Довідник
по заготівлі і зберіганню кормів


А.О.Бабич, С.Й.Олішинський, В.А.Ясенецький та ін. - К.: Урожай, 1989


Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Вступ

Рослинна сировина для заготівлі кормів

Сівозміни у створенні сировинного конвеєра

Біологічна повноцінність зелених рослин

Сучасні технології консервування кормів

Технологія приготування сіна

Технологічні операції на збиранні трав

Заготівля розсипного сіна

Пресування сіна

Заготівля подрібненого сіна

Приготування сіна активним вентилюванням

Режим досушування

Силосування

Силосування свіжоскошеної маси

Силосування пров'яленої маси

Силосування зеленої маси підвищеної вологості

Особливості силосування різних культур

Комбінований силос

Технологія приготування сінажу

Технологія завантаження баштових сховищ

Організація збирально-транспортних загонів для заготівлі сінажу

Технологія хімічного консервування кормів

Хімічні консерванти

Технологія внесення консервантів

Хімічне консервування вологого фуражного зерна

Приготування штучно зневоднених кормів

Білково-вітамінний концентрат зелених рослин

Сировинний конвеєр для виробництва ПЗК

Технологія виготовлення ПЗК

Відходи цукробурякового виробництва

Зберігання кормів

Зберігання сіна

Зберігання штучно зневоднених кормів

Зберігання силосу

Зберігання сінажу

Зберігання кормових коренеплодів

Облік кормів, оцінка їх якості

Облік сіна

Облік силосу

Облік сінажу

Оцінка якості кормів

Відбір середніх зразків для аналізу

Оцінка якості сіна

Оцінка якості штучно зневоднених кормів

Оцінка якості силосної маси

Оцінка якості сінажної сировини і сінажу

Організація потокової заготівлі кормів механізованим загоном

Колективний підряд

Організація роботи загону

Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів


Карта сайту


Хімічні консерванти

Консервуюча ефективність хімічних речовин залежить від строку та кількості обробок ними кормів, біологічних особливостей сировини і виду мікроорганізмів, які розвиваються в ній.

Для консервування використовуються мурашина, оцтова, пропіонова і бензойна кислоти або їх суміші, а також піросульфіт (метабісульфіт) натрію з дозволу Держагропрому СРСР.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Названі препарати та продукти їх розкладу, які містяться в готовому кормі, не мають негативного впливу на стан здоров'я, відтворювальнї функції тварин і якість одержуваної від них продукції. За своїми властивостями пропіонова, мурашина, оцтова кислоти належать до летких жирних кислот, які наявні в силосі, сінажі та інших кормах, одержуваних завдяки бродінню, а також виробляються в передшлунку жуйних тварин і є нормальними проміжними продуктами обміну речовин в їх організмі.

Хімічні консерванти мають відповідати вимогам державних стандартів:

пропіонова кислота за ТУ 6—01—989—75;

мурашина кислота за ГОСТ 1706—68 (марка А), ТУ 6—01—589—76;

концентрат низькомолекулярних кислот (КНМК) за ВТУ 38—40781—77;

піросульфіт (метабісульфіт) натрію за ГОСТ 11683—76.

Застосування препаратів, що не відповідають зазначеним стандартам (марки, сорти), забороняється. Ефективне використання хімічних консервантів можливе лише при додержанні вимог доданих до них інструкцій.

Мурашина кислота (Н—СООН) виділяє пари, які дуже подразнюють слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей. Якщо її краплі потрапляють на шкіру, з'являються опіки. Допустимий вміст парів у повітрі 1 мг/м3.

Ця кислота пригнічує розвиток гнильних і маслянокислих бактерій, стримує ріст дріжджів і молочнокислих бактерій. Вона утворює в зеленій масі концентрацію водневих іонів, достатню для запобігання розвитку небажаної мікрофлори. Залежно від культури, вологості сировини мурашина кислота забезпечує збереження поживних речовин на 88—92, цукру — до 30 %. Це найефективніший консервант. Законсервований нею корм добре поїдається тваринами. В рубці жуйних вона перетворюється на вуглекислий газ і метан. У молоці корів мурашиної кислоти немає.

Оцтова кислота (СН3—СООН) сильно подразнює верхні дихальні шляхи та очі. Допустимий вміст її парів у повітрі 5 мг/м3. Вона є продуктом бродильних процесів у рубці жуйних та метаболітом білків, жирів і вуглеводів. За добу в організмі корови утворюється близько 2 кг оцтової кислоти, яку тварина використовує як джерело енергії і для створення складових частин м'яса та молока. Тому корми, законсервовані оцтовою кислотою, корисні для жуйних, оскільки сприяють підвищенню вмісту жиру в молоці.

Пропіонова кислота2Н5—СООН) дуже подразнює слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей. Концентрована кислота опікає шкіру. Допустимий вміст її парів у повітрі 20 мг/м3.

Консервуюча антимікробна здатність її проявляється в слабокислому середовищі. Кислота пригнічує розвиток плісені, гнильних бактерій і дріжджів у готовому силосі. Нею обробляють фуражне зерно, а в суміші з мурашиною та іншими кислотами — зелену масу. Такою сумішшю запобігають самозігріванню і пліснявінню корму, сприяють кращому збереженню цукрів завдяки пригніченню розвитку дріжджів.

Пропіонова кислота — природний метаболіт в організмі тварин. Законсервовані корми добре поїдаються ними, нешкідливі, не погіршують якості продукції.

КНМК одержують як побічний продукт у виробництві синтетичних жирних кислот. До складу його входить 27—29 % мурашиної кислоти, 30—35 — оцтової і не менше 5 % пропіонової. Цей консервант пригнічує розвиток молочнокислих, гнильних і масляних бактерій, дріжджів, плісені.

У законсервованому ним силосі (як і мурашиною кислотою) зберігається до 30 % цукру від його вмісту в зеленому кормі, менше нагромаджується молочної кислоти порівняно із звичайним силосуванням. Люцерновий корм містить більше на 20—25 % поживних речовин, вихід перетравного протеїну зростає на 19—20%, каротину — майже в 6 разів (порівняно з вмістом у сіні).

КНМК ефективніший при консервуванні зеленої маси кукурудзи і менше бобових трав.

Препарати ВИК-1, ВИК-2, розроблені у ВНДІ кормів, являють собою суміш мурашиної, оцтової та пропіонової кислот. До складу ВИК-1 входить 27% мурашиної, 27 — оцтової, 26 — пропіонової кислот та 20 % води. Він рекомендований для консервування зеленої маси кукурудзи, цукристої сировини.

ВИК-2 містить 80 % мурашиної, 9 — оцтової і 11 % пропіонової кислот. Препарат використовують для консервування трав з високим вмістом білка, які погано силосуються.

Застосування цих препаратів для консервування зеленої маси вологістю 70—75 % зберігає на 90—95 % суху речовину, в тому числі цукор — на 80—95 %. При обробці маси вологістю 80 % і більше дія препаратів знижується.

Бензойна кислота (С6Н5—СООН) утворює пил, який може викликати подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та очей.

Препарат сильно діє на гнильні і маслянокислі бактерії, пригнічує розвиток дріжджів, не впливає на молочнокислі бактерії. Вносять її в зелену масу в сухому вигляді з розрахунку 2 кг, а в масу люцерни — 3—4 кг/т.

Піросульфіт (метабісульфіт) натрію (Na2S2O5) — кристалічний порошок білого чи світло-жовтого кольору із запахом двоокису сірки.

При взаємодії з водою виділяє сірчистий ангідрид (SO2), який сильно подразнює слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, токсичний. Допустимий вміст його в повітрі робочої зони 10 мг/м3.

Консервуючою основою препарату є сірчистий газ (SO2), який запобігає розвитку гнильних і маслянокислих та пригнічує молочнокислі бактерії, стимулює розвиток дріжджів. У законсервованому кормі міститься більше спирту, ніж у звичайному силосі. Рекомендований для консервування трав. При вологості сировини 85 % поступається за ефективністю органічним кислотам.

Під час тривалого зберігання піросульфіт натрію розкладається до сірчанокислого натрію (глауберова сіль) та сірчистого газу. Підвищені температура і вологість прискорюють його розклад, внаслідок чого втрачається консервуюча дія. Тому перед використанням препарату слід перевірити вміст SO2. При вмісті 20 % сірчанокислого натрію дозу внесення збільшують, а при вмісті понад 50 % застосовувати не можна, бо в кормі буде надмірна кількість сульфатів при низькій консервуючій дії препарату.

Консервований піросульфітом натрію корм не впливає негативно на стан здоров'я і продуктивність тварин. Але надмірне згодовування його може порушити процес травлення.

Хімічні консерванти віхер-розчин (віхер-лівос) та віхер-кислота (віхер-ханно) поставляє в Радянський Союз фірма «Фармос» (Фінляндія).

Віхер-розчин безбарвна або з жовтуватим відтінком рідина, з сильним запахом формаліну. Він містить 55 % формаліну, 30% — оцтової кислоти і 15% стабілізуючого розчину.

Віхер-кислота також безбарвна рідина, без сторонніх домішок, добре розчиняється у воді, із слабким запахом формаліну. До складу консерванта входить 20 % формаліну, 20 % — мурашиної та 45 % — сірчаної кислоти, 15 % стабілізуючого розчину (фірменна добавка).

Віхер-розчином обробляють пров'ялені трави (3—3,5 л/т), віхер-кислотою — свіжоскошені (5—6 л/т). їх використовують також для консервування зеленої маси кукурудзи підвищеної вологості (80 %), яку збирають у дощову погоду або з післяукісних чи післяжнивних посівів (3,5—4 л/т).

Консерванти вносять у зелену масу нерозведеними за допомогою дозатора, яким обладнуються силосозбиральні комбайни. Дозатори фірма поставляє разом з консервантами.

Рідкий аміак можна використовувати для консервування сіна підвищеної вологості, силосу з кукурудзи, а також амонізації кислих силосів.

Поставляється аміак у сталевих цистернах та балонах у вигляді рідини та газу. Рідкий аміак за санітарною класифікацією належить до сильнодіючих отруйних речовин.

Перевезення та зберігання консервантів. При транспортуванні хімічних консервантів необхідно додержувати правил безпеки.

Кожну партію консервантів має супроводжувати документ, в якому зазначено назву, якість та масу. На місткостях наклеєні етикетки з назвою препарату, ГОСТ, підприємство-виготовлювач, номер партії, маса нетто та брутто.

Рідкі органічні кислоти перевозять у спеціальних залізничних та автомобільних цистернах, алюмінієвих бочках, каністрах, скляних бутлях із щільно закритими кришками та корками. Із транспортних цистерн їх перекачують на зберігання в місткості з алюмінію, легованої сталі чи поліетилену.

Стаціонарні цистерни слід встановлювати на бетонних фундаментах. Вони мають бути обладнані насосами для приймання та закачування консервантів у транспортні засоби, які доставляють їх до місця обробки кормів.

Бензойна кислота, піросульфіт натрію упаковані в запаяні поліетиленові мішки чи щільно закриті поліетиленові (фанерні) барабани і транспортуються в критих автомобілях (причепах). Перебування людей у кузові заборонено. Ці консерванти слід зберігати в сухих складських приміщеннях окремо від добрив, пестицидів і особливо від кормів та продуктів.


Ви дивилися сторінку - Хімічні консерванти

Наступна сторінка      - Технологія внесення консервантів

Попередня сторінка    - Технологія хімічного консервування кормів

Повернутися до початку сторінки Хімічні консерванти

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.