Аз-Буки-Веді-тваринника

Навчальний посібник (друге видання) За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора В.А. Бурлаки. Житомир «Полісся», 2010

 

 

 


Карта сайту

Аз-Буки-Веді тваринника

Зміст

Література


Лабораторний (фермерський) біоферментер

Лабораторний (фермерський) біоферментер являє собою споруду розміром 0,98x3,35 м і висотою камери 0,9 м. Вся споруда складається з трьох окремих камер висотою 0,9 м, шириною 0,8 м та довжиною 0,98 м.

Розглядаючи окремо камеру, слід звернути особливу увагу на перфоровані труби, що лежать на підлозі та стінах, по яких подається повітря під тиском у камеру. Зверху камера закривається кришкою розміром 0,9x1,0 м, через яку здійснюється завантаження. У кришці зроблений отвір для вимірювання параметрів. У передню стінку вмонтовані дверцята розміром 0,44x0,85 м для вивантажування готової продукції.

Працює біоферментер таким чином:
• проводиться завантаження органічної сировини в камеру біоферментера;
• по трубах подається повітря під тиском, здійснюється аерація суміші з витримуванням таких параметрів: співвідношення вуглецю та азоту 1:20-25, рН 6,0-7,0, температура пастеризаційного періоду 60-75°С.

Біоферментер дозволяє отримувати екологічно чистий біогумус та кормову добавку завдяки можливості контролю параметрів, необхідних для біоконверсії органічної сировини. Отже, він забезпечує зниження енергетичних, матеріальних та трудових затрат і може з успіхом застосовуватись у приватних та фермерських господарствах. Протягом року можна отримати 60-65 тонн біогумусу.

Виявлено, що на технологічний процес аеробної ферментації органічної речовини суттєво впливають подрібненість інгредієнтів, співвідношення вуглецю до азоту (C:N) в суміші, щільність укладки, величина рН, компонентний склад, рівномірність змішування, вміст кисню у ферментній масі та перепад температур.

Гноївки - основного носія мікробної популяції у суміші - повинно бути не менше 20 % від сухої речовини, оскільки при меншому її вмісті інтенсивність тепловиділення не забезпечує перебігу хімічних процесів у термофільному режимі. При цьому температура становитиме 65-75 °С, а максимальна вологість - у межах 75-78 %. Встановлено, що процеси перетворення органічних сполук під дією бактерій підсилюються при кислотності органічної маси рН 6,0-7,0. Досліди показують, що у випадку, коли рН торфу чи іншого наповнювача коливається у межах 4,5-5,0, то суміш необхідно розкисляти шляхом введення вапна або крейди.

У процесі біохімічного розпаду органіки використовується певна кількість кисню повітря з виділенням тепла. Це тепло необхідне для знезараження маси від гельмінтів, хвороботворних організмів та усунення схожості насіння бур'янів. Кисню в такому випадку витрачається: на початку - 2-4 %; в середині процесу (на 3-5 день) - 12-14 %; в кінці (7-8 день) - знову 2-4 %.

Технологічна карта отримання біопродукту
1. Підготовчий етап - підбір компонентів вихідної сировини, а також подрібнення і перемішування цих компонентів.
2. Інкубаційний етап (72 год.) - витримка органічної маси при температурі 37 °С при короткочасному піддуванні повітря через кожні 24 год.
3. Пастеризаційний етап (24 год.) - витримка органічної маси при температурі 70-80 °С.
4. Етап стабілізації (48-72 год.) - в залежності від інгредієнтів.

Технологічний процес виробництва продукту біоферментації
показано на рисунку 16.1.

Схема технологічного процесу виробництва продукту біоферментації

*БАР - біологічно активні речовини.

Рис. 16.1. Схема технологічного процесу виробництва продукту біоферментації

Таблиця 16.1.

Хімічний склад компонентів та готової продукції

№ з/п Назва компоненту РН Аміач-
ний азот, %
Вміст в сухій речовині, %
Заг. азот, % Р2О5 К2О Волога Золь-
ність
Кальцій Орг. речовини
1  Курячий послід 7,8 0,09 2,15 6,87 3,23 32,7 56,88 4,27 22
2  Гній ВРХ* 8,35 0,02 2,0 1,49 3,27 73,9 37,28 1,78 31
3  Торф 5,2 - 2,5 0,15 0,08 53 31,8 6 88
4  Алуніт 7,3 - сліди 0,15 1,87 7,97 92,85 0,17 -
5  КБП* 7,4 - 1,77 2,9 1,75 52,8 57,28 3,25 21
6  КБП* 7,2 - 1,1 1,8 1,95 36,0 72,2 4,8 14

ВРХ* - велика рогата худоба;
КБП* - компост багатоцільового призначення.
* В суміш можуть входити копита, стружка, тирса деревинна тощо.

Як бачимо з таблиці 15.1, хімічний склад інгредієнтів і готового продукту відрізняються між собою. В курячому посліді та гної ВРХ кількість загального азоту досягає 2,0-2,15 % у сухій речовині, тоді як у готовій продукції КБП - 1,1-1,77%. Спостерігається і зменшення кількості органічних речовин у процесі отримання біогумусу та кормової підкормки.

Порівнюючи хімічний склад продукту біоферментації, можна стверджувати, що за деякими властивостями він перевершує багато показників таких кормів як солома, сіно та сінаж (табл. 15.2).

Таблиця 16.2.

Хімічний склад сухої речовини продукту КБП* та деяких кормів.

Показники Корми
КБП* Солома пшенична Сіно Сінаж
 Протеїн, г 134 44 102 102
 Жир, г 23 15 26 23
 Клітковина, г 409 430 324 349
 Зола, г 167 64 43 93
 Са, г 24 3,3 4,7 10,9
 Р, г 12,5 0,9 3,1 2,1
 Mg, г 2,9 0,9 1,1 2,9
 Fe, г 17,9 426 1026 462
 Си, г 17,6 2,0 4,1 11,3
 Zn, г 139 34 24 32
 Со, г 0,4 0,5 0,4 0,3
 І, мг 0,5 0,4 0,3 0,2

* Компост багатоцільового призначення

Так кількість протеїну в КБП досягає 130-140 г на один кілограм сухої речовини, тоді як у сіні та сінажі - 100-110 г. Окрім органічних речовин продукт багатий на мінеральні речовини, переважно на кальцій та фосфор (24-125 г). З мікроелементів широко представлені цинк (139 г), кобальт і йод (0,4-0,5 мг). На цій підставі можна стверджувати, що компост багатоцільового призначення можливо в обмеженій кількості включати в раціони жуйних тварин, свиней та птиці, а головне - виробництво тваринницької продукції (молоко, м'ясо, яйця тощо) є безвідходним.


Скотный двор


На сайте Скотный двор


Ви дивилися сторінку - Лабораторний (фермерський) біоферментер

Наступна сторінка      - ДОДАТКИ

Попередня сторінка   - Розділ 16. ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Повернутися до початку сторінки Лабораторний (фермерський) біоферментер

Скотный двор

 
Индекс цитирования.