Довідник зооінженера

За ред. М.І.Машкіна.— К.: Урожай, 1989.— 320 с — (Література для кабінету зоотехніка)

 

Облік у тваринництві

Форми первинного обліку. Вивчення якісних показників тваринництва за певний період часу на основі даних бухгалтерського й статистичного обліку, планової і звітної документації ведеться для виявлення резервів збільшення виробництва продукції на основі підвищення продуктивності худоби.

У радгоспах і колгоспах застосовують єдині обов'язкові для всіх форми первинного обліку. Більшість первинних документів заповнюють і оформляють безпосередньо на фермах і комплексах. Після заповнення їх передають у бухгалтерію. Використовуючи бухгалтерські записи, можна визначити рівень затрат на виробництво продукції тваринництва, тобто визначити її собівартість, і, співставляючи її із здавальними чи закупівельними цінами, визначити рівень рентабельності галузі в цілому чи по окремих видах продукції — молоко, м'ясо, вовна, продукція птахівництва.

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Для обліку тваринницької продукції застосовують такі первинні документи: журнал обліку надоїв молока, відомість руху і переробки молока і молочних продуктів, відомість обліку вовни (настригу й приймання), відомість несучості, акт на збирання меду, акт оприбуткування тварин і визначення приросту, акт на вибуття тварин, гуртова відомість, акт приймання грубих і соковитих кормів, звіт про рух худоби й птиці на фермі.

Журнал обліку надоїв молока (форма 112) веде завідуючий фермою (бригадир) чи майстер машинного доїння. Записи в журнал роблять після кожного доїння. Щоденно майстри машинного доїння своїм підписом стверджують показники кількості надоєного молока і вмісту жиру в молоці. Журнал ведуть протягом 15 днів. Двічі на місяць його з іншими документами на від-, правлене й використане на внутрішньогосподарські потреби молоко подають в бухгалтерію колгоспу чи радгоспу.

Дані про кількість надоєного молока щоденно з журналу обліку надоїв молока переносять у відомість руху молока (форма 114). Ця форма призначена для щоденного обліку надходження й витрачення молока протягом місяця. У кінці місяця відомість разом з журналом обліку надоїв молока і супровідними документами по приходу, накладними та іншими документами на витрачання молока подають у бухгалтерію господарства.

На молоко, відправлене з ферми на приймальні пункти молокозаводу для продажу державі, а також на сепараторні пункти для переробки, оформляють відомість переробки молока і молочних продуктів (форма 124).

На кожну партію молока, відправленого з ферми чи збирного пункту, а також молочних продуктів молокозаводу чи магазину виписують товарно-транспорту накладну на відправку молока і молочних продуктів. На витрати продукції, призначеної для переробки, також оформляють документи на витрачання (накладна при витрачанні вершків у господарстві чи здаванні державі), відомість витрачання знежиреного молока для випоювання телятам, підгодівлі поросят. Документ складає завідуючий виробництвом (майстер) за участю лаборанта.

Первинними документами по обліку вовни є акт настригу і приймання вовни й щоденник надходження і відправлення вовни на заготівельні пункти. Використовуючи відомість обліку настригу вовни, завідуючий фермою (бригадир) складає акт, який разом з відомістю обліку вовни подають у бухгалтерію господарства на другий день після закінчення стриження.

Для обліку збирання яєць використовують щоденник надходження сільськогосподарської продукції (форма 81), в якому вказують щоденну кількість несучок на фермі, кількість яєць (штук) цілих, битих, а також кількість яєць, одержаних від молодняка.

Улов риби обліковують також у щоденниках надходження сільськогосподарської продукції.

Одержаний у день народження приплід тварин оформляють актом на оприбуткування тварин (форма 95). Цей документ складають зоотехнік чи бригадир за участю ветеринарного лікаря. У складанні акта беруть участь працівники, за якими закріплено поголів'я. Акт на оприбуткування приплоду тварин складають по кожній групі тварин окремо в двох екземплярах у день одержання приплоду телят, поросят, ягнят, лошат. У цьому документі відображають весь приплід за день. На наступний день після складання акта один екземпляр його разом із звітом про рух поголів'я подають у бухгалтерію господарства.

У всіх випадках вибуття худоби з господарства (забій, падіж, вимушений забій) складають акти на вибуття тварин і птиці (форма 100). В них вказують характеристику тварин, які вибули, і причини вибуття, спосіб ліквідації (вимушений забій, знищення). Ветеринарні працівники зобов'язані докладно вказувати причини захворювання, в результаті якого загинула чи була вимушено забита тварина. У документі зазначають можливість використання туші тварини, що загинула чи вимушено забитої, а також її шкури.

Акт на вибуття худоби і птиці підписує директор радгоспу чи голова колгоспу, завідуючий фермою (бригадир), ветлікар, а також матеріально відповідальна особа, яка прийняла на зберігання продукцію. Вартість худоби і птиці, які загинули з вини окремих осіб, відносять на рахунок винних і вона підлягає стягненню у порядку, встановленому законом.

Основний вид тваринницької продукції, яку одержують при вирощуванні молодняка й відгодівлі худоби,— приріст живої маси. За цим показником доводяться планові завдання й оплачується праця працівників ферми. Зважують худобу на спеціально обладнаних вагах у місцях розміщення худоби завідуючий фермою (бригадир) чи зоотехнік за участю працівників, які доглядають закріплене стадо. Результати зважування заносять у відомість зважування худоби (форма 98), де обліковують масу тварин до і після зважування на певну дату. Для визначення приросту за звітний місяць по групі з урахуванням тварин, які надійшли і вибули, складають розрахунок визначення приросту (форма 98а). Після зважування відомість разом з складеним окремо розрахунком по визначенню приросту живої маси подають у бухгалтерію господарства.

Всі випадки переведення тварин і птиці з однієї статево-вікової групи в іншу, з однієї ферми на іншу оформляють актом на переведення тварин (форма 97). Складають акт також і при відлученні поросят, лошат, ягнят. У документі дають докладну характеристику тварин, яких переводять, вказують їх вік, масу.

Акт на переведення тварин підписують завідуючий фермою, бригадир чи зоотехнік, а також відповідальна особа, за якою закріплені тварини.

При відправленні худоби на м'ясокомбінат, заготівельні пункти чи передачі в інші господарства, бригади, ферми складають гуртову відомість (форма 99). У документі вказують, кому передають худобу, стать, вік, породу, кількість і загальну живу масу худоби, вгодованість. При продажу худоби іншим господарствам виписують рахунок-фактуру.

Для обліку витрачання кормів у тваринництві використовують відомість витрачання кормів (форма 94). На основі раціонів, які складає зоотехнік і затверджує керівник господарства, на кожну групу худоби до початку звітного періоду виписують кормову відомість. При відпусканні кормів у відомості проставляють кількість використаного фуражу і дату видачі. В кінці місяця на основі даних відомості встановлюють загальні фактичні витрати кормів по кожній групі худоби з урахуванням перехідних залишків. Кормові відомості, підписані завідуючим фермою (бригадиром), зоотехніком, передають у бухгалтерію, де вони є основою для списання кормів.

Для одержання відомостей про зміни, які стались в стаді за звітний період, на фермах і комплексах ведуть книгу обліку руху худоби. У кінці звітного періоду підводять підсумки записів у книзі по кожній групі худоби.

Одержані підсумки переносять у звіт про рух худоби і птиці на фермі. У ньому відображають також загальну кількість днів перебування у господарстві (кормо-дні) худоби кожної групи.

Чекова форма взаєморозрахунків і контролю виробничої діяльності у колгоспах і радгоспах. Підвищення ефективності сільського господарства потребує економного використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів на кожній ділянці виробництва.

Виникає необхідність удосконалення внутрішньогосподарських взаємовідносин, впровадження нових методів економічної роботи — введенні чекової системи взаєморозрахунків.

Чекову систему взаєморозрахунків у господарстві необхідно впроваджувати з організацією внутрішньогосподарського розрахунку, всебічного аналізу за ряд років діяльності як підприємства в цілому, так і кожного підрозділу зокрема. Після цього розробляють «Положення про внутрішньогосподарський розрахунок», яке затверджується наказом директора у радгоспах, рішенням загальних зборів — у колгоспах.

Виробничі підрозділи, виходячи з призначення кожного з них, проводять свою діяльність на основі госпрозрахункових завдань, які доводяться їм на початку господарського року. Госпрозрахункові завдання складають керівники підрозділів разом з спеціалістами відповідних галузей і економістами. Ці завдання включають обсяги виробництва, виконання робіт чи надання послуг і ліміт виробничих витрат.

Ліміти виробничих витрат госпрозрахункових підрозділів — це загальна сума витрат, необхідних для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, передбачених планом. їх розмір визначають у госпрозрахунковому завданні, виходячи із запланованого обсягу, прийнятої в господарстві технології і відповідних нормативів.

У процесі виробництва госпрозрахункові підрозділи вступають між собою і адміністрацією підприємства у господарські взаємовідносини, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг, передачею продукції, сировини, матеріалів та інших засобів виробництва.

З метою конкретизації цих взаємовідносин, створення для кожного керівника і спеціаліста підрозділів більшої наочності у витрачанні засобів і підвищення відповідальності за результати роботи застосовують спеціальні внутрішньогосподарські чеки.

Розрахункові чеки ділять на лімітовані та нелімітовані. Лімітованими чеками здійснюють контроль за виробничими витратами, а нелімітованими — за виробництвом продукції.

Кожен підрозділ за рахунок встановленого йому ліміту розраховується чеками за всі свої виробничі витрати, а за вироблену ним продукцію, виконані роботи, надані послуги одержує чеки від інших підрозділів і адміністрації господарства.

Визначені у госпрозрахунковому завданні ліміти затрат переносять у чекову книжку, яку видає адміністрація господарства кожному керівнику госпрозрахункового підрозділу разом з госпрозрахунковим завданням.

Керівник підрозділу використовує чекову книжку для здійснення внутрішньогосподарських розрахунків. На титульній сторінці чекової книжки вказано назву господарства, відділку, цеху чи дільниці, найменування внутрішньогосподарського підрозділу і номер його рахунку, прізвище, ім'я та по батькові (повністю) керівника підрозділу, дату видачі чекової книжки із зазначенням кількості чеків (з якого по який номер) — форма 249-сільгоспоблік.

Ліміт виробничих витрат на місяць (період) за встановленими статтями, а також відповідний план виробництва продукції приводять у відповідність з встановленим підрозділу госпрозрахунковим завданням.

У чековій книжці відображається ліміт лише з тих статей витрат, які залежать від діяльності госпрозрахункового підрозділу. Планові ліміти витрат за звітний період (період дії книжки) встановлюють на основі госпрозрахункових завдань, виходячи з планових обсягів виробництва продукції, виконання робіт і норм, витрат. Якщо у звітний період фактичні показники обсягу продукції і виконаних робіт відрізняються від планових, то ліміт коригують множенням встановленої норми на фактичний обсяг продукції (виконаних робіт). При цьому виконання незапланованих робіт повинно бути дозволене у встановленому періоді. Ліміти затверджує керівник господарства, їх доводять керівникам госпрозрахункових підрозділів до початку звітного року.

Чекову книжку підписують керівник господарства, головний економіст і головний бухгалтер і засвідчують круглою печаткою господарства. Керівники госпрозрахункових підрозділів одержують чекові книжки під розписку. Чекова книжка складається з розрахункових чеків, представлених в ній окремими сторінками. Вони є основним документом, з допомогою якого керівник госпрозрахункового підрозділу здійснює оперативний контроль використання ліміту за статтями витрат.

Кожен чек має дві частини. Правий бік — це розрахунковий чек, який видає керівник підрозділу за виконану роботу і одержані матеріальні цінності, а лівий — це корінець розрахункового чека, який залишається у керівника. Обидві частини чека мають однакові реквізити. Всі реквізити розрахункового чека і корінці заповнює керівник підрозділу одночасно, обов'язково авторучкою.

На кожному чекові проставляють порядковий номер, нумерують чеки у зростаючому порядку, при цьому у господарстві впроваджують єдину нумерацію чеків з 1 січня по 31 грудня. На корінці чека проставляють той же номер, що й на розрахунковому чеку. При видачі чек виривають з чекової книжки, а корінець залишається.

У розрахункових чеках і чековій книжці оцінку продукції і матеріальних цінностей проводять за єдиними для господарства цінами. їх розробляють і щорічно уточнюють планово-економічна і бухгалтерська служби господарства за участю інших служб і затверджує керівник господарства. Чек як документ оперативного контролю не замінює первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.

Єдині ціни затверджуються правлінням колгоспу чи дирекцією радгоспу і доводяться керівникам госпрозрахункових підрозділів. За їх допомогою здійснюється облік виробничих витрат, тому вони повинні якомога реальніше відображати необхідні витрати у вартісному виразі при складанні завдань, розрахунках матеріального заохочення. Рекомендується такий порядок встановлення цін у господарстві.

Корми, насіння, органічні добрива, які одержує підрозділ від інших госпрозрахункових одиниць, оцінюють за плановою загальногосподарською собівартістю. Послуги тракторного парку, автотранспорту, живої тяглової сили, електроенергії — відповідно за собівартістю умовної оранки, тонно-кілометра, коне-дня, кіловат-години, згідно з промфінпланом.

Працю працівників оцінюють, виходячи з обсягу виконаних робіт, діючих тарифних ставок, норм виробітку у догляді за поголів'ям.

На одержані матеріали беруть ціни, закладені в промфінплан. Якщо купують матеріали, не передбачені промфінпланом, їх оцінюють за цінами придбання, а в кінці року коригують на цю суму плановий рівень витрат.

Важливо, щоб оцінка предметів праці і послуг здійснювалась у плані і обліку за єдиними цінами з урахуванням якості. Це дасть змогу уникнути впливу факторів, які не залежать від роботи госпрозрахункового підрозділу. Крім того, слід мати на увазі: за якими цінами встановлюють ліміт, за такими ж цінами і списують виробничі витрати.

Вироблену продукцію оцінюють за планово-обліковими цінами — державними закупівельними з урахуванням якості, сорту і строків надходження продукції, а ту продукцію, на яку немає державних закупівельних цін, оцінюють за плановою собівартістю.

При плановому відпуску матеріальних цінностей в межах встановленого ліміту витрат бухгалтерія на основі заявки керівника підрозділу і дозволу посадової особи підприємства виписує накладну внутрішньогосподарського призначення (форма 87) і видає її одержувачу цінностей.

При чековій системі основним плановим, обліковим і аналітичним документом госпрозрахункового підрозділу є завдання-звіт, яке ведуть у тваринництві, транспортних бригадах, автопарку щомісячно, у рослинництві — по періодах робіт.

Завдання-звіт має чотири розділи: у першому доводять до підрозділів завдання по виробництву продукції. В кінці місяця проставляють фактично вироблену і оприбутковану продукцію з урахуванням її якості.

У другому розділі вказують кількість кормо-днів, раціон годівлі. В кінці місяця визначають фактичну кількість кормо-днів і витрати кормів на голову за добу.

У третьому розділі на основі доведених завдань по виробництву продукції, нормативів і внутрішньогосподарських цін визначають ліміт витрат на місяць та на одиницю продукції у натуральному і вартісному виразах.

У четвертому розділі завдання-звіту відображають річний фонд матеріального заохочення госпрозрахункового підрозділу і його зміни за місяць. Матеріальне заохочення виплачують в кінці року.

Для реєстрації чеків керівник госпрозрахункового підрозділу у третьому розділі завдання-звіту веде записи виробничих витрат у хронологічному порядку, переносить з талона у звіт дату, номер, короткий зміст витрат, їх кількість у натурі і грошовому виразі. Після реєстрації останнього талону визначають всю суму виробничих витрат. Вихід продукції вказаний у першому розділі завдання-звіту. Зіставленням фактичних витрат з лімітом визначають економію чи перевитрати, а також розмір матеріального заохочення. Дані первинних бухгалтерських документів і розрахункових чеків повинні бути ідентичними. Бухгалтерські розрахунки замінюють чеками і завдання-ми-звітами, які оформляють і ведуть безпосередньо у госпрозрахунковому підрозділі.

Взаєморозрахунки чеками і робочі завдання-звіти дають змогу оперативно зіставляти фактичні показники виходу продукції, продуктивності праці, собівартості, фонду матеріального заохочення з плановими, проводити аналіз і контролювати діяльність підрозділів. Через 2—3 дні підрозділи одержують економічну інформацію про результати своєї праці, в бухгалтерії такі дані можна одержати лише через 15—20 днів.

Впровадження чекової форми контролю дає змогу економити внутрішньогосподарські витрати і сприяє підвищенню продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва продукції.

 

Ви дивилися сторінку - Облік у тваринництві

Наступна сторінка      - Застосування ЕОМ у тваринництві

Попередня сторінка    - Науково-технічний прогрес

Повернутися до початку сторінки Облік у тваринництві

1 2 3 4

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

Скотный двор

На сайте Скотный двор

Индекс цитирования.