Аз-Буки-Веді-тваринника

Навчальний посібник (друге видання) За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора В.А. Бурлаки. Житомир «Полісся», 2010

 

 

 


Карта сайту

Аз-Буки-Веді тваринника

Зміст

Література


Нетрадиційні мінерали

Нетрадиційні мінерали
Цеоліти - це природні алюмогідросилікати лужних і лужноземельних металів кристалічної структури, які мають адсорбційні, іонообмінні, каталітичні, детоксикаційні, іммобілізуючі, антирадіаційні та бактерицидні властивості. Цеолітове борошно містить понад 40 макро- та мікроелементів, які підвищують продуктивну дію корму. При цьому вміст кремнію досягає 60-70 % від загальної кількості всіх елементів.

Завдяки чітко визначеним розмірам пор і внутрішніх порожнин цеоліти - кристалічні пористі алюмосилікати - є добрим адсорбентом для багатьох неорганічних та органічних речовин, у першу чергу таких полярних молекул як SО2, H2S, СН4, NH3, С2Н6, С2Н2, СО2, Cs3, СН3ОН, СН3СІ, CH3NH2, СН3Вг та ін. У внутрішньокристалічний простір цеолітів можуть проникати тільки ті молекули, розмір яких не перевищує розмір їх пор. За властивостями цих мінералів при високій температурі (600 °С і вище) виділяли воду і назвали їх цеолітами, що означає "кипляче каміння". Перші промислові родовища природних цеолітів були відкриті тільки на початку 60-х років XX ст. і їх відразу ж стали розробляти та інтенсивно вивчати, оскільки вони дешевші за синтетичні.

Відомо більше тридцяти видів природних цеолітів. Кристалічна решітка їх побудована із тетраедрів (Si, АІО4) за типом тримірних та безперервних каркасів, у великих порожнинах яких розміщуються катіони і так звана цеолітова вода, кількість якої весь час змінюється.

Частково чи повністю дегідратовані цеоліти можуть реадсорбувати воду та інші газоподібні й рідкі речовини. Це одна з їх важливих властивостей. Друга важлива властивість - легкість катіонного обміну, який здійснюється також без порушення кристалічної структури.

Найбільш поширеними у природі цеолітами є клипоптилоліт та морденіт. На території України великі поклади природного клипоптилоліту та морденіту (біля 1 млрд. т) відкриті в Закарпатській області.

Бентоніти - це глини, які містять не менше 60 % мінералу монтморилоніту з обмінною ємністю понад 60 мг-екв. на 100 г сухої маси і мають високі зв'язуючі властивості. Їх використовують з давніх-давен у різних галузях виробництва: металургії, нафтохімічній та маслоекстрактивній промисловості для очистки різних нафтопродуктів, жирів, жироподібних речовин; при виробництві лаків, фарб, паст, емульсій, духмяних речовин, мила; у виноробній промисловості для одержання високоякісних вин, які зберігаються тривалий час; в медицині та ветеринарії як компонент різних препаратів.

Специфічні властивості бентонітів зумовлені будовою кристалічної решітки мінералів. У природі зустрічається до 40 мінералів із групи бентонітів, які різняться між собою за фізико-хімічними та хіміко-мінералогічними властивостями. Бентоніти - дисперсні системи мінералів [К+, Na+, Са++ Mg++ та ін.], які можуть стереометрично обмінюватися на органічні й неорганічні катіони. Якщо в бентоніті алюміній частково або повністю замінений на магній, то такий мінерал є сапоніном.

Алуніти на відміну від цеолітів містять 15-18 % сірки і вважаються природними біологічно активними речовинами. Це різної форми кристали сірого, жовтого або червонуватого кольору, рідко - безбарвні.

Хімічний склад, мас. %: SiО2 - 58-63, SО3 - 13-18, Al2О3 - 13,0, Fe2О2 - 0,4-3,6, Н2О - 4,0. Одним із важливих механізмів дії алунітів є їх властивість до іммобілізації ферментів шлунково-кишкового тракту тварин, підвищення їх активності та стабільності, поліпшення перетравності. Вважають, що існує більше 30 видів алунітових руд, запаси яких перевищують 5 млрд т, особливо багато їх в України на Закарпатті та в Грузії, Вірменії, на Камчатці та Сахаліні (Росія).

Алуніти мають також дезинфекційні, адсорбційні й іонообмінні властивості. Доведено, що їх можна використовувати як детоксикаційний засіб, особливо при згодовуванні тваринам синтетичних азотовмісних речовин і зелених кормів.

В алунітах містяться галуни й іони срібла, які стимулюють травні процеси у шлунково-кишковому тракті тварин. Визначено властивість алунітів - виводити з організму тварин важкі й радіоактивні елементи, покращувати якість кормів. Алунітове борошно згодовують тваринам так само, як і цеолітове.

Оптимальною дозою алунітового борошна вважається 2-3 % сухої речовини раціону для великої рогатої худоби і свиней; для курей-несучок і молодняку птиці - 3-5 % від маси повнораціонного комбікорму.

При згодовуванні алунітового борошна в раціонах відгодівель-них свиней добові прирости збільшуються на 4-11 %.

Відомо, що сірка в організмі тварин використовується для синтезу сірковмісних амінокислот (метіонін, цистин і цистеїн). Виявлено, що при годівлі птиці обпалена алунітова руда (згарок) ефективніша, ніж без попередньої термічної обробки. Застосування її сприяло збільшенню живої маси молодняку курей на 5,5 %, підвищенню несучості на 8,7 % і скороченню терміну вирощування молодняку на 8 діб.

Високий вміст сірки в алунітовій породі дозволяє відмовитися від додаткового її введення при годівлі птиці. Алунітове борошно в раціонах практично виключає канібалізм і розкльовування у молодняку птиці. Кури-несучки при його споживанні збільшують продуктивність і живу масу. При цьому зростають інкубаційні якості яєць та міцність шкаралупи. Крім того, алунітове борошно - добрий профілактичний засіб проти розладу функцій шлунково-кишкового тракту.

Позитивний вплив алуніту на засвоєння поживних речовин та енергії корму різними тваринами виявили вітчизняні та зарубіжні дослідники.

Сапоніти або сапонітові глини - унікальні природні утворення, промислові поклади яких уперше в світовій практиці виявлено в Україні. Найбільш перспективними є розвідані у Хмельницькій області Ташківське та Варварівське родовища сапонітових глин, запаси яких становлять близько 40 млн т. Сапонітова порода Ташківського родовища являє собою метаморфізовані туфи і складається на 80 % із сапонітових мінералів, а також не містить осереджені домішки оксидів заліза, гепатиту, сальциту, слюди, кварцу, плагіоклазів та хлоридів.

Сапонітові мінерали належать до групи триоктаедричних смектитів і мають різні заряди кристалічної решітки, причому заряд решітки одного сапоніту значною мірою відрізняється від заряду іншого. Розраховано заряд кристалічної решітки сапоніту: в тетраедричних шарах сапоніту зосереджено від'ємний заряд -0,75-0,67; октаедричний шар сапоніту має позитивний заряд +0,37-0,35, сумарний заряд решіток, що зумовлює ємність катіонного обміну - 0,38-0,32.

Склад обмінного комплексу зумовлений переважно катіонами Mg+, К+, а також незначною кількістю Mg2+, К+ та іншими катіонами.

Анальцим - це біологічно активний дисперсний матеріал. За вмістом основних макро- та мікроелементів анальцим не відрізняється від сапоніту, Відмінністю є лише наявність у ньому частини цеоліту. Анальцим добувається у родовищі Берестовецьке Рівненської області..


Скотный двор


На сайте Скотный двор


Ви дивилися сторінку - Нетрадиційні мінерали

Наступна сторінка      - 13.8. Вітамінні препарати

Попередня сторінка   - Традиційні мінерали


Повернутися до початку сторінки Нетрадиційні мінерали

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.