Довідник зооінженера




Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів


   Література
   Карта сайта

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Вгодованість тварин визначають при зовнішньому огляді, відмічаючи ступінь розвитку мускулатури, а також прощупуванням окремих частин тулуба для встановлення ступеню розвитку мускулатури та підшкірних жирових відкладень.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Велика рогата худоба. Худобу, яку реалізують на м'ясо, оцінюють за ГОСТ 5110—87 «Велика рогата худоба для забою». Згідно з ГОСТ, залежно від віку велику рогату худобу ділять на чотири групи: доросла худоба — корови, бики (бугаї), воли, телиці старше 3 років; корови-первістки — корови в віці до 3 років, що отелилися один раз; молодняк — бички, бички-кастрати і телиці від 3 міс до 3 років; телята — бички і телички у віці від 14 днів до 3 міс.

За ступенем розвитку мускулатури та наявністю підшкірних жирових відкладень забійних тварин ділять на дві категорії вгодованості: першу та другу.

Розвиток мускулатури та підшкірних жирових відкладень визначають при огляді та пальпації. Мускули прощупують на стегнах, крупі, в ділянці поперека, спини та підгрудка (кобилки), звертаючи увагу на їх масивність, об'єм та пружність.

Підшкірні жирові відкладення виникають спочатку в задній частині тулуба, тому їх прощупують біля основи хвоста, на сідничних горбах, щупі, мошонці у волів і спереду вим'я на животі у корів, на ребрах, позаду та спереду лопаток, на шиї, кобильці, маклаках, в ділянці поперека, крижів та холки.

Підшкірні жирові відкладення на маклерах, попереку, суцільним шаром на ребрах, позаду та спереду лопаток, на шиї спостерігаються тільки при вищій вгодованості. Жирові відкладення лише на останніх двох ребрах свідчать про нижчесередню вгодованість тварин.

Дорослу велику рогату худобу залежмо від вгодованості ділять на дві категорії відповідно до вимог, наведених у таблиці 208.

Таблиця 208.

Основні вимоги для визначення вгодованості дорослої великої рогатої худоби

(ГОСТ 5110—87)

Показники Категорія (нижча границя)
перша друга
Корови, воли, телиці старше трьох років
Мускулатура розвинута Задовільно Менш задовільно
Форми тулуба Дещо вугласті Вугласті
Лопатки Виділяються Помітно виділяються
Стегна Злегка підтягнуті Плоскі, підтягнуті
Остисті відростки спинних та поперекових хребців, маклаки та сідничні горби Виступають, але не різко Помітно виступають
Відкладення підшкірного жиру Прощупуються біля основи хвоста та на сідничних горбах, щуп виповнений слабо. У волів мошонка слабо заповнена жиром і на дотик м'яка Можуть бути у вигляді невеликих ділянок на сідничних горбах та попереку. У волів мошонка підтягнута, зморщена і без жирових відкладень

Визначають категорії вгодованості бугаїв відповідно до таких вимог:

перша категорія — форми тулуба округлі, мускулатура розвинута добре, груди, спина, поперек та зад досить широкі, кістки скелета не виступають, стегна і лопатки виповнені;

друга категорія — форми тулуба дещо вугласті, кістки скелету злегка виступають, мускулатура розвинута задовільно, груди, спина, поперек і зад не широкі, стегна і лопатки злегка підтягнуті.

Корови-первістки у віці до 3 років повинні мати живу масу 350 кг і більше. Вимоги для визначення категорій вгодованості корів-первісток наведено в таблиці 209.

Основні вимоги для визначення категорій вгодованості корів-первісток

(ГОСТ 5110—87)

Показники Категорія (нижча границя)
перша друга
Форми тулуба Округлі Недостатньо округлі
Мускулатура розвинута Добре Задовільно
Лопатки, поперек, зад, стегна Виповнені
Остисті відростки спинних та поперекових хребців. Сідничні горби та маклаки Злегка виступають Виступають
Відкладення підшкірного жиру Прощупується біля основи хвоста Не прощупується

Категорії вгодованості корів-первісток у віці до 3 років живою масою менше 350 кг визначають у зв'язку з вимогами для категорій вгодованості корів, волів і телиць старше 3 років.

Молодняк великої рогатої худоби залежно від віку та живої маси ділять на чотири класи: відбірний (жива маса понад 450 кг); перший (жива маса від 400 до 450 кг включно); другий (жива маса від 350 до 400 кг включно); третій (від 300 до 350 кг включно).

Молодняк класів відбірний, першого та другого відносять до першої категорії. Молодняк третього класу залежно від вгодованості ділять на дві категорії відповідно до вимог, наведених у таблиці 210.

Таблиця 210.

Основні вимоги для визначення категорій вгодованості
молодняка великої рогатої худоби третього класу

(ГОСТ 5110—87)

Показники Категорія (нижча границя)
перша друга
Форми тулуба Округлі Недостатньо округлі
Мускулатура розвинута Добре Задовільно
Лопатки, поперек, зад, стегна Виповнені
Остисті відростки спинних та поперекових хребців. Сідничні горби та маклаки Злегка виступають Виступають
Відкладення підшкірного жиру Прощупується біля основи хвоста Не прощупується

Телят відносять до двох категорій:

перша категорія — телята-молочники (випоєні молоком), живою масою не менш як 30 кг. Слизові оболонки повік у них світлі без червонуватого відтінку; ясен — білого кольору з блідо-рожевим відтінком; губ та піднебіння — білого або жовтуватого кольору із задовільно розвинутою мускулатурою. Остисті відростки хребців не виступають, шерсть гладенька; .

друга категорія — телята, які одержували підгодівлю. Мускулатура розвинута менш задовільно, остисті відростки хребців трохи виступають, слизові оболонки повік, ясен, губ, піднебіння можуть мати червонуватий відтінок.

Тварин, які не відповідають другій категорії вгодованості, відносять до худих.

Суперечки по визначенню вгодованості великої рогатої худоби вирішують при контрольному забої.

Характеристику туш (нижчі границі) різних груп великої рогатої худоби наведено нижче.

М'ясо корів, волів, телиць старше 3 років.

Перша категорія — мускули розвинуті задовільно. Остисті відростки спинних та поперекових хребців, сідничні горби, маклаки виділяються не різко. Підшкірний жир покриває тушу від восьмого ребра до сідничних горбів (допускаються просвіти). На шиї, лопатках, передніх ребрах і стегнах, в тазовій порожнині та ділянці паху є невеликі відкладення жиру.

Друга категорія: мускули розвинені менш задовільно (на стегнах западина). Остисті відростки хребців, сідничні горби й маклаки виступають. Підшкірний жир знаходиться у вигляді невеликих ділянок на сідничних горбах, попереку та останніх ребрах.

М'ясо биків.

Перша категорія — мускули розвинуті добре, лопатково-шийна і тазостегнова частина випуклі, остисті відростки хребців не виступають.

Друга категорія — мускули розвинуті задовільно, лопатково-шийна і тазостегнова частини недостатньо виповнені, лопатки й маклаки виступають.

М'ясо корів-первісток у віці до 3 років, живою масою 350 кг і більше.

Перша категорія — мускули розвинуті добре, лопатки без западин, стегна не підтягнуті. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки можуть злегка виступати. Жирові відкладення є біля основи хвоста та на верхньому внутрішньому боці стегон.

Друга категорія — мускули розвинуті задовільно. Стегна мають западини. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають виразно. Жирові відкладення можуть бути відсутніми.

Категорії вгодованості корів-первісток у віці до 3 років живою масою до 350 кг визначають відповідно до вимог для категорії вгодованості туш корів, волів і телиць старше 3 років.

М'ясо молодняка третього класу.

Перша категорія — мускули розвинуті добре, лопатки без западин, стегна не підтягнуті. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки злегка виступають. Жирові відкладення є біля основи хвоста та на верхньому внутрішньому боці стегон.

Друга категорія — мускули розвинуті задовільно. Стегна мають западини. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають виразно. Жирові відкладення можуть бути відсутніми.

М'ясо телят. Перша категорія — телята-молочники, м'ясо рожево-молочного кольору, мускули розвинуті задовільно, стегна виповнені. Остисті відростки спинних та поперекових хребців не виступають. Відкладення жиру є в ділянці нирок, тазовій порожнині, ребрах та місцями на стегнах.

Друга категорія — телята, які одержували підгодівлю,— м'ясо рожевого кольору, мускули розвинуті менш задовільно. Остисті відростки спинних і поперекових хребців злегка виступають. Невеликі відкладення жиру є в ділянці нирок, тазовій порожнині, ребрах та місцями на стегнах.

Туші великої рогатої худоби, які за вгодованістю не відповідають описаним вимогам, відносять до худих.

Вгодованість свиней визначають при зовнішньому огляді, звертаючи увагу на форми тулуба, спини, окороків, лопаток. Але основний показник вгодованості свиней — товщина підшкірного жиру (шпигу) над остистими відростками 6—7-го грудних хребців.

Вгодованість свиней, яких здають на забій, визначають за ГОСТ 1213—74 «Свині для забою». Залежно від живої маси, товщини шпигу та віку свиней ділять на п'ять категорій відповідно до вимог, наведених у таблиці 211.

Таблиця 211.

Категорії свиней та їх характеристика

(ГОСТ 1213—74)

Категорія Характеристика категорій Жива маса, кг Товщина шпигу над остистими відростками 6—7-го грудних хребців, см
Перша Свині-молодняк беконні у віці до 8 міс включно, відгодовані у спеціалізованих господарствах, фермах, відділках, бригадах радгоспів, колгоспів та інших господарств на раціонах, які забезпечують одержання високоякісної свинини. Масть біла, шкіра без пігментованих плям. Тулуб без перехвату за лопатками. Довжина тулуба від потиличного гребеня до кореня хвоста 100 см. Шкіра без пухлин, синців та травматичних пошкоджень, які зачіпали б підшкірну тканину 80—105 включно 1,5—3,5
Друга Свині-молодняк м'ясні. До цієї категорії відносять також підсвинків

Від 20 до 60

1 і більше
Третя Свині жирні, включаючи свиноматок та кабанів 60—150 включно 1,5—4
Четверта Кабани, свиноматки Понад 150 4,1 і більше
П'ята Поросята-молочники. Шкіра біла або злегка рожева без пухлин, висипу, синців, ран, укусів. Остисті відростки спинних хребців і ребра не виступають. 4—8 включно

До першої та другої категорій не відносять свиноматок. Самців же можна віднести тільки тих, яких кастрували не пізніше двомісячного віку. Самців, кастрованих не пізніше чотиримісячного віку, відносять до другої, третьої та четвертої категорій. Свиней, які відповідають вимогам першої категорії, не мають на шкірі пухлин, але з синцями і травматичними пошкодженнями, що зачіпають підшкірну тканину, відносять до другої категорії.

При контрольному забої та прийманні за кількістю й якістю м'ясо туш свиней першої категорії повинне відповідати таким показникам: мускули добре розвинуті, особливо на спинній, поперековій та задньотазових частинах. Шпиг щільний, білого кольору або з рожевим відтінком, рівномірний по всій довжині напівтуші, товщина шпигу над остистими відростками 6—7-го грудних хребців від 1,5 до 3,5 см включно без товщини шкіри. Різниця в товщині шпигу на холці у найтовщій її частині та на попереку у найтоншій його частині не повинна перевищувати 1,5 см, на поперечному розрізі грудної частини на рівні 6—7-го ребер повинно бути не менше двох прошарок мускульної тканини. Довжина напівтуші від місця з'єднання першого ребра з грудною кісткою до переднього краю зрощення лобкових кісток не менш як 75 см, маса туші в шкірі — не менш як 53 кг, шкіра повинна бути без пігментації, а також без синців і травматичних пошкоджень, які зачіпають підшкірну тканину. Для виявлення синців на напівтуші допускається не більш як три контрольних порізи шкіри діаметром до 3,5 см.

Маса туші в шкурі для м'ясного молодняка другої категорії повинна бути від 39 до 98 включно, без шкури — 34—90 кг включно, крупонованої — 37—91 кг включно; для підсвинків— 12—39 кг включно, без шкури — 10—34 кг включно; для поросят п'ятої категорії повинна бути від 3 до 6 кг включно. Максимальну масу туші свиней першої категорії в шкурі, м'ясного молодняка свиней другої категорії та підсвинків у шкурі, без шкури і крупонованої, а також мінімальну масу туші кабанів четвертої категорії встановлюють деференційовано по союзних республіках відповідно до вимог живої маси свиней, передбаченими даними стандартами. За рештою показників туші свиней повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на м'ясо свиней, затвердженої в установленому порядку.

Вгодованість овець та кіз, яких здають на забій, визначають за ГОСТ 5111—55 «Вівці та кози на забій» прощупуванням ступеню розвитку мускулатури, по виступу кістяка, холки та відкладенню жиру по туші, наповненню жиром курдюка.

За вгодованістю овець ділять на три категорії: вищу, середню та нижчесередню.

Вища вгодованість — мускулатура спини й попереку при прощупуванні добре розвинута. Остисті відростки спинних та поперекових хребців не виступають, холка може виступати. Відкладення підшкірного жиру добре прощупуються на попереку. На спині та ребрах жирові відкладення помірні. У курдючних овець у курдюці та у жирнохвостих овець на хвості значні відкладення жиру. Курдюк добре наповнений.

Середня вгодованість — мускулатура спини та попереку при прощупуванні розвинута задовільно. Маклаки та остисті відростки поперекових хребців злегка виступають, а остисті відростки спинних хребців виступають помітно. На попереку прощупуються помірні відкладення підшкірного жиру, на спині та ребрах жирові відкладення незначні. У курдючних овець у курдюці, а у жирнохвостих на хвості помірні жирові відкладення, курдюк заповнений недостатньо.

Нижчесередня вгодованість — мускулатура при прощупуванні розвинута незадовільно. Остисті відростки спинних та поперекових хребців і ребра
виступають. Холка та маклаки виступають значно. Відкладення підшкірного жиру не прощупуються. У курдючних овець у курдюці, а у жирнохвостих — на хвості є невеликі жирові відкладення.

Кіз за вгодованістю ділять також на три категорії.

Вища вгодованість — мускулатура розвинута добре. Остисті відростки спинних та поперекових хребців прощупуються і злегка виступають. Холка виступає, відкладення підшкірного жиру добре прощупуються на попереку та ребрах.

Середня вгодованість — мускулатура розвинута задовільно. Остисті відростки спинних та поперекових хребців, а також маклаки виступають, холка значно виступає. Підшкірні жирові відкладення прощупуються на попереку та ребрах.

Нижчесередня вгодованість — мускулатура розвинута незадовільно. Остисті відростки спинних та поперекових хребців, ребра та маклаки значно виступають. Відкладення підшкірного жиру не прощупуються.

Овець та кіз, які не відповідають вимогам нижче середньої вгодованості, відносять до худих. Суперечки по визначенню вгодованості овець та кіз вирішуються проведенням контрольного забою тварин.

Баранину ділять на три категорії.

Вища вгодованість — мускули розвинуті добре, кістки не виступають, за винятком остистих відростків хребців у ділянці холки. Підшкірний жир покриває тушу, допускаються просвіти в ділянці холки;

середня вгодованість — мускули розвинуті задовільно. Остисті відростки хребців у ділянці спини та холки виступають. На спині та попереку видно тонкий шар підшкірного жиру, на ребрах, в ділянці крижів і тазу допускаються просвіти;

нижчесередня вгодованість — мускули розвинуті незадовільно, кістки помітно виступають. На поверхні туші місцями є незначні жирові відкладення у вигляді тонкого шару, яких може і не бути.

Козлятину також ділять на три категорії:

вища вгодованість — мускули розвинуті добре, остисті відростки спинних хребців злегка виступають. Підшкірний жир покриває тушу з просвітами в ділянках холки й таза;

середня вгодованість — мускули розвинуті задовільно, остисті відростки спинних хребців виступають. Помірні відкладення підшкірного жиру покривають тушу на попереках та ребрах;

нижчесередня вгодованість— мускули розвинуті незадовільно, кістки помітно виступають. Підшкірні жирові відкладення можуть бути відсутніми.

Призначені на забій коні повинні відповідати вимогам ГОСТ 20079—74 «Коні для забою».

Вгодованість коней визначають візуально та прощупуванням жиру по гребеню шиї та біля кореня хвоста. При здачі коней на м'ясокомбінат стрижка грив і хвостів не допускається.

Залежно від віку коней ділять на три групи: дорослі (3 роки і старше), молодняк (від 1 до 3 років) та жеребчики (до 1 року живою масою не менш як 120 кг).

Вік коней визначають по зубах. У жеребчиків до року вони тільки молочні. У коней віком 2,5—3 роки з'являються постійні різці — зачепи та середні.

Залежно від вгодованості дорослих коней і молодняк ділять на дві категорії — першу і другу, жеребчики мають тільки першу категорію.

До першої категорії дорослих коней відносять тих, у яких добре розвинута мускулатура, округла форма тулуба. Груди, лопатка, поперек, круп і стегна добре виповнені. Остисті відростки спинних та поперекових хребців не виступають. Ребер не видно і прощупуються вони слабко. Жирові відкладення добре прощупуються по гребеню шиї та біля кореня хвоста. До першої категорії вгодованості відносять також коней з добре вираженою мускулатурою, без наявних значних відкладень жиру.

У коней другої категорії форми тулуба дещо вугласті, мускулатура розвинута задовільно, груди, лопатки, спина, круп і стегна помірно виповнені. Остисті відростки спинних і поперекових хребців можуть трохи виступати. Ребра помітні, при прощупуванні пальцями не захоплюються, на гребені шиї прощупуються незначні жирові відкладення.

У молодняка першої категорії вгодованості форми тулуба округлі, відростки спинних та поперекових хребців не виступають. Сідничні горби і маклаки злегка помітні. Підшкірні жирові відкладення на шиї прощупуються у вигляді еластичного гребеня.

У молодняка другої категорії вгодованості форми тулуба вугласті, мускулатура розвинута задовільно. Остисті відростки спинних та поперекових хребців, плечо-лопаткові з'єднання, маклаки та сідничні горби можуть трохи виступати. Ребра помітні, але при прощупуванні пальцями не захоплюються. Жирові відкладення на гребені шиї та тулубі незначні.

Лошата першої категорії мають добре розвинуту мускулатуру (допускається і задовільно розвинута). Форми тулуба округлі або дещо вугласті. Плечо-лопаткові з'єднання, ость лопатки, остисті відростки спинних та поперекових хребців, маклаки і сідничні горби можуть трохи виступати. Ребра злегка помітні, на гребені шиї прощупуються незначні жирові відкладення.

При контрольному забої визначення вгодованості коней проводять відповідно до таких показників.

Перша категорія (дорослі коні) — мускули туші добре розвинуті, лопатки й стегна виповнені мускулатурою. Остисті відростки спинних та поперекових хребців не виступають. Підшкірні жирові відкладення покривають поверхню туші з просвітами. Значні жирові відкладення є на гребені шиї, крижах й суцільним шаром на внутрішній поверхні черевної стінки поблизу білої лінії.

Друга категорія (дорослі коні) — мускули туші розвинуті задовільно, мускулатура на стегнах злегка підтягнута. Остисті відростки спинних й поперекових хребців, ость лопатки, плечо-лопаткові з'єднання та маклаки можуть трохи виступати. Підшкірні жирові відкладення є в ділянці гребеня шиї, а також покривають поверхню туші тонким шаром на ребрах, крижах, зовнішньому боці ребер.

Перша категорія (молодняк) — мускули туші добре розвинуті, лопатки і стегна виповнені мускулатурою. Жирові відкладення є на гребені шиї, холці, крижах та стегнах. З внутрішнього боку черевної стінки, біля білої лінії, жир розташований суцільним поливом, а на внутрішній поверхні її полив жиру може мати просвіти.

Друга категорія (молодняк) — мускули туші розвинуті задовільно, кістки скелету можуть дещо виступати. Підшкірні жирові відкладення незначні, з внутрішнього боку черевної стінки видно тільки їх тонкий шар із значними просвітами.

Туші жеребчиків відносять до першої категорії. Мускули туші розвинуті задовільно. Остисті відростки спинних та поперекових хребців, плечо-лопаткові з'єднання та маклаки злегка виступають. Незначні жирові відкладення можуть бути на гребені шиї і слабким поливом з просвітами по туші і на внутрішньому боці черевної стінки. До першої категорії вгодованості відносять також туші коней з добре вираженою мускулатурою без значних жирових відкладень.

Холка може виступати у коней усіх категорій вгодованості. Те ж можна сказати про відростки остистих хребців у ділянці холки туш.

Вгодованість кролів визначають за ГОСТ 7686—55 «Кролі для забою». їх ділять на дві категорії:

перша категорія — мускулатура добре прощупується, остисті відростки спинних хребців прощупуються слабко і не виступають. Зад та стегна добре виповнені й округлені. На холці, череві і в паху легко прощупуються підшкірні жирові відкладення у вигляді потовщених смужок, розташованих по довжині тулуба;

друга категорія — мускули розвинуті задовільно, остисті відростки спинних хребців прощупуються і злегка виступають. Стегна підтягнуті, плоскі, жирові відкладення можуть не прощупуватися.

Кролів які не відповідають вимогам другої категорії, відносять до худих.

Суперечки по визначенню вгодованості кролів вирішуються проведенням контрольного забою, а при здаванні великих партій — 10 % поголів'я.

Категорію вгодованості в таких випадках встановлюють по м'ясу контрольних тварин, відповідно до таких показників.

Перша категорія — тушки з добре розвинутою мускулатурою, жирові відкладення є на холці і в паху, в вигляді товстих тяжів, нирки вкриті жиром наполовину.

Друга категорія — тушки із задовільно розвинутою мускулатурою, остисті відростки спинних хребців злегка виступають. Незначні жирові відкладення можуть бути на холці, в паху та біля нирок. До цієї ж категорії відносять кролів із задовільно розвинутою мускулатурою або без жирових відкладень.

Птицю, яку здають на забій (ГОСТ 18292—85 «Птиця сільськогосподарська для забою»), ділять на молодняк (курчата, курчата-бройлери, індиченята, каченята, цесаренята) та дорослу (кури, індики, качки, гуси, цесарки).

У молодняка кіль грудної кістки не окостенілий (хрящовидний), кільця трахеї еластичні, легко стискуються, в крилі одна і більше ювенальних махових пір'їн із загостреними кінцями, у бройлерів — не менше п'яти.

Луска і шкіра на ногах у курчат, курчат-бройлерів, індиченят та цесаренят еластичні і щільно прилягають.

У півників та молодих індиків шпори не розвинуті (у вигляді горбиків), при прощупуванні м'які і рухливі.

У каченят та гусенят шкіра на ногах ніжна, еластична, дзьоб неороговілий.

У дорослої птиці кіль грудної кістки окостенілий, твердий, кільця трахеї тверді, не стискуються. Луска і шкіра на ногах груба, шорстка. Шпори у індиків та півнів тверді, дзьоб ороговілий.

Підготовлена до здачі птиця повинна бути без травматичних пошкоджень. Допускається здача птиці з пошкодженнями гребенів, переломами плюсни та пальців, незначними скривленнями спини та кіля грудної кістки, невеликими саднами та подряпинами, а також з наминами на кілі грудної кістки в стадії вираженого ущільнення шкіри.

Жива маса однієї голови повинна бути, не менше, г: курчат — 600, курчат-бройлерів —900, каченят — 1400, гусенят — 2300, індиченят — 2200, цесаренят — 700.

У кожній партії курчат може бути не більш як 15 % загальної їх кількості масою від 500 до 600 г, курчат-бройлерів — не більше як 10 % масою від 800 до 900 г при відповідності вимогам вгодованості на птицю, що здається.

Вгодованість птиці повинна відповідати таким вимогам:

курчата, кури, індиченята, індики, цесаренята та цесарки — мускули грудей та стегон розвинуті задовільно, кіль грудної кістки виділяється, утворюючи кут без западин. Кінці лобкових кісток прощупуються легко;

курчата-бройлери — мускули грудей та стегон розвинуті добре або цілком задовільно, допускається незначне виділення кіля грудної кістки, кінці лобкових кісток легко прощупуються;

каченята, качки, гусенята та гуси — мускули грудей і стегон розвинуті задовільно, кіль грудної кістки може виділятися. У гусей під крилами прощупуються незначні відкладення підшкірного жиру. У качок, каченят та гусенят жирові відкладення можуть не прощупуватися.

Качки в стадії інтенсивного линяння здачі не підлягають. На крилах і хвості каченят і качок допускається до 6 пеньків. На грудях та стегнах їх бути не повинно.

Птиця, яку здають на забій, за станом здоров'я повинна відповідати вимогам діючого ветеринарного законодавства.


Ви дивилися сторінку - Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Наступна сторінка      - Оцінка якості м'яса

Попередня сторінка    - Неплідність і яловість тварин

Повернутися до початку сторінки Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.