Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Селекція молочної худоби

Методи створення стада, придатного до промислової технології виробництва молока, включають селекційні і технологічні прийоми. До технологічних відносять спрямоване вирощування ремонтного молодняка, роздоювання корів, способи утримання і годівлі тварин.

Племінна робота — це і вирощування та оцінка нетелей у спеціалізованих господарствах чи на фермах, відбір корів за придатністю до машинного доїння і фактичною продуктивністю за першу лактацію (дані за 305 днів чи за 90—120 днів лактації), груповий підбір при планомірному чергуванні високопродуктивних ліній при чистопородному розведенні чи промисловому схрещуванні, зоотехнічний облік і техніка розведення, оцінка бугаїв за якістю потомства.

Для використання на фермах з промисловою технологією придатні тварини з найвищим рівнем молочної продуктивності. Генетичний потенціал повинен перевищувати досягнутий річний рівень надоїв на 10— 20 %. Наприклад, молочні комплекси з річним надоєм від корови до 5000 кг молока слід комплектувати тваринами, надій яких становить 5500—6000 кг. Генетичний потенціал корів бажаного типу за кількістю молочного жиру повинен бути на рівні 200— 250 кг за рік, або 5000—6000 кг 4%-ного молока за лактацію. На кожні 100 кг живої маси повинно припадати по 800—1000 кг молока.

Бонітування тварин молочних порід.

Бонітування — це оцінка тварин за комплексом ознак для визначення їх племінної цінності та призначення. Проводять його щорічно зоотехніки-селекціонери господарств разом з спеціалістами племоб'єднань згідно з діючою інструкцією.

Бонітують корів за комплексом ознак: породністю і походженням, надоями, жирно- та білковомолочністю, інтенсивністю молоковіддачі, екстер'єром і конституцією, живою масою й генотипом. За шкалою, наведеною в інструкції по бонітуванню, встановлюють бали: за молочну продуктивність залежно від її рівня з поправкою на вміст жиру в молоці у процентах до вимог першого класу — до 60 балів; екстер'єр, конституцію, живу масу корів та інтенсивність молоковіддачі — до 24; генотип (породність тварини, класність її батьків, оцінка батька за якістю потомства) — до 16 балів.

Оцінюють екстер'єр і конституцію корів на другому — п'ятому місяцях лактації після першого і третього отелень за 10-бальною шкалою при огляді тварин. Після першого отелення на другому-третьому місяцях лактації проводять контроль інтенсивності молоковіддачі. На другому — п'ятому після отелення визначають живу масу корів.

При оцінці бугаїв-плідників за комплексом ознак бал встановлюють: за екстер'єр і живу масу — до ЗО балів; генотип (класність батьків, вміст жиру в молоці матері і оцінку батька чи самого плідника за якістю потомства) — до 70 балів.

Клас корів і бугаїв за комплексом ознак визначають відповідно до суми одержаних балів за шкалою: еліта-рекорд — 80 балів і більше, еліта — 79—70, перший клас — 69—60 і другий клас — 59—50 балів.

Молодняк бонітують з 10-місячного віку. Бонітуванню підлягають ті племінні бугайці, матері яких за комплексом ознак мають оцінку не нижче першого класу, а також всі ремонтні телички. Молодняк оцінюють за 50-бальною шкалою, причому за генотип — до 30 балів, екстер'єр і типовість— до 10, за розвиток — до 10 балів. Для віднесення до класу еліта-рекорд молодняк повинен мати 40 балів і більше, до класу еліта — 39—35, до першого класу — 34—30, до другого класу — 29—25 балів.

Звіти про підсумки бонітування складають за станом на 1 жовтня по формі 7-мол і подають у вищестоячу організацію.

На основі аналізу бонітування розробляють план комплектування стада, вирощування ремонтного молодняка, заходи по підвищенню продуктивності тварин та ін.

Запис тварин до ДПК. Державні племінні книги (ДПК) в СРСР видають по окремих породах. В них записують чистопородних бугаїв-плідників у віці не менше 13 міс з комплексною оцінкою не нижче класу еліта, з даними про походження не менше, ніж по двох рядах предків по матері та батькові, перевірених за якістю сперми і її запліднювальною здатністю, чистопородних і помісних III і IV поколінь корів з показниками живої маси, оцінкою будови тіла і молочністю після першого отелення не нижче вимог першого класу інструкції по бонітуванню за кожну з ознак, з даними про походження не менше, ніж по двох рядах предків по матері й батькові (табл. 92). Помісних тварин записують у ДПК з буквою «М», яку приєднують до марки породи.

92.

Мінімальні вимоги для запису корів до ДПК

Порода

Надій від корови
за 305 днів лактації, кг

Вміст жиру в молоці, %

Кількість молочного жиру за лактацію, кг

першої

другої

третьої і старше

першу

другу

третю і старше

Англерська, червона датська

3700 4400 5000 4,0 148 176 200

Бура карпатська

3400 4100 4700 3,7 126 152 172

Білоголова українська

3300 4100 4500 3,7 122 148 167

Голштинська

5400 6000 6800 3,6 194 216 245

Червона степова

3600 4300 4800 3,7 133 158 178

Лебединська

3600 4000 5000 3,8 137 165 190

Симентальська, сичовська

3200 4100 4700 3,8 122 156 179

Чорно-ряба

4000 4800 5400 3,6 144 173 194

 

Дані про тварин заносять у картку спеціального зразка. В ДПК містяться основні відомості про племінних тварин (походження, продуктивність, використання), а також матеріали про лінії і родини, оцінку бугаїв за якістю потомства, про кращі племінні господарства.

 

Оцінка бугаїв за якістю потомства. В основу перевірки й оцінки бугаїв за якістю потомства покладено метод порівняння дочок бугая з ровесницями. Ровесницями дочок оцінюваного бугая будуть дочки інших бугаїв, які мають однаковий вік (коливання в межах 3 міс), сезон отелення, і яких утримують в однакових умовах. Різниця при народженні і у віці першого отелення в групах дочок перевірюваних бугаїв та їх ровесниць не повинна перевищувати 6 міс. Для племпідприємств бугаїв одержують від замовних спаровувань. Корови-матері майбутніх бугаїв-плідників повинні відповідати таким мінімальним вимогам: породність не нижче IV покоління, надій за 305 днів лактації — 150 % стандарту породи, вміст жиру в молоці — на 0,2 % вище стандарту породи; вим'я добре розвинене, чашоподібної чи округлої форми з оцінкою не нижче 4 балів, жива маса вище стандарту породи. Корови повинні мати міцну конституцію, добрий екстер'єр, високу відтворювальну здатність, індекс рівномірності розвитку вим'я не нижче 43 %, інтенсивність молоковіддачі 10 балів.

Як батьків ремонтних бугайців використовують видатних плідників-поліпшувачів. Бугаїв ставлять на перевірку за якістю потомства у 12-місячному віці у господарствах, які мають середній надій молока від корови не менше 3000 кг за лактацію. Спермою одного бугая осіменяють у племінних господарствах не менше 60, у товарних не менше 100 корів (без вибору), у тому числі 20 телиць, протягом 6 міс. Одержаних теличок-дочок перевірюваних бугаїв та їх ровесниць вирощують у спеціалізованих господарствах чи фермах (не менше 30 дочок, перших за народженням). Результати оцінки бугаїв виражають в абсолютних і відносних показниках, які характеризують продуктивність їх дочок (надій молока, кг, вміст жиру в молоці, %; кількість молочного жиру, кг; вміст білка в молоці, %; інтенсивність молоковіддачі, кг/хв; індекс вим'я, %), враховують розвиток і форму вим'я. Племінну цінність перевірюваних бугаїв визначають на основі різниці між продуктивністю дочок і ровесниць. Племінні категорії бугаям-плідникам присвоюють одночасно за двома ознаками: за надоєм (Аі, Аг, Аз) і вмістом жиру в молоці (Бі, Б2, Бз) на основі шкал і поправочного коефіцієнта на кількість дочок і групи порід. Племінні категорії не присвоюють бугаям, дочки яких мають в середньому показник інтенсивності молоковіддачі нижче 8 балів, індекс вим'я — нижче 40 %.

Відбір корів і формування стада. Основним методом племінної роботи з молочною худобою є інтенсивний відбір при чистопородному розведенні. При відборі корів найбільше економічне значення мають ознаки молочної продуктивності (надій, вміст жиру і білка в молоці). Велику увагу при селекції великої рогатої худоби приділяють типу конституції та екстер'єру, придатності корів до машинного доїння, оплаті корму молоком, стійкості тварин проти захворювань та ін.

Формування стада високопродуктивних тварин, придатних для утримання на молочних комплексах, можливе лише при впровадженні прискореного ремонту стада. Для розрахунку темпів ремонту стада запропонована формула:

                     Вн х Т

Р = 100 + —————,

                       Вбр

де Р — заплановані надої введених у стадо первісток в процентах до середнього надою групи вибракуваних корів;
     Вн — валовий надій існуючого стада;
     Т — запланований темп збільшення молочної продуктивності корів (на + 1, 2, 3 % і більше).

До введення в дію нових ферм і комплексів необхідно створювати значний резерв ремонтних телиць для оцінки і жорсткого відбору їх за першою лактацією в нових технологічних умовах. Кращих з них вводять в основне стадо. На основі досліджень і з урахуванням передового досвіду розроблена система підготовки нетелей до отелення і лактації при промисловому виробництві молока, яка включає повноцінну збалансовану годівлю, привчання до доїльних установок типу «Тандем», «Ялинка», «Карусель», індивідуальну підгодівлю концентрованими кормами і добавками під час доїння, ручний чи механічний масаж вим'я і активний моціон. Доцільніше готувати нетелей до отелення при щоденному одно-і дворазовому 5-хвилинному масажі вим'я пневматичним масажником, підключеним до вакуумної системи доїльної установки та індивідуальній підгодівлі комбікормом під час його проведення. За 20—30 днів до отелення нетелей рекомендується припиняти пневмомасаж. Розпочинають його, коли тільність нетелі досягає 5—6 міс. Активний моціон сприяє підвищенню обміну речовин в організмі і поліпшує відтворення. За всіх режимів активного моціону пройдена за тиждень віддаль повинна становити 22— 25 км. Рух тварин повинен бути невимушеним, з швидкістю 3—3,5 км/год. Середньодобові прирости живої маси нетелей у цьому випадку повинні бути не нижче 500— 600 г у стадах з надоєм до 4000 кг молока від корови за рік.

Вирощування молодняка. Ефективність різних рівнів годівлі телиць при вирощуванні високопродуктивних корів залежить від багатьох факторів (особливість породи і конкретного стада тварин, повноцінність годівлі та умови утримання). Надмірна або незадовільна годівля неприйнятна для вирощування телиць. Рекомендується як оптимальна така інтенсивність росту телиць, яка забезпечує збільшення живої маси молодняка (порівняно з живою масою телят при народженні) до 12-місячного віку в 7,5—8 разів і 18-місячного — в 10— 11 разів. При такій інтенсивності росту жива маса телиць становить у віці 12 міс 45—50 %, а у 18 міс — 60—65 % маси повновікових корів. Ці нормативи орієнтовні й потребують уточнення з урахуванням особливостей стада. У тваринництві застосовують різні системи вирощування молодняка. Діючі норми годівлі телиць молочних порід складені з урахуванням запланованої живої маси корів при закінченому рості (табл. 93).
При вирощуванні племінних бугайців норми годівлі вищі, вони розраховані на одержання середньодобових приростів 850—900 і 950—1000 г.

Таблиця 93.

Орієнтовні плани росту ремонтних телиць, кг

Жива маса корів після закінчення росту, кг

Жива маса телиць у віці, міс

3

6

9

12

18

24

При постійно знижуваних приростах
400—450 78 130 172 215 285 250
500—550 92 155 208 260 345 430
600—650 106 175 237 300 405 495
При помірних приростах у перші місяці життя
400—450 67 125 172 215 285 350
500—550 75 150 208 260 345 430
При помірних приростах до 9-місячного віку
500—550 80 130 180 245 345 430

 

Роздоювання корів. Це здійснення заходів, спрямованих на підвищення молочної продуктивності корів протягом лактації. До таких заходів відносять організацію повноцінної годівлі, застосування правильного доїння з масажем вим'я, створення добрих умов утримання. Корів починають роздоювати через 10—15 днів після отелення, авансуючи їм корми на передбачувану продуктивність. Через 20 днів після контрольного доїння коровам, які підвищили надої, додають ще 2—3 корм. од. Таке авансування проводять до того часу, поки корова реагує підвищенням надою на додаткові корми. Потім корів годують згідно з нормами годівлі. Роздоювання триває перші 100 днів лактації. На цей період припадає 40—45 % молочної продуктивності за лактацію.

Відтворення стада. При інтенсифікації молочного скотарства головним в організації відтворення стада є забезпечення середнього міжотельного періоду 12 міс, 305 днів лактації і 60 днів сухостійного періоду. Основні показники відтворення стада такі: вихід телят від 100 корів на початок року, вихід телят від 100 корів і телиць старше двох років на початок року, показник яловості (відношення кількості маток, які не дали приплоду, до загальної чисельності маточного поголів'я на початок року), інтервал від отелення до першого осіменіння, вік корів при першому отеленні, тривалість тільності та інтервал між отеленнями. Індекс плодючості (ІП) —показник відтворювальної здатності окремих корів чи популяції в цілому. Довічний показник відтворювальної здатності корів визначають за формулою:

          (О — 1) . 365 . 100

ІП = ——————————,

                       Д

де О — кількість отелень,
     Д — кількість днів між першим і останнім отеленням.

Більш диференційовану оцінку відтворення дає формула:

ІП = 100 — (К + 2 МОП),

де К вік корови при першому отеленні, міс;
     МОП — середній міжотельний період, міс.

При індексі, що становить 48 % і більше, плодючість добра, 41—47 — середня і 40 % і менше — низька.

На практиці нерідко відтворювальну здатність корів визначають за формулою:

КВЗ = 365 : МОП,

де КВЗ — коефіцієнт відтворювальної здатності,
     МОП — середній міжотельний період, дні.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Селекція молочної худоби

Наступна сторінка -      Селекція м'ясної худоби

Попередня сторінка -    Загальні напрями і розвиток скотарства

Повернутися
до початку сторінки -   
Селекція молочної худоби

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.