Скотный двор Скотный двор

 Довідник
по заготівлі і зберіганню кормів

 

А.О.Бабич, С.Й.Олішинський, В.А.Ясенецький та ін. - К.: Урожай, 1989

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Вступ

Рослинна сировина для заготівлі кормів

Сівозміни у створенні сировинного конвеєра

Біологічна повноцінність зелених рослин

Сучасні технології консервування кормів

Технологія приготування сіна

Технологічні операції на збиранні трав

Заготівля розсипного сіна

Пресування сіна

Заготівля подрібненого сіна

Приготування сіна активним вентилюванням

Режим досушування

Силосування

Силосування свіжоскошеної маси

Силосування пров'яленої маси

Силосування зеленої маси підвищеної вологості

Особливості силосування різних культур

Комбінований силос

Технологія приготування сінажу

Технологія завантаження баштових сховищ

Організація збирально-транспортних загонів для заготівлі сінажу

Технологія хімічного консервування кормів

Хімічні консерванти

Технологія внесення консервантів

Хімічне консервування вологого фуражного зерна

Приготування штучно зневоднених кормів

Білково-вітамінний концентрат зелених рослин

Сировинний конвеєр для виробництва ПЗК

Технологія виготовлення ПЗК

Відходи цукробурякового виробництва

Зберігання кормів

Зберігання сіна

Зберігання штучно зневоднених кормів

Зберігання силосу

Зберігання сінажу

Зберігання кормових коренеплодів

Облік кормів, оцінка їх якості

Облік сіна

Облік силосу

Облік сінажу

Оцінка якості кормів

Відбір середніх зразків для аналізу

Оцінка якості сіна

Оцінка якості штучно зневоднених кормів

Оцінка якості силосної маси

Оцінка якості сінажної сировини і сінажу

Організація потокової заготівлі кормів механізованим загоном

Колективний підряд

Організація роботи загону

Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів


Карта сайту


Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів

Одночасно з додержанням загальних для сільськогосподарського виробництва правил техніки безпеки, охорони праці і пожежної безпеки при заготівлі і зберіганні кормів потрібно виконувати такі специфічні вимоги.

Забороняється працювати на тракторах, не обладнаних іскрогасниками і засобами пожежогасіння.

Не можна працювати або проїжджати по полях та дорогах, над якими проходять лінії електропередач, якщо відстань від найвищої точки машини до проводів менше таких показників, м:

Напруга, кВ

По вертикалі

По горизонталі

До 1

1 1,5

1-20

2 2

35-110

3 4

154—220

4 5 6

330-500

5 6 9

Трактори і самохідні кормозбиральні машини повинні бути забезпечені медаптечкою та бачком (термосом) для питної води.

Заходи безпеки при заготівлі сіна.

Перед початком роботи перевірити наявність на агрегатах чистиків, гачків та інших засобів для очищення робочих органів машини.

При транспортуванні пальці різального апарата косарки повинні бути закриті захисними щитками.

Перед пуском ротаційних косарок перевірити відсутність сторонніх предметів під ротором, а також кріплення роторів і ножів.

Слідкувати, щоб перед пуском і під час роботи нікого не було попереду агрегату.

При роботі підбирача-копнувача ПК-1.6А не можна протягувати сіно під транспортер при увімкненому валі відбору потужності.

Огляд внутрішніх частин копнувача можна проводити тільки при зафіксованій відкидній стінці.

При встановленні на трактори навантажувально-скиртувального обладнання ширина колії передніх коліс трактора повинна бути не менше 1400 мм, а задніх— 1900 мм.

Копицевози КУН-10, ПКУ-0,8 та навантажувач ПФ-0,5 забороняється:

використовувати не за призначенням;

піднімати вантажі більшої маси, ніж передбачено технічною характеристикою;

знаходитись під піднятим вантажем та працювати в грозу;

різко гальмувати та виконувати круті повороти при роботі з максимально піднятим вантажем;

рухатись завантаженим копицевозом із швидкістю понад 10, навантажувачем — понад 4 км/год;

на стоянці залишати робочі органи в піднятому положенні;

відривати порцію сіна від скирти з одночасним поворотом агрегата;

виконувати роботу без навішування ззаду трактора ковша з баластом не менше 900 кг.

На підбирачі-стогоутворювачі СПТ-60 забороняється:

працювати з перекинутим кузовом без підстраховуючих упорів;

використовувати схили для руху накатом;

залишати заповнений сіном кузов на стоянці;

повертати агрегат у момент вивантаження стогу.

Під час скиртування сіна кількість скиртоправів одночасно на скирті не повинна перевищувати шести. Стояти вони повинні не ближче 1,5 м від краю скирти.

Забороняється піднімати та опускати з скирти людей стогометом.

Скиртувати сіно можна тільки вдень і при швидкості вітру не більше 10 м/с.

Для відпочинку і харчування людей обладнується місце на відстані не менше 25 м від скирти.

Після закінчення скиртування скирти оборюють протипожежного смугою завширшки не менше 3 м та встановлюють грозозахисні щогли, висота яких повинна перевищувати скирту на 2—2,5 м. Для заземлення використовують дріт діаметром не менше 7 мм. Захисна зона щогли орієнтовно приймається 7—8 м.

При заготівлі пресованого сіна забороняється проштовхувати сіно на підбирач, ремонтувати, регулювати і очищати робочі органи під час роботи машин.

Будова та технічна експлуатація вентиляційних установок і обладнання сіносховищ, оснащених електроприводом, мають відповідати діючим правилам технічної експлуатації сільських електроустановок, правилам техніки безпеки по експлуатації електротехнічних засобів у сільськогосподарському виробництві.

Електричний кабель, який живить вентиляційні установки і обладнання сіносховищ, має бути захищений від пошкодження колесами транспортних засобів.

Не допускається укладання кабеля у вологий грунт.

Рухомі частини електродвигуна, вентилятора і механізму привода повинні бути огороджені решіткою.

Вхідну головку вентилятора необхідно закривати решіткою з отворами не більше ніж 50X50 мм.

Біля сіносушильного пункту повинні бути резервуар з водою місткістю не менше 200 м3.

Протипожежні відстані між закритими сіносховищами і тваринницькими приміщеннями та іншими спорудами повніші становити 50 м.

Забороняється розміщувати сховища для сіна під лініями електропередач.

Сушильний пункт повинен бути оснащений первинними засобами пожежогасіння.

Перед пуском вентилятора перевіряють надійність його кріплення, натяг ведучих пасів, легкість обертання робочого колеса, а також відсутність сторонніх предметів всередині.

Пуск вентиляційних установок у сіносховищі проводять поступово. Одночасний пуск двох і більше вентиляторів заборонений. Пускові прилади вентиляторів повинні розмішуватись в легкодоступних місцях.

Забороняється залишати без нагляду працюючі вентиляційні установки.

Протипожежних правил особливо слід дотримувати при експлуатації повітропідігрівачів на рідкому паливі:

не допускається зберігання палива і мастильних матеріалів безпосередньо біля повітропідігрівачів;

бочку з паливом можна встановлювати не ближче 5 м від повітропідігрівачів;

система подачі палива повинна бути завжди справною;

один раз на добу очищати від нагару форсунки та її відбивачі;

перед пуском камеру згоряння необхідно продути повітрям при повністю відкритій заслінці дуттьового вентилятора;

з'єднання теплообмінника і камери згоряння повинно бути герметичним;

не допускається підтікання палива в камеру згоряння при зупинці повітропідігрівача.

 

Заходи техніки безпеки при заготівлі силосу і сінажу в траншеї:

забороняється робота кормозбирального комбайна при відкритій кришці подрібнювального апарата;

під час роботи комбайна працівникам, які розрівнюють масу, не можна перебувати в кузові транспортних засобів;

при збиранні маси під високовольтними лініями електропередач технічні засоби повинні рухатись під прямим кутом до проводів;

забороняється розміщувати силососховища під лініями електропередач та поблизу джерел питної води; не можна закладати силос вночі;

при завантаженні силосної маси в напівзаглиблені та заглиблені траншеї через бокові стінки з пандуса транспорт не повинен під'їжджати до них ближче як на 1 м;

швидкість руху транспортних засобів біля траншей повинна бути не більше 5 км/год;

транспорт, який використовується на перевезенні силосної маси, має бути технічно справним, борти легко відчинятися;

забороняється витягувати тракторами транспортні засоби на бурт чи траншею;

майданчики для розворотів і маневрування транспорту біля силососховища повинні бути звільнені від сторонніх предметів та вирівняні;

на трамбування допускаються тільки трактористи-машиністи І та II класів;

розрівнювати масу в траншеї слід рівномірно, щоб на поверхні не утворювалися заглиблення;

кут виїзду і з'їзду з силосної маси не повинен перевищувати 20°;

двері кабіни трактора під час трамбування та розрівнювання мають бути постійно відчинені або зняті;

категорично забороняється знаходитись у кабіні трактора стороннім особам;

рухатись трактор по силосній масі повинен тільки на 1— 2-й передачах. Навіть короткочасне використання підвищених передач забороняється. Небезпечно також різко повертати трактор у процесі руху. Розрівнювати і трамбувати сировину в сховищі необхідно так, щоб не допускати бічного нахилу трактора. Нетривалий нахил (не більше 10°) дозволяється тільки в тому разі, якщо трактор рухається вздовж нахилу;

при закладанні силосу допускається не більше двох допоміжних працівників. Вони повинні знаходитись на відстані від трактора не ближче як 5 м по ходу і 2 м збоку;

при трамбуванні маси в бурті та вище стінок траншеї трактор не повинен наближатись до краю менше ніж на 1,5 м;

не можна відпочивати в зоні руху трактора і транспортних засобів навіть під час перерви в роботі.

 

Заходи безпеки при заготівлі та зберіганні сінажу в баштах.

До обслуговування сінажних башт допускаються працівники, які пройшли медичне обстеження і допущені до роботи на висоті 30 м. Вони мають спеціальне посвідчення оператора-наладчика на право обслуговування башти.

Перед закладанням сінажу оператор зобов'язаний перевірити стан механізмів опускання та піднімання розвантажувача і його положення. Вхід у башту при піднятому розвантажувачі категорично заборонений.

Герметизація сировини після заповнення башти і обслуговування її всередині дозволяється проводити тільки за умови, що розвантажувач опущений на висоту 40—60 см від поверхні корму.

Вхід у башту для укладання плівки після завантажування сировини, а також для зняття її та обслуговування розвантажувача перед початком вибирання сінажу дозволяється тільки після провітрювання башти за допомогою пневмотранспортера протягом години при відкритих верхніх люках та дверях купола. Перебувати в башті після провітрювання дозволяється не більше 30 хв. При потребі у тривалішому перебуванні провітрюють через кожні півгодини протягом 15—20 хв.

Проводити роботи в башті можна не раніше ніж через 21 добу після завантаження її при наявності старанно провірених і підігнаних індивідуальних засобів захисту органів дихання.

Для подачі води у верхню частину сінажних башт на випадок гасіння пожежі мають бути змонтовані сухотруби. Верхню частину їх під куполом башти обладнують водорозпилювачами, нижню — гайкою Богданова для приєднання рукавів від пожежних машин.

 

Заходи безпеки при роботі на сушильних агрегатах.

На агрегатах по приготуванню штучно зневоднених кормів перед подачею палива потрібно переконатися в справності запальних свічок або мати запалений факел.

Під час сушіння необхідно стежити за наявністю факела в камері згоряння. Підтікання в неї палива категорично недопустиме.

Сушильні установки слід періодично очищати від пилу і сухого корму.

Агрегати дозволяється розміщувати на відстані від інших виробничих приміщень не менше 50 м, а від відкритих складів і сіносховищ — не менше 150 м.

Сушильний пункт має бути обладнаний пожежний водопроводом і первинними засобами пожежогасіння.

Паливний бак місткістю не більше 1 м3 встановлюють не ближче 25 м від теплогенератора.

Щоб запобігти пожежі на сушильному пункті, слід щодня очищати агрегати і площу навколо них від сухого корму.

На випадок пожежі або вибуху оператор АВМ повинен зразу вимкнути електрообладнання і вжити необхідних заходів для тушіння пожежі.

Під час приготування трав'яного борошна (січки) забороняється:

подавати в сушильний барабан недостатньо подрібнену або злежану масу, скошену напередодні;

працювати без витяжної вентиляції в приміщенні затаровування борошна і без місцевої вентиляції біля завантажувальних горловин;

складати готовий продукт у приміщеннях, де працює агрегат, а також в інших приміщеннях, не придатних для його зберігання. Склад для борошна має бути відокремлений від приміщення, в якому знаходиться агрегат, протипожежною стінкою. Для видержування борошна протягом 48 год після приготування слід обладнати проміжне приміщення, ізольоване протипожежними стінками від самого агрегату і основного складу готової продукції. Для гранульованого борошна проміжний склад не потрібний.

 

Заходи безпеки при хімічному консервуванні кормів.

До консервації кормів хімічними засобами допускаються особи, які пройшли медичний огляд, мають спеціальну підготовку і знають правила техніки безпеки при поводженні з ними. Не допускаються до цієї роботи вагітні жінки та підлітки до 18 років.

Всі працівники, які беруть участь у ній, повинні бути в спецодязі, призначеному для роботи з отруйними речовинами (гумові чоботи, рукавиці, захисні окуляри, респіратори типу РПГ-67А чи фільтруючі протигази марки В та БКФ). При роботі з бензойною кислотою та піросульфітом натрію використовується респіратор «Лепесток».

В місцях роботи з хімічними консервантами повинні бути аптечки, бачки з питною водою, мило та рушники.

Склади, а також цистерни для тимчасового зберігання рідких органічних кислот слід розміщувати на відстані не менше 300 м від водойм, житлових приміщень та тваринницьких ферм, огороджувати і обладнувати протипожежними засобами. На вході повинен бути напис: «Вхід стороннім заборонено!».

У приміщеннях, де зберігаються хімічні консерванти, та в місцях консервування кормів заборонено харчуватися, палити і проводити зварювальні роботи.

Якщо хімічний консервант потрапив на шкіру, необхідно терміново промити це місце водою з милом. При попаданні в очі, їх старанно промивають водою, і потерпілого негайно відправляють до лікаря.

Після закінчення роботи спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, а також аптечка мають бути здані відповідальним особам і зберігатися в спеціальному приміщенні.

Руки та обличчя після роботи слід старанно вимити водою з милом.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку -  Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів

Наступна сторінка      -   Література

Попередня сторінка    -  Організація роботи загону

Вернутися на сторінку - Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.