Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Види продуктивності та використання коней

Користувальне конярство. Якості робочих коней визначаються силою тяги, потужністю, швидкістю руху, витривалістю.

Сила тяги (Р) — сила, яку прикладає кінь для подолання опору причіпного знаряддя чи воза. Вимірюється в кілограм-силах (кгс), визначається динамометром.

Сила тяги орієнтовно становить 13—15 % живої маси коня, її можна визначити за формулою:

         Q

P = —— + 12

         9

де Q — жива маса коня.

Потужність N — кількість роботи, яку виконує кінь за одиницю часу. Потужність виражається в кінських силах (к. с), яка дорівнює 75 кгс метрів за 1 с, що відповідає 735,5 Вт. Середня потужність робочих коней становить 0,6—0,7 к. с. Коні важкоупряжних порід при випробуванні здатні розвивати потужність до 2,5—4,5 к. с. і більше.

Потужність визначають за формулою:

N = Р . V,

де V — швидкість руху.

Швидкість руху (V) коня визначають за формулою:

V = S : ,

де S — пройдений шлях,
      t — час.

Середня швидкість руху коня становить: кроком — 4—7, риссю — 10—12, галопом — 20—25 км/год.

Витривалість — це здатність коня за короткий проміжок відпочинку з годівлею відновлювати притаманну йому силу тяги, швидкість і потужність.

Роботу коня (А) визначають за формулою:

 А = Р .,

виражають в мкгс — кілограмсиламетрах, 1 мкгс еквівалентний 9,8 Дж. Враховують при визначенні величини денного виробітку і норм годівлі.

Продуктивне конярство. Від продуктивних коней одержують м'ясо, кумис, шкіру, волосся, жеребок (хутрові вироби).

Енергетична цінність 1 кг конини залежить від породи, віку, вгодованості. Забійний вихід туші — 50—60 %.

Щорічно виробляється близько 200 тис. тонн конини. У користувальному конярстві за рахунок понадремонтного молодняка і вибракування дорослих коней одержують 1/3 вироблюваного м'яса і до 90 % м'ясних коней, яких поставляють на експорт. У користувальному конярстві для збільшення додаткового виробництва м'яса слід використовувати великих плідників, оскільки від них одержують лошат з більшою живою масою (табл. 180).

Таблиця 180.

Жива маса лошат залежно від кінцевої живої маси дорослих коней, кг

Вік, міс

Жива маса дорослих коней

300

400

500

600

маса лошат

1—6 140 170 190 220
6—12 200 240 280 330
24 260 330 400 470

 

Виробництво кумису. Кумис — продукт кисломолочного й спиртового бродіння з молока кобили, містить 1—3,5 % жиру, 2—3,5 — білка, близько 4 — цукру, 0,33— 0,55 % мінеральних речовин, багатий на вітаміни С, А, Е, групи В, мікроелементи (мідь, кобальт, марганець). Білок кумису легко засвоюється, жир зберігається в дрібнодисперсному стані і містить поліненасичені жирні кислоти. Використовують як дієтичний продукт і лікувально-профілактичний засіб.

Молочна продуктивність кобил залежить від породи (табл. 181).

Таблиця 181.

Середня молочна продуктивність кобил окремих порід, кг

Молочна продуктивність за 5 міс лактації

Порода

радянська ваговозна

російська ваговозна

місцеві поліпшені ваговозні

орловська рисиста

За весь період

3000 2700 2200 1770

Середньодобова

20 18 14,4 11,6

 

Вимоги до коней, яких використовують як репродуцентів лікувальних, профілактичних та стимулюючих сироваток і донорів шлункового соку.

Коні, яких використовують на біофабриках, повинні бути клінічно здоровими, мати загальний розвиток згідно зі стандартом породи, живу масу у віці 4—8 років не менше 400 кг, висоту в холці не менше 148 см. Використовують переважно коней швидкоалюрних порід, їх стать залежить від виду утворюваних антитіл.

Нормативи взяття крові й шлункового соку такі: за рік 10 циклів взяття крові (з розрахунку за один цикл 1 л крові на кожні 50 кг живої маси), і 24 взяття шлункового соку (в середньому за один раз 4— 6 л, у окремих коней — до 17 л).

 

Кінний спорт та туризм. Іподромні випробування коней.

Види кінного спорту наведено у таблиці 182.

Таблиця 182.

Олімпійські й класичні види кінного спорту

Вид спорту

Програма змагань

Умови змагань

Породи коней, яких найчастіше використовували у відповідальних змаганнях протягом останніх 8 років, %

Виїжджування

Вища школа верхової їзди

Проводиться в манежі за програмами, затвердженими Міжнародною федерацією кінного спорту

Тракененська — 31,1, чистокровна верхова — 19,8, українська породна група — 19,3, будьоннівська — 6,8

Триборство (для молодих коней і старшого віку)

а) виїздка
б) польова їзда
в) конкур

Проводяться на одному й тому коні протягом трьох днів

Чистокровна верхова — 55,4, тракененська — 14,7, будьоннівська — 11,2, українська породна група — 5,9

Конкур

Подолання перешкод у манежі

Проводять за класами, для кожного з яких визначають кількість і розміри перешкод (висота від 160 до 200 см)

Чистокровна верхова — 29,9, тракененська — 23,3, будьоннівська — 19,1, українська породна група — 7,4

 

Вольтижування — гімнастичні вправи на конях. За ступенем складності їх ділять на чотири групи.

Стипль-чез — скачки з перешкодами по пересіченій місцевості (4—8 км).

Змагання на рисаках проводять в окремих республіках (Литовська PCP) і зонах за правилами, близькими до прийнятих для іподромних випробувань.

Кінний туризм — маршрути на конях у передгір'я Північного Кавказу і в Закавказзі, Південному Уралі та Алтаї довжиною 70—210 км.

Іподромні випробування мають на меті оцінити коня за робочими якостями. Їх проводять згідно з правилами за груповою системою. Групують коней залежно від віку, виграшів ними певної кількості призів (для верхових) чи балів (для рисаків).

Рисистих кобил випробовують до чотирьох років, жеребців — до шести включно; верхових кобил — до трьох, жеребців — до п'яти років включно. Підготовка швидкоалюрних коней до випробувань проводиться за такою системою (табл. 183).

Таблиця 183.

Система підготовки швидкоалюрних коней до випробувань

Період

Завдання

Час проведення

Підготовка лошат до тренінгу

Оповоджування, вироблення корисних умовних рефлексів

Від дня народження до відлучення у 6—7 міс

Груповий тренінг

Робота перемінним алюром, починаючи від 2—3 до 10—13 км

Від 6—7 міс до 10—12 міс

Заїздка

Привчання до збруї, запрягання сідлання

Від 10—12 міс до 16 міс

Індивідуальний заводський тренінг

Обробка якості рухів, розширення функціональних можливостей всіх систем організму

У період після заїздки до відправлення на іподром у квітні—червні

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Види продуктивності та використання коней

Наступна сторінка -      Відтворення коней

Попередня сторінка -    Породи коней

Повернутися
до початку сторінки -   
Види продуктивності та використання коней

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.