Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Організація праці

Організація трудових колективів.

Основною у нашій країні є спільна, колективна праця. Під впливом науково-технічного прогресу у сільськогосподарських підприємствах складається система взаємодоповнюючих трудових колективів, класифікацію яких наведено в таблиці 250.

Таблиця 250.

Форми організації праці на тваринницьких фермах та комплексах

Форма і організація праці

Класифікаційні ознаки

технологічні

організаційні

взаємозв'язок працівників

система управління

Робоча група

Технологічна операція

Групове робоче місце

Безпосередній через загальні предмети праці

Самоуправління

Ланка

Комплексна технологічна операція

Первинна виробнича ділянка

Безпосередній частково опосередкований через різні предмети праці і первинний продукт праці

Ланковий

Бригада

Виробнича фаза

Комплексна виробнича ділянка

Опосередкований через частковий продукт праці

Бригадир,  ланковий

Колектив цеху (служби)

Виробнича стадія (період)

Цех (основний, обслуговуючий або допоміжний)

Опосередкований через проміжний продукт праці

Начальник цеху, бригадир, ланковий

Колектив комплексу

Процес виробництва (ферми)

Комплекс

Опосередкований через кінцевий продукт праці

Начальник комплексу, начальник цеху, бригадир, лайковий

 

Принципи організації трудових колективів:

недопущення знеосібки у використанні засобів виробництва, закріплених за колективом;

застосування спеціалізації праці, суміщення професій і функцій для досягнення повного і рівномірного завантаження виконавців на робочих місцях з урахуванням їх індивідуальних можливостей (виробничої майстерності, психологічної сумісності та ін.);

установка раціональних режимів праці та відпочинку;

забезпечення постійності чисельного та професійного складу трудових колективів, особистої і загальної відповідальності за кінцеві результати виробництва;

забезпечення матеріальної заінтересованості усіх членів колективу у кінцевих результатах виробництва;

виконання усієї роботи на основі повного госпрозрахунку.

Організація праці на принципах колективного підряду.

Колективний підряд — це вища, досконаліша форма внутрішньогосподарських госпрозрахункових відносин, побудованих на підвищенні ролі бригад та ланок як первинних осередків трудових колективів.

Економічна суть колективного підряду у сільському господарстві полягає у тому, що підрозділ, одержавши від адміністрації завдання на виробництво продукції, вирішує по домовленості з керівництвом господарства працювати на умовах госпрозрахунку і оцінки праці за кінцевим результатом. При цьому підрядному колективу надається відповідна оперативно-господарська самостійність у вирішенні питань, пов'язаних з виконанням доведеного до нього виробничого завдання, а їх колективна оплата праці ставиться у пряму залежність від кількості та якості одержаної продукції.

Принципи формування і діяльності підрядних колективів:

добровільність при формуванні трудових колективів бригад і ланок та виборах їх керівників;

надання колективам самостійності у вирішенні усіх оперативно-виробничих питань та підвищення їх відповідальності за дотримання технології виробництва;

застосування колективної оплати праці за кінцеві результати по стабільних на ряд років підвищених або прогресивно зростаючих розцінках з розподілом колективного заробітку і премій між членами колективу залежно від особистого внеску у загальний результат;

формування порівняно невеликих за чисельним складом колективів, здатних виконати своїми силами основну частину (не менше 70—80 %) обсягу робіт і підняти виховну роль трудового первинного колективу;

посилення госпрозрахункових відносин між керівництвом господарства і колективом бригад чи ланок через трудові договори з відображенням у них взаємних обов'язків сторін і установленням економічних санкцій за їх невиконання;

надання права підрядним колективам контролювати якість виконуваних робіт працівниками, які залучені у їх підрозділі;

гарантування оплати праці при низькій забезпеченості тварин кормами у неврожайні роки з розрахунку тарифних ставок за обсяг виконаних робіт.

У тваринництві на підряд переводять колективи, які включають працівників усіх професій, що доглядають даний вид або вікову групу тварин, а також керівників та спеціалістів середньої ланки. Цим вимогам відповідає бригадний підряд. На великих фермах та комплексах підрядні колективи можна формувати шляхом організації бригад з розподілом на ланки (бригадно-ланковий підряд). Робиться це тоді, коли у великому госпрозрахунковому колективі формується кілька несамостійних підрозділів (ланки, робочі групи). У цьому варіанті основну оплату за кількість виробленої продукції нараховують за результатами роботи кожної ланки, а всі види заохочувальних виплат за госпрозрахункову діяльність — за наслідками роботи бригади (ферми).

Ланки можуть створюватися трьох типів:

Змішані, які об'єднують працівників різних професій і доглядають групи тварин одного статевого і вікового складу та виробничого призначення.

Наскрізні — ті, що об'єднують працівників різних професій і доглядають тварин статевих та вікових груп, пов'язаних загальним технологічним процесом. Вони відповідають за кінцеві результати виробництва в цілому.

Спеціалізовані — об'єднують працівників однієї професії (операторів машинного доїння, операторів по приготуванню та роздачі кормів тощо).

На невеликих фермах, де всі роботи по догляду за тваринами може виконувати невелика група працівників, утворюють одну ланку (ланковий підряд). Коли в ланку входять члени однієї сім'ї, такий підряд називають сімейним.

За чисельністю підрядні колективи повинні бути невеликими. З урахуванням соціально-економічних аспектів найдоцільніше формувати колективи з 12—14 осіб. Але залежно від типів приміщень, способу утримання і годівлі тварин, розміру ферми та прийнятої технології виробництва чисельний склад колективу може бути різним. Оптимальна чисельність колективу 20—25 осіб. На великих тваринницьких фермах та комплексах при бригадно-ланковій формі організації праці чисельність бригади може становити до 50 осіб.

Діяльність бригади, переведеної на підряд, визначається підрядним договором та госпрозрахунковим завданням. Єдиної форми договір не має, тому в кожному господарстві може бути свій варіант. Але в принципі підрядний договір повинен мати такі розділи: предмет договору, обов'язки сторін, їх права та відповідальність.

Основою колективного підряду є акордно-преміальна система оплати праці залежно від кількості та якості одержаної продукції. Оплату праці у ланках і бригадах проводять за затвердженими розцінками після одержання продукції в кінці року або відповідного періоду. Членам підрядних колективів до одержання кінцевих результатів виплачують аванс.

Розподіл почасового авансу за рішенням колективу чи ради бригади можна проводити за відпрацьований час порівну або нарахуванням кожному члену колективу заробітної плати по тарифних ставках відповідно до виконаної роботи.

У тих галузях, де продукція надходить постійно (молочне скотарство, птахівництво та ін.), оплату праці проводять за одержану продукцію по колективних розцінках і розподіляють між його членами пропорційно відпрацьованому часу.

За рішенням колективу, ради бригади може застосовуватися коефіцієнт трудової участі (КТУ). Розрахунок КТУ кожного члена колективу доцільно проводити у два етапи.

На початку року (або при включенні працівника у колектив) визначають базовий КТУ, який ураховує потенційний (можливий) рівень кваліфікації робітника, його стаж, оволодіння суміжними професіями та ін.

Початковий КТУ частіше всього приймають рівним одиниці і до цієї величини проводять нарахування, наприклад: за стаж від 3 до 5 років нараховують коефіцієнт 0,1, а за кожний наступний рік — 0,05; за оволодіння двома суміжними професіями — 0,1, трьома — 0,15 і т. д. Залежно від ставлення до праці (дотримання трудової та технологічної дисципліни, сумлінність, активність) рада бригади щомісячно коригує КТУ у той чи інший бік. При цьому необхідно передбачити максимальну норму обмеження як підвищення, так і зниження КТУ, наприклад, не більше ніж на 50 %.

У виняткових випадках рішенням більшості членів колективу на загальних зборах КТУ можна коригувати у рамках від 0,5 до 1,97. Крім того, при згоді не менше 2/3 членів колективу за особливо неякісну і несумлінну роботу окремим працівникам КТУ може бути установлений рівним нулю. У цьому випадку за даний розрахунковий період вони повністю позбавляються доплат і премій.

Для щомісячного коригування КТУ можна застосовувати такі підвищувальні та знижувальні фактори (табл. 251).

Таблиця 251.

Показники для коригування базового КТУ

Підвищувальні фактори

Розмір підвищення КТУ

Знижувальні фактори

Розмір зниження КТУ

Висока продуктивність праці, виконання робіт різної складності, суміщення професій і розширення зони обслуговування

0,1—0,5

Недостатньо висока інтенсивність і продуктивність праці

0,1—0,5

Впровадження і освоєння нових, досконаліших засобів праці, раціоналізація і винахідництво

0,1—0,4

Недбале ставлення до засобів виробництва, пов'язане з поломкою машин і механізмів, травмування тварин та ін.

0,1—0,5

Активне виконання функцій наставництва і передача виробничого досвіду і своїх навичок молодим робітникам

0,1—0,3

Недостатньо сумлінне ставлення до праці, мають місце випадки порушення трудової, технологічної дисципліни

0,1 —0,5

Запобігання випадкам поломки машин, загибелі тварин та ін.

0,1—0,2

Незадовільний стан обслуговуваних тварин, закріпленої техніки, порушення правил техніки безпеки

0,1—0,2

 

 

Мають місце випадки невиконання розпоряджень бригадира або спеціалістів

0,1—0,5

 

У кожному колективі, крім цих показників, можуть бути розроблені свої показники КТУ, які повніше враховують специфіку та особливості їх роботи. Загальні збори членів бригади (ланки) повинні визначити перелік цих показників і встановити норми коригування. Виробничі питання колектив вирішує безпосередньо на загальних зборах або на раді бригади.

Найсучаснішою формою підряду є підряд на основі госпрозрахункових орендних відносин.

Оренда виражає економічні стосунки, коли орендатор бере на тривалий час за певну плату землю та інші основні засоби виробництва з метою значного збільшення виробництва продукції, ефективного використання засобів і ресурсів.

Орендаторами можуть стати колективи бригад, ферм, внутрішньогосподарських кооперативів, ланки, сім'ї колгоспників і робітників радгоспів, окремі працівники господарств, а також громадяни або група громадян, які не є робітниками радгоспів чи членами колгоспів, об'єднавшись в кооперативи.

Взаємовідносини правління колгоспу, дирекції радгоспу з орендними колективами чи окремими орендаторами визначаються договором. Заключати договір (самостійно чи за дорученням колективу) має право громадянин, що досягнув повноліття.

Орендаторам надається повна самостійність з питань використання орендних засобів. Продукція, вироблена орендатором в обсягах і асортименті, передбачених договором, реалізується орендодавачу, чи за його згодою безпосередньо заготівельним організаціям за державними закупівельними цінами, або внутрішньогосподарськими (договірними) цінами. Всю продукцію, вироблену понад обсяг, передбачений договором, орендатор реалізує за власним розсудом. При визначенні орендної плати використовується розрахунковий прибуток з гектара землі (з урахуванням її родючості), чи голови худоби залежно від її племінних якостей та продуктивності. Орендна плата за згодою господарства і орендатора може виплачуватись натурою.

У разі недотримання договірних зобов'язань орендатор і орендодавач мають право в одноосібному порядку розірвати договір,завчасно попередивши про це другу сторону не пізніше як за 2 міс.

Нормування праці.

Під нормуванням праці розуміють встановлення науково обгрунтованих витрат робочого часу на виконання певного обсягу робіт або на виробництво певної кількості продукції з урахуванням раціональної організації трудового процесу і оптимальної інтенсивності праці. Нормування праці в тваринництві включає розробку норм праці та раціоналізацію трудових процесів.

Норма праці — це регламентована величина робочого часу, необхідного для виконання певного обсягу робіт або виробництва продукції у виробничих умовах. Вони повинні виражатись нормами часу, виробітку, обслуговування, трудомісткості, чисельності робітників. У тваринництві широко використовуються норми обслуговування.

Під нормою обслуговування розуміють кількість одиниць або об'єктів, закріплених за виконавцем або групою виконавців, які повинні їх обслуговувати протягом зміни у визначених природно-виробничих та організаційно-технічних умовах при виконанні установлених виробничих обов'язків і якісних показників.

Для операторів машинного доїння та інших операторів ферм, що працюють в одну зміну, норму обслуговування визначають за формулою:

              Тзм — ( Тпз — Топ + Тв )

Ноб = —————————————  ,

                                   Тог

де Ноб — норма обслуговування худоби за зміну, голів;
      Тзм — встановлена величина робочої зміни, хв;
      Тпз — витрати підготовчо-заключного часу, пз г хв;
      Топ — витрати часу на особисті потреби, встановлені на зміну, хв;
      Тв — витрати часу на відпочинок, встановлені на зміну, хв;
      Тог — витрати оперативного часу на обслуговування однієї голови худоби (хв); визначають як суму затрат часу на виконання операцій по обслуговуванню однієї голови.

При роботі операторів у кілька змін норму обслуговування визначають за формулою:

              А х Тзм — ( Тпз — Топ + Тв ) х А

Ноб = ————————————————  ,

                                   Тог

де А — кількість змін.

При обслуговуванні поголів'я тварин ланкою працівників норми обслуговування розраховують так:

              Тзм х П — Тпз — ( Топ + Тв ) х П

Ноб = ————————————————  ,

                                   Тог

де П — кількість працівників.

Типові норми часу на доїння корів при різних технологічних схемах виконання робіт наведені в таблицях 252 і 253.

Таблиця 252.

Норми часу на доїння корів

Річна продуктивність, кг

Доїння апаратами

три- такт- ними

дво- такт- ними

три- такт- ними

дво- такт- ними

три- такт- ними

дво- такт- ними

три- такт- ними

дво- такт- ними

Кількість апаратів

2

2

3

3

2

2

3

3

Переносними апаратами при дворазовому доїнні
До 2000 6,29  5,23 4,46 3,49 6,04 4,98 4,03 3,33
2001—2500 6,47 5,39 4,57 3,59 6,21 5,12 4,15 3,42
2501—3000 6,64 5,53 4,69 3,68 6,37 5,26 4,25 3,50
3001—3500 6,78 5,66 4,79 3,80 6,52 5,40 4,35 3,61
3501—4000 6,97 5,80 4,90 3,87 6,70 5,54 4,46 3,70
4001—4500 7,14 5,96 5,02 3,97 6,87 5,68 4,58 3,78
4501—5000 7,34 6,10 5,15 4,06 7,05 5,82 4,68 3,87
Переносними апаратами при триразовому доїнні
До 2000 6,29 5,23 4,46 3,49 6,04 4,98 4,03 3,33
2001—2500 7,0 5,85 4,98 3,89 6,76 5,57 4,51 3,71
2501—3000 7,79 6,46 5,49 4,31 7,47 6,16 4,98 4,10
3001—3500 8,50 7,07 6,02 4,71 8,18 6,75 5,46 4,49
3501—4000 8,96 7,46 6,35 4,96 8,61 7,11 5,82 4,73
4001—4500 9,41 7,83 6,66 5,22 9,04 7,47 6,04 4,98
4501—5000 10,16 8,44 7,19 5,62 9,79 8,05 6,50 5,36

 

Таблиця 253.

Норми часу на доїння корів на доїльній установці типу «Ялинка»

Річна продуктивність, кг

Доїння дворазове

Доїння триразове

апаратами

двотактними

тритактними

двотактними

тритактними

Кількість станків на доїльному майданчику 16 {8 апаратів)

До 2000 3,05 3,51 3,05 3,51
2001—2500 3,14 3,55 3,40 3,89
2501—3000 3,22 3,60 3,76 4,26
3001—3500 3,31 3,65 4,12 4,65
3501—4000 3,40 3,71 4,34 4,87
4001—4500 3,48 3,76 4,56 5,08

 

Організація робочих місць.

Робоче місце — це зона, оснащена технічними засобами, у якій здійснюється трудова діяльність виконавця або виконавців, які виконують одну роботу чи операцію. Робочі місця ділять на стаціонарні і рухливі. Серед стаціонарних розрізняють робочі місця з стаціонарно установленим технологічним обладнанням (наприклад, робоче місце оператора машинного доїння) та без основного технологічного обладнання. Елементами робочого місця є обладнання, пристрої, пристосування, інструмент, прилади, меблі, призначені для раціонального здійснення технологічного процесу і створення сприятливих умов праці.

Організація робочого місця включає оснащення, планування та оформлення зони прикладання праці. При цьому проводять атестацію окремих елементів робочого місця.

Атестація робочих місць — це кваліфіковане визначення фактичного рівня організації робочих місць, установлення ступеню відповідності вимогам наукової організації праці, типовим проектам. Потім приймають рішення про раціоналізацію, скорочення чи експлуатацію його без змін.

Оцінку проводять поетапно: інвентаризація та паспортизація робочих місць, атестація робочих місць, раціоналізація або скорочення робочих місць.

При інвентаризації визначають кількість робочих місць по видах, професіях, а також робочих по професіях, з них зайнятих ручною і механізованою працею. Орієнтовна форма паспорта наведена нижче. Паспортизація включає опис робочих місць, які відповідають сучасним досягненням науки, техніки, технології, організації праці та їх умовам. Виділяють вакантні, резервні та сезонні місця. Атестацію робочих місць проводять щорічно атестаційні комісії, для чого видається наказ (рішення правління колгоспу). Вона є складовою частиною роботи по управлінню трудовими ресурсами, спрямованої на досягнення збалансованості робочих місць з трудовими ресурсами.

Паспорт умов виробництва на фермах великої рогатої худоби

1. Колгосп, радгосп _____________________ району _____________________________
    тресту, агропрому ____________________ області, краю,АРСР __________________

2. Населений пункт _______________________________ бригада №________________
    Приміщення _________________________ умовний № _________________________

3. Типовий, пристосований (підкреслити) _______________________________________
    Типовий проект №_________________________________________________________

4. Проектна місткість приміщення ________________________________________ голів
    Фактично розміщується ______________________________________________ голів

5. Виробничий напрям тварин:
    племінний, промисловий (підкреслити)

6. Статева та вікова група, розміщена в приміщенні:
    _________________________________________________________________________

7. Склад працівників

 

Період

зимо- вий

літ- ній

се- ред- ньо- річ- ний

зимо- вий

літ- ній

се- ред- ньо- річ- ний

зимо- вий

літ- ній

се- ред- ньо- річ- ний

Кількість працівників (чоловік)

                 

Змінність роботи

                 

Установлена тривалість робочого дня

                 

Норма обслуговування планова

                 

Фактичне навантаження

                 

 

8. Умови утримання та продуктивність

Статева та вікова група тварин

Метод утримання тварин у період

Кількість у клітці, секції

Тривалість стійлового періоду, днів

Надій від корови, кг, чи середньодобовий приріст, г

зимовий

літній

плановий

фактичний

             
             
             

 

9. Доїння

Тип доїльної установки та марка апарата Кількість апаратів у оператора Кількість станків на доїльному майданчику Кратність доїння
       
       
       

 

10. Годівля

Показники Статева та вікова групи
Вид корму

Планові норми годівлі:

 

          добові

 

          річні

 

Тип годівлі

 

Механізація робочих процесів: приготування кормів (спосіб приготування, марка машини) *

 

Навантаження (марка навантажувача)

 

Підвезення кормів (склад агрегату, відстань)

 

Розвантаження (ручне, механізоване)

 

Роздавання (спосіб, марка кормороздавача)

 

Напування (спосіб напування, марка автонапувалки)

 

Видалення гною (марка механізму)

 

Зміна підстилки (вид підстилки)

 

* Заповнювати, якщо корми готують основні працівники даного приміщення

 

                                      Директор радгоспу, голова колгоспу _____________________

                                      Головний економіст ____________________________________

                                      Головний зоотехнік ____________________________________

                                      Дата проведення паспортизації __________________________

 

Оцінка робочих місць працівників здійснюється по техніко-технологічному, соціально-економічному, організаційному і кадровому напрямах. Наприклад, вимоги, які пред'являють до організації праці, враховують нормування праці, використання прогресивних форм організації праці, змінність робочого місця, режим праці та відпочинку. Кадровий напрям визначає вимоги, яким повинен бути працівник на даному робочому місці. Конкретні показники, що характеризують техніко-технологічні або соціально-економічні рівні, уточнюють відповідно до кожної галузі тваринництва.

Раціоналізація робочих місць — це удосконалення їх з метою доведення до рівня прогресивних вимог. По техніко-технологічному напряму можливі модернізація обладнання, впровадження прогресивної або інтенсивної технології, механізації чи автоматизації виробництва, застосування роботів, реконструкція приміщень, механізація транспортних складських або вантажно-розвантажувальних робіт. По організаційно-економічному напряму можливий перехід на міжгалузеві і галузеві нормативи та норми праці, впровадження колективного, сімейного підряду, повного господарського розрахунку, розширення зон обслуговування, суміщення функцій і професій, спеціалізація робочих місць і виробничих підрозділів (наприклад, перехід на потоково-цехову систему), застосування раціональних прийомів та методів праці, впровадження колективних форм відповідальності. За умовами праці та технікою безпеки враховують створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці, поліпшення психологічних умов, естетизацію виробничого середовища, озеленення робочих місць і побутових приміщень. Неатестовані робочі місця підлягають ліквідації.

При атестації робочі місця оцінюють за організаційним, технічним рівнем та умовами праці, технікою безпеки по трибальній системі (1; 0,5; 0). Робочі місця без машин і технологічного обладнання оцінюють за організаційним рівнем та умовами праці, технікою безпеки.

Показники для оцінки технічного рівня робочого місця: прогресивність прийнятої технології, використання машин та обладнання протягом доби, а також протягом року, їх технічний стан, відповідність машин та обладнання якості продукції, що випускається.

Показники для оцінки організаційного рівня робочого місця: нормування праці, планування, ступінь механізації, організація та оплата праці на робочому місці, організаційне та технологічне оснащення. Атестованим робочим місцем за цими рівнями вважається те, яке має оцінку не нижче 4,5 бала.

Показники для оцінки рівня умов праці та техніки безпеки: санітарно-гігієнічні умови праці, психофізіологічні, естетичні, охорона праці та техніка безпеки. При оцінці за цим рівнем не нижче З балів, а також при відсутності нульових значень по кожному з перелічених показників робоче місце вважається атестованим.

Підсумовування балів по трьох (двох) рівнях дає комплексну оцінку робочого місця. При оцінці нижче 12 балів або при нульовій оцінці будь-якого показника робоче місце не атестується (при трьох рівнях оцінки), при двох рівнях — нижче 7,5 бала або при нульовій оцінці будь-якого показника.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Організація праці

Наступна сторінка -      Господарський розрахунок

Попередня сторінка -    Організація виробництва продукції тваринництва

Повернутися
до початку сторінки -   
Організація праці

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.