіоз має тяжкий клінічний перебіг. Молодняк хворіє у легкій формі. Перенощиками збудників бабезіозу є іксодові кліщі родів Dermacentor (D. marginatus, D. pictus), Hyalomma (H. plumbeum, H. scupense) та Rhipicephalus (Rh. bursa). У поліських та лісостепових районах України спалахи бабезіозу коней найчастіше спостерігаються навесні та восени, тобто в період масового нападання на тварин для кровоссання іксодових кліщів, у той час як на півдні України хворобу реєструють переважно влітку. При відсутності повторного зараження тварин кліщами патогенність паразитів та їх кількість в організмі коней поступово знижуються.

Імунітет.

Після хвороби у коней з'являється імунітет (премуніція). Його стійкість та тривалість залежать від тяжкості перебігу хвороби та виду збудника. Напруженість імунітету послаблюється внаслідок підвищеної експлуатації коней, появи в них інших захворювань.

Патогенез.

Ступінь патогенних змін у коней залежить від хвороботворного впливу збудників та реактивності організму. Вони нагадують зміни, що спостерігаються при бабезіозах жуйних тварин.

Клінічні ознаки.

Інкубаційний період 1—2 тижні. Перебіг хвороби частіше гострий. При інвазії збудником В. equi мають місце також підгостра та хронічна форми перебігу. Температура тіла підвищується до 41—42 °С. Пульс і дихання прискорені. Спостерігаються пригнічення, відсутність апетиту, швидка втома, слизові оболонки жовтяничні з наявністю на них крововиливів. У кобил можуть бути аборти. Різко зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну. ШОЕ значно підвищується. Загибель тварин при гострому перебігу настає протягом першого тижня хвороби. Смертність коней може досягати 30—40 %.

Патологоанатомічні зміни подібні змінам, що спостерігаються при бабезіозі великої рогатої худоби. Найбільш характерними є зміни, що виникають при гострому перебігу хвороби.

Діагностика грунтується на епізоотологічних даних, клінічних ознаках та мікроскопії мазків крові з виявленням характерних форм бабезій. Посмертно — при розтині трупів загиблих тварин. Високоефективними є серологічні методи діагностики (РЗК, РТЗК, РІФ, реакція мікроаглютинації).

Бабезіоз коней необхідно відрізняти від інфекційної анемії. При останній апетит у коней зберігається, жовтяничнієть слизових оболонок і лікувальний ефект при введенні специфічних хіміопрепаратів (беренилу, гемоспоридину) відсутні. Дослідження мазків крові або постановка серологічних реакцій для диференціальної діагностики бабезіозу від інших хвороб обов'язкові.

Лікування.

Хворим коням застосовують беренил (азидин) в формі 7%-ного водного розчину в дозі 3,5 мг/кг внутрішньом'язово, діамідин — 10%-ний розчин у дозі 2 мг/кг. З метою повного звільнення організму коней від збудників В. caballi діамідин вводять в дозі 4 мг/кг два рази за добу, а збудників В. equi — 5 мг/кг чотириразово з інтервалом три доби.

Одночасно хворим тваринам рекомендується симптоматичне лікування: серцеві (кофеїн, камфорне масло), послаблюючі препарати. На період лікування тваринам надають повний спокій, їх звільняють від роботи протягом 2—3 тижнів після видужання.

Профілактика спрямована насамперед на знищення іксодових кліщів на тваринах у період їх масового нападання для кровоссання. З цією метою один раз на тиждень коней обприскують 0,02%-ною емульсією перметрину, 0,15%-ною емульсією дурсбану, 0,5%-ною водною емульсією циодрину. На одну тварину витрачають до 2—2,5 л емульсії інсектоакарициду. При появі перших випадків захворювання застосовують хіміопрофілактику беренилом (азидином) з інтервалом 10—12 днів.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Бабезіоз коней

Наступна сторінка     -  Бабезіоз собак

Попередня сторінка  -  Бабезіоз овець та кіз

Вернутися на початок сторінки - Бабезіоз коней

1 2 3 мультиварка скороварка rotex4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.