Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

У різних видів тварин інфекційні хвороби (як і інвазійні) характеризуються своєю масовістю і відрізняються від незаразних захворювань, перш за все, наявністю специфічного живого збудника — паразита і заразністю (тобто здатністю поширюватись внаслідок передачі збудника від заражених тварин здоровим). Важливими відмінними ознаками є також наявність інкубаційного (прихованого) періоду, циклічність розвитку, специфічні реакції організму на дію збудника (утворення антитіл, стан алергії і набування імунітету перехворілими тваринами).

Збудники інфекційних хвороб: бацили, бактерії, гриби, мікоплазми, віруси, рикетсії. Патогенність мікроба (видова ознака) — це здатність паразитувати в організмі тварини. Патогенні мікроби характеризуються специфічністю дії: кожний вид здатний брати участь у певному інфекційному процесі. Ступінь патогенності, яка називається вірулентністю, може бути різним у окремих штамів одного виду. Вірулентність визначається хвороботворністю збудника: небезпекою переборювати захисні бар'єри організму, проникати у порожнини й тканини, здатністю розмножуватись в організмі, пригнічувати його захисні функції, утворювати токсини, які шкідливо діють на організм.

Під заразністю збудника хвороби розуміють його властивість спричинювати захворювання найдрібнішими дозами.

Сприйнятливість організму до збудника інфекції — це схильність його до зараження і (в багатьох випадках) до наступного захворювання в результаті контакту з хвороботворними мікробами чи вірусами.

Реактивність — це здатність організму в тому чи іншому ступені проявляти захисно-пристосувальні функції відносно шкідливого агента. Стійкість (резистентність) організму проти збудників інфекції може бути неспецифічною і специфічною.

Неспецифічна (природна) стійкість організму проти інфекційних агентів — це результат процесу еволюції, протягом якого організм виробив здатність захищатись від потрапляння в нього чужорідних білків, у тому числі й різних мікроорганізмів. Із зовнішніх факторів, від яких залежить стійкість організму проти інфекційних хвороб, на першому місці знаходиться годівля, Повноцінні у кількісному і якісному відношенні корми, дотримання технології годівлі — це необхідні умови підтримання резистентності організму. В результаті недогодівлі втрачається не лише індивідуальний, а й видовий імунітет.

Резистентність худоби залежить від суворого дотримання в господарстві зоогігієнічних і зоотехнічних нормативів. Переущільнене утримання тварин у погано вентильованих приміщеннях призводить до збіднення повітря киснем, до нагромадження аміаку і сірководню, що, звичайно, знижує захисні сили організму.

Великий вплив на опірність інфекційним хворобам має простуда, яка є результатом спільної дії на організм холоду і вологості. Переохолодження організму знижує імунологічну реактивність і з'являється схильність до захворювання системи органів дихання.

Імунітет — несприйнятливість тварин до певних інфекційних хвороб. Це стан специфічної несприйнятливості організму до дії хвороботворних агентів і продуктів їх життєдіяльності, а також інших чужорідних речовин. Такий стан пов'язаний з проявом комплексу фізіологічних захисних реакцій, які забезпечують постійність внутрішнього середовища організму. Здатність до таких реакцій має спадковий характер чи набувається протягом життя тварини.

Згідно з сучасною класифікацією імунітет ділять на спадковий (видовий) і набутий.

Джерело збудника інфекції — це насамперед заражений організм тварини чи людини при різних формах прояву інфекційного процесу, а також інфіковані корми (солома, полова, сіно, силос, зернові корми). Джерелом збудника можуть бути перехворілі тварини і клінічно здорові без помітного попереднього захворювання.

Епізоотичне вогнище — приміщення (для великої рогатої худоби, свиней, птиці та ін.) і територія (пасовища, ділянки, забруднені збудником хвороби) з хворими тваринами, звідки збудник інфекції може передатись здоровим тваринам.

Розрізняють свіжі, затухаючі, стаціонарні, ензоотичні і природні вогнища заразних хвороб.

Господарства, де серед худоби виникають епізоотичні вогнища, в умовах виробництва називають неблагополучними пунктами по тій чи іншій інфекційній хворобі.

Господарства, суміжні з неблагополучними пунктами, чи які мають з ними тісні господарські зв'язки, вважаються загрозливими щодо занесення інфекції, яка виникла.

Виділення патогенних мікробів з організму хворих тварин відбувається з сечею, слиною, калом, з сльозою, виділеннями дихальних органів.

При інфекційних хворобах найчастіше збудник передається через різні об'єкти зовнішнього середовища, які забруднюються виділеннями хворих тварин, в окремих випадках з одержуваними від них при житті продуктами (молоко) чи після забою. При деяких інфекційних хворобах збудник передається живими перенощиками.

Збудник інфекції передається через повітря повітряно-крапельним і повітряно-пиловим шляхом, а також через корм і воду. Крім того, в передачі збудника інфекції велику роль відіграють комахи (комарі, мухи, воші, блохи, ґедзі, москіти, мокреці, мошки та ін.) і кліщі.

Збудник інфекції може передаватись також через предмети, які використовують при догляді й експлуатації тварин (вила, лопати, мітли, щітки, шкребачки, відра та ін.), через сирі продукти тваринництва і трупи тварин.

Велике значення у передачі збудника інфекції має гній, одержаний від хворих тварин.

Розповсюдженню інфекційних хвороб на великих територіях сприяють масові пересування тварин, зумовлені різними господарськими заходами чи стихійними лихами.

Джерело збудника інфекції, механізм передачі й сприйнятливі тварини є основними ланками епізоотичного ланцюга.

При інфекційних та інвазійних хворобах великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин проводять протиепізоотичні заходи. Це науково обгрунтована система заходів запобігання інфекційним (інвазійним) хворобам тварин і боротьба з ними. Вона включає загальну й специфічну профілактику заразних хвороб, а також ліквідацію існуючих та інших, що виникають, епізоотичних вогнищ. Основу протиепізоотичних заходів у нашій країні становить профілактика (запобігання) інфекційних, а також інвазійних хвороб.

Всі ветеринарні заходи ділять на профілактичні й лікувальні. Ветеринарна профілактика — це поєднання заходів по запобіганню захворювань худоби. Всі профілактичні заходи ділять на загальні і специфічні. Найважливішими загальними профілактичними заходами, при виконанні яких головна роль відводиться зоотехнічній службі, є правильне утримання, годівля й експлуатація худоби, які сприяють збереженню здоров'я і підвищенню резистентності організму тварин. Основою профілактики в тваринництві є дотримання зоогігієнічних і санітарних правил.

До загальних профілактичних заходів, за допомогою яких запобігають інфекційним, інвазійним, а також незаразним хворобам, відносять: періодичні ветеринарні огляди худоби для виявлення й ізоляції хворих тварин, які проводять в різних господарствах; карантинування тварин, які надходять у господарство; дезинфекція й дезинвазія, дезинсекція і дератизація; правильне видалення й знешкодження гною; своєчасне прибирання трупів тварин тощо.

Крім загальної профілактики, у господарствах, неблагополучних щодо інфекційних хвороб, проводять заходи по специфічній профілактиці за допомогою вакцин і сироваток. Для профілактики інвазійних хвороб використовують хімічні препарати й різні лікарські речовини. Заходи по ліквідації інфекційних і багатьох інвазійних хвороб, як і лікування, мають також велике профілактичне значення.

При виникненні заразних хвороб насамперед необхідно поліпшувати умови утримання, годівлі й догляду здорових тварин. Хворих тварин лікують безпосередньо на фермі.

Заходи по загальній ветеринарній профілактиці проводять керівники господарств, працівники тваринництва і власники худоби. Керівництво цією роботою і її виконання покладено на ветеринарних і зоотехнічних спеціалістів. Заходи по специфічній ветеринарній профілактиці проводять ветеринарні спеціалісти.

Заходи боротьби із заразними хворобами дуже складні й різноманітні. При підозрі на заразну хворобу необхідно ізолювати хворих чи підозрюваних у захворюванні тварин, встановити за ними постійний нагляд і суворий ветеринарний контроль.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Наступна сторінка -      Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Попередня сторінка -    Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Повернутися
до початку сторінки -   
Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.