Аз-Буки-Веді-тваринника

Навчальний посібник (друге видання) За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора В.А. Бурлаки. Житомир «Полісся», 2010

 

 

 


Карта сайту

Аз-Буки-Веді тваринника

Зміст

Література


10.6. Хвороби та їх профілактика

Катар зоба. При цьому захворюванні зоб у птиці роздутий, хоча корму і рідини в ньому мало. Індики сидять надуті, не приймають їжу, часто відкривають рот, іноді з дзьоба та ніздрів випливає сірувата рідина, яка має кислуватий запах. Якщо хвороба затягнеться, утвориться так званий висячий зоб, який висить у вигляді мішка. Лікування полягає у зміні корму. Також радимо зробити хворій птиці легкий масаж зоба, щоб його спорожнити. Для цього індичку беруть за ноги та крила, опускають головою донизу, захоплюють і витягують голову та шию донизу й обережно гладять зоб у напрямку до дзьоба. Потрібно повторити цю процедуру кілька разів, поки зоб не спорожниться. Після цього протягом першої доби птиці дають тільки воду, а на другу добу - м'який молочний корм. Як ліки у воду додають 0,5 %-вий розчин соляної кислоти.


Закупорка зоба (твердий зоб). Це захворювання виникає від переповнення зоба різним зерновим кормом (просом, горохом, кукурудзою тощо), а також при заковтуванні птицею різних сторонніх предметів чи великих шматків твердого липкого корму. На дотик зоб надмірно наповнений, твердий. Індичка відчуває голод, тому що корм не проходить у шлунок, подальше насичення ще більше переповнює зоб. Птиця швидко худне. Спорожнювання зоба не дає позитивних результатів. Індичок з таким захворюванням зазвичай забивають.

Збоченський апетит. При цьому захворюванні птиця поїдає підстилку, пір'я, яйця. Причина цієї хвороби полягає у неповноцінній годівлі й відсутності в раціоні кормів тваринного походження. Зазвичай хвору птицю саджають окремо і налагоджують повноцінну годівлю. Якщо це не допомагає, птицю потрібно забити.

Запалення клоаки. Клоака при цьому захворюванні збуджена, слизові оболонки випинаються назовні, на них з'являються виразки та тріщини, покриті жовтим нальотом. Іноді задній прохід звужується до повної непрохідності. Причина захворювання полягає у нестачі в кормах вітамінів А та Е. Захворюванню можна запобігти, якщо постійно годувати птицю вітамінними кормами (свіжою зеленню, морквою, додавати риб'ячий жир тощо). Можна також змазувати клоаку дезинфікуючими мазями або 0,5%-вим розчином двохромовокислого калію.

Запалення шлунка (перитоніт) виникає через застуду, забиті місця та інші причини. У птиці спостерігається пригнічений вигляд, при натисканні на шлунок вона відчуває біль. Зазвичай хворі індички мають відвислий шлунок, при промацуванні якого відчувається наявність рідини чи твердих мас.

Хвороба важко піддається лікуванню, тому птицю із запаленням шлунка краще забивати.

Запалення яйцепроводу. У легкій формі це захворювання проявляється в тому, що птиця відкладає яйця з труднощами, при цьому виділяється невелика кількість слизу та кров'яної рідини. Задня частина яйцепроводу опухає, випинається в клоаку. При важкій формі хвороби в яйцепроводі утворюються тверді маси, які закупорюють вихід з нього. Індичка худне. Це захворювання часто супроводжується паралічами. Лікування не має сенсу.

Авітамінози виникають при нестачі в кормах вітамінів. Коли не вистачає вітаміну А, молодняк повільно росте і розвивається. У дорослої птиці спочатку знижується, а потім зовсім припиняється яйценосність, спостерігається запалення слизової оболонки. Для профілактики та лікування авітамінозів птиці необхідні корми, багаті на вітаміни. Вітамін А міститься у моркві та свіжій зелені. Можна також додавати в мішанку риб'ячий жир по 2 г на день для дорослих індичок.

При нестачі вітаміну D курчата хворіють на рахіт: у них відбувається потовщення суглобів та викривлення грудних кісток. Яйця дорослих індичок, хворих на рахіт, мають дуже тонку шкаралупу, а інколи - тільки підшкаралупну оболонку. Для попередження захворювання на авітаміноз D ми радимо вам давати птиці можливість постійно перебувати на свіжому повітрі не тільки влітку, але і в інші пори року. Прямі сонячні промені сприяють утворенню в організмі вітаміну D. Також рекомендуємо додавати в мішанки мелену крейду, товчені кісти та інші кормові добавки, які містять кальцій.

При нестачі в раціоні вітаміну Е порушується робота яйцеутворюючих органів, знижується яйценосність індичок, яйця погано запліднюються, у насиджених яйцях гинуть зародки. Нестачу вітаміну Е можна поповнити, якщо годувати птицю зеленню та пророслим зерном.

Бацилярний білий пронос і кокцидіоз молодняку. На ці заразні захворювання хворіє молодняк у віці від 15 до 60 днів. Ознаки захворювання: курчата мало рухаються, пищать, очі у них напівзакриті, пір'я скуйовджене, крила опущені. Ці хвороби супроводжуються проносом у вигляді пінистих випорожнень блідо-жовтого чи темно-коричневого кольору (при кокцидіозі - з кров'янистими плямами). Хвороба важко піддається лікуванню, тому хвору птицю легше забити.

Заразна нежить. Хвороба супроводжується виділенням рідини з ніздрів або очей. На це захворювання хворіє переважно молода птиця. Хвору птицю обов'язково показують ветеринарному лікарю. Самому можна спробувати застосувати перманганат калію: слабкий розчин закапують птиці в носову порожнину щодня або через день. Можна також провести окурювання приміщення. Для цього розпечену цеглу поливають невеликими порціями перманганату калію і залишають у щільно закритому приміщенні до ранку.

Туберкульоз.
Джерело зараження - послід хворої птиці, іноді збудник виділяється з яйцем. Це захворювання виявляється через декілька місяців після зараження, тому рекомендуємо вам систематично звертатися до ветеринара для обстеження птиці на туберкульоз. При запущеній хворобі можна помітити вузлові ураження шкіри та слизової оболонки рота, а також розпухання суглобів.

Найчастіше хвора птиця гине від виснаження. Найкраще хвору індичку забити. Але в їжу можна вживати тільки ретельно проварене чи просмажене м'ясо лише тієї індички, яка не зовсім виснажена і не має на тілі слідів туберкульозного походження.

Холера птиці. Вже через 24-28 годин після зараження з'являються перші ознаки цієї хвороби. Часто птиця падає взагалі без видимих причин (блискавична форма хвороби). Зазвичай хвороба проходить протягом 1-3 діб. Гребінь і сережки чорніють, з'являється пронос з домішкою крові, рухи стають млявими, хода - хиткою, пір'я - скуйовдженим. Індички втрачають апетит, відчувають сильну спрагу. Хвору птицю потрібно відразу забити. У їжу м'ясо індички можна вживати тільки після ретельної переробки.

Тиф. Хворіє на тиф лише доросла птиця і дуже рідко - курчата. При гострих формах хвороби птиця гине миттєво. При цьому індички втрачають апетит, стають малорухливими, пір'я скуйовджене, хода хитка. Може спостерігатися пронос із сірувато-жовтими чи зеленуватими водянистими кашкоподібними виділеннями. Сережки бліднуть, а потім стають багряними. Одужання настає рідко, найчастіше птиця гине. Тому радимо таку птицю забити. М'ясо використовують у їжу після ретельного проварювання.

Отруєння. До загальних ознак отруєння належать сильне занепокоєння, судоми, рясний, іноді з кров'ю, пронос, блювота, спрага, пригнічений стан. Якщо серед здорового поголів'я мають місце випадки раптового падіння хворої птиці, можна підозрювати отруєння.

Отруєння миш'яком. При цьому отруєнні птиця може швидко загинути. Необхідно дати їй палену магнезію: одна частина магнезії на 20 частин води. Необхідно давати індичкам по одній столовій ложці такого розчину. Також непогано допомагає слизуватий відвар і яєчний білок.

Отруєння кухонною сіллю може трапитися при постійному згодовуванні птиці занадто великої кількості солоного корму або при поганому розчиненні солі в мішанці. Птиця може загинути через 10-12 годин. Врятувати її можна, якщо вчасно дати слизуваті відвари, рослинну олію чи горілку (з розрахунку 10-20 г на голову). Також корисно поливати птицю холодною водою.

Отруєння міддю або цинком. Відбувається це при поїданні індичками кислого корму, який довго зберігався в цинковому чи мідному посуді. Характерні ознаки цього отруєння - розпухання і відмирання пальців. Хворій птиці треба давати білок, молоко, слизуваті відвари.

Отруєння їдким лугом може виникнути при недбалій дезинфекції надвірних будівель погано гашеним вапном або каустичною содою. До ознак отруєння належать набрякання голови та шиї, особливо сережок і повік. Радимо вам промивати очі індичок теплою водою, давати птиці пити розведений у воді оцет у співвідношенні 3:1.

Отруєння недоброякісними кормами. При великій засміченості фуражного зерна може відбутися отруєння куколем. Для лікування необхідно давати птиці пити слизуваті відвари, відвар дубової кори, а як збуджуючий засіб - 10-20 г горілки. У старій пророслій картоплі утворюється отрута - соланін. Якщо індичка з'їсть багато такої картоплі, відбудеться гостре отруєння. Для лікування потрібно давати індичкам пити слизуваті відвари і вугілля з палених кісток (3-5 г на голову). При згодовуванні птиці протухлого м'яса чи риби також може відбутися отруєння і масова загибель, особливо молодняку. В цьому випадку птиці дають касторову олію і 10-20 г горілки на голову.


Скотный двор


На сайте Скотный двор


Ви дивилися сторінку - 10.6. Хвороби та їх профілактика

Наступна сторінка      - 10.7. Забій, обробка та зберігання туш

Попередня сторінка   - 10.5. Годівля дорослої птиці


Повернутися до початку сторінки 10.6. Хвороби та їх профілактика

Скотный двор

 
Индекс цитирования.