Скотный двор Скотный двор

 Паразитологія та інвазійні хвороби
сільськогосподарських тварин

 

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

Карта сайту

Зміст

ЗАГАЛЬНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Визначення паразитології, її зміст та значення

Історія розвитку наукових шкіл зоопаразитологів, паразитологічні дослідження в Україні

Біологічні основи паразитизму

Типи взаємовідносин організмів

Паразитизм, закони (аксіоми) та рівні паразитизму

ВЧЕННЯ ПРО ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

Економічні збитки, які спричиняють інвазійні хвороби

Епізоотологія інвазійних хвороб

Вчення Є.Н.Павловського про природну вогнищевість трансмісивних хвороб

Вплив навколишнього середовища та фауни живителів на перебіг інвазії

Імунітет при інвазійних хворобах тварин

Ветеринарна паразитоценологія

Принцип планування протипаразитарних заходів

Основи профілактики інвазійних хвороб

ПРОТОЗООЗИ ТВАРИН (НАЙПРОСТІШІ ТА ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Піроплазмідози

Бабезіоз великої рогатої худоби

Бабезіоз овець та кіз

Бабезіоз коней

Бабезіоз собак

Тейлеріоз

Кокцидіїдози тварин

Еймеріози тварин

Еймеріоз курей

Еймеріоз кролів

Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз овець

Кокцидіїдози свиней

Токсоплазмоз

Ізоспорози собак і котів

Саркоцистоз

Криптоспоридіоз

Трихомоноз

Парувальна хвороба

Гістомоноз

Балантидіоз

Хілодонельоз

Іхтіофтиріоз

Нозематоз

Амебіоз

Анаплазмоз

Еперітрозооноз

Бореліоз

ВЕТЕРИНАРНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Визначення, зміст і обсяг ветеринарної гельмінтології

Основні етапи розвитку та вклад українських вчених у вивчення гельмінтозів тварин

Патогенез і особливості імунітету при гельмінтозах

Імунітет при гельмінтозах

Діагностика гельмінтозів

Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

Основні принципи заходів боротьби з гельмінтозами

Трематоди і трематодози тварин

Трематодози жуйних

Фасціольоз

Дикроцеліїдози жуйних

Дикроцеліоз

Еуритремагоз

Парамфістомататози тварин

Парамфістомидози

Опісторхоз

Простогонімоз

Ехіностоматидози

Нотокотилідози

ЦЕСТОДИ І ЦЕСТОДОЗИ ТВАРИН

Ларвальні цестодози

Теніаринхоз — цистицеркоз

Теніоз — цистицеркоз

Цистицеркоз тенуікольний

Цистицеркоз пізиформний

Цистицеркоз овісний

Ценуроз церебральний

Ценуроз м'язової тканини та підшкірної клітковини (ценуроз Скрябіна)

Ехінококоз

Альвеококоз

Імагінальні цестодози

Теніїдози

Теніози

Мультицептози

Ехінококоз

Альвеококоз

Дипилідіоз

Дифілоботріоз

Мезоцестоїдози м'ясоїдних

Аноплоцефалятози

Монієзіоз

Тизанієзіоз

Авітеліноз

Стилезіоз жуйних

Аноплоцефалідози коней

Гіменолепідатози

Дрепанідотеніоз

Гіменолепідози

Райєтинози

Давеніоз

Амеботеніоз і хоанотеніоз

Цестодози риб

Кавіоз

Каріофільоз

Ботріоцефальоз

Лігулідози

НЕМАТОДИ І НЕМАТОДОЗИ

Оксиуратози

Оксиуроз

Скрябінемоз

Пасалуроз

Гетеракідоз

Гангулотеракідоз

Аскаридатози

Аскаридоз свиней

Параскаридоз

Неоаскаридоз

Аскаридіоз

Токсокароз і токсаскаридоз

Стронгілятози

Стронгілідози коней

Стронгілятози жуйних

Хабертіоз

Буноотомоз

Езофагостомоз

Трихостронгілідози

Стронгілятози м'ясоїдних

Анкілостомоз і унцинаріоз

Амідостомоз гусей

Стронгілятози дихального апарата

Диктіокаульоз

Протостронгілідози

Метастронгільоз

Сингамоз

Спіруратози

Телязіоз великої рогатої худоби

Спіруратози птиці

Тетрамероз

Стрептокароз

Ехінуріоз

Трихоцефалятози тварин

Трихоцефальоз свиней

Трихоцефальоз жуйних

Трихоцефальоз м'ясоїдних

Трихінельоз

Філяріатози

Онхоцеркоз

Парафіляріоз

Сетаріоз

Дирофіляріоз

Рабдитатози

Стронгілоїдоз

Діоктофіматози

Гістрихоз

Філометроїдоз риб

Акантоцефальози

Макраканторинхоз свиней

Поліморфоз і філікольоз птиці

ВЕТЕРИНАРНА АРАХНОЛОГІЯ І АРАХНОЗИ ТВАРИН

Паразитиформні кліщі

Вароатоз (варооз) бджіл

Акариформні кліщі і арахнози тварин

Саркоптидози

Саркоптоз свиней

Саркоптоз коней

Нотоедроз

Псороптидози

Псороптози

Псороптоз овець

Псороптоз великої рогатої худоби

Псороптоз коней

Псороптоз кролів

Хоріоптози

Отодектоз

Кнемідокоптоз

Демодекози

Демодекоз великої рогатої худоби

ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ І ЕНТОМОЗИ ТВАРИН

Оводові хвороби тварин

Гіподерматози великої рогатої худоби

Естроз овець

Ринестроз коней

Гастрофільоз однокопитних

Зоофільні мухи

М'ясні мухи

Кровосисні комахи (гнус)

Ґедзі

Комарі

Мошки

Мокреці

Москіти

Кровососки

Сифункулятози

 

Авітеліноз

Авітеліноз (Avitellinosis) — сезонне, гостроперебігаюче захворювання молодняка овець, що викликають цестоди роду Avitellina, родини Avitellinidae, які паразитують у тонкому відділі кишечника; Хвороба проявляється ознаками ураження центральної нервової системи. Хворіють також кози, велика рогата худоба, зебу, буйволи та інші жуйні.

Характеристика збудника.

Avitellina centripunctata — цестода білого кольору, з вузькою, що нагадує шнур, стробілою. Сколекс з чотирма присосками, неозброєний. Останні членики добре помітні у вигляді чоток. Статеві отвори неправильно чергуються. Зрілий членик має до 45—50 яєць, розміщених в капсулах. Розмір стробіли до 5 м, ширина 3,2 мм. Яйця без грушоподібного апарата, всередині мають велику онкосферу. Цикл розвитку не вивчений:

Патогенез.

Авітеліни викликають механічне подразнення слизової оболонки тонкого відділу кишечника, інтоксикацію, ураження нервової системи та кровотворних органів.

Епізоотологічні дані.

Захворювання поширене переважно в південних зрошуваних і гірських районах України, Казахстану, Киргизії, Середньої Азії, Закавказзя і Молдови. Реєструють його переважно восени з серпня по жовтень. Паразитоносійство діагностують протягом року у тварин віком 1—2 роки.

Клінічні ознаки.

Захворювання виникає раптово, перебігає гостро з ознаками ураження центральної нервової системи — порушення координації рухів, судорожні скорочення кінцівок, закидання голови на спину, фібрилярне посмикування м'язів. Інколи спостерігається сильне пригнічення, відмова від корму, пронос і анемічність слизових оболонок. Тварини гинуть в один із чергових приступів судорог.

Патологоанатомічні зміни нехарактерні. При розтині трупів встановлюють катаральне запалення слизової оболонки кишечника, точкові та смугасті крововиливи, в порожнині кишечника знаходять авітеліни, відмічають збільшення печінки.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз встановлюють на підставі гельмінтоскопії, для чого фекальні шарики, взяті із прямої кишки овець, переглядають на предмет виявлення члеників авітелін, вкраплених у поверхню. Зрілі членики молочно-білого кольору, за формою нагадують макове зерно. При дослідженні роздавлених члеників під мікроскопом виявляють капсули, в яких яйця авітелін. Посмертно діагноз ставлять на розтині при знаходженні гельмінтів у кишечнику.

Лікування.

Для дегельмінтизації застосовують фенасал та інші антгельмінтики в тих же дозах, що й при монієзіозі, а також камалу з слизовими відварами індивідуально у дозі 5—8 г на тварину без попередньої голодної дієти і подальшого призначення проносних.

Профілактика.

Проводять триразову дегельмінтизацію ягнят: перший раз у липні, другий — вересні і третій — у листопаді або грудні. Дорослих овець дегельмінтизують перший раз у квітні — травні, другий — у вересні і третій — у листопаді — грудні.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Авітеліноз

Наступна сторінка     -  Стилезіоз жуйних

Попередня сторінка  -  Тизанієзіоз

Вернутися на початок сторінки - Авітеліноз

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.