Аз-Буки-Веді-тваринника

Навчальний посібник (друге видання) За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора В.А. Бурлаки. Житомир «Полісся», 2010

 

 

 


Карта сайту

Аз-Буки-Веді тваринника

Зміст

Література


Розділ 2. КОЗИ

Вибір потрібної породи - це зазвичай справа смаку. Але все ж таки, вирішивши придбати козу, ви керуєтесь певними напрямками. Залежно від того, чому ви надаєте перевагу, ви обираєте ті породи, які відрізняються якісною вовною, пухом або високими надоями. Для формування стада кіз вам потрібно враховувати, що при обмежених можливостях в одному стаді найкраще утримувати кіз однієї породи.

Кози не належать до числа тих тварин, яких особливо важко вирощувати й утримувати. Вони абсолютно не примхливі. В якості "житлового приміщення" для кіз підійдуть надвірні сараї чи сіни. Придатна навіть комірчина, але тільки в тому випадку, якщо кози не мають перешкод для того, щоб туди зайти.

Ті, хто займається розведенням кіз, спарюють їх навесні або влітку, щоб взимку отримувати молоко. Якщо ж ви хочете отримати приплід на плем'я, тоді краще за все планувати спарювання на осінь. У цьому випадку козенята народжуються більш здоровими та сильними. У кіз статева активність продовжується протягом 24-36 годин. За цей час коза обов'язково повинна бути спарена з козлом, в інший час спарювання неможливе. Вагітність у кіз триває 146-152 дні.
Вперше козу можна спарювати у чотиримісячному віці, саме тоді у неї вперше починається статева активність. Однак не рекомендується спарювати козу доти, поки вона не досягне маси 32-35 кг.

Оскільки коза - жуйна тварина, то і шлунок у цих тварин має свої особливості. Шлунки кіз мають додаткове відділення, яке називають ферментатором. У народі його називають просто "рубець". В рубці проходить попереднє перетравлювання їжі. Під час відпочинку тварина відригує невелику кількість їжі з рубця і пережовує її знову. Після цього подрібнена та оброблена слиною їжа знову потрапляє у рубець.

До кормів кози досить невибагливі. У стійловий період основною їжею для кіз є сіно. В раціон кіз може входити сіно природних та культурних пасовищ. Дорослим тваринам з масою 40-55 кг його необхідно не менше 2 кг на день. При недостатній кількості сіна його частково замінюють якісною соломою.

Будь-яке захворювання легше попередити, ніж лікувати. Тому намагайтеся бути уважними до своїх тварин. Відмічайте будь-яку зміну в їх поведінці. Є чимало ознак, якими супроводжується те чи інше захворювання: обвисле або занадто роздуте черево, запалені очі, виділення з носу або очей. Будь-яке захворювання може супроводжуватися в'ялістю, апатією та відсутністю апетиту. У деяких випадках у тварини може з'являтися кашель або підвищення температури.

Козяче молоко користується великою популярністю через свої цілющі властивості. За своїми якостями козяче молоко перевищує коров'яче: воно багатше на кальцій, фосфор, кобальт, вітаміни В„ В2, і С. Козяче молоко має також протиінфекційні, антианемічні та антигеморрагічні властивості. Діти з порушеним обміном речовин або з алергічними реакціями без ризику для здоров'я можуть вживати козяче молоко. За деякими своїми властивостями козяче молоко подібне до людського, тому його рекомендують для годування немовлят. Але слід мати на увазі, що козячого молока потрібно на 30-40 % менше, ніж коров'ячого.

Від кіз отримують молоко, вовну, пух і м'ясо. Ті кози, які вирощуються для отримання молока, дають менше м'яса, ніж інші породи. В основному кіз забивають у віці 1,5-2 роки, коли можна отримати 14-17 кг м'яса і 1,5-2,7 нутряного сала. Іноді кіз забивають на м'ясо у віці 4-6 місяців.

Козяче м'ясо за своїми якостями не поступається м'ясу овець. Воно світліше за баранину, жир - чисто білий. Козликів, призначених на м'ясо, каструють у віці 5-6 місяців для того, щоб уникнути неприємного запаху м'яса, властивого козлятині. На м'ясо забивають і дорослих маток, яких спочатку відгодовують. Якщо кіз призначають на м'ясо, для них розробляють спеціальний раціон, щоб козенята набували забійної маси вже в 6 місяців.

Шкури кіз також користуються попитом. Вони міцніші та щільніші за шкури овець. Вовну кіз можна поділити на напівгрубу і грубу. Напівгруба вовна, в свою чергу, поділяється на однорідну і неоднорідну. Однорідна вовна - найцінніша, до неї можна віднести вовну ангорських кіз.
Ангорська вовна має білий колір, однорідна, шовковиста і блискуча. Волокна вовни мають погане зчеплення, тому прядильні якості її дещо низькі. Якість ангорської вовни залежить від наявності в ній остьового волосся, яке переважно складає 1-2 % від усієї кількості вовни. Якщо остьового волосся більше, то якість вовни падає. Ангорська вовна містить всього 6-9 % жиропоту.

Вовна кіз буває білою, світло-сірою і кольоровою. В залежності від умов утримування тварин можна отримати чисту і брудну вовну. Чистою вовна вважається тільки тоді, коли не містить більше З % сторонніх домішок - сіна, соломи, реп'яхів, бруду. Якщо рослинних домішок більше - вовна брудна.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Розділ 2. КОЗИ

Наступна сторінка      - 2.1. Основні породи кіз

Попередня сторінка   - Використання м'яса


Повернутися до початку сторінки Розділ 2. КОЗИ

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.