Скотный двор Скотный двор

Довідник зооінженера

 

Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів

Література

Карта сайта

 

Грубі корми

До грубих кормів відносять корми, які містять не більше 0,65 корм. од. та 190 г і більше сирої клітковини в 1 кг сухої речовини. В цю групу входять сіно, сінаж, гіллячковий корм, хвоя.

Сіно і солома — основні грубі корми, у раціонах жуйних становлять від 15 до 20 %. Сінаж також перспективний корм і з вирішенням ряду технічних питань при його заготівлі він повністю може замінити в раціонах тварин сіно і частково силос.

Трав'яне борошно і січку відносять до кормів штучного висушування, вони є джерелом каротину і протеїну в раціонах стійлового періоду для всіх видів сільськогосподарських тварин. Хвоя і хвойне борошно також добре джерело каротину, вітаміну С та інших вітамінів для овець, кіз і частково для інших видів тварин.

Гіллячковий корм може бути добрим, грубим кормом для кролів, овець, кіз, а також великої рогатої худоби.

Якість сіна, сінажу та штучно висушених кормів визначають відповідно до вимог Державних стандартів (табл. 5—7).

Таблиця 5.

Вимоги до якості сіна (ГОСТ 4808—75)

Показники

Види сіна

сіяне бобове

сіяне  злакове

сіяне бобово-злакове

природних сінокосів

норми для класів

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

Бобових рослин, %, не менше 90 75 60 50 35 20
Злакових і бобових рослин, %, не менше 90 75 60 80 60 40
Вологи, %, не більше 17 17 17 17 17 17 17 17 17 17 17 17
Сирого протеїну, %, не менше 14 10 8 10 8 6 11 9 7 9 7 5
Каротину, мг/кг, не менше 30 20 15 20 15 10 25 20 15 20 15 10
Клітковини, %, не більше 27 29 31 28 30 33 27 29 32 28 30 33
Мінеральних домішок, %, не більше 0,3 0,5 1,0 0,3 0,5 1,0 0,3 0,5 1,0 0,3 0,5 1,0
Отруйних та шкідливих рослин, %, не більше 0,5 1,0 1,0

Примітки:

1. Сіно за виглядом і запахом повинно відповідати високоякісному сіну і бути без ознак прілості, а також без затхлого, гнильного та інших сторонніх запахів.

2. Колір сіна повинен бути для сіяного бобового і бобово-злакового від зеленого і зеленувато-жовтого до світло-бурого, для сіяного злакового і сіна природних сінокосів від зеленого до жовто-зеленого, або зелено-бурого.

 

Таблиця 6.

Вимоги до якості сінажу (ГОСТ 26637—79)

Показники

Характеристика і норма для класів

І

II

III

Запах

Ароматний

Фруктовий

Ароматний, фруктовий,  допускається слабкий запах меду або свіжоспеченого хліба

Колір

Світло-зелений, жовто-зелений, для конюшини допускається світло-коричневий

 

Сірувато-зелений, для конюшини допускається світло-коричневий, світло-бурий

Вміст сухої речовини, %:      
     в сінажі бобовому 40—55 40—55 40—55
     злаковому і злаково-бобовому 40—60 40—60 40—60
Вміст в сухій речовині:      
     сирого протеїну, %, не менше:      
     в сінажі бобовому 15 13 11
     бобово-злаковому 13 11 9
     злаковому 12 10 8
     сирої клітковини, %, не більше 29 32 36
     сирої золи, %, не більше 12 14 15
Вміст легкорозчинних вуглеводів в сінажі, %, не менше 2
Каротину в сухій речовині, мг/кг, не менше 40 35 30
Вміст масляної кислоти в сінажі, %, не більше Не допускається  0,1 0,2

 

Таблиця 7.

Вимоги до якості штучно висушених кормів

Показники

Норми для класів

І

ІІ

ІІІ

Колір і запах

Темно-зелений або зелений, без ознак горілості, а також затхлого, запліснявілого, гнильного та інших сторонніх запахів

Вологість, %:      
     борошна 9—12 9—12 9—12
     гранул і брикетів 9—14 9—14 9—14
     різки 10—15 10—15 10—15
Вміст у сухій речовині:      
     сирого протеїну, %, не менше 19 16 13
     сирої клітковини, %, не більше 23 26 30
     каротину, мг/кг, не менше 210 160 100
Вміст піску, %, не більше 0,7 0,7 0,7
Діаметр гранул, мм 4,7—14,0 4,7—14,0 4,7—14,0
Довжина гранул, мм Не більше двох діаметрів

Корм, який не відповідає вимогам стандарту за одним із показників, відносять до некласного.

Технології заготівлі, зберігання та підготовки грубих кормів до згодовування. При виборі технології заготівлі кормів потрібно виходити із забезпечення відповідними машинами та сховищами. Важливим елементом технології є вибір фази розвитку рослин. Найбільший вихід поживних речовин з одиниці площі одержують при скошуванні багаторічних бобових трав у фазі бутонізації, злакових — у фазі колосіння. Однорічні бобові доцільно збирати в фазі цвітіння. Заготівлю сінажу і сіна проводять за технологією, наведеною в схемі 1.

Схема технології заготівлі сінажу та сіна

Схема 1. Схема технології заготівлі сінажу та сіна

При заготівлі сіна з метою скорочення механічних втрат проводять досушування активним вентилюванням. Без узгодження потужності вентиляційних установок, масштабів заготовки сіна і ступеня попереднього пров'ялювання трави активне вентилювання не дає бажаного успіху. Крім того, потрібно обов'язково враховувати закон рівномірного розподілу тиску, тому товщина шару вентильованого сіна навколо повітропроводів повинна бути приблизно однаковою.

При виборі обладнання для активного вентилювання необхідно знати: початкову вологість вентильованої маси, тривалість досушування, вологоємну здатність повітря, що використовується для вентилювання, величину втрат повітря.

Вологість маси, яку закладають на досушування, повинна бути 35—45 % для розсипного сіна і не більше 35 % для пресованого. Кінцева вологість сіна — 17 %.

Кількість води, яку необхідно видалити при досушуванні, можна визначити за формулою:

                  М х (В —17)

        N = ———————

                    100 — В

де М — маса сіна, що заготовляється, т;
     В — вологість маси, яку закладають на досушування, %;
    17 — кондиційна вологість сіна.

При виборі обладнання необхідно знати, яку кількість води може видалити з трави 1 кг повітря, що проходить через вентильовану масу. Вологоємну здатність повітря наведено в таблиці 8.

Таблиця 8.

Вологоємна здатність повітря, г/кг

Темпе- ратура,
°С

Відносна вологість, %

75

70

65

60

55

50

45

40

10 0,19 0,38 0,58 0,77 0,98 1,18 1,39 1,60
12 0,21 0,41 0,63 0,84 1,06 1,27 1,50 1,73
14 0,22 0,44 0,67 0,90 1,13 1,37 1,62 1,86
16 0,24 0,48 0,72 0,96 1,21 1,47 1,73 2,00
18 0,25 0,50 0,76 1,02 1,29 1,57 1,85 2,14
20 0,27 0,53 0,80 1,08 1,37 1,67 1,97 2,28
22 0,28 0,57 0,85 1,15 1,45 1,77 2,09 2,42
24 0,30 0,60 0,89 1,21 1,53 1,87 2,21 2,56
26 0,31 0,62 0,94 1,27 1,61 1,97 2,33 2,70
28 0,32 0,64 0,98 1,33 1,69 2,07 2,45 2,85
30 0,33 0,67 1,02 1,39 1,77 2,17 2,57 3,0

Кількість повітря, яке необхідно подати за 1 год з розрахунку на 1 т готового сіна, можна визначити за формулою:

                 N х 1,1 x 1000

        K = ———————

                       W x t

де N — кількість води, яку необхідно видалити з вкладеної на вентилювання маси для одержання 1 т сіна, кг;
     W — вологоємна здатність повітря, г/кг;
     t — загальна тривалість досушування, год;
    1,1 — коефіцієнт, який враховує 10 % втрат повітря (може бути і більше);
    1000 — коефіцієнт переведення в кілограми.

Виходячи з витрат повітря на 1 т готового сіна і загального обсягу заготовленого в одній скирті, можна визначити продуктивність вентилятора. Наприклад, при активному вентилюванні маси з початковою вологістю до 35 % використовується до 30 м3 повітря за 1 хв з розрахунку на кожну тонну готового сіна.

При початковій вологості 35—45 % необхідно подавати близько 50—55 м3 повітря за 1 хв на 1 т сіна.

Згодовують сіно і сінаж тваринам без підготовки, в натуральному вигляді. При вийманні сінажу слід враховувати, що він швидко псується із-за активної дії повторної ферментації при доступі кисню.

Штучно висушені корми готують з високоякісних бобових багаторічних трав в ранніх фазах їх розвитку (стеблування, бутонізація) . Для цього використовують сушильні агрегати АВМ-0,65, АВМ-1,5.

Скошену та подрібнену до 2—3 см масу подають у приймальний бункер агрегату, з якого вона рівномірно подається у сушильний барабан, де швидко зневоднюється при температурі близько 800 °С. При виготовленні борошна суху масу подають у подрібнювач, а при виготовленні різки вивантажують з барабана, минаючи подрібнення.

Для цього потрібно використовувати сировину, яка має не менше 250 мг каротину та 220 г сирого протеїну в 1 кг сухої речовини.

Для підвищення продуктивності сушильних агрегатів іноді застосовують пров'ялювання зеленої маси. При цьому, безумовно, втрачається частина каротину, протеїну, цукру та інших поживних речовин, що призводить до зниження якості готового корму.

При плануванні й організації виготовлення трав'яного борошна можна орієнтовно користуватися даними таблиці 9.

Таблиця 9.

Витрати палива для одержання 1 т трав'яного борошна 10%-ної вологості
та продуктивність агрегату залежно від вологості зеленої маси

Показники

Початкова вологість трави,
%
85 80 75 70 65
Потрібно зеленої маси для одержання 1 т борошна, кг 6000 4500 3600 3000 2600
Кількість води, яка випаровується з сировини для одержання 1 т борошна, кг 5000 3500 2600 2000 1600
Витрати дизельного палива на 1 т борошна, кг 470 330 220 180 150
Продуктивність сушильного агрегату, % 52 74 100 132 160

Солома є джерелом сухої речовини та клітковини в раціонах, багатих водянистими кормами, однак вона відзначається низькою перетравністю органічних речовин (40—50 % у жуйних і 20—30 % у коней). Є кілька методів підготовки соломи до згодовування: фізичні (подрібнення, запарювання) та хімічні (обробка розчином лугу, аміаком). Подрібнена солома краще змішується з іншими кормами.

Запарену солому тварини добре поїдають, однак зміни в перетравності поживних речовин настільки незначні, що вони не виправдовують витрат на запарювання.

Хімічні методи підготовки соломи полягають в обробці її лужними розчинами. Внаслідок цього поліпшується поїданість соломи, перетравність вуглеводів, а відповідно і поживність. Каустичної соди додають 40 кг, рідкого аміаку — 30, аміачної води (25%-ної) — 120 л на 1 т соломи.

Концентрація розчину лугу може бути різною. При розпилюванні можна вносити 250 л 16%-ного розчину на 1 т соломи. При опусканні в розчин 1 т соломи вбере 2 т розчину, або 40 кг їдкого натру.

Змочену розчином лугу солому можна згодовувати тваринам через 6—8 год.

Обробку соломи аміаком проводять у невеликих скиртах, накритих поліетиленовою плівкою. Після введення аміачної води солому витримують під плівкою до 5 днів, а в морозну погоду і довше. Після зняття плівки і вивітрювання аміаку солому згодовують тваринам. При такій підготовці підвищується не тільки вуглеводна, але й протеїнова поживність соломи за рахунок зв'язування аміаку з поживними речовинами соломи.

Поживність грубих кормів. Орієнтовна поживність основних грубих кормів наведена в таблицях 10 і 11. Поживність кормів, що їх заготовляють у господарстві, потрібно визначати за фактичними даними їх хімічного складу, для чого середні проби деяких кормів направляють в агрохімлабораторії.

Таблиця 10.

Орієнтовний склад та поживність сіна, сінажу і трав'яного борошна
(в 1 кг натурального корму; Калашников О. П., 1985)

Показники

Сіно

Сінаж

Трав'яне борошно

луч- не

лю- цер- нове

ко- ню- ши- но- ве

ес- пар- це- тове

вико- вів- сяне

лю- цер- но- вий

горо- хо- ві- вся- ний

ко- ню- ши- ни

лю- цер- ни

Ви- ко- ві- вса

Кормові одиниці 0,42 0,44 0,52 0,50 0,45 0,35 0,46 0,71 0,72 0,66
Обмінна енергія, МДж:                    
     для великої рогатої худоби 6,85 6,72 7,00 7,40 6,80 4,19 4,44 8,41 8,62 8,00
     свиней 6,23 6,94 7,00 6,15 4,24 5,09 7,98 7,73 7,24
     овець 7,28 6,95 7,59 7,48 7,06 4,05 4,24 9,01 9,24 8,57
Суха речовина, г 857 850 830 830 830 450 450 900 900 900
Сирий протеїн, г 97 144 127 146 117 103 52 171 189 165
В тому числі перетравний, г 55 101 78 99 67 71 39 94 119 106
Сирий жир, г 25 22 25 25 23 17 11 31 42 33
Сира клітковина, г 263 253 244 242 266 127 139 207 211 244
Крохмаль, г 9 8 9 10 12 19 22 26 27
Цукор, г 20 20 25 20 27 19 18 20 40 70
Макроелементи, г:                    
     кальцій 7,2 17,0 9,2 10,8 6,5 10,9 3,7 14,0 17,3 13,3
     фосфор 2,2 2,2 2,2 2,4 2,9 1,0 1,6 2,9 3,0 3,0
     магній 1,7 3,0 1,6 1,6 1,1 0,9 1,1 3,0 2,8 3,2
     калій 16,7 15,6 27,0 16,9 12,5 11,9 7,5 29,2 19,6 13,4
     сірка 1,8 1,8 1,7 4,4 1,2 1,2 1,2 0,8 4,8 1,3
Мікроелементи, мг:                    
     залізо 188 168 185 678 244 126 36 223 67 257
     мідь 5,6 8,2 5,4 7,3 2,1 6,3 2,1 9,0 8,4 3,2
     цинк 21,2 19,1 25,4 21,7 20,9 9,2 10,1 37,6 29,0 24,0
     марганець 54 26,4 60,2 37,8 68,5 22,5 50,3 57,5 27,0 70,5
     кобальт 0,1 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,2 0,2 0,2 0,3
     йод 0,4 0,3 0,3 0,3 0,3 0,1 0,1 0,4 0,4 0,4
Каротин, мг 15 49 25 44 15 40 30 170 200 140
Вітаміни:                    
     D, тис. ІО 150 360 250 310 250 165 120 80 100 80
     Е, мг 60 154 100 128 63 25 50 65 94 50

 

Таблиця 11.

Орієнтовний склад та поживність соломи
(в 1 кг натурального корму; Калашников О. П., 1985)

Показники

Солома

горо- хова

горохо- вівсяна

вів- сяна

про- сяна

пше- нична озима

пше- нична яра

яч- мінна

Кормові одиниці 0,30 0,30 0,31 0,40 0,20 0,22 0,3
Обмінна енергія, МДж:              
     для великої рогатої худоби 5,66 5,62 5,38 5,23 4,76 4,91   5,7
     свиней 4,25 4,22 4,04 3,92 3,68 4,2
     овець 6,00 5,96 5,79 6,42 5,12 5,25 6,1
Суха речовина, г 840 845 830 845 845 850 830
Сирий протеїн, г 74 59 39 57 37 46 49
В тому числі перетравний, г 35 28 17 23 5 9 13
Сирий жир, г 17 17 17 18 13 15 19
Сира клітковина, г 330 330 324 286 364 351 331
Крохмаль, г 4
Цукор, г 2 3 4 3 3 3 2
Макроелементи, г:              
     кальцій 11,2 5,7 3,4 5,4 2,8 3,3 3,3
     фосфор 1,4 2,2 1,0 1,0 0,8 0,9 0,8
     магній 2,2 1,7 1,1 3,4 0,8 1,4 1,1
     калій 10,2 11,7 13,9 25,9 25,0 7,6 12,4
     сірка 1,5 1,6 1,7 1,3 0,8 1,0 1,0
Мікроелементи, мг:              
     залізо 418 940 1410 790 360 409 373
     мідь 6,3 3,6 2,9 4,3 1,8 1,1 3,0
     цинк 47 39 26 16 29 35 20
     марганець 40 87 90 70 44 53 52
     кобальт 0,2 0,4 0,7 0,2 0,3 0,5 0,1
     йод 0,4 0,4 0,4 0,4 0,5 0,4 0,5
Каротин, мг 3 2 2 8 4 5 4
Вітамін D, тис. ІО 10 8 5 10 5 40 10

Контроль якості кормів у період їх заготівлі та зберігання. Якість кормів, що заготовляються, залежить також від контролю якості в процесі їх заготівлі та зберігання. При заготівлі сіна, сінажу, трав'яного борошна та різки дуже важливо стежити за динамікою вологості в процесі висушування. Всі технологічні операції потрібно проводити відповідно до параметрів вологості, вказаних у рекомендованих технологіях.

При складуванні сіна і сінажу температура маси не повинна перевищувати 40 °С. При зігріванні кормів вище 40 °С у них з'являється специфічний запах меду або свіжоспеченого хліба, колір стає бурим різних відтінків. Ці корми добре поїдають тварини, але поживність їх низька.

При штучному зневодненні зелених кормів, крім вологи потрібно контролювати вміст каротину та протеїну.

У процесі зберігання кормів також потрібно стежити за умовами зберігання і періодично оцінювати якість кормів та їх склад для оцінки поживності при балансуванні раціонів тварин.

 

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Ви дивилися сторінку - Грубі корми

Наступна сторінка -      Силос

Попередня сторінка -    Зелені корми

Повернутися
до початку сторінки -   
Грубі корми

 

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 

Èíäåêñ öèòèðîâàíèÿ.