Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія годівлі й утримання влітку залежить від кількості й виду пасовищ, що є у господарстві.

Для овець придатні різні пасовища, за винятком болотистих, низинних сирих, на заливних луках і з грубостеблою рослинністю. На сирих пасовищах вівці заражаються гельмінтами і у них часто захворюють копита.

Найкращі з природних пасовищ для овець — степові й гірські. Степові мають добре задернований грунт, тому їх інколи називають твердими. Ці пасовища можна використовувати, як тільки зійде сніг. Особливо вони ціняться для випасання маток з ягнятами, бо густий дерен добре прогрівається і захищає ягнят від простудних захворювань. Крім того, на цих пасовищах ягнята не поїдають землю. Влітку степові пасовища часто вигоряють, а восени після дощів вони відростають і є надійним джерелом зелених кормів до постановки овець на стійлове утримання.

Для ефективнішого використання культурні пасовища розбивають на загони. Кількість їх і площа залежать від урожайності пасовищ і кількості овець, що на них випасають. Для отари 800 голів потрібно 18—20 загонів площею 7—10 га. Загони спасують почергово протягом 4—5 циклів за весь пасовищний період. В кожному загоні, особливо зрошуваному, встановлюють автонапувалки, які наповнюються від водопроводу. Тут же знаходяться годівниці для мінеральної підгодівлі. Для захисту овець від спеки на культурних пасовищах влаштовують переносні тіньові навіси. Використання культурних пасовищ у вівчарстві дає змогу не тільки інтенсивно використовувати землі, відведені під вирощування кормових культур, а й підвищити продуктивність праці чабанів.

Для ефективного використання пасовищ важливо визначити щільність овець на 1 га пасовищ за формулою:

          У . К

Е = ————

          Н . Т

де Е — навантаження овець на 1 га, голів;
      у — урожайність пасовищ, ц/га;
      К — коефіцієнт використання пасовищ;
      Н — добова норма зеленої маси на одну тварину, кг;
      Т — тривалість пасовищного періоду, днів.

При створенні культурних пасовищ з постійними огорожами необхідно правильно визначити розмір і кількість загонів.

Площу загону визначають за формулою:

          H . T

S = ————

          n . K

де S — площа загону, га;
    
Н — добова норма зеленої маси на одну тварину, кг;
     Т — тривалість випасання в одному загоні, днів;
     п — кількість овець в отарі, голів;
     К — коефіцієнт використання пасовищ.

Кількість загонів визначають діленням тривалості періоду, за який вівці повернуться у перший загін після його спасування, на кількість днів випасання овець в одному загоні.

При розрахунках необхідно пам'ятати, що для профілактики гельмінтозних захворювань вівці повинні пастися в одному загоні не більше 5—6 днів, а потім повертатися в цей же загін через 3—4 міс. За цей період пасовища знезаражуються природним шляхом під дією сонячних променів. Така система спасування загонів дає змогу не тільки оздоровити отару, але й збільшити вихід зеленої маси з одиниці площі на 20—30 % застосуванням порційного випасання, розділяючи загін на порції переносною огорожею. Утримують овець у загонах культурних пасовищ тільки вдень. Вночі вони відпочивають у скотопрогонах. Після перегону овець в новий загін у використаному підкошують нез'їдену траву.

Випасання овець на культурних пасовищах з постійними огорожами ефективне, економічно вигідне, тому що значно полегшує працю чабана і сприяє підвищенню норм навантаження на чабана майже в 4 рази. При цьому чабан спостерігає за вівцями, своєчасно напуває їх, контролює стан огорожі, міняє загони, підкошує травостій у використаних.

Техніка випасання овець на природних і культурних пасовищах з постійними огорожами різна. На природних за отарою закріплюють певну ділянку, і чабан повинен ефективно її використати. Він все поле умовно розбиває на загони з таким розрахунком, щоб вівці на одній ділянці не паслися більше 5—6 днів, застосовуючи випасання овець розгорнутим фронтом «з-під ноги». При цьому один чабан йде попереду отари і стримує овець, які забігають наперед, другий йде ззаду і підганяє відсталих. Отара по пасовищу пересувається повільно. Чабани постійно регулюють рух отари так, щоб сонце завжди було відносно овець збоку або ззаду, тому що прямі сонячні промені сліплять їх.

У спеку овець виганяють на пасовище за вітром, а повертають — проти вітру. Восени, коли дмуть холодні вітри, навпаки, овець на пасовище виганяють проти вітру, а повертають за вітром. Недотримання цього може спричинити до того, що вівці будуть не в змозі дійти до місця відпочинку і залишаться ночувати в степу.

Важливо влітку на природних пасовищах правильно вибрати місце для відпочинку овець (тирло). В спеку його необхідно влаштовувати на підвищених місцях, що добре продуваються вітром, краще з природним затінком. З настанням прохолодних днів і холодних ночей тирло необхідно перенести в захищене від вітру місце. На тирлі слід мати баз, збудований з переносних щитів, годівниці для солі й інших мінеральних підгодівель, місткість для води, водопійне корито і чабанський будиночок.

Успішне утримання овець влітку на пасовищах залежить від своєчасного забезпечення їх водою. Краще напувати їх перед вигоном на пасовище. Коли ж травостій грубішає, напувати овець необхідно і після пригону з пасовищ. Забороняється напувати овець з стоячих природних водойм зразу всією отарою. Слід на водопій пускати їх невеликими групами — по 50—100 голів.

У господарствах, де немає пасовищ, застосовують літньо-стійлове утримання овець в спеціально обладнаних таборах або на механізованих майданчиках, обладнаних тіньовими навісами, з водопроводом і автонапуванням, годівницями, часте розміщення яких по периметру база дає змогу механізувати роздавання кормів.

Годують овець скошеною зеленою масою. Для безперебійного забезпечення кормами у господарствах створюють зелений конвеєр з одно- й багаторічних трав та зелених культур.

На майданчиках в таборах овець утримують групами — по 200—250 голів, які формують з врахуванням вгодованості, а пізніше й фізіологічного стану овець.

Високий рівень механізації дасть змогу довести норму навантаження на чабана до 1000—1500 голів, тоді як при утриманні на природних пасовищах норма становить лише 200—250 маток і 300—350 голів молодняка.

Влітку вівці не витримують спеку й холод, особливо після стриження, тому пасти їх у цей період необхідно вранці та ввечері. Виганяють овець на пасовище о 4—5-й годині ранку, а о 10—11-й приганяють отару на відпочинок, де вона повинна знаходитися до 15— 16-ї години, а потім знову виганяють на пасовище. Закінчують випасання обов'язково о 22-й чи о 24-й годині.

У літній період необхідно прагнути, щоб вівці взимку були середньої та вище-середньої вгодованості. Доброму нагулу влітку часто заважає ураження їх личинками вольфартової мухи (м'ясної). Вона відкладає яйця на подряпини, ранки, слизову оболонку зовнішніх частин статевих органів, заднього проходу і навіть на безвовних місцях з тонкою шкірою. З яєць швидко розвиваються личинки, які непокоять овець і призводять їх до виснаження. Чабан повинен постійно стежити за отарою, відділяти виснажених, хворих овець і вести боротьбу проти личинок м'ясної мухи.

Для полегшення праці чабанів у літній період в отарах необхідно мати сторожових і тих, що пасуть, собак. Сторожові вдень повинні бути на прив'язі, а вночі охороняти отару, а ті, що пасуть, після відповідного дресирування можуть виконувати значну частину роботи, яку роблять чабани. Вони по команді можуть відшукати овець, які відбились від отари, підігнати тих, що відійшли в сторону, зібрати чи розвернути отару, допомагати при подаванні овець на купання, бонітування і санітарну обробку.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Технологія годівлі й утримання овець влітку

Наступна сторінка -      Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Попередня сторінка -    Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Повернутися
до початку сторінки -   
Технологія годівлі й утримання овець влітку

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.