Довідник
по заготівлі і зберіганню кормів


А.О.Бабич, С.Й.Олішинський, В.А.Ясенецький та ін. - К.: Урожай, 1989


Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Вступ

Рослинна сировина для заготівлі кормів

Сівозміни у створенні сировинного конвеєра

Біологічна повноцінність зелених рослин

Сучасні технології консервування кормів

Технологія приготування сіна

Технологічні операції на збиранні трав

Заготівля розсипного сіна

Пресування сіна

Заготівля подрібненого сіна

Приготування сіна активним вентилюванням

Режим досушування

Силосування

Силосування свіжоскошеної маси

Силосування пров'яленої маси

Силосування зеленої маси підвищеної вологості

Особливості силосування різних культур

Комбінований силос

Технологія приготування сінажу

Технологія завантаження баштових сховищ

Організація збирально-транспортних загонів для заготівлі сінажу

Технологія хімічного консервування кормів

Хімічні консерванти

Технологія внесення консервантів

Хімічне консервування вологого фуражного зерна

Приготування штучно зневоднених кормів

Білково-вітамінний концентрат зелених рослин

Сировинний конвеєр для виробництва ПЗК

Технологія виготовлення ПЗК

Відходи цукробурякового виробництва

Зберігання кормів

Зберігання сіна

Зберігання штучно зневоднених кормів

Зберігання силосу

Зберігання сінажу

Зберігання кормових коренеплодів

Облік кормів, оцінка їх якості

Облік сіна

Облік силосу

Облік сінажу

Оцінка якості кормів

Відбір середніх зразків для аналізу

Оцінка якості сіна

Оцінка якості штучно зневоднених кормів

Оцінка якості силосної маси

Оцінка якості сінажної сировини і сінажу

Організація потокової заготівлі кормів механізованим загоном

Колективний підряд

Організація роботи загону

Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів


Карта сайту


Зберігання силосу

Сучасні проекти силососховищ повинні забезпечувати високий рівень механізації укладання та вибирання корму, герметизацію протягом всього періоду зберігання і вибирання силосу (табл. 60).

Таблиця 60.

Втрати поживних речовин залежно від типу сховища та укриття силосу, %
(Шмидт В., 1975)

Силососховище

Укриття

герметичне

негерметичне

Тимчасове

8 25

Капітальне невисоке

6 20

Капітальне високе

4 15

Башта

2 5

Типи сховищ.

Силосні траншеї бувають наземні, напівзаглиблені та заглиблені. До них ставляться такі основні вимоги: ізоляція корму від доступу повітря, води; по кормовому штабелю можуть вільно рухатись гусеничні та колісні трактори; заповнення траншеї безперервне; силосний сік стікає в збірники.

Існуючі типові проекти передбачають максимальну висоту стіни траншеї 2—3,5 м. Проте така висота не забезпечує надійного зберігання силосу та ефективного використання капіталовкладень на будівництво. Тому в багатьох господарствах почали споруджувати наземні силосні траншеї з висотою стіни 5—6 и. Місткість траншей залежить від потреби в кормах —від 500 до 3500 т і більше (табл. 61). Але оптимальна корисна місткість для невеликих ферм має становити 1000— 1500 т, для тваринницьких комплексів — 3000—3500 т.

Таблиця 61.

Місткість і розміри траншей при висоті стін 3,5 м

Місткість, т

Ширина, м

Довжина, м

500 9 20
1000 9 40
1500 12 45
2000 15 50
2500 18—24 60
3000 18—24 80
3500 18—24 85

Раніше переважали заглиблені і напівзаглибленї траншеї, які затоплювалися підґрунтовими водами та атмосферними опадами. Взимку на виїзді з них утворювався льодовий покрив, що ускладнювало вибирання силосу.

З використанням збірних залізобетонних конструкцій для спорудження силосних траншей поширення набули наземні типи сховищ.

Останнім часом будують високі (6—7 м) горизонтальні сховища, в які маса завантажується з трамбуванням або ж подається зверху без ущільнення при вакуумному силосуванні. Останні випробовуються і можуть мати в перспективі широке застосування.

У спорудженні горизонтальних сховищ доцільно застосовувати бутобетон, місцеві будівельні матеріали. Слід пам'ятати, що тиск рослинної маси на стіни залежить від їх висоти та відхилення від вертикалі, ступеня бродіння, довжини часток сировини, інтенсивності трамбування тощо.

Стіни повинні бути вкриті антикорозійним шаром для захисту конструкцій і підвищення герметичності від доступу повітря і води. Антикорозійний шар слід періодично відновлювати.

Центральний науково-дослідний проектно-технологічний інститут механізації та електрифікації тваринництва (м. Запоріжжя) в 1986 р. розробив експериментальний проект траншейного сховища з використанням залізобетонних плит, укладених на земляне обвалування. Прості у складанні, дешеві сховища можна споруджувати безпосередньо в полі для силосування гички цукрових буряків та іншої сировини. Такі сховища вже будують у господарствах Вінницької та інших областей.

Силос від доступу повітря і атмосферних опадів захищають полімерними плівками та іншими матеріалами. Для надійного збереження поживних речовин у силосі перспективне подвійне вкриття кормового штабеля: перше — полімерними плівками, друге — у вигляді навісу, який захищає споруду або батарею траншей від атмосферних опадів. Таке вкриття разом з іншими технологічними заходами дозволяє зберегти поживність корму на 90—92 %.

Баштові сховища представлені циліндричними спорудами, в яких корм ущільнюється під власною масою. Відношення площі основи сховища до його корисної місткості становить 0,06—0,08:1, у звичайних горизонтальних силососховищах — 0,5 : 1, високих силосних траншеях — 0,25 : 1.

Башти різних конструкцій (табл. 62) споруджують із збірного залізобетону та металу, перспективний також пластик.

Таблиця 62.

Характеристика баштових сховищ

Місткість, м3

Розробка підприємства

Діаметр, м

Висота, м

Будівельні матеріали

400 Конструкторське бюро, м. Рига 6 16 Залізобетонні блоки круглого профілю
500 Брестський ремонтно-механічний завод 6 18 Листова сталь 3—5 мм
800 Дніпропетровський ДІПсільгосп 6 18 Цегла, армована сталевою сіткою
900 Те ж 7,34 22 Залізобетонні блоки
1600 БС-9,15 9,15 24,4 Те ж
405 «Вітковіце» (ЧССР) 6 15,6 Емальована сталь
902 НДР 7,32 22 Бетонні блоки
2600 Те ж 12,05 22 Те ж

За способом вибирання корму їх поділяють на три основні групи: з нижнім, верхнім та комбінованим вивантаженням. Найбільшого поширення набули башти з верхнім вивантаженням, в тому числі і БС-9,15 (рис. 31).

Схема механізованої лінії закладання подрібненої кукурудзи в сінажну башту

Рис. 31. Схема механізованої лінії закладання подрібненої кукурудзи в сінажну башту:
1 - тракторний причіп; 2 - бульдозер; З - бурт качанів; 4 - навантажувач ПЭ-0,8; 5 - кормороздавач КТУ-10 з електроприводом; 6 - стрічковий транспортер; 7 - електромагніт; 8 - дробарка ДИС-1М; 9 - скребковий транспортер; 10 - пневмотранспортер ТЗБ-30; 11 - пневмопровод; 12 - сінажна башта

 

Завантаження сховищ.

Силосні траншеї завантажують трьома способами: при проїзді по кормовому штабелю, вивантаженні з рампи чи пандуса та заїзді з одного боку. При завантаженні останнім способом потрібна площа для розвороту транспортних засобів, тому ширина траншеї повинна забезпечувати вільний маневр техніки.
При першому способі завантаження траншеї сировина розподіляється по всьому периметру, якщо кожного дня поступає близько 1000 т сировини. Якщо ж темп силосування вищий, то одночасно заповнюють дві траншеї. Сировину потрібно розрівняти і ущільнити, а при великій кількості машин на перевезенні її трактори не встигають якісно утрамбувати масу, внаслідок чого погіршується силос.

Перевага способу розвантаження маси на кормовому штабелі полягає в тому, що вона подається безпосередньо в потрібну секцію траншеї, а транспортні засоби частково також трамбують силосну сировину.

Під час заїзду на кормовий штабель на колесах транспортних засобів у силос заноситься земля, що негативно позначається на бродильних процесах. Автомобілі із силосною масою доводиться буксирувати тракторами, а це збільшує транспортні затрати, затягує строки заповнення траншеї. Тому сировину вивантажують на майданчику перед сховищем і тракторними бульдозерами зсовують її в траншею, одночасно трамбуючи, що на 20—30 % підвищує коефіцієнт використання транспорту і сприяє швидкому заповненню траншей та приготуванню якісного силосу.

При заїзді в траншею з одного боку (рис. 32) масу починають укладати від торцевої стіни, нарощуючи і трамбуючи штабель під певним кутом. Такий спосіб найбільш вигідний, бо при цьому можна укривати силосну масу, не чекаючи заповнення всієї траншеї. Це так зване секційне укриття.

Завантаження, трамбування і вкриття силосу в наземній траншеї

Рис. 32. Завантаження, трамбування і вкриття силосу в наземній траншеї:
1 — розвантаження тракторного причепа; 2, З— розрівнювання, трамбування маси; 4 — плівка; 5 — шар дефекату (вкриття); 6 — стінка траншеї; 7 — канал для відведення силосного соку

 

Розрівнюють сировину одночасно з трамбуванням бульдозерами Д-535 або Д-606 на базі гусеничних тракторів відповідно Т-74 та Т-75. При високих темпах силосування використовують потужніші трактори Т-150, Т-130 та ін.

В багатьох господарствах масу розрівнюють спеціальними пристроями у вигляді грабель, для виготовлення яких використовують списані рами щілинорізів.

Трактори готують заздалегідь, щоб не підтікали мастила і паливо, перевіряють надійність гальм, причіпних і начіпних пристроїв, видаляють з кабіни зайві предмети, двері закріплюють у відкритому положенні, встановлюють зеркало заднього огляду.

Критерієм дотримання технологічних вимог при закладанні силосу служить температура в штабелі. За допомогою транзисторного електротермометра ТЕТ-2, ґрунтового або буртового термометра можна встановити ступінь прогрівання маси. Незалежно від ретельності виконання всіх технологічних операцій температура маси на 2—3-й день зростає, але вона не повинна перевищувати 37 °С. Щоб уникнути перегріву у жарку погоду, посилюють трамбування. Для збільшення щільності силосної маси трамбують цілодобово у дві-три зміни, що важливо при пониженій вологості сировини. Від сильного розігрівання зростають втрати поживних речовин, знижується перетравність протеїну, хоч такий корм охоче поїдає худоба. При температурі силосу 34 °С втрати протеїну становлять близько 7 %, при 55 °С — 15, понад 55 °С — до 30 %.

Вкриття силосних сховищ.

Кормовий штабель вивершують вище стін сховища (рис. 33) і вкривають плівкою.

Вивершення штабеля силосу

Рис. 33. Вивершення штабеля силосу:
1,2 — достатня сферичність; 3, 4 — недостатня сферичність, силос замокає

 

Потребу в плівці визначають залежно від її товщини та висоти траншеї, кг/100 т:

Висота траншеї, м

 Товщина плівки, мм

0,10

0,15

0,20

2 8,0 12,0 16,0
3 6,0 9,0 12,0
4 4,2 6,3 8,4
5 3,3 4,5 6,6

Незважаючи на високу вартість плівки, затрати на неї скуповуються збереженим кормом (табл. 63, 64).

Таблиця 63.

Вихід силосу й затрати на його вкриття різними матеріалами

Вкривний матеріал

Вихід  силосу, %

Затрати, коп./т

вкриття

розкриття

всього

Поліетиленова плівка

91 5,2 0 5,2

Земля

87 2,5 7,5 10

Солом'яна січка

83 2,5 0,25 2,75

 

Таблиця 64.

Втрати сухої речовини силосу від псування верхнього шару
і з боків залежно від укриття та ущільнення, кг/м2

Укриття

Ущільнення

добре

середнє

погане

1*

2**

1

2

1

2

Добре, плівка притиснута по всій поверхні 15 5 20 10 30 15
Середнє (солома + земля), плівка притиснута в окремих місцях 78 40 85 50 100 60
Погане (тільки солома) 150 75 180 110 200 150

* - Силос з пров'яленої маси.

** - Силос із свіжої зеленої маси.

Плівку по всьому периметру штабеля притискують старими скатами, тюками, соломою, засипають шаром 10—15 см торфу, дефекату. Якщо на плівку укладають солому, шар повинен бути не менше 20 см, зверху її закріплюють жердинами, скатами тощо. Силососховища огороджують від доступу тварин.

Вибирання силосу з горизонтальних сховищ.

Коли починають вибирати корм, температура в штабелі підвищується внаслідок повторного бродіння, від чого втрати поживних речовин можуть бути більшими, ніж при закладанні силосу, якщо не дотримувати технології. Вибирати силос із сховища потрібно так, щоб не порушити щільності штабеля, тобто загальної герметизації, негайно згодовувати його тваринам.

Для вибирання корму застосовують універсальні та спеціальні навантажувачі. Універсальні грейферні навантажувачі (ПЭ-0,8 і ПГ-0,2) робочими органами розрихлюють масу в глибину, чим порушують моноліт штабеля. Повітря проникає в корм і спричиняє повторне бродіння, внаслідок чого якість силосу погіршується. Хоч ці навантажувачі високопродуктивні і прості в експлуатації, їх краще використовувати при низькій (мінусовій) температурі повітря або після кожного вибирання силосу вкривати штабелі плівкою. Тому шар силосу, який щоденно забирають із сховища, має бути глибиною не менше 30 см (у поперечному розрізі).

У спеціального навантажувача ПСК-5 (рис. 34) при під'їзді до кормового штабеля стріла машини підіймається на висоту фрезерування. Корм, зрізаний фрезерними барабанами, потрапляє в прийомний ковш і звідти подається в прийомне вікно вентилятора-кидалки, лопаті якої викидають його у трубопровід і далі в кормороздавач.

Схема спеціального навантажувача ПСК-5

Рис. 34. Схема спеціального навантажувача ПСК-5:
1 - рама; 2 - шнек; 3 - кидалка; 4 - редуктор; 5 - вивантажувальна труба; 6 - стріла; 7 - фрезерні барабани; 8 - дефлектор; 9 - гідросистема; 10 - карданний вал; 11 - бульдозер

 

Недолік машини — недостатньо висока продуктивність, значні втрати корму, низький коефіцієнт готовності її.

Основні технічні показники навантажувачів силосу:

Показники

ПСК-5

ПСС-5-5

Втрати силосу при навантажуванні, %

0,8 0,4

Ступінь доподрібнення

2,15 1,63

Потрібна максимальна потужність, кВт

До 43 До 16

Питома потужність, кВт/т

2,16 0,23/0,29*

Затрати праці, людино-год/т

0,153 0,027

Прямі експлуатаційні затрати, крб./т

0,343 0,068

* В чисельнику — силос, у знаменнику — сінаж.

Навантажувач силосу та сінажу ПСС-5,5 (рис. 35) дещо відрізняється від ПСК-5. Він забезпечує у 7,2 раза глибше фрезерування, що дає можливість протягом зміни різко зменшити затрати часу на підняття стріли і переїзди. Крім того, завантаження силосу в кормороздавач здійснюється скребковим транспортером, тому провітрюється корм значно менше, а значить, і втрати поживних речовин знижуються. На скребковому транспортері можна встановити розпилювачі зрідженого аміаку і одночасно з вантаженням силосу розкислювати та збагачувати його на протеїн. Спеціальним пристроєм НУРС-Ф-200 тракторист може амонізувати понад 30 т/год корму.

Схема навантажувача ПСС-5,5

Рис. 35. Схема навантажувача ПСС-5,5:
1 - відокремлювач; 2 - стріла; 3 - жолоб транспортера; 4 - рама; 5 - бункер

 

Завершені випробування навантажувача ПСК-5А, який замінить ПСК-5. Продуктивність його досягає 20 т/год при добрій якості роботи. В ньому збільшений діаметр фрезбарабана.

На невеликих фермах (200—300 голів) доцільно використовувати універсальні навантажувачі (рис. 36). Короткочасне використання на вибиранні силосу дає можливість застосовувати їх на інших роботах (вантаження коренеплодів, соломи, гною тощо).

Ефективність використання різних навантажувачів залежно від розмірів тваринницької ферми

Рис. 36. Ефективність використання різних навантажувачів залежно від розмірів тваринницької ферми

 

Спеціальні навантажувачі ПСК доцільно використовувати на фермах, до кількість худоби становить до 500 голів, а ПСС-5,5 — при перевищенні цього поголів'я.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Зберігання силосу

Наступна сторінка     -  Зберігання сінажу

Попередня сторінка  -   Зберігання штучно зневоднених кормів

Вернутися на сторінку - Зберігання силосу

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.