Довідник
по заготівлі і зберіганню кормів


А.О.Бабич, С.Й.Олішинський, В.А.Ясенецький та ін. - К.: Урожай, 1989


Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Вступ

Рослинна сировина для заготівлі кормів

Сівозміни у створенні сировинного конвеєра

Біологічна повноцінність зелених рослин

Сучасні технології консервування кормів

Технологія приготування сіна

Технологічні операції на збиранні трав

Заготівля розсипного сіна

Пресування сіна

Заготівля подрібненого сіна

Приготування сіна активним вентилюванням

Режим досушування

Силосування

Силосування свіжоскошеної маси

Силосування пров'яленої маси

Силосування зеленої маси підвищеної вологості

Особливості силосування різних культур

Комбінований силос

Технологія приготування сінажу

Технологія завантаження баштових сховищ

Організація збирально-транспортних загонів для заготівлі сінажу

Технологія хімічного консервування кормів

Хімічні консерванти

Технологія внесення консервантів

Хімічне консервування вологого фуражного зерна

Приготування штучно зневоднених кормів

Білково-вітамінний концентрат зелених рослин

Сировинний конвеєр для виробництва ПЗК

Технологія виготовлення ПЗК

Відходи цукробурякового виробництва

Зберігання кормів

Зберігання сіна

Зберігання штучно зневоднених кормів

Зберігання силосу

Зберігання сінажу

Зберігання кормових коренеплодів

Облік кормів, оцінка їх якості

Облік сіна

Облік силосу

Облік сінажу

Оцінка якості кормів

Відбір середніх зразків для аналізу

Оцінка якості сіна

Оцінка якості штучно зневоднених кормів

Оцінка якості силосної маси

Оцінка якості сінажної сировини і сінажу

Організація потокової заготівлі кормів механізованим загоном

Колективний підряд

Організація роботи загону

Техніка виробничої і пожежної безпеки при заготівлі та зберіганні кормів


Карта сайту


Біологічна повноцінність зелених рослин

У зелених рослинах залежно від фази їх розвитку міститься від 60 до 80 % води. Суха речовина за поживністю наближається до концентрованих кормів: вміст протеїну становить 12—20 %, клітковини 19—28, жиру 2—5, безазотистих екстрактивних речовин 35—50, мінеральних речовин 9—11 %.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Протеїн зелених рослин відзначається високою біологічною цінністю, бо рослини синтезують всі амінокислоти, які перебувають, як і інші азотні речовини (аміди, пептиди), у вільному стані.

Злакові багаторічні трави містять у 1,5—2 рази більше цукрів, ніж бобові. До колосіння в сухій речовині зеленої маси у середньому міститься 8—13 % цукрів, у фазі цвітіння — 4—8, а в період цвітіння — плодоношення їх вміст знижується до 3—5 %.

Застосування азотних мінеральних добрив у великих дозах знижує вміст цукрів у зеленій масі рослин, бо вони витрачаються на синтез амінокислот та інших азотовмісних сполук.

Зелена маса рослин — багате джерело вітамінів, насамперед каротину. В сухій речовині молодих рослин вміст його може досягати 550 мг/кг. Із старінням рослин кількість каротину в них зменшується, особливо після стеблування та колосіння. Так, у пасовищному кормі у фазі кущіння трав вміст його становить 512 мг/кг сухої речовини, під час стеблування — 268, цвітіння — лише 218 мг/кг.

Бобові багаторічні трави. Конюшина лучна найбільш поширена серед багаторічних бобових трав. Розрізняють ранньостиглу (двоукісну) та пізньостиглу (одноукісну). Зелена маса, сіно, силос, сінаж з ранньостиглої за якістю кращі, ніж з пізньостиглої, у зв'язку з тим, що стебла першої менш грубі і більше облистяні.

Люцерна за хімічним складом наближається до конюшини, але містить більше протеїну та кальцію. її використовують не тільки на пасовищах, а й для приготування сіна, силосу, сінажу, трав'яного борошна, протеїнового концентрату.

Які посіви мають переважати? Чисті чи змішані? Для більш тривалого користування травостоєм перевагу слід віддавати сумішкам. Сумішки з конюшини лучної та злакових трав можна використовувати протягом 1—1,5 року. Найбільш поширена сумішка конюшини лучної з тимофіївкою лучною.

Сумішки для дво- трирічного використання в кормових спеціалізованих сівозмінах складаються з конюшини лучної, люцерни і тимофіївки лучної при нормі висіву в співвідношенні приблизно 1:1:1. У південних областях найвищу продуктивність забезпечує люцерна в сумішці з житняком або чисті посіви її.

Сумішки для п'яти- шестирічного використання сіють на еродованих схилах або на окультурених, рекультивованих землях. Якщо ґрунти не кислі і не перезволожені, вирощують чисту люцерну. Якщо ж ґрунтові умови для люцерни менш сприятливі, доцільно висівати конюшину лучну. У сумішках злакові компоненти витісняють бобові культури вже на третій рік життя. Для тривалого використання залужують сумішками злакових трав, які при раціональному удобренні азотом забезпечують високі врожаї повноцінної сировини для виробництва трав'яного борошна, сіна, сінажу, силосу.

Створення сировинних конвеєрів для виробництва штучно зневоднених кормів, сіна, сінажу і січки особливо важливе на Поліссі та в Карпатах. їх організують на поліпшених травостоях кормових угідь, серед яких значні площі займають природні угіддя, а погодні умови в теплий період року не завжди сприяють нормальній роботі збирально-транспортних загонів. Тому потрібні травостої з різними строками достигання, щоб завжди мати можливість заготовляти повноцінні корми навіть за несприятливих погодних умов.

Поживність багаторічних трав значною мірою залежить від строків їх збирання. Швидке наростання вегетативної маси супроводжується помітними і окритими змінами. Найбільш очевидним є зменшення відносної частки листків і загрубіння стебел (табл. 1).

Таблиця 1.

Вміст листків у загальному врожаї трав залежно від фази розвитку, %

Трава Бутонізація чи колосіння Цвітіння Початок плодоношення
Конюшина лучна 45—50 35-45 25—35
Люцерна 43—45 36—40
Тимофіївка лучна 38—45 30—40 15—25
Стоколос безостий 40—50 35—45 20—40
Костриця лучна 45—55 35—45 30-40

З віком збільшується вміст сухої речовини, загальний урожай зеленої маси, але зменшується вміст протеїну та каротину, знижується перетравність поживних речовин (рис. 1). Тому оптимальною фазою укісної стиглості їх вважається та, в якій рослини забезпечують максимальний урожай сухої речовини і кормових одиниць, а вміст перетравних поживних речовин ще достатньо високий.

Зміна поживності багаторічних трав залежно від строків збирання

Рис. 1. Зміна поживності багаторічних трав залежно від строків збирання. Фази розвитку під час скошування:

1 — стеблування; 2 — початок бутонізації; 3 — кінець бутонізації; 4 — початок цвітіння; 5 — масове цвітіння; 6 — кінець цвітіння.

 

Багаторічні трави для одержання кормів І і II класів якості слід починати збирати в ранні строки, коли перетравність сухої речовини перевищує 65%, тобто злакові — у фазі виходу в трубку, бобові — на початку бутонізації, щоб основний урожай скосити в оптимальну фазу.

Динаміка зміни хімічного складу і поживної цінності люцерни представлена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Динаміка поживної цінності зеленої маси люцерни

П'ятиденка Дата скошування Вміст сухої маси, % Вміст, % сухої маси Перетравність органічної речовини, % Вихід на 100 кг сухої речовини
сирого протеїну сирої клітковини перетравного протеїну, % корм. од.
1 30.04—4.05 13,6 28,7 18,6 76 24,3 108
2 5.05—9.05 15,4 25,5 23,8 73 21,4 102
3 10.05—14.05 15 24,8 24 68 20,3 92
4 15.05—19.05 17,2 24,2 26,3 66 19,9 88
5 20.05—24.05 20 21 28,7 65 16,6 85
6 25.05—29.05 22,5 18,9 30,3 66 15 83

Несвоєчасний перший укіс знижує врожай другого укосу причому найбільший недобір урожаю злакових трав, еспарцету, сумішки конюшини з тимофіївкою.

Необхідно проводити цільове використання трав по фазах стиглості: в молодому віці на білково-вітамінне борошно, а в оптимальні строки скошування — на високоякісне сіно та сінаж.

У структурі кормових культур, призначених для заготівлі консервованих кормів, важливе місце відведене однорічним культурам, зокрема кукурудзі на силос.

Найбільший збір сухої речовини і кормових одиниць кукурудза на силос забезпечує у восковій стиглості зерна (табл. 3).

Таблиця 3.

Продуктивність кукурудзи залежно від строків збирання, ц/га

Науково-дослідна установа Стиглість зерна
молочна молочно-воскова воскова
сухої речовини корм.
од.
сухої речовини корм.
од.
сухої речовини корм.
од.
УкрНДІ кормів 68,1 59,2 95,4 75,2 120,9 61,9
НДІТ Лісостепу та Полісся УРСР 56,8 55,4 81,8 80,8 98,4 96
ВНДІ кукурудзи 60,1 54,6 84,2 71,5 96 90
ВНДІ кормів 49,1 43,8 61,3 57,2 74 70

У цій фазі рослина її має оптимальну для силосування вологість, добре відношення цукру до буферної ємності. Основна кількість легкодоступних поживних речовин сконцентрована в зерні, частка якого в урожаї зростає в міру достигання.

Середньодобовий приріст сухої речовини від початку молочної до початку воскової стиглості зерна становить 1,4 ц/га, з нього у зерні— 1,3 ц/га (93 %), отже, приріст урожаю в цей період відбувається в основному за рахунок зерна.

Джерелом білка для кормових раціонів є зернофуражні культури, особливо бобові. їх значення підвищилось у зв'язку з впровадженням у виробництво розробленої технології приготування кормів з цілих рослин, зібраних безобмолотним способом у період воскової стиглості зерна.

Добір культури та сорту залежить від зони. Для півдня республіки слід використовувати на зерносінаж: сорго, сорго-суданковий гібрид, тритикале, озимий ячмінь, овес, для Лісостепу та Полісся — ячмінь озимий та ярий, овес, тритикале, озиме жито. Починають збирати зернофуражні культури для приготування кормів з цілих рослий при вологості зерна 50 % і завершують при 30 %.

Поживну енергетичну цінність такого корму визначають співвідношенням зерна та вегетативної маси (соломи). Вона залежить від культури, сорту, родючості ґрунту, погодних умов, агротехніки тощо. В натуральному кормі відношення частки колоса та соломи в період між восковою і повною стиглістю зерна становить в озимого ячменю 1 : 1,1—1,2, ярого — 1 : 1,2—1,3, вівса 1 : 1,3—1,4, жита 1 : 1,8—2, у кукурудзи відношення качанів до решти рослин становить 1 : 1,4—1,8.

Отже, найкраще співвідношення колосу і стебла — в урожаї озимого ячменю, тобто на 1 ц колосків припадає 1,2—1,3 ц соломи, і найгірший — у кукурудзи. Проте у ранньостиглих гібридів типу Колективний 210 та Колективний 101ТВ співвідношення близьке до співвідношення в озимого ячменю.

Вміст сухої речовини в кормовій сировині є показником енергетичної повноцінності її. Звичайно, максимальне значення цього показника відповідає найвищій концентрації перетравної сухої речовини та енергії. Зростання вмісту сухої речовини відбувається в міру достигання зерна, і найвищого рівня він досягає у фазі воскової стиглості зерна (табл. 4).

Таблиця 4.

Поживність зерна ячменю та вівса, зібраного в різні фази стиглості
(за Боярським Л.Г.)

Стиглість зерна Вміст, корм, од./кг Урожай, ц/га Вихід, ц/га Співвідношення, %
маси сухої речовини корм. од. протеїну зерна соломи
Ячмінь
Молочно-воскова 0,4 138 59,3 55 4,5 51 49
Воскова 0,4 135 62,8 54 5,1 53 47
Повна 0,69 62 49,5 43 4,5 55 45
Овес
Молочно-воскова 0,25 267 91 66 10,5 25 75
Воскова 0,24 246 77,5 87 9,2 33 67
Повна 0,68 69 54,6 47 5,3 40 60

Тривалість періоду найвищого вмісту сухої речовини в зернофуражних культурах становить 10—20 днів і закінчується за кілька днів до настання повної стиглості зерна. В цей період заготовляють корм найвищої цінності: 1 кг сухої речовини зерносінажного корму містить 0,70—0,75 корм. од. та близько 50 г перетравного протеїну.

Виготовлення зерносінажу або гранул з цілих рослин дає можливість найбільш повно використати поживну цінність рослинної сировини без додаткових затрат на кормові добавки та спеціальну хімічну обробку соломи (табл. 5).

Таблиця 5.

Кормова цінність цілих рослин основних кормових культур
у період воскової стиглості зерна

Культура Дата збирання Вихід Приріст урожаю за добу на 1 га
сухої речовини, ц/га перетравного протеїну, кг/га корм. од. перетравного протеїну, кг
Кукурудза 1.10 107 4,8 20 2,6
Озима пшениця 15.07 113 5,1 25 4
Озимий ячмінь 20.06 102 4,6 26 3,7
Озиме жито 10.07 103 3,6 21 2,6
Ярий ячмінь 5.07 88 3,5 25 3,3
Овес 15.07 89 4 26 3,8

Добираючи кормові культури з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, організовують конвеєр надходження сировини для консервування кормів протягом теплого періоду року із спеціалізованих кормових та польових сівозмін, лук та пасовищ.


Ви дивилися сторінку - Біологічна повноцінність зелених рослин

Наступна сторінка      - Сучасні технології консервування кормів

Попередня сторінка    - Сівозміни у створенні сировинного конвеєра

Повернутися до початку сторінки Біологічна повноцінність зелених рослин

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.