Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Особливості племінної роботи в птахівництві

Племінні господарства в нашій країні включені в єдиний технологічний процес з промисловими господарствами. Вони мають чітку спеціалізацію і взаємозв'язок одне з одним і з промисловими господарствами.

При Всесоюзному науково-дослідному і технологічному інституті птахівництва (ВНДТІП) створено селекційно-генетичний центр — головна науково-дослідна установа, на яку покладено завдання координації і методичного керівництва племінною роботою з усіма видами і породами сільськогосподарської птиці в науково-дослідних установах і племінних господарствах країни. За ним закріплено 12 науково-дослідних установ і 36 племінних птахівничих заводів.

Завдання селекційно-генетичних центрів і науково-дослідних установ такі: розробка нових і удосконалення існуючих методів і прийомів племінної роботи з птицею, створення нових високопродуктивних і удосконалення існуючих ліній, кросів, порід і породних груп птиці, нових видів трансгенної птиці з новими властивостями, створення й збереження генетичного резерву птиці.

Племінні птахівничі заводи займаються підтриманням і удосконаленням господарсько корисних якостей і поєднуваності птиці, розмноженням спеціалізованих ліній промислових кросів і забезпеченням племінним матеріалом репродукторів першого порядку.

Племінні заводи проводять свою роботу згідно з перспективним планом племінної роботи, вони також здійснюють методичне керівництво племінною роботою в господарствах-репродукторах.

На Україні є такі племінні заводи: «Головурівський» Київської (індики), ім. XXVI з'їзду КПРС Черкаської (качки), ім. Фрунзе Кримської, ім. Чкалова Донецької, «Рудня» Київської (яєчні кури), «Кучаківський», «Поліський» Київської, «Кримський» Кримської областей (м'ясні кури).

Племінні господарства-репродуктори першого порядку працюють з прабатьківськими стадами кросів, які вони одержують з племінного заводу, створюють батьківські форми гібридів і передають їх племрепродукторам другого порядку.

Племінні господарства-репродуктори другого порядку працюють з батьківськими формами гібридів і одержують гібридний матеріал, який передають промисловим господарствам. їх завдання — забезпечити одержання близько 450 млн. голів промислових курей-несучок, 3 млрд. голів бройлерів, 400 млн. голів каченят і 86 млн. голів індиченят.

Завдання репродукторів другого порядку виконують спеціалізовані господарства чи батьківські стада птахофабрик, вони щорічно обновлюють стадо батьківських форм.

Контрольно-випробні станції проводять випробування і дають об'єктивну оцінку племінних та продуктивних якостей ліній, батьківських форм і гібридної птиці з метою контролю ефективності селекційної роботи й порівняльної характеристики птиці. Країнами-членами РЕВ у Чехословаччині організована постійно діюча Міжнародна контрольно-випробна станція по птахівництву (МКВСП) для систематичної перевірки створюваних форм і кросів птиці в країнах РЕВ.

Програма якісного перетворення племінного поголів'я птиці на період до 2000 року. Заплановано створити спеціалізовані лінії й кроси яєчних курей з такими показниками:

Несучість від початкової несучки, шт.

Не менше 280

Маса яєць, одержаних від курей річного віку, г

59—60

Витрати корму на 1 кг яєчної маси, кг

2,3

Вихід інкубаційних яєць, %

75—80

Строк використання, міс:

 

          першого циклу

13

          з включенням двох штучних линьок

32

Створити аутосексні кроси із звичайною живою масою курей і носіями гена карликовості (1,3 кг), створити кроси м'ясних курей, призначені для присадибних господарств.

Вік забою бройлерів, тижнів

6—7

Жива маса бройлерів у забійному віці, кг

1,9—2

Витрати корму на 1 кг приросту, кг

2

Вихід курчат від несучки батьківського стада, голів

145—150

Виведення стійкої проти стресів птиці, не схильної до наминів, підвищення пристосованості до промислової технології, поліпшення якості тушок (підвищення вмісту протеїну, виходу м'язів на грудях і ногах, зниження вмісту жиру, одержання однорідної за масою птиці). Планується створити лінії і кроси качок та індиків з такими, показниками:

Качки

Несучість, шт.

180

Виводимість, %

80—82

Вік забою каченят, дні

46

Маса каченят у забійному віці, кг

2,5

Витрати корму на 1 кг приросту, кг

2,8

Вміст жиру в тушці, %

20—22
Індики

Вихід індиченят від індички основного стада, голів

40—45

Вік забою, тижні

16—23

Жива маса в забійному віці, кг:

 

          самців

6,7—10

          самок

5,5

 

Бонітування сільськогосподарської птиці. Бонітування — це оцінка племінних і продуктивних якостей птиці і поділ її на класи згідно з цією оцінкою, залежно від чого визначають вартість племінної продукції (яєць чи птиці), що реалізується.

Бонітують птицю у всіх племінних господарствах: селекційно-генетичних центрах і станціях, держплемзаводах, племінних господарствах-репродукторах першого і другого порядку, радгоспах і фермах-репродукторах, батьківських стадах птахофабрик. У господарствах чи окремих пташниках, на які накладено карантин по заразних хворобах, птицю не бонітують.

Відповідають за бонітування і його організацію головні зоотехніки, зоотехніки-селекціонери і ветеринарні лікарі племінних господарств (ферм). Контроль за правильністю проведення бонітування здійснюють спеціалісти обласних і республіканських трестів «Птахопром».

Бонітування проводить комісія, призначена директором господарства. При цьому оглядають птицю, проводять контрольне зважування при необхідності 50 особин з пташника, відібраних методом випадкової вибірки, аналізують дані зоотехнічного й племінного обліку за розробленими бонітувальними таблицями, які містять мінімальні вимоги до показників для всіх класів різних видів сільськогосподарської птиці.

Оцінюють птицю за двома основними і трьома додатковими ознаками. При цьому оцінюють птицю поєднуваних ліній, окремих ліній, прабатьківських і батьківських форм, а також порід і породних груп, які розводять (навіть без наявності в них ліній). Реалізують інкубаційні яйця і молодняк за цінами класу, до якого віднесено птицю, після затвердження результатів бонітування начальниками відділів племінної роботи обласних і республіканських трестів «Птахопром», якщо їх якість відповідає вимогам, які ставляться до інкубаційних яєць чи добового молодняка (табл. 145).

Таблиця 145.

Закупівельні ціни на племінні яйця 1 добовий молодняк птиці
(крб., коп.)

Показники

Племінний клас

Не бонітовані

еліта

перший

другий

За 10 штук яєць

Кури яєчних порід

2,60 1,80 1,50 1,30

Кури м'ясо-яєчних порід

3,10 2,20 1,80 1,50

Кури м'ясних порід

4,10 2,90 2,40 2,00

Качки

4,10 2,90 2,40 2,00

Гуси

14,30 12,00 11,00 10,50

Індики

6,40 5,10 4,30 4,10

За голову добового молодняка, не розділеного за статтю

Курчата яєчних порід

0,45 0,35 0,27 0,25

Курчата м'ясо-яєчних порід

0,56 0,41 0,34 0,29

Курчата м'ясних порід

0,73 0,53 0,43 0,36

Каченята

0,80 0,62 0,52 0,45

Гусенята

2,90 2,55 2,20 2,10

Індиченята

1,30 1,00 0,90 0,80

За голову добових курчат, розділених за статтю

Курочки яєчних порід

0,91 0,71 0,55 0,05*

Курочки м'ясо-яєчних порід

0,93 0,63 0,49 0,20*

Курочки м'ясних порід

1,11 0,71 0,51 0,36*

* Півники, яких реалізують на товарні цілі.

 

Півники і курочки від птиці батьківських ліній і форм, яких використовують для одержання гібридної птиці, коштують, як і молодняк птиці, не розділений за статтю.

За яйця і молодняк від птиці класу еліта-рекорд платять па 20 % більше, ніж за яйця і молодняк від птиці класу еліта.

Яйця і молодняк цесарок, яких використовують для відтворення, оплачують за цінами, встановленими на яйця і молодняк курей яєчних порід.

Породи і кроси сільськогосподарської птиці. Нині в світі існує понад 100 порід курей, 40 гусей і близько 20 порід качок та індиків. Створено також багато нових породних груп різних видів птиці.

У промисловому птахівництві використовують невелику кількість порід. Виробництво яєць і м'яса птиці базується в основному на використанні гібридів трьох порід: леггорн, корніш, плімутрок.

Науково-дослідні установи, дослідні господарства вузів, деякі племінні господарства створюють генофонд різних порід і породних груп птиці. Так, в експериментальному господарстві ВНДТІП зібрано лише курей близько сорока порід і більше 18 порід та породних груп гусей.

Постійно створюють нові кроси науково-дослідні установи разом з спеціалістами експериментальних господарств і племптахозаводів. Лише в минулій п'ятирічці створено 17 кросів і понад 30 ліній і батьківських форм п'яти видів птиці.

Кроси курей яєчного напряму.

«Білорусь - 9» — трилінійний крос. Батьківська форма проста, представлена лінією 4 сірої каліфорнійської породи. Птиця цієї лінії аутосексна, курочки темніші, ніж півники, а в добовому віці півники на відміну від курочок мають на голові велику світлу пляму. Характеризуються високою життєздатністю і добрими інкубаційними якостями яєць (табл. 146).

Таблиця 146.

Продуктивність курей кросу «Білорусь-9»
(Кисельов Л.Ю., Фатєєв В.М., 1983)

Показники

Лінії

Гібридна птиця

4

5

6

Несучість, шт.:

       

     початкової несучки

219,1 258,5 271,0 275,1

     середньої несучки

244,2 272,1 285,3 283,5

Маса яєць, г

60,4 62,5 60,3 61,7

Вивід курчат, %

78,4 80,7 79,1

Жива маса в 12 міс, кг

2,49 2,07 2,04

Збереження дорослої птиці, %

85,0 82,8 82,0

Материнська форма створена двома лініями породи леггорн. Лінія 5 — батьківська материнської форми, відселекціонована на високу несучість із задовільною масою яєць, відзначається добрими відтворювальними якостями і високою життєздатністю. Лінія 6 — материнська материнської форми, має добру масу яєць і високу несучість, але птиця вразлива і вимоглива до умов середовища.

«Зоря - 17» (Хайсекс білий) — чотирилінійний крос породи леггорн, завезений з Голландії в 1974—1975 рр.

Характерною особливістю цього кросу є добра поєднуваність ліній і батьківських форм, що, дає змогу одержувати високий ефект гетерозису за несучістю у гібридних курей (істинний гетерозис на початкову несучку — 26 %, а на середню—17,6 %), який посилюється з віком. Птиця кросу «Зоря-17» відзначається відносно невисокою живою масою, раннім статевим дозріванням, високим піком яйцекладки і меншим спадом її інтенсивності під кінець циклу, доброю конверсією корму. Але птиця ляклива, вимоглива до умов годівлі (табл. 147).

Таблиця 147.

Продуктивність курей кросу «Зоря-17»
(Кисельов Л.Ю., Фатєєв В.М., 1983)

Показники

Лінії

Бать- ківське стадо

Про- мислові гібриди

С1

С2

Л5

L4

Несучість, шт.:

           

     початкової несучки

179,5 187,0 197,5 205,0 208,4 274,1

     середньої несучки

214,0 220,0 227,0 233,0 236,5 296,7

Маса яєць від курей 12-місячного віку, г

63,5 64,2 61,5 60,1 60,7 63,4

Вивід курчат, %

75,0 78,0 83,0 88,0 88,2

Жива маса в 12-місячному віці, г

1830 1860 1750 1710 1750 1840

Життєздатність дорослої птиці, %

83,5 85,0 87,0 88,0 88,0 89,2

Скороспілість, днів (досягнення 50 % яйценоскості)

171 169 162 158 160 166

Витрати корму на 1 кг яєчної маси, кг

2,83 2,8 2,77 2,75 2,75 2,57

 

«П - 46» — дволінійний крос, створений на базі двох гетерогенних популяцій: батьківська лінія (П4) — ліній А, В, С канадського походження, материнська лінія (П6) — ліній М2, М3, М6 — японського походження. Застосовувалось відтворювальне схрещування цих ліній з батьківськими формами кросу «Хайсекс білий».

Лінія П4 селекціонувалась за несучістю і життєздатністю, П6 — за масою яєць і життєздатністю. З кросом проводили роботу по підвищенню загальної резистентності для підвищення несучості від початкової несучки (табл. 148). Застосовують штучне осіменіння. Крос впроваджений в Липецькій області.

Таблиця 148.

Продуктивність курей кросу П-46
(Варакіна Р.Т., 1986)

Показники

Лінії

Гібриди

4

6

Несучість за 72 тижні життя, шт.

     

          початкової несучки

247,9 240,5 255,8

          середньої несучки

268,0 261,9 268,0

Маса яєць 52-тижневих несучок, г

58,9 59,8 60,0

Середня маса яйця, г

56,2 57,6 58,1

Маса яєць з розрахунку від початкової несучки, кг

13,9 13,8 14,9

Збереженість дорослої птиці від 18 до 72 тижнів, % (з урахуванням падежу й вибракуваної)

81,8 81,5 83,0

Збереженість молодняка до 17 тижнів, %

96,3 95,9 97,6

Жива маса курей, кг

     

          в 17 тижнів

1,22 1,23 1,23

          в 71 тиждень

1,74 1,75 1,75

 

«Борки-2М» — дволінійний крос, створений в УНД1П. Вихідні лінії породи леггорн відзначаються високими продуктивними якостями, доброю життєздатністю молодняка і дорослої птиці (табл. 149).

Таблиця 149.

Характеристика ліній і гібридів кросу «Борки-2М»
(Лук'янова В.Д. та ін., 1986)

Показники

Лінії

Гібриди

В-7

36

Несучість за 78 тижнів життя, шт.:

     

          початкової несучки

258—269

          середньої несучки

253 249 281

Маса яєць від курей віком 12 міс, г

62,0 61,5 63,8

Жива маса молодок у 5 міс, кг

1,50 1,45 1,60

Жива маса курей у 12 міс, кг

1,8 1,9 1,9

Збереженість несучок, % (з урахуванням падежу й вибраковування)

88,8—93,7

Вихід інкубаційних яєць, %

67,7 66,2

Для гібридних несучок кросу «Борки-2М» характерна висока маса яєць. Невелика різниця в показниках несучості від початкової й середньої несучок є результатом доброї збереженості птиці, пристосованості до кліткового утримання.

 

«Борки - 117» — дволінійний крос, створений в УНДІП. Батьківська лінія 20 (породи леггорн) відзначається високою і тривалою яйценосністю (240—250 яєць від середньої несучки за рік), доброю збереженістю (85—86 %; табл. 150). Материнська лінія 38 (породи род-айланд) має високу життєздатність (збереженість молодняка 90—97 %, дорослих курей 90—96 %), несучість від середньої несучки 215—225 штук яєць.

Таблиця 150.

Продуктивність курей кросу «Борки - 117»
(Лук'янова В. Д. та ін., 1986)

Показники

Лінії

Гібриди

20

38

Несучість за 78 тижнів життя, шт.:

     

          початкової несучки

262—283

          середньої несучки

253,0

225,0 290,0

Маса яєць від несучок 12-місячного віку, г

58,5

58,5

59,0

Жива маса молодок у 5 міс, кг

1,35 1,70 1,65

Жива маса курей у 12 міс, кг

1,6 2,20 2,00

Збереженість несучок, %

89—93,7

Вихід інкубаційних яєць, %

65,2 69,8

Вихід інкубаційних яєць від середньої несучки становить 60—70 %, що дає змогу одержувати від несучки по 100—110 добових курчат і вирощувати по 30—35 молодок. Витрати корму на 10 штук яєць становлять 1623 г, а на 1 кг яєчної маси — 2787 г.

Гібридні кури мають будову тіла леггорнів і світло-коричнювате оперення, несуть яйця із забарвленою (кремовою) шкаралупою, добре пристосовані до кліткового утримання, відзначаються стійкою несучістю й спокійною поведінкою.

«Прогрес» (Хайсекс коричневий) — чотирилінійний крос, завезений в нашу країну в 1978 р. з фірми «Еврібрід» (Нідерланди). Лінії батьківської форми (Т8 — батьківська, Т5 — материнська) — породи род-айланд мають темно-червоне оперення, відзначаються більш високими масою тіла і масою яєць. Лінії материнської форми — породи плімутрок білий (В8 — батьківська, синтетична з леггорнами, В2 — материнська) відрізняються більш високою несучістю і життєздатністю (табл. 151).

Таблиця 151.

Продуктивність курей кросу «Прогрес»
(Кисельов Л. Ю., Фатєєв В. М., 1983)

Показники

Лінії

Бать- ківське стадо

Гібриди

Т8

Т5

В8

В5

Несучість, шт.:

           

          початкової несучки

186 189 196 202 231,5 255,3

          середньої несучки

202 204 210 218 244,5 272,5

Маса яєць від несучок 12-місячного віку, г

63,4 63,0 62,3 61,9 63,1

Вивід курчат, %

77 79 81 83 82,4

Жива маса курей, кг:

           

          у віці 20 тижнів

1,7 1,68 1,65 1,63 1,68 1,74

          під кінець яйцекладки

2,32 2,29 2,26 2,2 2,26 2,24

Збереженість, %:

           

          за період вирощування

94 94,5 96,0 95,5 95,0 97,0

          за продуктивний період

87,5 89,0 91,0 91,0 Щомі- сячно 99

Гібриди аутосексні: добові курочки мають коричневий пух, а півники — світло-жовтий. Дорослі кури світло-коричневі з білим пір'ям на хвості, несуть яйця з коричневою шкаралупою.

 

Кроси курей м'ясного напряму продуктивності

«Бройлер - 6» — аутосексний чотирилінійний крос, завезений в 1973 р. з голландської фірми «Еврібрід» (табл. 152).

Таблиця 152.

Характеристика птиці вихідних ліній кросу «Бройлер-6»
ППЗ селекції «Смена» Московської області
(Тучемський Л.І. та ін., 1986)

Показники

Лінії

Бать- ківське стадо

6 7 8 9

Несучість за 60 тижнів життя, шт.

130 132 148 160 156

Маса яєць від несучок у віці 34 тижні, г

60,4 61,1 61,1 59,1

Вихід інкубаційних яєць, %

86 87 87 88

Запліднюваність яєць, %

86 89 93 94

Вивід курчат, %

70 71 76 79 82,3

Збереженість курчат за 6 тижнів, %

98,6 98,2 98,4 98,3

Жива маса у віці 6 тижнів, кг:

         

          півників

1,86 1,72 1,58 1,55 1,72

          курочок

1,47 1,43 1,26 1,20 (7 тиж- нів)

Витрати корму на 1 кг приросту, кг

2,40 2,30 2,40 2,40  

Лінії батьківської форми типу корніш (6 — батьківська, 7 — материнська) селекціонують за швидкістю росту, м'ясними формами, запліднюваністю яєць, збереженістю курчат.

Лінії материнської форми типу плімутрок білий (8 — батьківська, 9 — материнська) селекціонують за несучістю, виходом інкубаційних яєць, збереженістю молодняка, а лінію 8 ще й за повільною опереністю добових курчат.

Фінальний гібрид в 7-тижневому віці має живу масу 1,72 кг при витратах корму на 1 кг приросту живої маси 2,3 кг.

Гібриди аутосексні за швидкістю оперення: курочки швидко покриваються пір'ям — у добовому віці мають 6—7 первинних махових пір'їн з розгорнутими опахалами, покривне пір'я дещо коротше від махового, а півники — повільно, в добовому віці первинні махові пір'їни слабо розвинуті, покривне пір'я довше за махове чи рівне йому за розвитком.

«Гібро - 6» — чотирилінійний крос, завезений в 1981 —1982 рр. з фірми «Еврібрід» (табл. 153).

Таблиця 153.

Продуктивність птиці вихідних ліній кросу «Гібро-6» в ППЗ «Смена»
(Тучемський Л.І. та ін., 1986)

Показники

Лінії

Бать- ківське стадо

А В С Д

Несучість за 60 тижнів життя, шт.

95 105 140 155 160

Маса яєць несучок у 34-тижневому віці, г

60,2 59,5 58,7 58,4  

Вихід інкубаційних яєць, %

85 86 87 84  

Заплідненість яєць, %

80 85 86 88  

Вивід курчат, %

68 69 71 75 82,6

Збереженість курчат за 6 тижнів, %

97,5 97,3 96,8 97,1  

Жива маса у віці 6 тижнів, кг:

         

          півників

2,11 2,03 1,66 1,56  

          курочок

1,71 1,66 1,41 1,27 1,91

Витрати корму на 1 кг приросту, кг

2,06 2,12 2,17 2,06  

Лінії батьківської форми породи корніш (А — батьківська, В — материнська) селекціонують за максимальною швидкістю приросту живої маси, м'ясними формами тіла (в тому числі ширина й обмускуленість грудей, довжина кіля), міцністю конституції, запліднюваністю яєць.

Лінії материнської форми породи плімутрок (С — батьківська, Д — материнська) селекціонують за несучістю, виходом інкубаційних яєць і їх виводимістю.

Від однієї курки батьківського стада одержують 141 яйце, вихід м'яса від однієї батьківської пари за 8 міс продуктивності становить 224 кг.

Фінальний гібрид відзначається високою інтенсивністю росту (жива маса бройлерів у віці 63 днів — 2520 г, в тому числі півників — 2820 г, курочок — 2220 г) і низькими витратами корму на одиницю приросту (за 9 тижнів — 2,25 кг).

 

Кроси індиків

«Xідон» — чотирилінійний крос білої широкогрудої породи, завезений з фірми «Еврібрід» (Нідерланди) в 1979 р. Роботу з ним проводить Головурівський ППЗ Київської області.

Самок вирощують до 12—14 тижнів (жива маса 3,36—4,10 кг, витрати корму 2,4 кг), самців — до 16—24 тижнів (жива маса 8,92—11 кг, витрати корму 2,9— 3,3 кг).

Продуктивність індичок батьківського стада така: несучість за 5 міс — 93 яйця, запліднюваність — 96 %, вивід індиченят — 72 %. Від однієї індички за цей період одержують 58 добових індиченят. Індички батьківського стада добре пристосовані до кліткового утримання. Відхід індиків за місяць не перевищує 1 %.

Лінії батьківської форми (А — батьківська, В — материнська) відзначаються високою живою масою і добрими м'ясними якостями, а материнської (С — батьківська, Д — материнська) — високою несучістю і виводимістю, жива маса у них нижча, ніж у ліній батьківської форми.

 

Кроси качок

Крос X - 11. Цей дволінійний крос (15І лінія — батьківська, 102 — материнська) був завезений з Англії (фірма «Черрі-Веллі») в 1972 р. Качки цього кросу відзначаються високою швидкістю росту і оплатою корму: гібридні каченята в 7-тижневому віці досягають маси 3 кг при витраті корму 2,7 кг на 1 кг приросту.

«Медео - 2». Дволінійний крос, відселекціонований Казахською ЗДСП на базі ліній кросу Х-11. Лінія М1 — батьківська, відзначається високою інтенсивністю росту, М2 — материнська. Качки материнської лінії мають високу плодючість. Несучість качки-несучки за 40 тижнів продуктивності становить 175 яєць, вихід м'яса (в живій масі) від початкової несучки — 290 кг.

Гібриди дають від початкової несучки батьківського стада 316 кг м'яса в живій масі, витрати корму становлять 3,03 кг на 1 кг приросту.

«Темп». Крос відселекціонований в Білоруській ЗДСП також з використанням ліній кросу X-11. Він дволінійний (Т1 X Т2). Жива маса гібридів в 7 тижнів становить 3,1 кг, витрати корму на 1 кг приросту живої маси 3,2 кг. Збереженість каченят — 97 %, запліднюваність яєць — 90, виведення молодняка — 70 %.

Мускусні качки. Походять з Південної і Центральної Америки, одержали свою назву через те, що в період розмноження селезні мають різкий мускусний запах. У дикому вигляді — це лісові літаючі птахи, які мало пов'язані з водою.

Значне поширення мускусні качки одержали через кращі м'ясні якості порівняно з домашніми: в їх м'ясі міститься менше жиру і воно має смак дичини. Використовують як мускусних качок, так і їх гібриди з домашніми качками (мулардів) для виробництва м'яса і жирної печінки.

Домашні мускусні качки зберегли здатність літати, вони витривалі, легко пристосовуються до різноманітних кліматичних і господарських умов, майже не сприятливі до багатьох інфекційних захворювань. Порівняно з домашніми качками вони мають нижчу і сезонну несучість, триваліший строк інкубації яєць (33—35 днів), тривалий період вирощування каченят на м'ясо — до 12 тижнів, чітко виражений статевий диморфізм: самці майже в два рази більші за самок (табл. 154).

Таблиця 154.

Господарсько корисні якості мускусних качок
(за даними ВНДТІП, 1986)

Показники

Популяції

з НДР

місцеві

Жива маса, кг:

   

          самців

2,9—3,0 2,7—2,8

          самок

1,6—1,8 1,6—1,7

Вік птиці при знесенні першого яйця, днів

205 208

Несучість, шт.

78 82

В тому числі за цикли продуктивності:

   

          перший

42 40

          другий

36 42

Маса яєць, г

78,2 82,8

Заплідненість яєць, %

92,7 91,3

Вихід випотрошених тушок, %:

   

          самців

65,8—66,7 64,5—66,2

          самок

65,0—66,2 63,8—64,5

Вихід м'язів з тушок, %:

   

          самців

33,8—35,2 32,4—33,4

          самок

32,5—34,9 31,1—33,6

Вихід грудних м'язів від тушок, %:

   

          самців

10,6—11,3 9,5—12,0

          самок

10,5—11,2 10,7—13,4

Витрати корму на 1 кг приросту, кг:

   

          самців

3,46 4,13

          самок

4,24 4,42

Збереженість поголів'я, %

96—97 95—96

 

Породи гусей

В країні налічується близько 20 порід і породних груп гусей. Кращими вітчизняними є великі сірі гуси, горьківські, кубанські, оброшинські (породна група; табл. 155).

Таблиця 155.

Продуктивні якості найбільш поширених порід гусей
(за даними ВНДТІП, 1986)

Породи і породні групи

Несучість, шт.

Маса яєць, г

Кількість гусенят від несучки, голів

Жива маса у віці 8 тижнів, кг

Маса потомства однієї гуски, кг

Великі сірі

27 164 10,3 3,89 40

Горьківські

41 161 13,8 4,03 56

Кубанські

43 152 23,4 3,18 74

Оброшинські

30 143 15,2 3,68 56

Рейнські

44 173 19,0 3,64 69

Італійські

28 172 14,2 3,58 51

Ландшські

20 174 7,9 3,77 30

Роменські

29 160 14,4 3,60 52

Останніми роками із-за кордону завезені рейнська, італійська, ландшська породи, які при схрещуванні між собою і з деякими вітчизняними породами дають гусенят, що добре відгодовуються для одержання жирної печінки.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Особливості племінної роботи в птахівництві

Наступна сторінка -      Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Попередня сторінка -    Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Повернутися
до початку сторінки -   
Особливості племінної роботи в птахівництві

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.