Аз-Буки-Веді-тваринника

Навчальний посібник (друге видання) За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора В.А. Бурлаки. Житомир «Полісся», 2010

 

 

 


Карта сайту

Аз-Буки-Веді тваринника

Зміст

Література


10.2. Утримання індичок

Приміщення. Якщо ви збираєтесь утримувати індичок постійно, споруди для них повинні бути міцними, щоб захищати птицю від різких змін температури та від ворогів. Місце для пташника має бути сухим, з ухилом на південь для забезпечення стоку води. Якщо ділянка волога, потрібно зробити насип із щебеня вище поверхні землі на 15-20 см. Для захисту птиці від гризунів ділянку заливають шаром глини з битим склом. Потім насипають другий шар щебеню товщиною 10-15 см, який заливають розчином цементу. Для гідроізоляції можна покрити його тонким шаром гарячого бітуму. Навколо пташника викопують канавки з піском і щебенем на дні, щоб ґрунтові води не потрапляли до приміщення. Канавки повинні входити у спеціальні збірні колодязі.

Краще за все робити пташник з дерева. Дерев'яні, рублені чи каркасно-обшивні стіни роблять товщиною не менше 22-27 см, щоб вони не промерзали взимку. Стіни всередині приміщення мають бути гладенькими, краще побіленими 20 %-вим вапняним розчином. Дах покривають толем або руберойдом. Вікон має бути якомога більше, а щоб птиця не розбила їх - влаштуйте з внутрішньої сторони металеву сітку або дерев'яні рейки.

Приміщення для утримання індичок

Рис. 10.1. Приміщення для утримання індичок


Перед пташником зазвичай роблять солярій - відгороджену площадку для прогулянок птиці. Рекомендуємо зробити її розміром не менше половини площі закритого приміщення і відгородити сіткою. Для випускання птиці в солярії встановлюють лаз розміром 50x50 см. Підлога, стеля, вікна та лази у пташнику слід краще утеплювати, оскільки втрати тепла взимку відбуваються переважно через них.

В якості підстилки рекомендуємо використовувати торф, тирсу, стружку, солому, листя з дерев, сухий крупний пісок. Укладати підстилку потрібно за 5-6 днів до того, як запустити птицю. Спочатку товщина підстилки має бути 5-7 см, потім у міру забруднення додають ще певну кількість підстілки. В літній період товщина підстилки не повинна перевищувати 10-12 см.

Перш ніж розмістити птицю у пташнику, необхідно ретельно продезинфікувати й почистити його. Для цього всі елементи конструкції миють 1,5-2 %-вим гарячим розчином кальцинованої соди (150-200 г соди на відро води) чи 2-5 %-вим розчином креоліну (200-500 г препарату на відро води). Можна використовувати нерозбавлений креолін у суміші з відпрацьованим машинним маслом і скипидаром (для захисту щілин, гнізд і сідал від кліщів та інших шкідників). Годівниці, гнізда та сідала миють попелом. Щоб приготувати його розчин, потрібно взяти 1 кг пічного попелу і розвести в 5 л води, після чого закип'ятити і розбавити наполовину водою. Після проведення дезинфекції приміщення закривають на 3-4 години, потім провітрюють і просушують.

Схема приміщення для утримання індичок

Рис. 10.2. Схема приміщення для утримання індичок


Обладнання. До обладнання належать годівниці. В залежності від типу годівлі вони можуть бути різними. Для вологих мішанок підходять металеві годівниці, а для сухих кормосумішей, гравію, черепашок тощо - дерев'яні. Також у приміщенні мають бути поїлки, тому що птиця споживає багато води (кожна індичка - приблизно 200-250 мл води на добу). Вода має бути в них постійно. Для попередження різних захворювань рекомендується наливати в поїлки двічі на тиждень (до досягнення птицею 10-денного віку) блідо-рожевий розчин перманганату калію. Сідала виготовляють із гладко обтесаних дерев'яних брусків і влаштовують переважно у віддалених від вікон теплих місцях пташника. Краще розміщувати їх не одне над одним, а по всій площі пташника. Кількість сідал повинна відповідати чисельності поголів'я.

Розведення. Виводять молодняк у найпростіших саморобних інкубаторах або під квочками. Відомо, що найбільшу кількість яєць індички відкладають у перший рік яйцекладки. Багато вчених вважають, що на другий рік яйценосність знижується на 30-40 %, а в наступні роки - більше. Тому оптимальним терміном використання птиці вважають 6-7 років. Щоб одержувати достатню кількість запліднених яєць, необхідно мати до 15 індичок на одного індика, але зі збільшенням віку виробника їх має бути менше.

Для природної інкубації (насиджування) обирають кращу квочку і саджають її на яйця. Найкраще робити це навесні, коли в індичок пробуджується інстинкт висиджування. Квочок помітно відразу Схильна до висиджування яєць птиця припиняє нести яйця, довше засиджується у гнізді й неохоче виходить з нього. Інстинкт висиджування проявляється після періоду посиленої яйцекладки. Живіт птиці оголюється, оскільки вона висмикує пір'я і встеляє ним гніздо.

Для виведення індичат придатні яйця, знесені не більше 5 днів назад, а також ті, що зберігалися при температурі не нижче +5 °с. Зазвичай відбирають яйця від міцної, здорової і високопродуктивної птиці. Вони повинні мати нормальну для даного виду вагу, правильну форму, міцну чисту шкаралупу без горбкуватих відкладень вапна. Яйця неправильної форми, стиснуті і підозрілі на вигляд краще не використовувати.

Для обладнання гнізда оберіть тихе, легкодоступне місце. Іноді несучка знаходить таке місце сама. Це може бути кошик чи дерев'яний ящик. Гніздо повинно мати висоту 60 см, ширину 60 см і глибину 70 см. Вистеліть його соломою або сіном. Під квочку підкладають зазвичай 15-17 яєць.

Під час висиджування птиця періодично переміщує яйця від центра до краю, і навпаки (приблизно 40 разів на добу). Наприкінці інкубаційного періоду підвищується температура яєць за рахунок тепла, яке утворюється в ембріонах. Тому квочка змушена часто підніматися на ногах, підсилюючи повітрообмін у гнізді. Індичата виводяться на 27-28-й день.

Відомо багато випадків, коли індик висиджував яйця не гірше за квочку. Для цього спробуйте посадити його на гніздо. Якщо індик залишиться у гнізді, можна підкладати під нього яйця. Якщо ж він полетить, то примушувати його виступати в ролі квочки не варто.

В індичок сильно розвинутий інстинкт висиджування, тому їх можна примусити висиджувати яйця в будь-який час року і виводити не один виводок, а 3-4 поспіль. Одна самка може висидіти одночасно 15-16 яєць. Індички - гарні квочки і турботливі матері, тому їх часто використовують для вирощування не тільки індичат, але й іншої домашньої птиці.

Для виведення індичат ви можете також використовувати саморобний інкубатор. Спосіб його виготовлення описаний раніше. У такий інкубатор вміщується до 60 яєць індички.


Скотный двор


На сайте Скотный двор


Ви дивилися сторінку - 10.2. Утримання індичок

Наступна сторінка      - 10.3. Вирощування індичат

Попередня сторінка   - 10.1. Підбір порід


Повернутися до початку сторінки 10.2. Утримання індичок

Скотный двор

 
Индекс цитирования.