Скотный двор Скотный двор

 Довідник
по заготівлі і зберіганню кормів

 

А.О.Бабич, С.Й.Олішинський, В.А.Ясенецький та ін. - К.: Урожай, 1989

Карта сайту

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Вступ

Рослинна сировина для заготівлі кормів

Сівозміни у створенні сировинного конвеєра

Біологічна повноцінність зелених рослин

Сучасні технології консервування кормів

Технологія приготування сіна

Технологічні операції на збиранні трав

Заготівля розсипного сіна

Пресування сіна

Заготівля подрібненого сіна

Приготування сіна активним вентилюванням

Режим досушування

Силосування

Силосування свіжоскошеної маси

Силосування пров'яленої маси

Силосування зеленої маси підвищеної вологості

Особливості силосування різних культур

Комбінований силос

Технологія приготування сінажу

Технологія завантаження баштових сховищ

Організація збирально-транспортних загонів для заготівлі сінажу

Технологія хімічного консервування кормів

Хімічні консерванти

Технологія внесення консервантів

Хімічне консервування вологого фуражного зерна

Приготування штучно зневоднених кормів

Білково-вітамінний концентрат зелених рослин

Сировинний конвеєр для виробництва ПЗК

Технологія виготовлення ПЗК

Відходи цукробурякового виробництва

Зберігання кормів

Зберігання сіна

Зберігання штучно зневоднених кормів

Зберігання силосу

Зберігання сінажу

Зберігання кормових коренеплодів

Облік кормів, оцінка їх якості

Облік сіна

Облік силосу

Облік сінажу

Оцінка якості кормів

Відбір середніх зразків для аналізу

Оцінка якості сіна

Оцінка якості штучно зневоднених кормів

Оцінка якості силосної маси

Оцінка якості сінажної сировини і сінажу

Організація потокової заготівлі кормів механізованим загоном

Колективний підряд

Організація роботи загону

Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів

Технологія приготування сіна

Сушіння трав — найбільш важливий і відповідальний етап заготівлі сіна. У процесі приготування 1 т його випаровується З—4 т води, яка в основному міститься в міжклітинних капілярних просторах рослинної тканини. Ця вода випаровується швидко. Решта (20 % всієї випаруваної води) входить до складу клітин, але видалити її з рослинної маси складніше.

Інтенсивність віддачі води залежить від погодних умов. Чим нижча вологість повітря, тим швидше випаровується вода з рослий (табл. 10).

Таблиця 10.

Немеханічні польові втрати (% сухої речовини) в перший день висушування трави залежно від температури повітря та глибини зневоднення
(вихідний вміст сухої речовини 18 %)

Остаточний вміст сухої речовини

При температурі повітря, °С

10

15

20

25

20 3 4 5,5 6,5
30 2 3 3,5 4,5
40 1,5 2 2,5 3
50 1 1,5 2 2,5

При високій температурі та на вітрі водяні пари, що утворюються над скошеними рослинами, перемішуються, і повітря повторно відбирає воду з них. Так цей процес триває до тих пір, поки рослинна маса не втратить воду. Проте, коли вологість її досягає 40— 45 % у злаків і 50—55 % У бобових, швидкість вологовіддачі уповільнюється. Крім зовнішніх факторів, впливають ще й такі, як хімічний склад трави, товщина її, вік рослин. Чим більший вміст білків, вуглеводів, тим міцніше зв'язана в них вода. Отже, бобові сохнуть довше від злакових трав. Так, злакові можуть висохнути за 27—47 год, а в подібних умовах бобові — за 75. Люцерна сохне довше, ніж конюшина, бо має більшу водоутримуючу силу клітин, серед злакових лисохвіст і кострець висихають за 27 год, тонконіг лучний, костриця лучна та тимофіївка лучна — за 47 год.

Молоді рослини сохнуть довше, ніж стиглі, тому що перші містять більше колоїдних речовин і менше клітковини. Так, люцерна, скошена у фазі цвітіння, через 75 год висушування має вологість 46, при відцвітанні — 22 %.

Неоднаково віддають вологу й окремі частини рослини. Листки сохнуть швидше від стебел, бо поверхня листків, яка випаровує воду, значно більша, ніж у стебел. В листках коротший шлях переміщення вологи від внутрішніх шарів клітин до зовнішніх. Стебла люцерни та конюшини вкриті товстим восковим шаром, який утруднює безпосереднє випаровування води. Щоб полегшити цей процес, доцільно зруйнувати його плющенням. Тоді листя і стебла будуть сохнути рівномірно.

Недосушена трава уражується плісеневими грибами, які здатні засвоювати воду з рослин з великою сисною силою і створювати умови для свого розмноження. Тому сіно слід висушувати до такого рівня вологості, при якому плісень не може розвиватися, тобто до 17 %, хоч під час зберігання вона може змінитися.

Інтенсивність висушування скошених рослин залежить також від сонячної інсоляції, але не тільки через прискорення вологовіддачі. Під дією сонячних променів у рослинах ще деякий час триває фотосинтез. У перші години після скошування втрат сухої речовини ще не відбувається або вони не перевищують 1—1,5 %. Таким чином, на першому етапі висушування поживні речовини частково втрачаються на дихання і одночасно нагромаджуються в результаті фотосинтезу (табл. 11).

Таблиця 11.

Втрати поживних речовин конюшини лучної під час висушування, %
(ВНДІ кормів)

Умови сушіння, час після скошування

Вологість, %

Суха речовина

Водорозчинні вуглеводні

Крохмаль

Загальний азот

Білковий азот

В темноті, 24 год

63,7 4,8 2,8 11,6 11,8

На світлі, те ж

57,8 2,1 10,6 4,7 6

В темноті, 48 год

45 10 11,7 43,5 15,8 34,6

На світлі, те ж

28,6 3,4 5,5 30 7,5 6,5

Скошену траву розстеляють у покіс, чим збільшується доступ світла в її масу, або ж укладають у валок, де освітлюється лише верхній шар його. Інтенсивність і тривалість сушіння будуть у них різними (табл. 12).

Таблиця 12.

Втрати поживних речовин конюшини лучної залежно від умов сушіння, %

Умови сушіння

Тривалість сушіння, год

Кінцева вологість, %

Суха речовина

Водорозчинні вуглеводи

Загальний азот

Крохмаль

Білковий азот

Тонкий шар під сонцем

72 26 4,1 27,6 10 15,7 15,7

Тонкий шар у приміщенні

144 28 11,5 51,4 11,4 31,8 25,1

Товстий шар у приміщенні

192 30 18,8 75,2 23,9 52,1 37,9

На другому етапі висушування трав фотосинтез припиняється і відбувається гідроліз органічної речовини (автоліз — розкладення тканин). Хоч дія різних ферментів припиняється, але вони каталізують розклад органічних речовин. Зовнішньо цей етап позначається у втраті тургору травою. Якщо рослини після змочування не можуть відновити тургор, вологість їх становить нижче 66 %.

Для скорочення строку висушування важливо порушити цілість стебел за допомогою плющення під час скошування трав (особливо бобових). На плющених стеблах утворюються дрібні тріщини, через які швидше випаровується волога. Така трав'яна маса висихає протягом однієї доби, а неплющена — двох діб і більше. Важливо ще й те, що через три години плющена маса втрачає тургор, тобто закінчується перший етап сушіння.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Технологія приготування сіна

Наступна сторінка     -  Технологічні операції на збиранні трав

Попередня сторінка  -   Сучасні технології консервування кормів

Вернутися на сторінку - Технологія приготування сіна

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.