Дипломна робота:
“Характеристика господарсько-корисних ознак та взаємозв’язків між ними
у корів української червоно-рябої молочної породи різного призначення
на прикладі племрепродуктора ПАФ “Єрчики”
Попільнянського району Житомирської області.”

2005 р.


Карта сайта

Вступ

Розділ І. Методи виведення, генезис та зоотехнічна характеристика української червоно-рябої худоби

Коротка характеристика вихідних порід (симентальської і голштинської червоно-рябої)

Методи виведення породи

Зоотехнічна характеристика породи

Розділ ІІ. Еколого-економічна характеристика господарства та вихідні дані для виконання випускної роботи

Короткі відомості про господарство

Екологічна оцінка умов господарювання

- Еколого-гігієнічна оцінка вибору місця під забудову ферми, розміщення тваринницьких об’єктів та благоустрій територій

- Еколого-санітарне забезпечення виробництва продуктів тваринництва

- Санітарна оцінка водопостачання, заготівлі та збереження кормів

- Заходи по утилізації та використанню відходів тваринництва

Безпека життєдіяльності та охорона праці у тваринництві

Розділ ІІІ. Власні дослідження

Матеріал і методика проведення досліджень

Результати досліджень

- Особливості будови тіла корів різного призначення

- Молочна продуктивність і жива маса корів різного призначення

- Взаємозв’язок між основними ознаками тварин різного призначення

- Оптимізація селекції та ремонту стада при різному типу відбору

Економічна ефективність розробок

Висновки

Пропозиції виробництву

Список використаної літератури

Заходи по утилізації та використанню відходів тваринництва

Утримання тварин в закритих приміщеннях пов’язане з нагромадженням великої кількості відходів, зокрема гною. Кількість останнього залежить від виду тварин, тривалості стійлового періоду, виду й витрат підстилкового матеріалу.

Гній – дуже цінне незамінне органічне добриво, проте, крім корисних хімічних елементів, здатності підвищувати родючість ґрунту, може містити збудники ряду захворювань і насіння бур’янів.

Залежно від умов зберігання в гною може бути більше чи менше корисних речовин, які підвищують родючість ґрунту. Безладне зберігання гною, зваленого в купи призводить до втрат 50-60% поживних речовин і забруднення території.

Видалення гною в господарстві проводять механічним способом. Механічне видалення гною проводиться за допомогою скребкових установок - транспортерів. Механічне видалення гною має такі недоліки: використання механічних засобів призводить до збільшення шуму, а також до збільшення шкідливих газів. Механічний спосіб видалення гною має і ряд переваг: відносно незначні ємності та території для зберігання, компактність гноєсховищ, зменшення затрат ручної праці та контакту гною з навколишнім середовищем.

Гній із транспортерів потрапляє на рухомі засоби перевезення, якими перевозиться до гноєсховищ, де його зберігають.

Гноєсховище заглиблене, відкритого типу. Розташоване біля ферми на відстані 100 м від тваринницьких приміщень. Влаштоване на місці із водонепроникним ґрунтом, на ділянці віддаленій від джерел водопостачання.

Від тварин, хворих на інфекційні (інвазійні) захворювання, гній знезаражують. Знезараження гною – це процес знищення патогенної мікрофлори та гельмінтів. Знезараження в господарстві проводять природним способом – твердий гній знезаражують у гноєзбірниках за рахунок самозігрівання гною. Гній утрамбовують, в ньому розвивається анаеробна мікрофлора, яка піднімає температуру гною до 70 °С. В результаті гине патогенна мікрофлора та яйця гельмінтів. Тривалість такого знезараження залежить від температури. Влітку тривалість знезараження триває близько 60-90 діб, взимку 4-6 місяців.

Гній, одержаний від тварин хворих на сибірку, емкар, тощо, обов’язково спалюють або закопують на скотомогильнику.

При захворюванні тварин на ящур, чуму, бетиху, паратиф, туберкульоз, бруцельоз, інвазійні хвороби гній, одержаний від них, підлягає біотермічному знезаражуванню. Для цього поряд із гноєсховищем, але не ближче 100 м від приміщень, на окремому майданчику риють котлован завширшки 3 м і завглибшки 25 см. Дно його із заглибиною 50 см утрамбовують шаром глини в 15-20 см. Перед укладанням гною заглибину (жолоб) покривають жердинами, а потім шаром в 25-40 см соломи чи сухого гною від здорових тварин. Після цього нещільно накладають конусом заввишки 1,5-2 м штабель із гною від хворих тварин, залишаючи вільними по 40-50 см краї котлована. Такий штабель покривають з усіх боків шаром заввишки 10 см (взимку 40 см) соломи, торфу або гною від здорових тварин. Поверх нього насипають землю або пісок шаром завтовшки 10 см. Тривалість знезараження гною близько 60-90 діб, взимку 4-6 місяців. Після цього гній використовують для удобрювання полів господарства.


Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Заходи по утилізації та використанню відходів тваринництва

Наступна сторінка      - Безпека життєдіяльності та охорона праці у тваринництві

Попередня сторінка    - Санітарна оцінка водопостачання, заготівлі та збереження кормів

Повернутися до початку сторінки Заходи по утилізації та використанню відходів тваринництва

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.