Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Загальні напрями і розвиток скотарства

План породного районування. На Україні в степовій зоні основною є червона степова порода (понад 90 % поголів'я), лісостеповій — симентальська і чорно-ряба, в тому числі в Сумській області — лебединська, поліській — чорно-ряба, в зоні Передгір'я і гірській зоні Карпат — симентальська та бура карпатська породи.

План породного районування Радою Міністрів СРСР доводиться до кожної республіки. Рада Міністрів УРСР затверджує такий план для кожної області. Спеціалісти господарств повинні чітко дотримуватись плану породного районування.

Селекційні центри і програми.

Селекційні центри. В нашій країні при ведучих науково-дослідних закладах створено 23 селекційних центри по роботі з окремими породами. Вони координують роботу наукових і виробничих підрозділів.

Селекційний центр має науково-дослідні підрозділи (селекційний відділ, імуногенетична лабораторія, обчислювальний центр, лабораторія аналізу проб молока та ін.) і виробничі підрозділи (племзаводи, племгоспи, елевери, банк сперми, племоб'єднання, товарні господарства).

Селекційні програми. Методи створення тварин бажаних типів включають селекційні і технологічні способи. Селекційні способи — це методи розведення, відбір і підбір, розвиток цінних ліній, родин, оцінка бугаїв за якістю потомства, технологічні — вирощування молодняка, роздоювання корів, системи утримання і годівля худоби.

Методи створення чорно-рябої худоби бажаного типу. В рекомендаціях по виведенню нової чорно-рябої породи великої рогатої худоби в господарствах Української PCP (1982) визначені шляхи створення худоби бажаного типу.

Планується використанням голштинських бугаїв на місцевому голландизованому маточному поголів'ї створити нову чорно-рябу породу для суцільномолочних районів з надоями повновікових корів 6000—7000 кг молока і вмістом жиру 3,7 % для великих ферм і промислових комплексів.

Тварини повинні мати виражений молочний тип, міцну конституцію, хороші технологічні ознаки.

Розрахунки свідчать, що до 1990 р. буде виведено не менше 450 тис. корів нового типу, в тому числі 3 тис. в племінних господарствах.

Програмою по виведенню нової чорно-рябої породи в СРСР передбачено створення 10 внутрішньопородних зональних типів, в тому числі українського. Цю роботу проводять у господарствах з продуктивністю корів не менше 3000 кг молока в два етапи.

Перший — виведення тварин визначеної кровності вихідних порід, відбір худоби бажаного типу, оцінка бугаїв за якістю потомства для закладання ліній, другий — консолідація якостей бажаного типу використанням відбору, підбору, створенням генеалогічної структури, збільшенням чисельності поголів'я нового типу. Загальна кількість поголів'я, включеного в селекційний процес, становить 300 тис. корів і телиць чорно-рябої породи.

Схемою створення бажаного типу передбачається одержання тварин 3/4 і 5/8-кровних по голштинській породі з наступним розведенням їх «в собі».

Цього досягають так. У племінних заводах виділяють частину корів (від 50 до 75 %), яких осіменяють спермою голштинських бугаїв. Одержаних маток генотипу 1/2 голштинської +1/2 чорно-рябої порід осіменяють спермою чистопородних голштинських бугаїв. В подальшому худобу з 3/4 крові голштинської + 1/4 чорно-рябої порід розводять «в собі».

Бугаїв генотипу 1/2 голштинської + 1/2 чорно-рябої порід, одержаних від кращих корів, використовують на коровах товарних стад. Тварин генотипу 1/4 голштинської +3/4 чорно-рябої порід осіменяють спермою чистопородних голштинських бугаїв, генотипу 5/8 голштинської + 3/8 чорно-рябої порід розводять «в собі». Обидва шляхи використання голштинських бугаїв дають змогу одержувати тварин бажаного типу.

В окремих випадках при виведенні нових ліній допускається використання 1/2-кровних бугаїв на 3/4-кровних по голштинах і, навпаки, 3/4-кровних бугаїв на телицях першого покоління (голштинська X чорно-ряба).

Методи створення червоної степової худоби бажаного типу. Селекційний центр при Українському науково-дослідному інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» здійснює керівництво виведенням худоби бажаного типу червоних порід у нашій країні. Ставиться завдання створити зональні типи і лінії з продуктивністю 5000—6000 кг молока від корови за рік.

Створюється бажаний тип червоної степової худоби методом схрещування з плідниками англерської, червоної датської, червоно-рябої голштинської та інших порід.

Як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, для поліпшення тварин червоної степової породи можна використовувати бугаїв голштинської та айрширської порід. В.Б.Близниченко, І.В.Тищенко та Н.А.Колодій (1978) розробили відповідні методики. Намічено створення високопродуктивних стад складним відтворювальним і перемінним схрещуваннями.

Схрещування проводять в стадах з надоєм не менше 3000 кг молока від корови за рік і кормозабезпеченістю 3,5— 4 тис. кормових одиниць. Маточне поголів'я червоної степової породи ділять на дві групи. Тварин першої осіменяють спермою бугаїв голштинської, а другої — айрширської порід. Потім одержаних помісей першого покоління осіменяють спермою бугаїв голштинської породи за винятком тварин (голштинська x червона степова) з вмістом жиру в молоці менше 3,7 %, яких осіменяють спермою бугаїв айрширської породи. Потомство другого етапу схрещування осіменяють спермою бугаїв голштинської породи і одержаних помісей розводять «в собі». Передбачено після закінчення роботи одержати тварин 3/4-кровних по голштинській, 1/8-кровних по айрширській і 1/8-кровних по червоній степовій породі з надоєм 5000 кг молока при дворазовому доїнні.

Запланована середня жива маса телиць повинна становити в помісей айрширська x червона степова у 6 міс— 150 кг, 12 — 260 і у 18 міс — 350 кг, а в помісей голштинська X червона степова і трипородних — відповідно 160, 275 і 370 кг.

В процесі селекції особливу увагу буде приділено міцності конституції і придатності тварин до машинного доїння, інтенсивності молоковіддачі (1,3 кг/хв), індексу вим'я (43 %), одночасності видоювання окремих четвертей вимені.

На молочних комплексах і великих фермах для одержання ефекту гетерозису схрещування намічено проводити по типу перемінного з почерговим використанням на маточному поголів'ї червоної степової породи бугаїв-плідників голштинської і айрширської порід.

Корів бажаного типу створюють і в процесі використання тварин англерської і червоної датської порід, які добре адаптуються в південних районах країни і передають потомству високу продуктивність.

Методи створення симентальської худоби бажаного типу. В рекомендаціях по вдосконаленню і використанню симентальської худоби при промисловій технології виробництва яловичини визначено методи створення молочного типу симентальської породи: чистопородне розведення тварин молочного типу при однорідному підборі за цією ознакою, інтенсивне роздоювання, оцінка і відбір корів і первісток бажаного типу; поліпшення симентальської худоби схрещуванням з молочними породами (червоно-рябою голштинською, монбельярдською, айрширською) для створення внутрішньопородного молочного типу. В країні створюється червоно-ряба молочна порода.

На Україні, за даними О.М.Окопного (1984), тварин бажаного типу планується розводити «в собі». Вони повинні мати 3/4 крові червоно-рябої голштинської і 1/4 симентальської, а також 5/8 крові симентальської порід. Створюється бажаний тип з використанням айрширів у різних поєднаннях з монбельярдами і червоно-рябими голштинами: 1/4 С 1/4 А 1/2 М; 1/4 С 1/4 А 1/2 ЧРГ; 1/4 С 1/4 M 1/2 А; 1/4 С 3/4 А.

Бажаний тип передбачено створювати складним відтворювальним схрещуванням.

Для виведення бажаного типу худоби визначено 18 базових господарств, розташованих у Вінницькій, Ворошиловградській, Івано-Франківській, Київській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях. У кожному з них для відтворювального схрещування виділено по 100—200 корів або по 20—30 % загальної кількості.

Роботу по схрещуванню проводять у господарствах, де середня продуктивність корів становить не нижче 3000—3500 кг молока. Метод схрещування передбачає жорсткий відбір тварин, оскільки при розведенні помісей спостерігається підвищена мінливість ознак, в тому числі й небажаних.

Для виявлення генетичного потенціалу корів бажаного типу визначені параметри по роздоюванню тварин за кожний рік: 10000 кг молока і більше—11 корів, 9000—10000 — 20; 8000—9000 — 32, 7000— 8000 — 38, 6000—7000 кг — 94 корови. Планується створити 12 ліній, в яких 24 гілки, і 37 родин нової червоно-рябої породи.

В рекомендаціях по реалізації програми виведення червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби в господарствах Української PCP поряд зі схемами створення худоби бажаного типу вказуються основні принципи технології утримання і годівлі тварин.

З метою наближення технології утримання тварин у базових господарствах, де створюється бажаний тип худоби, до вимог сучасної технології, в них запроваджується безприв'язне утримання ремонтних телиць, безприв'язне або прив'язне утримання корів, доїння корів лише машинне, прогінні шляхи і вигульно-кормові майданчики з твердим покриттям.

Методи створення лебединської худоби бажаного типу. Бажаний тип худоби створюють як схрещуванням лебединської породи з швіцькою американської селекції, так і з неспорідненими породами, в тому числі джерсейською. За даними О.Ю.Яценка та В.І.Байди (1980), нині використовують сперму 16 бугаїв американських швіців. Ведеться робота по закладанню нових ліній.

Ввідне схрещування маточного поголів'я лебединської породи з бугаями джерсейської розпочато ще у 1956 р. в стаді племзаводу «Українка». Одержані тварини були 1/4-кровні по джерсеях, їх у подальшому розводили «в собі». 1/4-кровних тварин, які різко відрізнялись від чистопородних за типом будови тіла або за надоями, але мали високу жирномолочність (не нижче 4,5 %), осіменяли спермою плідників лебединської породи, які походили від високопродуктивних (5000 кг молока і більше) і жирномолочних (не менше 4 %) батьків. Таким чином були одержані 1/8-кровні по джерсейській породі тварини. Так була створена лінія Девіза 2769 з надоями повновікових корів 5087 кг молока, вмістом жиру — 4,48 %, живою масою — 558 кг. Тварини пристосовані до умов промислової технології і мають високу продуктивність.

З 1976 р. створюється бажаний тип тварин методом схрещування з швіцькою худобою американської селекції, батьки якої мають надій 8000—10 000 кг молока при підвищеній жирномолочності (4 % і більше).

У республіканській програмі якісного удосконалення сільськогосподарських тварин на 1987—1990 pp. і на період до 2000 р. визначені шляхи створення худоби бажаного типу.

Так, по чорно-рябій породі планується вивести корів з надоєм 5000—7000 кг молока жирністю 3,6—3,8 %, живою масою — 500—650 кг, індексом вим'я — 43—45 %, інтенсивністю молоковіддачі — 1,7—2 кг/хв.

Український внутрішньопородний тип чорно-рябої молочної породи створюють одержанням 3/4- і 5/8-кровних по голштинській породі тварин і розведенням їх «в собі».

Продуктивність повновікових корів нової червоно-рябої молочної породи повинна бути в племінних стадах 5100—5600 кг молока жирністю 3,6—3,8 %, жива маса — 600—650 кг, індекс вим'я — 42—44 %, інтенсивність молоковіддачі — 1,6—1,8 кг/хв.

У республіці ведеться робота по створенню двох внутрішньопородних типів червоно-рябої молочної породи. З цією метою у відтворювальному схрещуванні використовують симентальську, червоно-рябу голштинську, монбельярдську і айрширську породи. У першому внутрішньопородному типі планується одержати для розведення «в собі» помісей з умовними частками крові червоно-рябої голштинської 70—80 % і симентальської — 20—30 %, у другому — помісей генотипів 1/4 С+1/4 А+1/2 М; 1/4 С+1/4 А+1/2 ЧРГ; 1/4 С+1/4 М + + 1/2 А; 1/4С+1/4ЧРГ + 1/2А; 1/4 С + + 3/4 А.

Ведеться робота по створенню бурої молочної породи з надоєм повновікових корів у племінних стадах 6000 кг молока жирністю 4,2 %, живою масою 600 кг, інтенсивністю молоковіддачі — 2 кг/хв. Створюється бура молочна порода на основі використання тварин лебединської породи з «прилиттям» крові джерсейської і швіцької (американської селекції) порід.

Створюється також червона молочна порода з надоєм повновікових корів у племінних стадах 5300 кг молока жирністю 3,9 %, живою масою — 550 кг, інтенсивністю молоковіддачі — 2 кг/хв. Для цього необхідно одержати помісних тварин червоної степової, англерської і червоної датської порід з 3/4 і 7/8 крові поліпшуючих порід з наступним розведенням «в собі».

Планування племінної роботи. Завдання племінної роботи залежно від категорії господарства різні. Плани племінної роботи для окремих господарств складають на п'ять, для зони розведення худоби — на 10 років.

В плані є такі розділи.

Вступ. В ньому висвітлюються завдання, поставлені перед господарством у галузі скотарства.

Характеристика господарства. Наводять її за основними показниками. Це, насамперед, виробничий напрям господарства, кліматичні умови, використання землі, енергетичні потужності, виробництво валової і товарної продукції, поголів'я тварин і структура стада, структура посівних площ, урожайність культур, валовий збір різних культур, аналіз кормової бази, ефективність виробництва продукції, затрати праці і кормів на одиницю продукції, рентабельність виробництва.

Стан стада великої рогатої худоби. Характеристика стада наводиться за комплексом ознак, основними з яких є генеалогічний склад, вік тварин, породність, класність, продуктивність, жива маса, екстер'єр і конституція та ін. Підлягають характеристиці корови, молодняк і бугаї-плідники. Якщо в господарстві немає плідників, відповідні матеріали використовують за даними племоб'єднань.

Характеристика корів за екстер'єром і конституцією — це оцінка тварин за основними промірами й індексами будови тіла порівняно з попереднім періодом вдосконалення стада.

Молочну продуктивність корів, їх жирно- і білковомолочність, живу масу і кількість молочного жиру обов'язково вказують не менше як за п'ять останніх років за першу, другу, третю і старші лактації в середньому по стаду. Порівнюють дані з стандартом породи і попередніми періодами. Якщо в господарстві розводять тварин кількох порід, аналіз роблять окремо по кожній.

Особливу увагу приділяють оцінці первісток за комплексом ознак, серед яких надої і вміст жиру характеризують напрям селекційного процесу в стаді. Слід пам'ятати, що основним завданням селекційного процесу є підвищення молочності і жирномолочності стада. Тому первістки, яких вводять у стадо, повинні мати, як правило, вищу жирномолочність, ніж інші корови стада. Основними показниками, які характеризують корів за технологічними параметрами, є середня інтенсивність молоковіддачі, форма і прикріплення вим'я, форма і розміщення дійок.

З типом худоби пов'язане виробництво молока і кількість молочного жиру на 100 кг живої маси.

Для характеристики відтворювальної здатності корів визначають за ряд років вихід телят від 100 корів, тривалість сухостійного періоду та сервіс-періоду. Встановлюють причини низького рівня відтворення стада.

Закінчують оцінку стада даними вибракування корів по роках, в тому числі первісток всього і на 100 корів.

Характеристика молодняка також містить комплекс ознак: генеалогічна структура, породність, класність, жива маса і середньодобові прирости у різні вікові періоди, екстер'єр і конституція, вік першого осіменіння телиць, вирощування ремонтних телиць і введення первісток у стадо всього і на 100 корів, реалізація і вартість племінного молодняка, його класність.

Характеристику бугаїв-плідників, закріплених за стадом, проводять також за комплексом ознак: лінійний склад бугаїв, продуктивні якості жіночих предків, результати оцінки за якістю потомства.

Молочність, жирно- і білковомолочність. На основі детального аналізу і завдань визначають вимоги до продуктивності худоби на перспективу.

Жива маса. Спрямоване вирощування молодняка, високі продуктивні якості корів потребують одержання худоби молочного типу з високою живою масою.

При плануванні живої маси слід враховувати, що для більшості селекційних програм по породах худоби передбачено збільшення живої маси, яка ще не задовольняє підвищених вимог до даного показника. Велика корова здатна споживати великі даванки грубих, соковитих та інших кормів, необхідних для одержання високої молочної продуктивності при мінімальних витратах концентрованих кормів.

Суміжні показники молочної продуктивності й живої маси у повновікових корів бажаного типу такі: 1000 кг молока і більше у тварин молочних порід з розрахунку на 100 кг живої маси і 700—800 кг у комбінованих порід.

Селекція худоби на стійкість проти захворювань. Ця ознака повинна стати однією з провідних у селекційній роботі. Необхідно створювати тварин, стійких проти захворювань. В основному це захворювання, пов'язані як з конституційною міцністю тварин, так і з технологією виробництва: хвороби ратиць, мастити, хвороби відтворювальної системи, обміну речовин. Необхідно враховувати стійкість худоби проти лейкозу, туберкульозу, бруцельозу, наявність чи відсутність шкідливих мутацій та ін.

 

Методи створення стада, придатного до промислової технології виробництва молока.

Методи розведення і мета селекції. Основні вимоги: використання високопродуктивних порід для схрещування і одержання помісей визначеної кровності, посилене вибракування, постійна селекційна робота з урахуванням використання оптимальних умов годівлі й утримання тварин, робота з лініями і родинами та ін.

Методи відбору. Селекційний диференціал — це різниця між середніми значеннями ознаки, за якою відбирають, у батьків і популяції в цілому. Тому встановлюють його за різницею між середньою величиною ознаки вихідної породної популяції і середнім показником цієї ознаки у корів бажаного типу.

Прогноз бажаного типу худоби включає контрольні дані по продуктивності та інших ознаках тварин. Це можуть бути такі показники бажаного типу худоби.

Мінімальний стандарт бажаного типу повинен перевищувати за надоєм — ровесниць на 10 % при надоях останніх не нижче 150 % показників породного стандарту; за жирністю молока — показники стандарту породи на 10 %; вмістом білка — показники стандарту породи на 5 %; оплатою корму молоком і молочним жиром — ровесниць на 10 %. Інтенсивність молоковіддачі у тварин бажаного типу не повинна бути меншою 1 кг/хв у корів з надоєм 3000 кг молока, 1,4 кг/хв — 4000 кг, 1,6 кг/хв — при надоях 5000 кг молока за лактацію.

В племінному ядрі повинно бути не менше 50 % корів. У племінних господарствах виділяють групу корів для одержання ремонтних бугайців, куди включають найвисокопродуктивніших корів.

Для прискорення темпів еволюції і створення худоби бажаного типу, крім генетичних факторів, застосовують поліпшену годівлю й утримання, жорсткий відбір.

Методи підбору. Племінний підбір у племінних і товарних стадах різний. На товарних фермах завдання підбору зводиться до використання цінних плідників з урахуванням лінійно-групового, як правило, різнопородного підбору, при якому через два роки заміняють плідників різних споріднених ліній.

У племінних стадах часто застосовують інбридинг різних ступенів, чергування однорідного типу підбору визначає спрямованість селекційного процесу. Тому в розділі наводять характеристику методів підбору на перспективу, продуктивні якості корів, одержаних шляхом інбридингу і кроса ліній, а також планові завдання по підбору з обгрунтуванням його мети. Для племінних господарств розробляють індивідуальний підбір. Наводять схеми підбору.

У племінних господарствах особливу увагу слід приділяти створенню нових ліній, споріднених груп, оцінці плідників за якістю потомства, вивченню і використанню позитивних поєднань ліній.

План створення заводських ліній і родин. Визначають родоначальника (родоначальницю родини), обґрунтовують метод створення: виділення з старої лінії, генеалогічної групи, консолідація спорідненої групи.

Вимоги до нової лінії (родини) встановлюють за господарськими і біологічними якостями — визначають тип (стандарт) лінії (родини), виявляють кількісний склад представників лінії (родини) та їх продовжувачів протягом трьох і більше поколінь.

На основі показників поєднуваності ліній (споріднених груп) дають пропозиції про можливі поєднання ліній у перспективі та варіанти підбору з урахуванням інбридингу і кросу ліній.

У новій заводській лінії повинно бути не менше 500 корів і 10 корів-рекордисток.

До родини, крім видатної родоначальниці, повинні входити кращі дочки і правнучки, які за продуктивністю не відрізняються від родоначальниці і перевершують ровесниць за однією або більше селекційних ознак.

Мінімальна кількість структурних одиниць наведена в таблиці 90.

Таблиця 90.

Мінімальна кількість структурних одиниць у нових типах, лініях і родинах

Показники

Кількість
заводських ліній гілок у лінії родин у лінії

Заводський тип

2 4 4

Заводська лінія

2 2

Комплекс поєднуваних заводських ліній

2 4 4

 

Відтворення стада. Планування відтворення стада починається з визначення виходу телят від 100 корів, тривалості сервіс- і сухостійного періодів у корів, передбачення заходів по поліпшенню згаданих показників. Тут же розробляють пропозиції по введенню первісток у стадо і вибракуванню корів.

Довголіття. В умовах інтенсивного виробництва молока значення тривалого використання цінних у племінному відношенні корів значно зростає, що пов'язано з скороченням витрат на їх середньорічне утримання, одержанням додаткової продукції і племінного молодняка, виявленням пожиттєвої молочності тварин, прискоренням темпів відтворення стада.

Відбір на тривалу високу продуктивність зумовлює одночасно консолідацію ознак міцності конституції і високу життєздатність як окремих тварин, так і цілих груп.

Екстер'єр і конституція. Екстер'єр і конституція дають змогу визначити внутрішньопородні типи. Основним методом визначення типів конституції тварин є окомірна оцінка екстер'єру.

Нині найповнішу оцінку тварин проводять за 100-бальною шкалою, розробленою для тварин різного напряму продуктивності.

Технологічні вимоги і методи. Вирощування молодняка, підготовка нетелей до отелення, роздоювання корів та їх штучне осіменіння.

 

Потреба в кормах і годівля тварин.

Управління селекційними і технологічними процесами в тваринництві. Управління щоденними операціями по годівлі, догляду, утриманню й експлуатації тварин здійснюють на основі розпорядків дня, раціонів та іншої технологічної документації по фермі, господарству в цілому.

Разом з тим здійснення циклічних зоотехнічних і ветеринарних операцій потребує щоденного відбору, аналізу, обліку інформації щодо фізіологічного стану кожної тварини, прийняття рішення по виконанню в строк і в повному обсязі операцій різними виконавцями.

Значно поліпшиться стан справ, якщо система збору і обробки інформації, вироблення і передачі господарствам директив по виконанню цих операцій буде здійснюватись електронно-обчислювальною машиною.

Основою управління галуззю на базі ЕОМ або традиційним безмашинним методом є первинний зоотехнічний і ветеринарний облік. Тому слід виконувати повний обсяг роботи по обліку зоотехнічних і ветеринарних заходів, пов'язаних з селекцією, технологією, профілактикою і лікуванням тварин. Чіткою повинна бути система мічення худоби, яка включає нумерацію татуюванням, пластмасовими бирками, випалюванням номерів на рогах, або при безприв'язному утриманні — мічення нашийниками.

Застосовувані та розроблювані програми при використанні ЕОМ для управління селекційними і технологічними процесами в молочному скотарстві дають змогу охоплювати великий обсяг інформації.

Важливе значення при цьому має регулярність надходження інформації і оперативне прийняття рішень на основі рекомендацій, що надходять з обчислювального центру. Селекційні й технологічні задачі і тут виступають в єдності для комплексної оцінки обстановки і правильного прийняття рішення.

Використання ЕОМ для нагромадження і обробки інформації в молочних стадах і на елеверах мають свої особливості. Однак загальною є вимога введення вихідної інформації про тварин на певну дату і періодичне надходження первинних даних зоотехнічного і племінного обліку.

На основі вихідних даних по стаду ЕОМ щомісячно видає по кожній групі корів, закріплених за оператором машинного доїння, вхідний документ «Акт контрольного доїння і подій з коровами» з кличкою й інвентарним номером тварини.

Технік по племобліку або селекціонер вносять в цей документ дані про надої в дні контролю. На зворотному боці цього документа записують в закодованому вигляді події, які відбулися з кожною коровою: осіменіння, отелення, запуск, вибуття та ін.

Надходження первинної інформації та її обробка на ЕОМ дає змогу одержувати інформацію для оперативного управління стадом і оцінки тварин у вигляді восьми основних вихідних документів. Аналізує-матеріали і приймає рішення спеціаліст, для якого призначений той чи інший документ (табл. 91).

Таблиця 91.

Вихідні документи при обробці на ЕОМ

Документ

Періо- дичність надход- ження

Кому призначений

Графік запуску корів

Щомісячно

Зоотехнікам, бригадирам ферм, операторам машинного доїння

Графік отелення корів

Щомісячно

Зоотехнікам, бригадирам ферм, технологам по штучному осіменінню, операторам машинного доїння

Молочна продуктивність корів (за звітний період і з початку лактації)

Щомісячно

Головному зоотехніку, зоотехніку-селекціонеру, племобліковцям

Тривалість сервіс- і сухостійного періодів по окремих коровах

Щомісячно

Зоотехнікам-селекціонерам, племобліковцям

Список корів для контролю фізіологічного стану:
      - перевірюваних на тільність
      - осіменених три і більше разів
      - не осіменених після отелення понад 30 днів

Щомісячно

Ветеринарному лікареві

Список первісток, оцінених по продуктивності за 30 днів лактації

Щомісячно

Зоотехніку-селекціонеру

Оперативний контроль стану відтворення стада

Щомісячно

Керівнику господарства, головним спеціалістам, зоотехніку-селекціонеру

Оцінка бугаїв за якістю потомства

За вимогою або  щомісячно

Зоотехніку-селекціонеру

Надходження на обчислювальний центр інформації про вирощування на елевері бугаїв відбувається по вхідному документу «Відомість зважувань і подій», що дає змогу видавати дані про розвиток кожного з них за віковими періодами і рекомендації на вибракування за енергією росту згідно з критеріями, встановленими селекціонерами.

Щомісячне введення в пам'ять ЕОМ первинних даних про кількісні і якісні показники сперми забезпечує рекомендації по вибракуванню бугаїв за результатами оцінки перших десяти еякулятів, а також щомісячний, квартальний, піврічний і річний звіти про одержання сперми і її якість по кожному бугаю, групі бугаїв, закріплених за техніком по взяттю сперми і в цілому по племпідприємству.

На основі первинної інформації про надходження на зберігання замороженої сперми і її видачі із сховищ може бути одержана інформація про рух сперми як по окремих бугаях, так і в цілому по банку, та про її наявність на початок і кінець звітного періоду.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Загальні напрями і розвиток скотарства

Наступна сторінка -      Селекція молочної худоби

Попередня сторінка -    Організаційні форми племінної роботи

Повернутися
до початку сторінки -   
Загальні напрями і розвиток скотарства

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.