Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Поняття про патологію органів дихання.

У тварин хвороби органів дихання спостерігаються досить часто, особливо восени, взимку і на початку весни, тобто тоді, коли найбільш можлива простуда.

Найчастіше такі хвороби спостерігаються в умовах тваринницьких комплексів і ферм, де мають місце незадовільні утримання і догляд, і де неправильно організовані годівля й напування. Тварин утримують у холодних, сирих і невпорядкованих, з протягами приміщеннях, що нерідко призводить до простуди, погана вентиляція приміщень зумовлює подразнення органів дихання аміаком, який нагромаджується, а також сірководнем та іншими газами, тварин чистять і роздають у приміщеннях сіно з наявністю великої кількості пилу, згодовують замерзлі корми і напувають дуже холодною водою.

З інших зовнішніх факторів, які сприяють і спричинюють хвороби органів дихання, можуть бути: різка зміна температури повітря, охолодження спітнілих тварин при залишенні їх у холодних приміщеннях чи надворі у холодну чи дощову погоду, перебування у запилених приміщеннях, перегрівання і незадовільна, неповноцінна годівля, що послаблює резистентність і створює, як і простуда, передумови для швидшого виникнення як незаразних, так і заразних хвороб органів дихання. Як правило, вказані хвороби у продуктивних тварин супроводжуються зниженням вгодованості й продуктивності. При зниженні резистентності організму під впливом несприятливих факторів створюються умови, які сприяють розвитку патогенної, умовно-патогенної і звичайної сапрофітної мікрофлори, яка заселяє поверхню слизових оболонок дихальних шляхів.

Хвороби органів дихання перебігають на фоні загальних ознак (прискорене дихання, зміна ритму, глибини і сили дихальних рухів, кашель, задишка та інші симптоми ушкодження органів), а також симптомокомплексів, що характеризують певні хвороби, виявлення яких є метою клінічних досліджень хворих тварин.

Кількість дихальних рухів у здорових тварин за 1 хв: у великої рогатої худоби — 10—30, овець і кіз — 12—30, коней — 8— 16, свиней 10—20, кролів — 50—60, курей — 12—30.

Задишка — це порушення ритму, зміна кількості дихальних рухів, тривалості вдихання та ін. Розрізняють інспіраторну та змішану задишку.

Кашель — рефлекторний акт, який сприяє видаленню з дихальних шляхів пилу, часточок корму, мокрот, в той же час він є важливою ознакою порушення дихання. Кашель може бути сухим і вологим, поверхневим і глибоким, болючим і неболючим, гучним, сильним та слабким.

Захворювання органів дихання спостерігаються у всіх видів тварин, але найчастіше вони виникають у молодняка — ягнят, телят, поросят. Більшість тварин після хвороби втрачають господарську й племінну цінність. Великі затрати при цьому на лікувально-профілактичні заходи.

Хвороби верхніх дихальних шляхів: риніт — запалення слизової оболонки носової порожнини; ларингіт — запалення слизової оболонки гортані.

Хвороби бронхів і легень: бронхіт — запалення слизової оболонки бронхів. Залежно від локалізації запального процесу розрізняють макробронхіти — ураження великих бронхів і мікробронхіти — у процес втягуються головним чином дрібні бронхи. За перебігом бронхіти бувають гострі й хронічні, а за характером ексудату — катаральні, фібринозні, геморагічні, гнійні, гнильні й змішані.

Пневмонія — запалення легень, яке проявляється у двох основних формах — крупозній і катаральній.

У профілактиці захворювань органів дихання і особливо бронхопневмоній і крупозного запалення легень важливе значення мають ветеринарно-санітарні, зоотехнічні та зоогігієнічні заходи, які забезпечують стійкість організму проти інфекцій і простудних захворювань. Тваринам створюють добрі умови утримання, організовують повноцінну годівлю.

У тварин порівняно часто спостерігають емфізему легень. Це патологічний процес, який супроводжується здуттям і збільшенням об'єму легень, зменшенням їх дихальної поверхні і порушенням дихання.

Плеврит — запалення серозного покриву, який вистилає легені й внутрішню поверхню грудної клітки. Розрізняють плеврити осередкові, дифузні, осумковані, первинні і вторинні, за перебігом — гострі й хронічні, за характером запалення — сухі (фібринозні) і ексудативні (випотні).

Для профілактики плевриту тварин оберігають від інфекційних хвороб і простуди, своєчасно надають лікувальну допомогу хворим тваринам при захворюваннях, які ускладнюються плевритом. Хворих тварин ізолюють у тепле, світле, просторе приміщення і згодовують їм дієтичні корми. При необхідності проводять курс лікування.

Профілактика емфіземи легень полягає в основному в правильній експлуатації робочої худоби, у запобіганні виникненню захворювань, які є причиною цієї хвороби, і в поступовому прилученні до роботи (головним чином, коней) після видужування.

 

Поняття про патологію органів травлення.

Основними причинами цих хвороб є несприятливі зовнішні фактори — насамперед погана годівля.

Незадовільна, неправильна і неповноцінна годівля проявляється найчастіше у різних її недоліках, нерегулярності, швидкому переході від одного корму до іншого, недогодовуванні, неправильному підборі кормів, використанні неякісних, не знешкоджених і забруднених кормів.

Великий вплив мають також незадовільні умови утримання, недостатній догляд і неправильна експлуатація робочої худоби. Ці фактори можуть при несприятливих умовах спричинити порушення травлення і цим зумовити захворювання органів травлення навіть при використанні якісних кормів. Особливу роль у виникненні захворювань органів травлення також відіграють простуда, відсутність догляду за зубами, що призводить до неправильного їх стирання, недостатнього пережовування корму й захворювання шлунка і кишок, неправильне напування, використання для напування неякісної води, неправильне випасання худоби, отруєння різними речовинами, інвазія й інфекція шлунково-кишкового тракту та інше. Всі ці фактори при відсутності профілактики можуть спричинити масові захворювання органів травлення у різних видів тварин.

У коней особливо часто спостерігаються захворювання, які супроводжуються симптомокомплексом колік і різних форм захворювання ротової порожнини, шлунка й кишечника. У рогатої худоби досить часто діагностують захворювання передшлунків і кишок, кормові отруєння і закупорки стравоходу. У свиней непоодинокі хвороби глотки, шлунка і кишок.

Захворювання шлунково-кишкового тракту спостерігаються як ускладнення при ураженні печінки, нирок та інших органів, а також при деяких інфекційних та інвазійних хворобах (сальмонельоз, колібактеріоз, паратуберкульоз і туберкульоз великої рогатої худоби, чума і сальмонельоз свиней, кокцидіози, аскаридоз та інші захворювання шлунка і кишечника).

Економічні збитки від захворювань органів травлення визначаються не лише великою кількістю худоби, яка гине від даних хвороб. Майже завжди мають місце й зниження продуктивності, вгодованості, погіршення якості м'яса і вовни, зниження працездатності тощо.

Найчастіше виникають такі хвороби травлення.

Стоматит — запалення слизової оболонки ротової порожнини, яке перебігає у катаральній, дифтерійній, везикулярній, пустульозній, афтозній, виразковій, флегмонозній та у вигляді змішаних форм. Захворювання розрізняють первинне й вторинне, гостре та хронічне.

Причини — механічні, хімічні, термічні, біологічні. Найчастіше стоматити виникають як результат травматичних пошкоджень, заподіяних гострими зубами, грубо-стебловим і надмірно твердим кормом, чужорідними тілами у кормі. Виникають стоматити і при згодовуванні тваринам гарячих і холодних (мерзлих), неякісних (зіпсованих), запліснявілих, уражених токсичними грибами, забруднених кормів.

Вторинні стоматити супутні багатьом інфекційним та інвазійним хворобам (ящуру, некробактеріозу, актиномікозу та ін.).

Для профілактики стоматитів вирішальне значення має відповідна підготовка кормів до згодовування та гігієна годівлі. Систематично проводять заходи по запобіганню заразним хворобам.

Здуття рубця (тимпанія) — швидке скупчення газів у рубці і частково в сітці у великої рогатої худоби, овець і рідше кіз. Тимпанія буває гостра і хронічна, первинна та вторинна. Причиною її є надмірне поїдання тваринами легкозброджувальних кормів. Такими кормами є конюшина (особливо червона), вика, вико-вівсяна сумішка, люцерна, листя капусти, гичка картоплі, дробина, коренеплоди тощо. Таку ж дію можуть чинити і зіпсовані корми (пріла трава, гниле й уражене пліснявою сіно, заморожені і гнилі коренеплоди, неякісний силос, отруйні рослини та ін.), а також випасання худоби під час заморозків, по траві, вкритій росою чи змоченій дощем.

Захворювання розпочинається поступовим чи швидким збільшенням об'єму черева. Одночасно спостерігається виступання ділянок голодних ямок, особливо лівої, і підняття їх до лінії маклака чи спини. Загальний стан пригнічений. Жуйка і споживання корму припиняються. Збільшення об'єму черева супроводжується тиском через діафрагму на легені і задишкою. Дихання і пульс прискорені.

Профілактика полягає у правильних годівлі і випасанні.

Атонія передшлунків — це недостатнє скорочення мускулатури передшлунків. Хвороба супроводжується порушенням моторної функції, бурхливим бродінням кормових мас у рубці і переповненням його газами. Найчастіше хвороба спостерігається у великої рогатої худоби в період стійлового утримання і рідше у овець і кіз. Перебіг гострий чи хронічний.

Причини атонії передшлунків: неправильна й невпорядкована годівля, особливо різкий перехід від одного корму до іншого, одноманітна годівля багатими на клітковину кормами (солома, полова, зернові відходи), перегодовування концентрованими кормами і технічними відходами (барда, жом та ін.), даванка неякісних кормів. Крім того, причинами можуть бути відсутність моціону, хвороби зубів, травматичний ретикуліт, як наслідок інтоксикації при інфекційних та інших захворюваннях, тощо.

Профілактика — правильна повноцінна годівля і систематичний моціон.

Диспепсія новонароджених — гостре шлунково-кишкове захворювання, яке виникає при функціональній недостатності шлунка і кишечника у телят, поросят, ягнят у молозивний період.

Диспепсія є поліетіологічним захворюванням. Загальні причини, які виникають найчастіше, об'єднують у три основні напрями: народження ослабленого, нежиттєздатного приплоду; неповноцінне молозиво, різні порушення годівлі, утримання й догляду за новонародженими телятами; розвиток, нагромадження й поширення умовно-патогенної мікрофлори в родильних відділеннях та інших приміщеннях ферми.

Тривале утримання корів на неповноцінних раціонах призводить до розладу рубцевого травлення, а в подальшому — і до порушення обміну. Внаслідок незбалансованої за основними поживними речовинами годівлі корів змінюються фізично-хімічні якості і складові частини молозива. Тому випоювання ослабленим телятам неповноцінного молозива сприяє розвитку диспепсії.

Таким чином, етіологічні фактори хвороб молодняка молозивного періоду стосуються переважно неповноцінної годівлі худоби в період вагітності, а також умов годівлі й утримання, які не відповідають потребам організму телят, ягнят, поросят у постембріональний період.

Профілактика диспепсії новонародженого молодняка полягає в організаційно-господарських, зоотехнічних і ветеринарно-санітарних заходах. Головним в одержанні здорового, міцного і стійкого проти захворювань приплоду тварин є правильна організація відтворення стада, підготовка маточного поголів'я до парування і штучного осіменіння, науково обгрунтована годівля і правильний режим утримання вагітних тварин. Необхідно при стійловому утриманні сухостійних корів за два, а нетелей за три місяці до отелення виділяти в окремі групи, забезпечуючи їх повноцінними раціонами з достатньою кількістю концентрованих кормів і високопоживного сіна з урахуванням цукрово-протеїнового співвідношення. Тварин необхідно забезпечувати систематичним активним моціоном. За три місяці до отелення рекомендують обмежити кількість силосу у раціоні до 10—15 кг. Його виключають з раціону зовсім за 15 днів до отелення і вводять через 15 днів після нього. Забороняється згодовувати пивну дробину, жом і перекислений силос.

При нестачі в раціоні вітамінів, фосфору, кальцію й мікроелементів організовують підгодівлю тварин безпосередньо на фермі. Слід суворо дотримуватись строків запуску корів. За два тижні до отелення їх переводять у родильне відділення і готують до отелення.

Новонароджених телят протягом 48 год утримують біля корів на підсосі, а потім розміщують в індивідуальних клітках телятника-профілакторія, у якому підтримують оптимальний температурно-вологісний і ветеринарно-санітарний режим. Молозиво телятам випоюють у свіжому вигляді теплим, з чистих, продезинфікованих соскових напувалок не менше 3—4 разів за день. Перше напування молозивом телят і підсадку поросят до сосків свиноматки проводять не пізніше однієї години після народження.

Хвороби органів травлення, що супроводжуються коліками. Під коліками розуміють сукупність симптомів (симптомокомплекс), які проявляються приступами болі і виникають при різноманітних патологічних процесах у різних органах. Коліки є ознакою багатьох захворювань. Приступи колік відмічають в усіх видів тварин, але найчастіше у коней при хворобах органів травлення.

До найбільш характерних ознак колік відносять: відмову від корму і води, озирання на живіт, непокоєння, часте переступання ногами, безцільний рух по колу, намагання йти вперед, падання, качання по землі, нехарактерні, неприродні для здорових тварин пози і положення тіла, здуття живота, блювання, позиви до дефекації і сечовипускання тощо.

Профілактика зводиться до усунення недоліків годівлі, напування й інших причин. Необхідно вести боротьбу з паразитами, особливо із стронгілідами.

Зоотехнік повинен знати прийоми подання першої допомоги при коліках, оскільки дуже часто найменша затримка може ускладнити перебіг хвороби і призвести до загибелі тварини.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Наступна сторінка -      Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Попередня сторінка -    Класифікація хвороб

Повернутися
до початку сторінки -   
Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.