Довідник зооінженера

За ред. М.І.Машкіна.— К.: Урожай, 1989.— 320 с — (Література для кабінету зоотехніка)

 

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія годівлі й утримання влітку залежить від кількості й виду пасовищ, що є у господарстві.

Для овець придатні різні пасовища, за винятком болотистих, низинних сирих, на заливних луках і з грубостеблою рослинністю. На сирих пасовищах вівці заражаються гельмінтами і у них часто захворюють копита.

Найкращі з природних пасовищ для овець — степові й гірські. Степові мають добре задернований грунт, тому їх інколи називають твердими. Ці пасовища можна використовувати, як тільки зійде сніг. Особливо вони ціняться для випасання маток з ягнятами, бо густий дерен добре прогрівається і захищає ягнят від простудних захворювань. Крім того, на цих пасовищах ягнята не поїдають землю. Влітку степові пасовища часто вигоряють, а восени після дощів вони відростають і є надійним джерелом зелених кормів до постановки овець на стійлове утримання.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Для ефективнішого використання культурні пасовища розбивають на загони. Кількість їх і площа залежать від урожайності пасовищ і кількості овець, що на них випасають. Для отари 800 голів потрібно 18—20 загонів площею 7—10 га. Загони спасують почергово протягом 4—5 циклів за весь пасовищний період. В кожному загоні, особливо зрошуваному, встановлюють автонапувалки, які наповнюються від водопроводу. Тут же знаходяться годівниці для мінеральної підгодівлі. Для захисту овець від спеки на культурних пасовищах влаштовують переносні тіньові навіси. Використання культурних пасовищ у вівчарстві дає змогу не тільки інтенсивно використовувати землі, відведені під вирощування кормових культур, а й підвищити продуктивність праці чабанів.

Для ефективного використання пасовищ важливо визначити щільність овець на 1 га пасовищ за формулою:

          У . К

Е = ————

          Н . Т

де Е — навантаження овець на 1 га, голів;

      у — урожайність пасовищ, ц/га;

      К — коефіцієнт використання пасовищ;

      Н — добова норма зеленої маси на одну тварину, кг;

      Т — тривалість пасовищного періоду, днів.

При створенні культурних пасовищ з постійними огорожами необхідно правильно визначити розмір і кількість загонів.

Площу загону визначають за формулою:

          H . T

S = ————

          n . K

де S — площа загону, га;

     Н — добова норма зеленої маси на одну тварину, кг;

     Т — тривалість випасання в одному загоні, днів;

     n — кількість овець в отарі, голів;

     К — коефіцієнт використання пасовищ.

Кількість загонів визначають діленням тривалості періоду, за який вівці повернуться у перший загін після його спасування, на кількість днів випасання овець в одному загоні.

При розрахунках необхідно пам'ятати, що для профілактики гельмінтозних захворювань вівці повинні пастися в одному загоні не більше 5—6 днів, а потім повертатися в цей же загін через 3—4 міс. За цей період пасовища знезаражуються природним шляхом під дією сонячних променів. Така система спасування загонів дає змогу не тільки оздоровити отару, але й збільшити вихід зеленої маси з одиниці площі на 20—30 % застосуванням порційного випасання, розділяючи загін на порції переносною огорожею. Утримують овець у загонах культурних пасовищ тільки вдень. Вночі вони відпочивають у скотопрогонах. Після перегону овець в новий загін у використаному підкошують нез'їдену траву.

Випасання овець на культурних пасовищах з постійними огорожами ефективне, економічно вигідне, тому що значно полегшує працю чабана і сприяє підвищенню норм навантаження на чабана майже в 4 рази. При цьому чабан спостерігає за вівцями, своєчасно напуває їх, контролює стан огорожі, міняє загони, підкошує травостій у використаних.

Техніка випасання овець на природних і культурних пасовищах з постійними огорожами різна. На природних за отарою закріплюють певну ділянку, і чабан повинен ефективно її використати. Він все поле умовно розбиває на загони з таким розрахунком, щоб вівці на одній ділянці не паслися більше 5—6 днів, застосовуючи випасання овець розгорнутим фронтом «з-під ноги». При цьому один чабан йде попереду отари і стримує овець, які забігають наперед, другий йде ззаду і підганяє відсталих. Отара по пасовищу пересувається повільно. Чабани постійно регулюють рух отари так, щоб сонце завжди було відносно овець збоку або ззаду, тому що прямі сонячні промені сліплять їх.

У спеку овець виганяють на пасовище за вітром, а повертають — проти вітру. Восени, коли дмуть холодні вітри, навпаки, овець на пасовище виганяють проти вітру, а повертають за вітром. Недотримання цього може спричинити до того, що вівці будуть не в змозі дійти до місця відпочинку і залишаться ночувати в степу.

Важливо влітку на природних пасовищах правильно вибрати місце для відпочинку овець (тирло). В спеку його необхідно влаштовувати на підвищених місцях, що добре продуваються вітром, краще з природним затінком. З настанням прохолодних днів і холодних ночей тирло необхідно перенести в захищене від вітру місце. На тирлі слід мати баз, збудований з переносних щитів, годівниці для солі й інших мінеральних підгодівель, місткість для води, водопійне корито і чабанський будиночок.

Успішне утримання овець влітку на пасовищах залежить від своєчасного забезпечення їх водою. Краще напувати їх перед вигоном на пасовище. Коли ж травостій грубішає, напувати овець необхідно і після пригону з пасовищ. Забороняється напувати овець з стоячих природних водойм зразу всією отарою. Слід на водопій пускати їх невеликими групами — по 50—100 голів.

У господарствах, де немає пасовищ, застосовують літньо-стійлове утримання овець в спеціально обладнаних таборах або на механізованих майданчиках, обладнаних тіньовими навісами, з водопроводом і автонапуванням, годівницями, часте розміщення яких по периметру база дає змогу механізувати роздавання кормів.

Годують овець скошеною зеленою масою. Для безперебійного забезпечення кормами у господарствах створюють зелений конвеєр з одно- й багаторічних трав та зелених культур.

На майданчиках в таборах овець утримують групами — по 200—250 голів, які формують з врахуванням вгодованості, а пізніше й фізіологічного стану овець.

Високий рівень механізації дасть змогу довести норму навантаження на чабана до 1000—1500 голів, тоді як при утриманні на природних пасовищах норма становить лише 200—250 маток і 300—350 голів молодняка.

Влітку вівці не витримують спеку й холод, особливо після стриження, тому пасти їх у цей період необхідно вранці та ввечері. Виганяють овець на пасовище о 4—5-й годині ранку, а о 10—11-й приганяють отару на відпочинок, де вона повинна знаходитися до 15— 16-ї години, а потім знову виганяють на пасовище. Закінчують випасання обов'язково о 22-й чи о 24-й годині.

У літній період необхідно прагнути, щоб вівці взимку були середньої та вище-середньої вгодованості. Доброму нагулу влітку часто заважає ураження їх личинками вольфартової мухи (м'ясної). Вона відкладає яйця на подряпини, ранки, слизову оболонку зовнішніх частин статевих органів, заднього проходу і навіть на безвовних місцях з тонкою шкірою. З яєць швидко розвиваються личинки, які непокоять овець і призводять їх до виснаження. Чабан повинен постійно стежити за отарою, відділяти виснажених, хворих овець і вести боротьбу проти личинок м'ясної мухи.

Для полегшення праці чабанів у літній період в отарах необхідно мати сторожових і тих, що пасуть, собак. Сторожові вдень повинні бути на прив'язі, а вночі охороняти отару, а ті, що пасуть, після відповідного дресирування можуть виконувати значну частину роботи, яку роблять чабани. Вони по команді можуть відшукати овець, які відбились від отари, підігнати тих, що відійшли в сторону, зібрати чи розвернути отару, допомагати при подаванні овець на купання, бонітування і санітарну обробку.

 

Ви дивилися сторінку - Технологія годівлі й утримання овець влітку

Наступна сторінка      - Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Попередня сторінка    - Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Повернутися до початку сторінки Технологія годівлі й утримання овець влітку

1 2 3 4

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

Скотный двор

На сайте Скотный двор

Индекс цитирования.