Аз-Буки-Веді-тваринника

Навчальний посібник (друге видання) За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора В.А. Бурлаки. Житомир «Полісся», 2010

 

 

 


Карта сайту

Аз-Буки-Веді тваринника

Зміст

Література


5.1. Породи та їх класифікація

Свинарство - традиційна для українців галузь і є однією з найбільш популярних у сучасному фермерському господарстві. Більшість фермерів починають свою діяльність з розведення цих невибагливих до кормів, практично всеїдних домашніх тварин, які відрізняються досить високою плідністю (кожна свиноматка в середньому приводить 20-25 поросят на рік). Крім того, перше потомство від свинки можна одержати вже через 13-14 місяців від моменту її народження.

Розведення свиней належить до рентабельних виробництв, тому що всі витрати, пов'язані з вирощуванням тварин, реально окупаються. На відміну від інших домашніх тварин, які відгодовуються у фермерських господарствах, свині дають близько 80 % м'ясо-жирової маси. М'ясо свиней за своїми поживними якостями більш калорійне у порівнянні з м'ясом корів, овець або кіз. Більш того, кількість органічних кислот, які містяться у свинячому жирі, у кілька разів перевищує вміст цих же кислот у жирі інших домашніх тварин. Людині вкрай важливо вживати в їжу саме ці кислоти, тому що вони перешкоджають виникненню таких захворювань, як атеросклероз і склероз. Історики приписують свиням спасіння української нації. Коли татаро-монголи в кінці XIV століття вивезли усіх тварин - велику рогату худобу, коней, овець, кіз - у Золоту Орду, в Україні лишилися тільки свині, тому що на думку мусульман свиня є нечистою твариною.

Людство займається свинарством багато століть. За цей час накопичено досить великий досвід успішного розведення свиней, виявлені гастрономічні переваги цих тварин, визначені оптимальні умови, при яких відбувається їх активний ріст і успішне відтворення. Одержання здорового, життєздатного, повноцінного потомства є одним з найголовніших завдань при розведенні домашніх тварин. Адже важлива не лише якість і кількість одержаного м'яса, але і чисельність відтвореного потомства.

Фермер, вирощуючи ту чи іншу домашню тварину, завжди орієнтується на визначений вид продукції (м'ясо, молоко, вовну тощо). В залежності від цього він віддає перевагу тій чи іншій породі. Порода - результат тривалого, спрямованого селекційного відбору, виробленого людиною.

Існують загальні показники (стійкі ознаки), завдяки яким свиней відносять до різних порід. Це і будова рила, і постановка та форма вух. Крім того, племінні свині повинні цілком відповідати таким зовнішнім характеристикам: голова з трохи увігнутим рилом і великими вухами не повинна бути занадто великою, а пропорційною розмірам видовженого тулуба, який спирається на досить короткі ноги. Для породистих свиноматок визначальними ознаками є наявність не менше як 12 сосків і добре розвинуте черево.

Зовнішні ознаки свинок головним чином визначаються віком, статтю, породністю і приналежністю до конкретного виробничого типу. Поряд з наявністю у тварин зовнішніх ознак, які цілком відповідають нормальним екстер'єрним показникам, існують і такі, які прийнято називати вадами або недоліками.

До істотних вад або недоліків, властивих свиням, належать мопсовидність, карповидність, провислість спини (або попереку), слабка м'язовість.

У світі існує велика кількість найрізноманітніших порід свиней. Однак вам належить обрати тільки ту породу, яку розводять у вашій природнокліматичній зоні. Свині, не зважаючи на всеїдність, звикають до визначених видів кормів, які вирощуються на певних територіях. Занадто різкий перепад температур, властивий окремим кліматичним зонам, також небажаний для деяких порід. Тому неврахування кліматичних умов може призвести до загибелі тварини.

Традиційно за напрямком продуктивності всі породи свиней поділяються на три великі групи.

Перша група. Цю групу формують породи свиней м'ясо-сального (або універсального) напрямку продуктивності. Цінні якості свиней, які належать до даної групи: високе відтворення, відгодівельні та м'ясні характеристики. Представниками таких порід є велика біла, білоруська чорно-ряба, брейтовська, ливенська, литовська біла, північнокавказька та інші.

Друга група. Дану групу складають породи м'ясного і беконного напрямків продуктивності. До цінних якостей свиней, які формують цю групу, належать такі: гарні відтворні й відгодівельні якості, а також висока м'ясність туш. Ця група представлена такими породами: донська м'ясна, ландрас, скоростигла м'ясна, урумська, естонська беконна.

Третя група. До цієї групи належать породи свиней, які характеризуються чудовими відгодівельними якостями та низькими відтворними характеристиками. В тушах свиней, які належать до даної групи, сало переважає над м'ясом.

При розведенні свиней вибір породи, яка належить до однієї з перерахованих груп, обумовлений тим результатом, якого ви бажаєте досягти. Якщо для вас важливо одержати в майбутньому велике поголів'я свиней, то для цього краще підійдуть породи універсального напрямку продуктивності. Для одержання цінного свинячого м'яса більшість фермерів спеціально вирощують м'ясні або беконні породи.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - 5.1. Породи та їх класифікація

Наступна сторінка      - Породи м'ясо-сального (універсального) напрямку продуктивності

Попередня сторінка   - Розділ 5. СВИНІ


Повернутися до початку сторінки 5.1. Породи та їх класифікація

Скотный двор

 
Индекс цитирования.