Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Основним джерелом збільшення виробництва і підвищення якості м'яса птиці є спеціалізоване вирощування м'ясного молодняка курей (курчата-бройлери), качок, гусей, індиків. Воно грунтується на застосуванні прогресивних безпересадкових, мало-затратних технологій при клітковому і підлоговому вирощуванні, потоковому цілорічному інтенсивному виробничому процесі, безвідходних чи маловідходних технологіях, з використанням технологічного обладнання, яке забезпечує високу продуктивність праці і найменші затрати її на одиницю високоякісної виробленої продукції, а також кормів та інших матеріальних ресурсів (палива, електричної енергії та ін.) і засобів.

Технологія вирощування курчат-бройлерів. На вирощування беруть розділених за статтю (допускається вирощування і не розділених) добових курчат-бройлерів високопродуктивних кросів.

Використовують стандартні одноповерхові пташники шириною 12 і 18 м, довжиною 96—84 і 72 м, а також пташники чотири-, дев'ятиповерхові.

Бройлерні птахофабрики типові, - потужністю річного вирощування 3—6 і 10 млн. бройлерів, спеціалізовані птахоферми — від 250 тис. до 1 млн. голів.

Кліткове вирощування бройлерів. Вирощують бройлерів у спеціалізованих кліткових батареях БКМ-3Б, 2Б-2, а також КБУ-3, БГО-140 і Р-15. Щільність посадки на 1 м2 підлоги клітки, голів: курочок 37,6, півників 31,3, а при спільному вирощуванні — 34,5. Відхилення допускаються до 5 %. На 1 м2 підлоги пташника розміщують бройлерів по 40 голів і більше.

Фронт годівлі — не менше 3 см при використанні лінійних годівниць і не менше 2 см на голову — циліндричних, напування — не менше 1 см на голову, одна мікрочашкова напувалка не більш як на 10 курчат.

Строк вирощування бройлерів у клітках не більше 8 тижнів. Годують їх комбікормами (краще кришкою і гранулами), виготовленими за рецептами ГОСТ 18 221 — 72. Напувають птицю доброякісною водою, температура якої 20 °С. Доступ курчат до комбікорму і води постійний.

Температурний режим для бройлерів різного віку, °С: перший тиждень — 35— 33, другий-третій — 29—26, четвертий-шостий — 20 і сьомий-восьмий — 16—18. Відносна вологість повітря 65—70 %.

Температуру і вологість повітря в пташнику вимірюють і записують не менше двох разів на добу — в трьох місцях на нижньому і верхньому ярусах, а в одноярусних кліткових батареях — на рівні розміщення птиці.

Освітленість визначають на рівні годівниць і напувалок. Відхилення від середньої величини освітленості у різних місцях пташника не повинно перевищувати 20 % (табл. 165).

Таблиця 165.

Режим освітлення пташника з бройлерами

Вік, тижнів

Освітленість, лк

Тривалість періоду, год

Тривалість циклу, год

Циклів за добу, год

Тривалість освітлення  пташника за добу, год

світло

темнота

1—2

25

24 24    
З

Поступове зниження до 5

1 2 З 8 8
4—8

5

1 2 З 8 8

Мінімальна кількість свіжого повітря, яке подається припливно-витяжною системою вентиляції в пташник, в холодний період року становить 0,7 м /год і 5 м3/год в теплий період року на 1 кг живої маси курчат.

Допускається зменшення кількості свіжого повітря, яке подається в пташник для забезпечення необхідних параметрів якості повітря, не допускаючи граничної концентрації в повітрі приміщення: вуглекислоти — 0,25 % за об'ємом, аміаку — 15 мг/м3, сірководню — 5 мг/м3.

Концентрацію шкідливих газів вимірюють щотижня в ранкові години.

Оптимальна швидкість руху повітря в зоні розміщення птиці повинна бути 0,2 м/с в холодний і 0,4 м/с в теплий період року. Допускається підвищення швидкості руху повітря до 0,5 м/с в холодний і до 0,6 м/с в теплий період року. Швидкість руху повітря вимірюють при паспортизації вентиляційної системи пташника.

Рівень звукового тиску (шуму) в пташниках не повинен перевищувати 60 дБ за шкалою «А» шумоміра.

Приріст живої маси бройлерів контролюють зважуванням їх один раз у два тижні. Для цього відбирають (у контрольні клітки) не менше 50 голів птиці з кожного ярусу на початку, в середині і в кінці однієї з середніх кліткових батарей. При роздільному вирощуванні півників і курочок зважують окремо за статтю. Одержані дані порівнюють з нормативними для використовуваного кросу.

Перед забоєм бройлерів витримують без корму при вільному доступі до води протягом 8 год (включаючи і час на транспортування птиці). Відловлюють птицю на забій при освітленості в пташнику 1—2 лк. По пташнику бройлерів перевозять у контейнерах ТКБ-Ф1 чи інших транспортних засобах, а на забій — у візках-контейнерах з комплекту обладнання В2-ФДН чи інших контейнерах, а також на стрічкових транспортерах.

Щільність посадки бройлерів при транспортуванні на забій залежить від середньої живої маси бройлерів та сезону року.

При транспортуванні птиці на забій більше однієї години щільність посадки зменшують на 15 %. Бройлери, яких здають на забій, повинні відповідати вимогам ГОСТ 18 292—85.

Технологія вирощування бройлерів на глибокій підстилці. Використовують комплекти обладнання типу ЦБК-10-20. Щільність посадки бройлерів 18—20 голів на 1 м2 підлоги. Вирощують бройлерів 63 дні (але не більше 70 днів). Як підстилку (шар 5—7 см) використовують тирсу, стружку, солому, сфагновий торф, подрібнені стрижні кукурудзи і стебла та лушпиння соняшників. Вологість підстилки становить не більше 25 %, а сфагнового торфу — 20—25 %. Підстилка не повинна бути пліснявілою. Витрати підстилкового матеріалу за час вирощування одного бройлера — 1,5 кг.

Фронт годівлі 2,5 см, напування — 1 см. Для курчат добового віку на перші 5—7 днів вирощування ставлять лоткові й жолобкові годівниці, вакуумні напувалки. Напувалки миють не рідше одного разу на добу.

Освітлення пташника — цілодобове з диференціацією й урахуванням віку бройлерів і часу доби, інтенсивності освітлення на рівні годівниць і напувалок.

Взимку допускається зниження відносної вологості повітря до 40%. У теплий період року можливе підвищення температури повітря в пташнику, але не вище 33 °С для курчат 10-денного віку і 26 °С — старшого віку. Допускається короткочасне (не більше 4 год на добу) підвищення температури до 38 °С.

Температуру і вологість повітря у пташнику вимірюють і реєструють не менше двох разів за добу у трьох точках — в торцях і середині приміщення на рівні голови курчат.

Мінімальна кількість свіжого повітря на 1 кг живої маси курчат в холодний період року 0,7—1,0 м/год, в теплий — 5,5 м3/год. Швидкість руху повітря в зоні розміщення курчат не більше 0,5 м/с в холодний і 0,6 м/с в теплий період року. При зовнішній температурі повітря влітку 28—30 °С для бройлерів старше 9 тижнів допускається підвищення швидкості руху повітря до 1,5 м/с.

Технологія вирощування бройлерів на сітчастій підлозі. На сітчастій підлозі (вічко 16 х 16 мм, діаметр прутка 3—4 мм) розміщують не більше 10 тис. бройлерів. Використовують комплекти обладнання К-П-5-2-0-1, ЦБК-10 і ЦБК-20. Щільність посадки бройлерів, не розділених за статтю, — 35 гол/м2 а розділених — півників 25—30, а курочок 35—40 гол/м2. Площа підлоги на одну голову повинна становити відповідно 290—320 і 266 см2. Фронт годівлі 2 см на голову при бункерних годівницях і 3 см при поздовжніх, фронт напування — 1 см.

У перші 6 днів вирощування навколо брудерів в огорожі настилають папір (шар 6 аркушів), щоденно видаляючи один аркуш з послідом. Через тиждень огорожу навколо брудера знімають, а в кінці місяця вирощування брудери відключають від електричної мережі і піднімають доверху. Температуру повітря в приміщенні підтримують на рівні 30—28 °С.

При вирощуванні бройлерів на сітчастій підлозі без локального обігрівання під брудерами в пташнику підтримують вищу температуру повітря, °С: в перший тиждень вирощування — 34—32, другий — 31—30, третій — 29—25, четвертий — 24—23 і старшим — 19—16.

Інші особливості технології вирощування курчат-бройлерів на сітчастій підлозі такі ж, як і при клітковому вирощуванні (табл. 166).

Таблиця 166.

Режим освітлення пташника

Тиждень вирощування

Освітленість, лк
(на рівні годівниць і напувалок)

Тривалість періоду, год

світло

темнота

1—2 25 24
3 Поступове зниження до 5 1 2
4—9 5 1 2

 

Технологія вирощування каченят на м'ясо. Застосовують різне вирощування каченят: на підлозі з глибокою підстилкою чи на сітчастій, у кліткових батареях (двох і триярусних), безпересадкове і з переміщенням один чи два рази при використанні потокових технологічних ліній і відгодівельних майданчиків (з 3-тижневого віку). Потокова лінія вирощування каченят на м'ясо з одним переміщенням: з 1-го по 20-й день їх вирощують в одному пташнику чи відділенні, а з 21-го дня до кінця вирощування — в іншому. При двох переміщеннях каченят з 1-го по 18-й день утримують в одному пташнику чи відділенні пташника, з 19-го по 36-й — у другому і з 37-го дня до кінця вирощування — в третьому.

При вирощуванні на підлозі пташники обладнують комплектами КМУ-10 і КМУ-15 чи ОБУ-18. Основний спосіб вирощування м'ясних каченят — на підлозі. Для підстилки, вологість якої не більш як 25 %, використовують тирсу і стружки, солому, сфагновий торф, лушпиння з насіння соняшнику, подрібнені стрижні качанів та інші матеріали. Настилають її шаром 15 см на суху підлогу. Після кожної партії вирощених каченят підстилку змінюють. На вирощування одного каченяти витрачають 6,7 кг підстилки.

Щільність посадки каченят, голів на 1 м2 площі: легких кросів до 5-тижневого віку — 20, з 5- до 9-тижневого — 9,5, а з добового до 9-тижневого віку (безпересадкове вирощування) — 10; важких кросів — до 4-тижневого віку — 16, з 4-го по 8-й тиждень — 7,8 і з добового по 8-тижневий вік — 8 голів.

Фронт напування каченят: у віці до 4 тижнів — 2,5 см, з 4-го по 9-й — 2; з добового по 9-й тиждень — 2 см. Рівень води в напувалках підтримують 1,5—2 см. Напувалки миють не рідше одного разу на день.

Температуру і вологість повітря в пташнику вимірюють не менше двох разів на добу в трьох точках — в торцях і в середині приміщення на рівні голів каченят (табл. 167).

Таблиця 167.

Температура і відносна вологість повітря у пташнику для каченят різного віку
(ОСТ 46138—83)

Вік, тижнів

Температура, °С

Відносна вологість повітря, %

у приміщенні

під брудером

1 26—22 35—26 65—75
2—4 20 25—26 65—75
5—8 16 65—75

Освітлення пташника у першу добу вирощування цілодобове. З другого дня світловий день скорочують щоденно на 45 хв і доводять до 15 год. Освітленість на рівні годівниць і напувалок 15—20 лк. В інший час доби освітленість становить 10 % від норми денного освітлення.

Мінімальна норма надходження свіжого повітря у пташник: в холодний період 0,65 м3/год на 1 кг живої маси каченят, в теплий — 5 м3/год. Швидкість руху повітря в зоні розміщення каченят у холодний період року 0,1—0,5 м/с, в теплий — 0,4— 0,6 м/с. Швидкість руху повітря й концентрацію шкідливих газів вимірюють раз на тиждень у ранкові години. Рівень шуму в пташнику не більше 90 дБ за шкалою шумоміру.

Контролюють ріст зважуванням один раз на тиждень 50 каченят з партії (відібраних методом випадкові вибірки). Одержані дані порівнюють з нормативами живої маси каченят відповідних кросів.

Передзабійне витримування (з урахуванням часу на транспортування до місця забою) становить 4—8 год. Щільність посадки каченят у решітчастих ящиках чи клітках-контейнерах 25 голів на 1 м2 підлоги.

Технологія вирощування гусенят на м'ясо. Застосовують ряд технологій вирощування гусенят на м'ясо з урахуванням пори року і господарських умов.

З добового до 65-денного віку гусенят вирощують на підлозі з підстилкою в закритих приміщеннях без пересадки (по технології для курчат-бройлерів). Вирощують гусенят у секціях по 200—250 голів. Висота сітчастих перегородок 60 см. Норма підстилки на вирощування одного гусеняти 6,5 кг. Використовують комплект обладнання ОГУ-18. Щільність посадки гусенят — по чотири голови на 1 м2 підлоги.

Комбінований спосіб вирощування: з першого по 21—31-й день вирощують у пташнику на підлозі з підстилкою (1,5 кг на голову), а влітку — в літньому таборі під навісом чи на відгодівельному майданчику. Табори розташовують біля водойм з пасовищами, їх ділять на секції по 250—500 гусенят. У секції ставлять годівниці БСУ-0,5 чи СБГ-0,3. Корми роздають роздавачем КУТ-3,5. Напувалки жолобкові з проточною водою (табл. 168).

Таблиця 168.

Фронт годівлі для гусенят при різних типах годівлі, см
(ОСТ 46137—83)

Вік, тижнів

Тип годівлі

сухий

комбінований

13 (4) 1,5 3
4 (5)9 2 6

Інший комбінований спосіб: з першого по 20—30-й день гусенят вирощують у переобладнаних кліткових батареях КБМ-2 чи на сітчастій підлозі. Після цього — в приміщенні на глибокій підстилці, а в теплу пору року — в літніх таборах чи на відгодівельних майданчиках.

Гусенят вирощують на м'ясо до 63-денного віку. Годують їх комбікормом, що відповідає ГОСТ 18 211—72, витрачаючи його при сухому типі годівлі на голову 15,7 кг, при комбінованому — комбікорму повнораціонного згодовують 12,5 кг і зелених та соковитих кормів до 25 кг.

Щільність посадки гусенят: у віці 1 — 4 тижні — по 8 голів/м2, а з 5-го по 9-ий тиждень — 4 голови/м2. Фронт напування 2 см. Рівень води в напувалках 1,5—2 см. Мити напувалки слід не рідше одного разу на день. Між годівницями і напувалками відстань не менше 2 м.

Температуру і вологість повітря в пташниках для гусенят вимірюють і реєструють не менше двох разів на добу в трьох точках приміщення на рівні голів гусенят (табл. 169).

Таблиця 169.

Волого-температурний режим у пташнику з гусенятами різного віку
(ОСТ 46137—83)

Вік, тижнів

Температура, °С

Відносна
вологість, %

у приміщенні

під брудером

13 (4) 26—22 30 65—75
4 (5)9 20—18 65—75

Припливно-витяжна вентиляція забезпечує подачу свіжого повітря з розрахунку на 1 кг живої маси гусенят за годину в холодну пору року не менше 0,65 м3, у теплу — 5 м3. Швидкість руху повітря в зоні розміщення гусенят в холодну пору 0,1—0,5 м/с, в теплу — 0,2—0,6 м/с і в спеку — до 1,5 м/с. Швидкість руху повітря і концентрацію шкідливих газів вимірюють один раз на тиждень в ранкові години. Шум у приміщенні не повинен перевищувати 90 дБ. Режим освітлення для гусенят різного віку наведено в таблиці 170.

Таблиця 170.

Режим освітлення для гусенят різного віку
(рекомендації ВНДТІП, 1986)

Вік, днів

Тривалість світлового дня, год

Освітленість, лк

на рівні годівниць і напувалок

в інші години доби

1—7 24 30 10 % від рівня денного освітлення
8—20 16 30 10 % від рівня денного освітлення
21—30 14 30  

Контролюють ріст гусенят через кожні два тижні, зважуючи 50 голів (відбирають методом випадкової вибірки) і порівнюючи фактичну масу з нормативною.

Передзабійна голодна витримка гусей повинна тривати 4—8 год (з урахуванням часу на транспортування) при вільному доступі птиці до води в напувалках. При транспортуванні на забій щільність посадки гусей в тарі становить 12 голів на 1 м2.

Технологія вирощування індиченят на м'ясо. При вирощуванні індиченят на м'ясо застосовують технології з урахуванням господарських можливостей (табл. 171).

Таблиця 171.

Технологія вирощування індиченят на м'ясо

Спосіб вирощування індиченят

Варіанти технологій

1

2

3

4

5

тривалість утримання, дні

У кліткових батареях 1—20 1—40 1—55 1—120
На підлозі з глибокою підстилкою 21—120 1—120 41—120 56—120

Спеціалізованих кліткових батарей для вирощування індиченят ще немає, використовують пристосовані КБМ-2, КБН, Р-15, БГО-140. У перші чотири тижні їх вирощують і в кліткових батареях для курчат.

Основний спосіб вирощування — на підлозі із застосуванням комплекту обладнання ІМС-4,5. Розміщують індиченят групами по 250 голів, розділяючи їх сітчастими перегородками (до стелі).

Щільність посадки індиченят на 1 м2 підлоги пташника (в кінці вирощування): середніх кросів — 4 голови, важких — 3.

Для підстилки, яку настилають шаром 15 см, використовують ті матеріали, що й при вирощуванні курчат, витрачаючи її 5,7 кг на індиченя. У перший тиждень в зоні розташування індиченят підстилку застилають папером.

Режим освітлення для індиченят наведено в таблиці 172.

Таблиця 172.

Режим освітлення для індиченят
(OCT 46136—83)

Вік, дні

Тривалість світлового дня, год

Освітленість (на рівні годівниць і напувалок), лк

1—3 24 50
4—20 17 30
21—56 14 15
57 і старше 8 5

Фронт годівлі індиченят середнього кросу — 4, важкого — 5 см, фронт напування — 2 см. До 5-денного віку індиченят годують з листових годівниць, з 6-го по 40-денний — жолобкових, а потім з бункерних. Заповнюють годівниці комбікормом на одну третину.

Доступ індиченят до корму постійний. До 5—7-денного віку індиченят напувають з вакуумних напувалок, які миють щоденно.

Температуру і вологість повітря вимірюють не менше двох разів на добу в торцях і середині пташника на рівні голів індиченят (табл. 173).

Таблиця 173.

Волого-температурний режим у пташнику для індиченят різного віку
(ОСТ 46136—83)

Вік, тижні

Температура, °С

Відносна вологість повітря, %

в приміщенні

під брудерами

1 30—28 37—30 60—70
2—3 27—22 29—25 60—70
4—5 21—19 24—21 60—70
6—17 17—18 60—70
18—23 16 60—70

Свіже повітря подають у пташник за нормами на 1 кг живої маси індиченят за годину: 0,6 м3 у холодну пору року і 5 м3 у теплу, швидкість руху повітря в зоні розміщення індиченят в холодну пору року 0,1—0,5 м/с, в теплу — 0,2—0,6 м/с, в спеку (індиченята старше 9-тижневого віку) — до 1,5 м/с. Рівень шуму в приміщенні не вище 90 дБ за шкалою «А» шумоміра.

Голодна витримка індиків перед забоєм 8—12 год (при вільному доступі до води). При транспортуванні до місця забою їх розміщують у тарі з суцільним дном на 8 голів важких і 12 — середніх кросів.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Наступна сторінка -      Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Попередня сторінка -    Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Повернутися
до початку сторінки -    Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

 

1 ilchim.ru игровые аппараты вулкан играть на деньги 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.