Довідник зооінженера

За ред. М.І.Машкіна.— К.: Урожай, 1989.— 320 с — (Література для кабінету зоотехніка)

 

Породи свиней

Велика біла порода створена в результаті тривалої цілеспрямованої селекції свиней, одержаних шляхом схрещування завезеної великої білої і місцевої порід. Свиней великої білої породи завозили з Англії у 80-х роках XIX століття та у 1923, 1925, 1928 і 1931 рр., пізніше — з Англії, Швеції та Голландії (у 1970—1982 рр.).

Свині міцної конституції, м'ясо-сального напряму, білої масті. Голова помірної величини, із злегка вигнутим профілем, вуха спрямовані вверх, вперед і в сторони, шия мускулиста, тулуб довгий, масивний, холка, спина і поперек широкі, прямі, крижі широкі, окіст добре виповнений, ноги міцні, шкіра без складок, щетина довга, густа, сосків не менше 12. Жива маса кнурів 300—350 кг, довжина тулуба 178— 183 см, обхват грудей 165—168 см, жива маса свиноматок 240—260 кг, довжина тулуба 162—165 см, обхват грудей 148—152 см, багатоплідність 10—12 поросят, молочність 48—50 кг.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Поголів'я породи найчисленніше у країні, за питомою вагою становить 81 — 87 % породних тварин. У породі близько 100 ліній і значна кількість родин. Провідні лінії — Драчуна, Дельфіна, Секрета, Лафета, Леопарда, Самоучки, Самсона, Свата, Сталактита, Сніжка, Смарагда, родини — Волшебниці, Беатриси, Чорної Птички, Чародійки, Тайги, Ясочки, Герані, Сніжинки та ін.

Районована по всій території республіки. Удосконалюють породу в племінних господарствах «Соколівка» Кіровоградської, «Василівка» Сумської областей та ін.

Українська степова біла порода створена в Херсонській області (методичний центр УНДІТ «Асканія-Нова») шляхом відтворювального схрещування місцевих білих свиней степової зони України з кнурами великої білої породи. Роботу по створенню породи проведено під керівництвом академіка ВАСГНІЛ М.Ф.Іванова.

Свині м'ясо-сального напряму, великі, з міцною будовою тіла, білої масті. Голова середнього розміру із злегка вигнутим профілем, вуха великі, трохи нависають на очі. Кістяк міцний, тулуб довгий, глибокий і широкий, вкритий густою щетиною, окіст добре виповнений, ноги міцні, шкіра щільна. Жива маса кнурів 300—350 кг, довжина тулуба 170—180 см, обхват грудей 172—175 см, у свиноматок — відповідно 230—260, 158—162 і 150—155, багатоплідність 10—11,5 поросяти, молочність 48—55 кг.

Підсвинки на відгодівлі досягають живої маси 100 кг у віці 190—195 днів, середньодобові прирости 650—680 г при витратах кормів на 1 кг 3,9—4 корм. од. Довжина туші 96—100 см, товщина шпигу 28—30 мм, маса задньої третини напівтуші 10—11,5 кг.

Свиней цієї породи розводять у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. Удосконалюють породу на племзаводах «Асканія-Нова», «Пам'ять Леніна», «Сивашський» Херсонської області.

Миргородська порода створена складним відтворювальним схрещуванням місцевих українських чорно-рябих свиней з кнурами беркширської, середньої білої, великої білої порід і темворсами. Центрами створення стали Миргородський, Полтавський та Хорольський повіти колишньої Полтавської губернії.

Свині мають середньої величини голову, невеликі вуха, спрямовані вперед і вверх, рідше злегка звислі. Профіль дещо вигнутий. Груди широкі, тулуб компактний. Ноги міцні. Окіст добре виповнений. Шкіра щільна, без складок, щетина густа, блискуча. Масть чорно-ряба, рідше чорна або рудувато-чорна, жива маса кнурів 230— 250 кг, свиноматок — 200—220 кг, багатоплідність 10—11 поросят, молочність 48— 50 кг. Вік досягнення підсвинками 100 кг 180—185 днів, середньодобовий приріст — 680—700 г, витрати корму на 1 кг — 4,1—4,2 корм. од.

У грудні 1963 р. було прийнято рішення про об'єднання селекційної роботи з миргородською породою і трьома породними групами — подільською рябою, кролевецькою та придніпровською і проведення її як з єдиною породою, що включає три внутрішньопородних типи — подільський, кролевецький та придніпровський.

Районована порода в Полтавській, Черкаській та інших областях Української PCP. Удосконалюється у держплемзаводах ім. Декабристів і «Перемога» Полтавської, «Старий Коврай» Черкаської областей під методичним керівництвом Полтавського науково-дослідного інституту свинарства.

Українська степова ряба порода виведена у Херсонській області (центр «Асканія-Нова») відтворювальним схрещуванням української степової білої, беркширської та мангалицької порід.

Свині густого м'ясо-сального типу. Голова середньої величини з прямим профілем, довгими стоячими або злегка звисаючими вухами. Груди широкі і глибокі, добре розвинуті. Ноги міцні. Масть чорно-ряба. Жива маса кнурів 280—300 кг, свиноматок 200—250 кг, багатоплідність 9—10 поросят, молочність добра.

У породі 9 ліній і 18 родин, провідні лінії Рябого, Разбойніка, Рекорда, Рижика, родини Рябої, Резвої, Ракети, Ракіти та ін. Районована у Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях.

Велика чорна порода. Виведена в Англії у другій половині XIX століття схрещуванням місцевих довговухих свиней з неаполітанськими та китайськими свинями. В СРСР свині цієї породи були завезені в 1949 р. в племрадгосп «Комсомолець» Ставропольского краю, потім їх перевезли в радгосп «Більшовик» Тульської області.

Свині міцної конституції, масть чорна. Голова середніх розмірів, вуха великі. Шия коротка, тулуб масивний.

Жива маса кнурів від 290—300 до 400 кг, свиноматок від 210—220 до 320 кг, багатоплідність 10—11 поросят, молочність 44—47 кг. При породовипробуванні в м. Кехтна підсвинки досягли живої маси 100 кг у віці 186 днів, середньодобовий приріст становив 733 г, витрати кормів на 1 кг приросту — 4,07 корм. од.

Провідні лінії — Нарциса, Граніта, Беркута, Піона, Орташа, Бикслея, родини — Ками, Грації, Балки, Рози та ін. Свиней цієї породи використовують для промислового схрещування.

Порода ландрас. Виведена в Данії схрещуванням місцевих свиней з великою білою породою та селекцією цих помісей на високу скороспілість та добрі м'ясні якості.

Свині беконного напряму, великі, білої масті. Голова легка, видовжена, з вузьким лобом, великими звисаючими вухами. Тулуб довгий, спина пряма і міцна, поперек широкий, ноги прямі, міцні, шкіра тонка, щетина рідка. Темперамент жвавий.

Жива маса кнурів 280—300 кг, маток 200—220 кг, багатоплідність 10—13 поросят, молочність 53—54 кг, маса поросят у 60 днів 18—20 кг.

При породовипробуванні в СРСР живої маси 100 кг підсвинки досягають в віці 189 днів, середньодобовий приріст становить 707 г, витрати кормів на 1 кг приросту— 3,97 корм. од. Свиней цієї породи з 1960 р. використовують для ввідного, заводського, промислового схрещування та гібридизації.

Порода дюрок. Виведена в США схрещуванням рудих свиней штату Нью-Джерсі з такими ж свинями штату Нью-Йорк. У республіці використовується для схрещування. Свині міцної конституції, великі, рудої масті. Тулуб довгий, спина аркоподібна. Мають добрі м'ясні якості. Кнури досягають живої маси 400 кг і більше, матки 340 кг, багатоплідність 8 поросят.

Уельська порода. Одна з найстаріших порід Англії, виведена на основі довгих висловухих свиней. Свині міцної конституції, білої масті, беконного напряму. Голова довга, вуха великі. Тулуб довгий, спина широка та пряма. Жива маса кнурів 280—300 кг, свиноматок 210—220 кг, багатоплідність 10—11 поросят, молочність 49 50 кг.

При контрольній відгодівлі підсвинки мають середньодобовий приріст 650 670 г, при витратах кормів на 1 кг приросту 3,9—4 корм. од. Вихід м'яса в тушах — 58—62 %. Провідні лінії Уейтера, Уотчмана, Веллінгтона, провідні сімейства — Лані, Лакі, Куїні, Герл. Свині використовуються при дво- і трипородному схрещуванні.

Українська велика біла (УВБ-1). Новий внутрішньопородний тип свиней в великій породі створювався протягом останніх 15 років у провідних племінних заводах «Степове», «Чутове» Полтавської, «Велика Бурімка» Черкаської, «Бобровицький» Чернігівської, «Комсомолець» Миколаївської та «Україна» Вінницької областей, а також у 10 дочірніх господарствах.

До 1972 р. в племзаводах використовували комплексну селекцію, а після 1973 р.— інтенсивний обмін селекційним матеріалом, особливо кнурами. У 1984 р. цей внутрішньопородний тип був затверджений комісією МСГ СРСР.

Свині великих розмірів, жива маса кнурів 325 кг, довжина тулуба 184 см, свиноматок — відповідно 248 кг та 166 см, багатоплідність 10,1—12,4 поросяти, молочність 48,1—70,5 кг, маса гнізда в 2 міс 161—210 кг, середня жива маса поросяти в 2-місячному віці 17,5—20 кг. При контрольній відгодівлі підсвинки мають середньодобовий приріст 700 г, живої маси 100 кг досягають у віці 185—190 днів при витратах кормів на 1 кг приросту 3,9—4 корм, од., товщина шпигу — 30 мм.

Генеалогічну структуру внутрішньо-породного типу становлять 10 основних ліній кнурів та 8 родин свиноматок (лінії Драчуна 71, Самсона 2465, Свата 6433, Леопарда 9471 та ін., родини Волшебниці 2458, Тайги 702, Чорної Птички 872, Реклами 632 та ін.).

Щороку племінні господарства реалізують 22—25 тис. голів племінного молодняка, в тому числі 16—17 тис. свинок.

Свиноматками типу УВБ-1 укомплектовані комплекси ім. 60-річчя Радянської України Дніпропетровської та ім. 50-річчя СРСР Київської областей. Всього в господарствах різних категорій утримують понад 150 тис. свиноматок цього типу, від яких щорічно одержують 1,5—2 млн. голів помісного та гібридного молодняка.

 

Ви дивилися сторінку - Породи свиней

Наступна сторінка      - Племінна робота у свинарстві

Попередня сторінка    - Свинарство та технологія виробництва свинини

Повернутися до початку сторінки Породи свиней

1 2 3 4

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

Скотный двор

На сайте Скотный двор

Индекс цитирования.