Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

В.К. Чернуха (ред.), Ю.Г.Артеменко, В.Ф. Галат та ін. — К.: Урожай, 1996.

 

Аноплоцефалідози коней

Аноплоцефалідози однокопитних (Anoplocephalidoses) — цестодозні гельмінтози кишечника коней, ослів та мулів, які характеризуються приступами колік, нервовими епілептичними припадками, проносом, анемією і сильною гарячкою. Хвороба часто закінчується смертю. Хворіють частіше лошата в літній і осінній періоди. Захворювання спричиняють три збудники.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Характеристика збудників.

Стьожкові гельмінти родини Апоріоcephalidae, що належать до двох родів Anoplocephala і Paranoplocephala, загальними ознаками яких є наявність неозброєного сколекса з великими присосками і слабо розвинена шийка, ширина дозрілих члеників значно перебільшує довжину.

Anoplocephala magna — найбільш патогенна і найбільша цестода коней, розміром до 50 см, сколекс скулястий, присоски великі. Членики короткі, але широкі. В зрілому членику матка заповнена яйцями. Паразитує у задніх відділах тонких кишок.

Anoplocephala perfoliata — локалізується у товстих кишках, довжина від 3 до 7 см, за формою нагадує насіння гарбуза або огірка. На сколексі позаду кожної присоски розміщуються по вушкоподібному виросту. Яйця мають великий грушоподібний апарат.

Paranoplocephala marnillana — має довжину 10—40 мм, тонше тіло, ніж попередні види. Сколекс маленький, із чотирма присосками, без вушкоподібних придатків, матка має вигляд поперекового ствола з лопатями, в зрілому членику займає всю його ширину. Яйця великі, онкосфера окутана грушоподібним апаратом. Локалізується у дванадцятипалій кишці.

У розвитку аноплоцефалід бере участь проміжний живитель, яким є ґрунтові (орибатидні) кліщі. Після поїдання на пасовищі орибатидними кліщами яєць аноплоцефалід у порожнині їх тіла за 145—150 днів до інвазійної стадії, розвивається личинка — цистицеркоїд. Однокопитні заражаються на пасовищі при поїданні інвазованих ґрунтових кліщів. В організмі коней аноплоцефали досягають статевої зрілості через 30 днів.

Епізоотологічні дані.

На аноплоцефалідоз частіше хворіє молодняк. Захворювання проявляється влітку й восени. Джерело зараження — хворі тварини та паразитоносії. Передають інвазію орибатидні кліщі, інвазовані цистицеркоїдами аноплоцефалід, яких заковтують коні з травою, ґрунтом, частіше в сиру погоду на пасовищах з природним травостоєм. Зараження відбувається у травні — червні. Живуть паразити в кишечнику лошат 3—5 міс.

Патогенез.

Діючи на слизову оболонку кишечника, аноплоцефаліди спричиняють її запалення, утворюють у ній глибокі виразки, в які можуть потрапляти різні бактерії, що призводить до утворення абсцесів. Порушується моторна й секреторна функції, змінюється хімічний склад хімусу, що призводить до виснаження, появи проносу і нервових явищ. Скупчення великої кількості цестод може бути причиною закупорки кишечника, а в деяких випадках — інвагінацій та заворотів.

Клінічні ознаки.

У більшості коней хвороба перебігає безсимптомно. При тяжкому перебігу спостерігаються пригнічення, відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 40—41 °С, залежування. У деяких тварин буває аритмія, прискорене дихання.

Патологоанатомічні зміни.

Виснаження трупа, катаральне запалення, набрякання з осередковим почервонінням слизової оболонки голодної кишки. В нирках і на серці — крововиливи. Печінка кровонаповнена, головний мозок набряклий; При інвагінації і розриві кишечника — перитоніт.

Діагностика.

Діагноз ставлять на основі копроскопічного дослідження фекалій за методом Фюллеборна і виявлення у них яєць або члеників цестод. Яйця світло-сірого кольору, округлої форми, всередині яйця онкосфера оточена грушоподібним апаратом.

Лікування.

Призначають індивідуально всередину фенасал у дозах лошатам до одного року 200 мг/кг, молодняку до двох років — 250 і дорослим коням — 300 мг/кг маси тіла. Екстракт чоловічої папороті в желатинових капсулах задають у дозах: лошатам віком 5—7 міс — 5—7 і 8—12 міс — 8—10, річним, 2—3-річним та дорослим — 15—20 г. Препарат можна задавати і в болюсах. Перед дегельмінтизацією тварин витримують на 12—15-годинній голодній дієті. Через 2 год дають проносне. Виснаженим тваринам та інтенсивно зараженим лошатам зазначену дозу вводять у 2— З прийоми.

Профілактика не розроблена. Рекомендується створювати культурні пасовища, зимове й ранньовесняне жереблення, проводять дворазову з інтервалом 15—30 днів преімагінальну дегельмінтизацію у липні — серпні. Необхідно здійснювати щоденне механічне очищення стаєнь від гною і їх біотермічне знезараження.

 

Ви дивилися сторінку - Аноплоцефалідози коней

Наступна сторінка      - Гіменолепідатози

Попередня сторінка    - Стилезіоз жуйних

Повернутися до початку сторінки Аноплоцефалідози коней

1 2 кровать чердак для подростка с рабочей зоной3 4

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

Скотный двор

На сайте Скотный двор

Индекс цитирования.