Скотный двор Скотный двор

 Дипломна робота: “Характеристика господарсько-корисних ознак та взаємозв’язків між ними у корів української червоно-рябої молочної породи різного призначення на прикладі племрепродуктора
ПАФ “Єрчики” Попільнянського району Житомирської області.”

 2005 р.

Карта сайта

Вступ

Розділ І. Методи виведення, генезис та зоотехнічна характеристика української червоно-рябої худоби

Коротка характеристика вихідних порід (симентальської і голштинської червоно-рябої)

Методи виведення породи

Зоотехнічна характеристика породи

Розділ ІІ. Еколого-економічна характеристика господарства та вихідні дані для виконання випускної роботи

Короткі відомості про господарство

Екологічна оцінка умов господарювання

- Еколого-гігієнічна оцінка вибору місця під забудову ферми, розміщення тваринницьких об’єктів та благоустрій територій

- Еколого-санітарне забезпечення виробництва продуктів тваринництва

- Санітарна оцінка водопостачання, заготівлі та збереження кормів

- Заходи по утилізації та використанню відходів тваринництва

Безпека життєдіяльності та охорона праці у тваринництві

Розділ ІІІ. Власні дослідження

Матеріал і методика проведення досліджень

Результати досліджень

- Особливості будови тіла корів різного призначення

- Молочна продуктивність і жива маса корів різного призначення

- Взаємозв’язок між основними ознаками тварин різного призначення

- Оптимізація селекції та ремонту стада при різному типу відбору

Економічна ефективність розробок

Висновки

Пропозиції виробництву

Список використаної літератури

Безпека життєдіяльності та охорона праці у тваринництві

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

Інтенсивний розвиток охорони праці збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке одночасно з полегшенням праці підвищенням її продуктивності несло в собі небезпеку для життя і здоров’я працюючих.

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами основними з яких є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України „Про охорону праці”.

Для сучасного сільськогосподарського виробництва характерним є також вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів.

Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності відображено у Закону України „Про охорону праці” , прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року.

Закон закріпив гарантії охорони праці на виробництві, визначив основні положення щодо видів стимулювання роботи з охорони праці, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; затвердив структуру і порядок функціонування державного управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за порушення законодавства про охорону праці.

Створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимально продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії різних виробничих факторів.

Відповідно до існуючих положень про організацію охорони праці на підприємстві відповідальним за охорону праці є керівник. Через нього і повинна надходити вся нормативна інформація з охорони праці, всі вимоги щодо окремих виробництв відносно стану безпеки. Далі інформація від керівника поступає до головних спеціалістів та служби з охорони праці в господарстві, а тоді безумовно до керівників виробничих дільниць, які доводять інформацію безпосередньо на робочі місця (схема).

Для надійного функціонування системи управління безпекою праці вона повинна мати компетентний орган управління в особі керівника господарства і спеціаліста з охорони праці, до обов’язків яких входить координування всієї роботи, пов’язаної з постійним пошуком небезпек (здійсненням певного контролю за станом виробничого обладнання, технологіями, виробничими процесами), аналізом їх і терміновою розробкою доцільних заходів для їх усунення.

При укладенні трудової угоди з одного боку виступає адміністрація господарства, а з другого – працівники. Права і обов’язки сторін регламентуються колективним договором.

Законодавство покладає на адміністрацію проведення інструктажів з техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки та інших питань охорони праці. Робітники і службовці повинні дотримуватись встановлених вимог і інструкцій з охорони праці, а також використовувати видані їм засоби індивідуального захисту відповідно ст.159 Кодексу законів про працю і ст.18 Закону „Про охорону праці”.

Працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію і т.д.

При виникненні на виробництві каліцтва або іншого пошкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків власник підприємства зобов’язаний відшкодувати працівникові збитки у повному розмірі відповідно до трудового договору, а також сплатити потерпілому матеріальну одноразову допомогу.

Специфіка технологій виробництва тваринницької продукції визначає особливості процесів формування та виникнення виробничих небезпек.

При догляді за тваринами ряд небезпек походять безпосередньо від тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними захворюваннями), машин і механізмів, теплової та електричної енергії, будівель.

У тваринництві мають місце й професійні захворювання, спричинені різними мікроорганізмами, основним джерелом яких є хворі та заражені тварини.

До поширених захворювань належать бруцельоз, туберкульоз, туляремія, сальмонельоз, лептоспіроз, токсоплазмоз, орнітоз, лістерельоз, трихофітія.

Основними травмами у тваринництві є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом.

Персонал, що доглядає тварин, повинен бути проінструктований про засоби особистої гігієни, а також правила поводження з тваринами взагалі і заразнохворими особливо.

Перед входом у тваринницьке приміщення, а також між секціями створюють бар’єри (дезмати, дезкилимки, змочені дезрозчином).

Працівники тваринництва повинні проходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал, а доярки – один раз на місяць. Один – два рази на рік доярки проходять диспансерний медогляд з обмеженням на бруцельоз і туберкульоз.

Керівники господарств несуть відповідальність за допуск до роботи людей, які не пройшли медогляд і за порушення строків проведення профілактичних оглядів.

Тваринницькі приміщення, ветеринарні об’єкти, кормоцехи, склади та інші виробничі приміщення, споруди не можна будувати на заболочених землях, на ділянках з високим стоянням підґрунтових вод, на місцях колишніх гноєсховищ, шкіросировинних підприємств.

Кожну тваринну ферму чи комплекс розташовують від населених пунктів на певній відстані (санітарно-захисна зона). Розмір санітарно-захисної зони визначається діючими санітарними нормами проектування промислових підприємств. Так, для ферм великої рогатої худоби і цехів кормоприготування розмір санітарної зони становить 300 м. Розміри між окремими тваринницькими й іншими приміщеннями наведені в нормах технологічного проектування.

Дороги, проїзди й пішохідні проходи на території тваринницьких ферм повинні бути вільними для руху, без вибоїн, як і достатньо освітлені.

Гноєсховища, сечозбірники, котловани, колодязі, ями на території ферм огороджують, щоб в них не могли впасти люди і тварини. Територія ферми має бути огороджена і озеленена.

Всі струмоведучі частини електродвигунів тваринницького обладнання і машини повинні мати електрозахист, не струмоведучі – надійно заземлені.

Якщо пристрої і системи виробів, що є джерелом небезпеки, не можуть бути огороджені за їх функціональним призначенням, то розробляють додаткові організаційно-технічні заходи, що зазначають в експлуатаційних документах на сільськогосподарську техніку.

Споруди, будівлі та інші виробничі об’єкти розміщують на території виробництва відповідно до санітарних норм та протипожежних норм проектування промислових підприємств.

Територія підприємства повинна бути рівною, добре вентильованою, мати планування, що забезпечувало б підведення атмосферних опадів від будівель та споруд до водостоків.

Створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії різних виробничих факторів, вимагає знань багатьох галузей науки і техніки.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Безпека життєдіяльності та охорона праці у тваринництві

Наступна сторінка    -  Матеріал і методика проведення досліджень

Попередня сторінка  -  Заходи по утилізації та використанню відходів тваринництва

Вернутися на початок сторінки - Безпека життєдіяльності та охорона праці у тваринництві

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.