Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Застосування ЕОМ у тваринництві

ЕОМ характеризуються призначенням, рівнем технічних параметрів і архітектурою.

ЕОМ загального призначення (універсальні) орієнтовані на вирішення широкого кола обчислювальних та інформаційно-логічних завдань, у всіх класах завдань розвивають приблизно однакову продуктивність, мають архітектуру, що дає змогу підключати різноманітні периферійні пристрої, і забезпечують багатопрограмні режими обробки інформації.

Спеціалізовані ЕОМ призначені для вирішування певного класу завдань чи обмежених сфер застосування, відрізняються від ЕОМ загального призначення обмеженнями на види обробки інформації і можливості підключення периферійних пристроїв.

За рівнем продуктивності, принципами реалізації і характером застосування розрізняють кілька класів ЕОМ.

Мікро-ЕОМ — однопрограмні з малою місткістю оперативної пам'яті, низькою розрядністю засобів обробки і познаковим вводом-виводом, призначені для індивідуального використання чи у складі вимірювального або керуючого комплексу.

Міні-ЕОМ, які мають обмежені можливості обробки інформації і підключення периферійних пристроїв, реалізуються у блочному виконанні і працюють в одно- й багатопрограмному режимах.

Малі ЕОМ загального призначення з продуктивністю процесора до 100 тис. операцій за 1 с обмежені обсягом оперативної пам'яті і спрощеною організацією вводу-виводу. Призначені для обслуговування обмеженої кількості абонентів, для вирішування інформаційних і обчислювальних завдань у системах проектування й управління нижнього рівня.

Середні ЕОМ загального призначення з продуктивністю процесора до 1 млн. операцій за 1 с, розвиненою конфігурацією вводу-виводу служать для застосування в системах колективного користування АСУ різних рівнів і в системах автоматизованого проектування (САПР).

Великі ЕОМ загального призначення з продуктивністю понад 1 млн. операцій за 1 с з граничним обсягом оперативної пам'яті і розширеним набором пристроїв вводу-виводу Призначені для вирішування завдань комплексного проектування, систем управління вищої ланки.

Багатомашинні обчислювальні комплекси — це поєднання двох чи більше обчислювальних машин із загальною продуктивністю понад 10 млн. операцій за 1 с.

 

ЄС ЕОМ — єдина система ЕОМ.

Це сімейство програмно-сумісних ЕОМ загального призначення, побудованих на єдиних елементній і конструктивно-технологічній основах, з єдиними структурою, системою програмного забезпечення і уніфікованим набором зовнішніх пристроїв, і об'єднують ряд моделей з продуктивністю від кількох десятків тисяч до кількох мільйонів операцій за 1 с, мають можливість роботи в режимі розділення часу, при якому кілька абонентів, віддалених від ЕОМ на достатньо великі відстані, можуть спілкуватись з нею безпосередньо, оперативно і незалежно один від одного.

У сільському господарстві ЄС ЕОМ можуть бути використані як основне обладнання ОЦ колективного користування на рівні РАПО (і вище) для здійснення інформаційно-обчислювального обслуговування всіх господарств, які йому підпорядковані.

СМ ЕОМ — система малих (міні) ЕОМ призначена для побудови переважно керуючих обчислювальних комплексів (УОК). СМ ЕОМ використовуються в системах управління технологічними процесами й агрегатами, для автоматизації наукових досліджень і експериментів, проектування, для виконання невеликих за обсягом економічних та інженерних розрахунків, а також у розподілених системах збору й обробки інформації. У сільському господарстві можуть бути використані для управління технологічними процесами на птахофабриках, тваринницьких комплексах для обробки організаційно-економічної інформації й вирішення інших завдань.

Мікро-ЕОМ. Різноманітні родини мікро-ЕОМ мають багато спільного як у відношенні принципів організації функціонування й взаємодії з периферійними пристроями і об'єктами управління, так і стосовно системної організації, структури і номенклатури програмного забезпечення. Проте кожна з родин має деякі характерні особливості у внутрішній архітектурі, місткості вбудованої пам'яті, швидкодії.

Найширше використовують родини мікро-ЕОМ: Електроніка-НЦ, Електроніка-60; Електроніка-05, СМ-1800 та ін.

Рекомендованою сферою застосування мікро-ЕОМ у сільському господарстві є системи управління технологічними процесами на фермах, тваринницьких комплексах, системи управління контрольним і контрольно-вимірювальним обладнанням різних об'єктів тваринництва, збір і попередня обробка даних у інформаційно-пошукових системах, невеликі інженерні, економічні й науково-технічні розрахунки, обробка зоотехнічної інформації на підприємствах і як персональні ЕОМ на робочих місцях спеціалістів.

 

Завдання, які вирішуються в тваринництві на базі економіко-математичних методів та ЕОМ.

Завдання планування:

1. Розробка перспективного плану розвитку тваринництва;

2. Визначення оптимальної спеціалізації виробництва і поєднання галузей у господарстві;

3. Оптимізація структури кормовиробництва для колгоспів і радгоспів;

4. Розробка оптимального плану використання кормів;

5. Розрахунок оптимальних раціонів годівлі тварин;

6. Визначення оптимального складу кормосуміші (комбікорму) для тварин;

7. Оптимізація структури стада худоби;

8. Розрахунок оптимального обороту стада тварин;

9. Розрахунок оптимальних планів перевезень сільськогосподарських вантажів у господарствах;

10. Розрахунок технологічних карт для тваринництва;

11. Розрахунок річних госпрозрахункових завдань підрядним бригадам, які доглядають тварин;

12. Розрахунок і вибір варіантів генетико-економічних програм селекції великої рогатої худоби (1).

Завдання обліку:

1. Облік надходження і реалізації продукції тваринництва;

2. Облік наявності і руху поголів'я худоби;

3. Визначення приростів за інвентарними номерами і групами худоби і птиці;

4. Інвентаризація худоби і птиці;

5. Облік наявності і витрачання кормів;

6. Обробка форми «2-мол» по молочному стаду та інших форм облікових документів по тваринництву.

Завдання аналізу:

1. Аналіз виконання госпрозрахункових завдань підрядними бригадами, які доглядають тварин;

2. Аналіз виконання техніко-економічних показників по виробництву продукції тваринництва;

3. Аналіз масової зоотехнічної інформації по селекції великої рогатої худоби методами математичної статистики;

Комплекси завдань оперативного аналізу і управління скотарством по системі «СЕЛЕКС»:

1. Оперативний контроль продуктивності, відтворення і експлуатації стада молочних корів;

2. Аналіз стану вирощування і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби;

3. Аналіз виробництва, нагромадження і використання сперми бугаїв-плідників;

4. Визначення племінної цінності тварин — підготовка відомостей бонітування й іншої інформації для селекційної роботи;

5. Прогнозування і планування виробництва молока, обороту стада і розподілу кормів;

6. Аналіз стану здоров'я тварин і ветеринарних заходів.

 

Методика підготовки матричної економіко-математичної моделі для розрахунку оптимальних раціонів годівлі тварин.

Оптимальним вважають раціон, який повністю задовольняє потреби тварин у поживних речовинах і окремих кормах і має мінімальну собівартість.

Методика описана на прикладі матриці завдання, наведеного в таблиці 260.

Таблиця 260.

Матриця завдання по визначенню оптимального раціону годівлі корів
(зимовий період, жива маса 570 кг, добовий надій 14 кг, вміст жиру в молоці 3,8 %)

 

Для складання моделі оптимального раціону необхідно приготувати такі вихідні дані:

характеристику тварин, для яких складають раціон (вид, статево-вікова група, жива маса і продуктивність, фізіологічний стан та період року);

перелік наявних у господарстві кормів і кормових добавок;

зоотехнічні норми потреби в окремих видах поживних речовин, макро- і мікроелементах, вітамінах та амінокислотах, які б відповідали характеристиці тварин;

вміст поживних речовин і хімічних елементів у одиниці маси корму;

граничні норми згодовування окремих груп і видів кормів, а також співвідношення кормів у групах, яке б відповідало зоотехнічним рекомендаціям за структурою раціону;

собівартість вироблених у господарстві кормів і ціну куплених кормів з урахуванням вартості їх доставки;

забезпеченість господарства кормами окремих груп і видів.

Матрична модель — це запис завдання, підготовленого до вирішення на ЕОМ. Вона має стандартну форму. У шапці матриці записують корми, які вводять до складу раціону. Кожному з цих кормів присвоюють умовне позначення — X]', де \ — номер корму, X] — це кількість відповідного корму (кг), яка може бути введена до раціону. Визначають її в результаті вирішення завдання на ЕОМ. Загальна точна кількість кормових одиниць (Х19) є допоміжною перемінною. Умови формування раціону, або обмеження, записують у першій графі таблиці і складаються вони з п'яти груп балансом поживних речовин у раціоні (обмеження 1 —14); допоміжне обмеження (15) за загальною точною кількістю кормових одиниць; за співвідношенням кормів окремих груп, в яких відображається верхня і нижня межа наявності концентрованих, грубих і соковитих кормів, у тому числі силосу і коренеплодів в процентах за загальною поживністю раціону у кормових одиницях (обмеження 16—23); за співвідношенням кормів у групах, а саме: сіна і соломи (обмеження 24); за кількістю окремих видів кормів у раціоні (в кг, обмеження 26—27). Кількість обмежень кожної групи, крім другої, визначається умовами формування конкретного раціону і встановлюється зоотехніком.

Остання строчка матриці — цільова, вона виражає критерій оптимальності раціону, мірилом якого, як правило, вважається його мінімальна собівартість. В обмеженнях першої групи (1 —14) у стовпцях

перемінних (X) записують коефіцієнти вмісту поживних речовин в 1 кг відповідного виду корму. Поживність кормів установлюють на основі аналізу чи за довідниками (5). Стовпчик допоміжної перемінної (Хі9) в цих обмеженнях не заповнюють. В останньому стовпці матриці проставляють норму потреби кожного виду поживних речовин із знаком ^ , якщо поживних речовин повинно бути не менше вказаної кількості (це характерно для більшості обмежень), чи із знаком ^ , якщо поживних речовин повинно бути не більше заданої норми (звичайно для сухої речовини і сирої клітковини) . Одиниці вимірювання коефіцієнтів поживності кормів повинні відповідати одиниці вимірювання норми потреби в межах кожного обмеження.

У допоміжному обмеженні за загальною точною кількістю кормових одиниць у стовпцях, які означають види кормів, записують коефіцієнти вмісту кормових одиниць в 1 кг кожного корму, у стовпці допоміжної перемінної (Хід) проставляють завжди мінус 1, а в останньому стовпці=0.

Обмеження третьої групи (16—23), які відображають вимоги до структури раціону по кожній групі кормів, як правило, записують у два рядки: в одному з них вказують нижню межу (мінімум) вмісту даної групи кормів, у другому — верхню (максимум). В обох рядках у стовпчиках перемінних (X), які входять у дану групу, проставляють коефіцієнти вмісту кормових одиниць в 1 кг кормів, стовпці по кормах інших груп не заповнюють. У стовпці допоміжної перемінної (Хід) у рядках «мінімуму» записують нижню межу кормів даної групи в процентах від загальної поживності раціону у кормових одиницях, по рядках «максимум» — верхню межу із знаком «мінус». Наприклад, у розглянутій моделі концкорми повинні становити 15—25 % загальної кількості кормових одиниць. Відповідно у графі Хід записані коефіцієнти —0,15 (15 %) і — 0,25 (25 %). Аналогічно роблять записи
кг
5* 12,1
> 16,7
> 1210
> 1860
> 4510
> 1660
> 1090 >385 >545 >86 >60 >725
> 110 >85
= 0
' > 0 <0 >0 <0 >9 <0 >0 <0
>0 <1,5
<зо
= 0,086 -►min
по інших видах кормів.
В останньому стовпці в обмеженнях по мінімуму наявності груп кормів проставляється ^0, по максимуму ^0. Для запису умов четвертої групи (обмеження 24) по співвідношенню кормів у групах необхідно попередньо скласти логічну форму цього співвідношення у вигляді алгебраїчного рівняння (нерівності).

В основу береться співвідношення кормів у групі за масою, що відповідає прийнятим невідомим Х| (кількість ]-того корму в раціоні, кг). Наприклад, у нашому завданні (табл. 260) потрібно, щоб сіно (Хб і Х7) становило не менше 50 % загальної кількості грубих кормів, тобто обмеження виражається нерівністю: Х6+Х7^0,5 (Хе+ +Х7+Х8-Т-Х9). Проведемо алгебраїчне перетворення: Хб+Х?—0,5Хб—0,5Х7—0,5Хв— -0,5Х9>0; 0,5Хб+0,5Х7-0,5Х8-0,5Х9^ >0; чи Х6+Х7—Хе —Хд>0 (кінцевий запис). У матриці в стовпці відповідних перемінних записуються коефіцієнти з кінцевої алгебраїчної формули. У розглянутому прикладі це +1 у стовпцях Хб і Х7 та — 1 в стовпцях Хе і Х9- У стовпці «обсяг і тип обмежень» проставляється права частина нерівності (рівняння) разом із знаком (>0). Аналогічно формулюються обмеження при інших кількісних співвідношеннях кормів у групах.

Обмеження п'ятої групи містять умови по включенню окремих кормів у раціон. При цьому у стовпцях назв відповідних кормів чи їх груп проставляються одиниці, а в останньому стовпці кількість цих кормів (кг), яка відповідає прийнятим нормам і типу обмежень, тобто із знаком ^ при умові не менше, ^ — при умові не більше, = при суворій рівності.

В останньому рядку матриці у відповідних стовпцях записують собівартість чи ціну одиниці кожного виду корму і ознаку оптимальності---»-min. Підготовлену за викладеною методикою економіко-математичну модель оптимального раціону передають на ОЦ для вирішення завдання на ЕОМ симплексним методом з використанням пакета прикладних програм лінійного програмування (ПППЛП).

У результаті вирішення визначають склад оптимального раціону — кількість кормів окремих видів, які ввійшли до раціону (в кг), вміст кожного виду поживних речовин і собівартість раціону.

При постановці завдання в розрізі груп тварин за продуктивністю можна одержати оптимальні раціони для всіх тварин ферми чи комплексу на даний період.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Застосування ЕОМ у тваринництві

Наступна сторінка -      Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Попередня сторінка -    Облік у тваринництві

Повернутися
до початку сторінки -   
Застосування ЕОМ у тваринництві

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.