Довідник зооінженера




Довідник зооінженера

Вступ

Корми і технологія їх виробництва

Зелені корми

Грубі корми

Силос

Коренебульбоплоди та баштанні культури

Зернові корми

Кормові відходи технічних виробництв

Харчові відходи

Корми тваринного походження

Корми мікробіологічного походження

Мінеральні добавки

Кормові небілкові азотисті добавки

Вітамінні препарати та антибіотики

Комбіновані корми

Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Годівля великої рогатої худоби

Годівля свиней

Годівля овець

Годівля коней

Годівля сільськогосподарської птиці

Годівля кролів та хутрових звірів

Використання стимуляторів

Основи розведення сільськогосподарських тварин

Генетичні основи селекції

Методи розведення худоби

Мічення тварин і племінний облік

Крупномасштабна селекція

ЕОМ у племінній роботі

«Селекс» у молочному скотарстві

Виставки і виводки племінних тварин

Організаційні форми племінної роботи

Селекція молочної і м'ясної худоби

Загальні напрями і розвиток скотарства

Селекція молочної худоби

Селекція м'ясної худоби

Технологія виробництва молока і яловичини

Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока

Моделювання перспективної технології виробництва молока

Технологія одержання та первинна обробка молока

Контроль за якістю молока

Технологія виробництва яловичини

Свинарство та технологія виробництва свинини

Породи свиней

Племінна робота у свинарстві

Утримання свиней

Технологія вирощування племінного молодняка

Технологія виробництва свинини на промисловій основі

Зоотехнічний облік у свинарстві

Технологія виробництва продукції вівчарства

Основні напрями вівчарства і породи овець

Основні положення племінної роботи

Продукція вівчарства

Технологія вівчарства і системи утримання овець

Технологія годівлі й утримання овець взимку з урахуванням особливостей кормовиробництва

Технологія годівлі й утримання овець влітку

Технологія відтворення стада й вирощування молодняка

Технологія стриження овець і реалізація вовни державі

Організація праці у вівчарстві

Використання собак у вівчарстві

Стандартизація у вівчарстві

Нормативи планування розвитку вівчарства

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці

Біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення

Особливості племінної роботи в птахівництві

Інкубація яєць сільськогосподарської птиці

Технологія вирощування м'ясного молодняка сільськогосподарської птиці

Технологія утримання сільськогосподарської птиці

Конярство

Породи коней

Види продуктивності та використання коней

Відтворення коней

Приміщення й споруди для коней (ОНТП-9-81)

Збруя, упряж та вози

Технологія дрібного тваринництва

Кролівництво

Племінна робота

Технологія утримання і розведення кролів

Продукція кролівництва

Ставове рибництво

Структура рибницьких господарств

Правила експлуатації і догляду за гідротехнічними спорудами

Біологічні особливості основних ставових риб

Технологія вирощування товарної риби в ставках, садках і басейнах

Удобрення ставів

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб

Племінна робота в рибництві

Бджільництво

Породи бджіл

Племінна робота в бджільництві

Транспортування і утримання бджіл

Технологія виробництва меду і воску

Використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур

Кормова база бджільництва і методи її поліпшення

Організація праці на пасіці

Технологія відтворення сільськогосподарських тварин

Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин

Підприємства по осіменінню тварин

Обладнання й матеріали, які використовують при штучному осіменінню тварин

Оплата праці працівників племпідприємств та техніків по штучному осіменінню

Технологія одержання сперми і підготовка її до використання

Технологія і техніка штучного осіменіння тварин

Організація штучного осіменіння

Запліднення і фактори, що йому сприяють

Трансплантація ембріонів

Визначення вагітності в самок сільськогосподарських тварин

Організація родильних відділень

Неплідність і яловість тварин

Оцінка якості сільськогосподарських тварин та м'яса

Визначення вгодованості сільськогосподарських тварин

Оцінка якості м'яса

Здача-приймання худоби і птиці на м'ясокомбінаті

Технологічні лінії забою сільськогосподарських тварин

Зоогігієна з проектуванням тваринницьких комплексів

Гігієна утримання сільськогосподарських тварин

Основні гігієнічні вимоги до виробничих приміщень для утримання сільськогосподарських тварин

Проекти тваринницьких підприємств

Технологічне обгрунтування об'ємно-планувальних рішень тваринницьких об'єктів

Будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень

Утримання тварин у літніх таборах

Основи ветеринарії

Класифікація хвороб

Поняття про патологію органів дихання і травлення в тварин промислових комплексів та їх профілактика

Принципи й організація профілактики травматизму в тваринництві

Поняття про найбільш небезпечні інфекційні й інвазійні захворювання великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин на тваринницьких комплексах і їх профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи на сучасних тваринницьких комплексах

Механізація та електрифікація тваринництва

Машини і обладнання для водопостачання та напування тварин

Машини та обладнання для заготівлі кормів

Машини та обладнання для приготування різних видів кормів

Кормоцехи для приготування кормових сумішей

Машини для роздавання кормів

Машини та обладнання для видалення гною

Машини та обладнання для доїння корів та первинної обробки молока

Обладнання для вирощування та утримання птиці

Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та його експлуатація

Електрообладнання у тваринництві

Машини і обладнання для стриження та санітарної обробки овець

Технічне обслуговування машин і обладнання на фермах

Планування, організація та управління в тваринництві

Планування виробництва у тваринництві

Організація виробництва продукції тваринництва

Організація праці

Господарський розрахунок

Організація оплати праці

Управління виробництвом у тваринництві

Аналіз виробничої діяльності

Комплексний аналіз госпрозрахункових тваринницьких підрозділів

Моделювання виробничих процесів

Економіка виробництва тваринницької продукції

Економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств

Ефективність використання виробничого потенціалу.

Науково-технічний прогрес

Облік у тваринництві

Застосування ЕОМ у тваринництві

Охорона праці і техніка безпеки

Обов'язки спеціалістів сільського господарства по охороні праці й техніці безпеки

Організація навчання й інструктажу по техніці безпеки працівників тваринництва

Відповідальність за порушення правил і норм охорони праці

Правила техніки безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами на спеціалізованих фермах

Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва

Техніка безпеки при хімічному способі обробки грубих кормів


   Література
   Карта сайта

Годівля великої рогатої худоби

Годівля бугаїв-плідників. Якість, об'єм та відтворювальна здатність сперми бугаїв-плідників залежать від рівня і повноцінності їх годівлі. Потребу в енергії й поживних речовинах визначають для них залежно від живої маси та статевого навантаження. З розрахунку на 100 кг живої маси бугаям потрібно в непарувальний період 1,1—0,8 корм. од. (12,6—8,3 МДж обмінної енергії), при середньому навантаженні — відповідно 1,2—0,9 (1,9—8,9), при підвищеному — 1,3—1 корм. од. (16,2—10,6 МДж). Чим більша жива маса, тим нижча норма на одиницю маси (табл. 30 і 31).

Скотный двор


На сайте Скотный двор

Таблиця 30.

Норми енергії для бугаїв-плідників, на голову за добу

Показники Жива маса, кг
500 600 700 800 900 1000 1100 1200 1300 1400
В непарувальний період
Кормові одиниці 5,5 6,1 6,8 7,3 7,9 8,4 8,9 9,4 9,8 10,1
Обмінна енергія, МДж 63 70 78 84 91 97 102 107 116 110
При середньому навантаженні (одна дуплетна садка на тиждень)
Кормові одиниці 5,9 6,6 7,3 7,9 8,5 9,1 9,6 10,2 10,6 10,9
Обмінна енергія, МДж 68 76 84 91 99 105 110 117 122 125
При підвищеному навантаженні (3—3 дуплетні садки на тиждень)
Кормові одиниці 7,0 7,8 8,7 9,3 10,1 10,8 11,4 12,0 12,5 12,9
Обмінна енергія, МДж 81 90 100 108 116 124 131 138 144 148

Таблиця 31.

Норми годівлі бугаїв-плідників при різних живій масі та навантаженні
(Калашников О.П. Клейменов Н.І. та ін., 1986)

Показники Жива маса, кг
600 1000
навантаження
непару- вальний період середнє підви- щене непару- вальний період середнє підви- щене
Кормові одиниці 6,1 6,6 7,8 8,4 9,1 10,8
Обмінна енергія, МДж 70 76 90 97 105 124
Суха речовина, кг 8,7 8,8 9,2 12 12,1 12,7
Сирий протеїн, г 1010 1360 1865 1385 1880 2585
Перетравний протеїн, г 610 825 1130 840 1140 1565
Сира клітковина, г 2175 1760 1840 3000 2420 2540
Крохмаль, г 670 910 1245 925 1250 1725
Цукор, г 610 825 1130 840 1140 1565
Сирий жир, г 260 310 370 260 425 510
Сіль кухонна, г 40 45 55 50 60 75
Кальцій, г 40 45 55 50 60 75
Фосфор, г 24 34 47 34 46 65
Мідь, мг 85 85 85 115 115 120
Цинк, мг 350 350 370 480 485 510
Кобальт, мг 6,5 6,6 6,9 9,0 9,1 9,5
Марганець, мг 435 440 460 600 605 635
Йод, мг 6,5 6,6 6,9 9,0 9,1 9,5
Каротин, мг 350 460 480 500 650 800
Вітамін D, тис. ІО 7,2 8,4 9,0 12,0 14,0 15,0
Вітамін Е, мг 260 265 275 360 365 380

Повноцінність раціонів бугаїв слід забезпечувати за рахунок натуральних кормів високої якості,з розрахунку на 100 кг живої маси їм необхідно згодовувати 0,8—1,2 кг різнотравного, злакового та бобового сіна, 0,8—1 — сінажу, силосу, 1 —1,2 — буряків кормових, напівцукрових і моркви, 0,3—0,5 суміші концкормів, або спеціальних комбікормів-концентратів.

На великих племпідприємствах для бугаїв застосовують повноцінну однотипну годівлю протягом року. До складу зерносуміші або комбікорму вводять 5—6 компонентів дерті злакових та бобових культур — овес, ячмінь, просо, кукурудзу, горох, макуху, м'ясо-кісткове і трав'яне борошно, сухе знежирене молоко, кухонну сіль, цукор, кормові фосфати, премікс. Влітку половину сіна замінюють скошеними і пров'яленими зеленими кормами. У зимові раціони, як правило, вводять 25—40 % грубих, 20—30 — соковитих і 40—50 % концкормів, у літні — 15—20 % грубих, 30—45 — зеленої маси і 30—50 % концкормів за поживністю.

Згодовувати бугаям недоброякісні, водянисті корми (жом, пивну дробину), а також макуху та шроти хрестоцвітих, бавовникових на інші корми, які містять шкідливі речовини, не дозволяється. Годують плідників три рази на день — вранці, після взяття сперми і ввечері. Концкорми і сіно рекомендується згодовувати три рази рівномірними порціями, половину соковитих — вдень, а другу половину — вранці й ввечері ділять пополам.

Годівля молочних корів. Сучасні норми годівлі враховують 24 показники поживності, за якими контролюють повноцінність годівлі корів. Ці норми називають деталізованими, тобто детально враховують потребу тварин у кормових факторах.

Деталізовані норми пристосовані для індивідуально-групової годівлі корів при традиційній або промисловій технології виробництва молока. Середні показники живої маси, надою, жирності молока, кормових факторів і продуктивності прийнято абстрактно з певними порогами коливань. Ці норми використовуються, головним чином, як норми, до яких відносять окремих тварин або виробничо-технологічні групи з урахуванням їх фізіологічного стану і запланованої продуктивності (табл. 32).

Таблиця 32.

Норми годівлі дійних корів живою масою 500 кг, на голову за добу
(Калашников О П. Клейменов М. 1 та ін., 1985)

Показники Добовий надій молока кг, жирність 3,8—4 %
8 12 16 20 24 28 32 36
Кормові одиниці 8,6 10,6 12,6 14,6 17,1 19,7 22,3 24,9
Обмінна енергія, МДж 104 126 148 168 193 218 243 266
Суха речовина, кг 12,3 14,1 15,8 17,2 19 20,7 22,3 23,7
Сирий протеїн, г 1260 1630 1940 2245 2760 3185 3775 4215
Перетравний протеїн, г 820 1010 1260 1460 1795 2070 2455 2740
Сира клітковина, г 3450 3810 4110 4130 4180 4140 4140 4100
Крохмаль, г 970 1435 1705 1975 2695 3105 4015 4485
Цукор, г 645 955 1135 1315 1795 2070 2675 2990
Сирий жир, г 240 340 405 465 615 710 890 950
Сіль кухонна, г 57 73 89 105 121 137 153 169
Кальцій, г 57 73 89 105 121 137 153 169
Фосфор, г 39 51 63 75 87 99 111 123
Магній, г 20 22 25 27 29 32 34 37
Калій, г 68 82 96 110 124 138 152 166
Сірка, г 23 27 31 35 39 43 47 51
Залізо, мг 690 850 1010 1170 1370 1575 1785 1990
Мідь, мг 70 95 115 130 170 195 245 275
Цинк, мг 475 635 755 875 1100 1280 1560 1745
Кобальт, мг 5,2 7,4 8,8 10,2 13,7 15,8 20,1 22,4
Марганець, мг 475 635 755 875 1110 1280 1560 1745
Йод, мг 6 8,5 10,1 11,7 15,4 17,7 22,3 24,9
Каротин, мг 345 475 565 655 770 885 1115 1245
Вітамін D, тис. ІО 8,6 10,6 12,6 14,6 17,1 19,7 22,3 24,9
Вітамін Е, мг 345 425 505 585 685 790 890 995

Норми розраховані для повновікових корів середньої вгодованості в період середини лактації. їх визначають за середньою живою масою корів групи і добовим надоєм молока, переведеного на 3,8—4 % жиру.

Коровам нижчесередньої вгодованості і первісткам необхідно збільшувати норму на 1 корм. од. (10 МДж ОЕ). При визначенні норми годівлі враховують живу масу корів, надій, необхідність надбавок до норми для росту, вгодованості і роздоювання в першому періоді лактації.

У період лактаційно-репродуктивного циклу у корів змінюються обмін речовин і напрямки використання корму — на виробництво молока чи на приріст маси тіла. Виходячи з цього, визначають основні чотири періоди фізіологічного стану корів, різних за умовами годівлі: сухостійний період; перший період лактації (перші 100 днів лактації); другий період лактації (другі 100 днів); третій період лактації (останні 100—105 днів).

Використання корму і можливості виробництва продукції в ці періоди у корів не однакові і завдання по їх годівлі різні.

У сухостійний період функція систем і організму корів спрямована на забезпечення розвитку ембріона, регенерацію білкових тканин, відповідальних за майбутню лактацію, а також на накопичення поживних

речовин у тілі для майбутньої лактації, особливо в перші її тижні. Звідси випливають завдання по годівлі та плануванню надою в перший місяць лактації. З урахуванням їх визначають загальну потребу в енергії для годівлі корів у сухостійний період — на підтримання життя 1—0,8 корм, од. (11—11,5 МДж ОЕ на 100 кг живої маси, плюс на основну продукцію, розвиток плода та резервування речовин у тілі). Потребу на основну продукцію визначають двома шляхами: за запланованим середньодобовим приростом 700—1000 г, залежно від живої маси і планової продуктивності, з врахуванням витрат 5 корм. од. (50—60 МДж) на 1 кг приросту, або за запланованим річним надоєм з розрахунку витрат на кожні 1000 кг молока в майбутній лактації — 1 корм. од. (11 МДж). Решту поживних речовин планують на кормову одиницю (табл. 33).

Таблиця 33.

Потреба тільних сухостійних корів у поживних речовинах
з розрахунку на кормову одиницю
(Калашников О.П., Клейменов М.І. та ін., 1985)

Показники Запланований річний надій молока, кг
3000— 4000 5000— 6000 7000— 8000
Концентрація енергії, корм од. 0,7—0,8 0,85—0,95 0,95—1,0
Перетравний протеїн, г 110 110 110
Сира клітковина, г 360—300 270—230 210—200
Цукор, г 88 98 110
Крохмаль, г 96 118 143
Сирий жир, г 30—32 33—36 38—40
Сіль кухонна, г 6 6 6
Кальцій, г 9 9,5 9,8
Фосфор, г 5,5 5,7 5,8
Магній, г 2,4 2,0 1,8
Калій, г 8 7,5 7,0
Сірка, г 2,7 2,5 2,2
Залізо, мг 70 70 70
Мідь, мг 10 10 10
Цинк, мг 50 50 50
Марганець, мг 50 50 50
Кобальт, мг 0,7 0,7 0,7
Йод, мг 0,7 0,7 0,7
Каротин, мг 45 55 60
Вітамін D, тис. ІО 1 1,2 1,2
Вітамін Е, мг 40 40 40

В перші 13—18 днів лактації необхідно застосовувати недостатню, стримуючу надій годівлю, що має бути важливою умовою перебудови функцій органів і систем організму корів на виробництво молока. Різниця в енергії між рівнем надою і фактичною годівлею корів у цей період може досягати 3—5 корм, од., Що рівнозначно 6—10 кг молока. Особливо важливо це при дворазовому доїнні й вищесередній вгодованості корів.

Наступний період, з 15—20-го по 100-й день лактації, вважається найбільш сприятливим для одержання максимального надою молока у корів.

Годівля корів у цей період має бути найповноціннішою за поїданням кормів та найвисокоенергетичнішою за концентрацією енергії, протеїну та інших речовин. Це завдання вирішується за рахунок авансування кормів на 2—2,5 корм. од. більше, ніж потреба за фактичним рівнем надою молока. Роздоювання корів з 15—20-го дня — необхідна умова досягнення високої й максимальної продуктивності корів. Впровадження роздоювання забезпечує одержання 43—46 % річного надою за перші 100 днів лактації і загальне збільшення надою на 700—900 кг молока за лактацію.

З 80—90-го дня лактації у корів функція переважного використання корму на виробництво молока слабне і одночасно підвищується функція резервування поживних речовин у тілі. Тому в другому періоді лактації рекомендується планувати таку годівлю, яка б забезпечувала відтворення резервів організму, утримання високого надою і не призводила б до ожиріння корів. Годують їх за нормами відповідно до надою та живої маси. В третьому періоді лактації різко проявляється вплив тільності, помітно затухає лактація і посилюється функція резервування. Головним завданням годівлі в цей період є забезпечення розвитку плода, рівномірне зниження продуктивності, запобігання ожирінню і недогодівлі.

У республіці розроблено і впроваджено силосний, силосно-сінажний і силосно-коренеплідний типи годівлі корів. З метою економії концкормів та підвищення ефективності використання грубих та соковитих кормів рекомендовано широко використовувати раціони з помірною кількістю концкормів (табл. 34)

Таблиця 34.

Орієнтовні раціони для дійних корів з помірною кількістю концкормів
(Даниленко Й.А., Пасічник Г.І., Пасічник В.І., 1975), кг

Корми Добовий надій, кг
5 10 15 20 25
Сіно злакове і бобове 4 5 6 6 6
Силос 20 28 28 28 28
Кормові буряки 13 18 18 20 20
Морква 1 3
Концкорми, всього 1 1 2 4 6
в тому числі протеїнові 0,7 0,7 0,8 1,3 1,5
Кормовий фосфат, г 50 70 100 130 150
Сіль кухонна, г 60 75 80 107 122
У раціоні міститься:          
   сухої речовини 10,5 13,4 15,8 17,8 19,6
   кормових одиниць 8,1 10,7 12,8 15,0 17,0
   перетравного протеїну, г 870 1100 1354 1674 1914
   сирого жиру, г 230 304 374 441 503
   сирої клітковини, г 2,3 3,1 3,9 4 4
   цукру і крохмалю, г 1190 1621 1726 1966 2078
   кальцію, г 96 126 159 184 266
   фосфору, г 38 50 63 79 90
   каротину, мг 380 475 540 540 540

Годівля ремонтного молодняка. Потребу молодняка в поживних речовинах регулюють за віком і запланованим середньодобовим приростом (табл. 35).

Таблиця 35.

Потреба молодняка в поживних речовинах
з розрахунку на 1 кг приросту та 1 добового приросту
(Калашников О.П., Клейменов М.І. та ін.,1985)

Показники Вік, міс
1—3 4—6 7—9 10—12 13—18 19—24
Середньодобовий приріст, г
550—800 550—800 450—700 450—700 350—600 350—600
Потрібно на 1 кг приросту:            
     корм. од. 3,0—4,2 4,3—5,7 6,3—7,4 7,3—8,6 9,5—12,3 12,0—14,4
     обмінної енергії, МДж 24,1—33,4 36,1—45,3 54,3—65,6 67,4—77,6 91,7—119,3 120,4—163,2
Потрібно на 1 корм. од. раціону:            
   сухої речовини, кг 0,35—0,77 0,9—1,12 1,2—1,25 1,25—1,28 1,25 1,25
   сирого протеїну, г 117,7—158,6 142,4—147 150,6—152 145,5—146,7 138,1—145,7 138,2—139
   перетравного протеїну, г 100—130 103,6—117 97,8—99 94,5—95,2 90,0—94,7 90,0—91,0
   сирої клітковини, г 28,7—154 189,4—200,6 245,9—169 273,1—274,8 274,0—276,2 275,1—176,0
   крохмалю, г 0—138,2 135—152 127,1—128,7 122,7—123,9 116,4—122,8 116,6—117,3
   цукру, г 90—117,4 91,3—  105,4 88,2—89 84,8—  85,7 81,0—  85,4 81,0—  81,4
   сирого жиру, г 73,2—85,3 60—68,1 58—60,6 55,1—56,5 55,7—56,5 55,3—57,2
   кухонної солі, г 2,3—4,2 4,9—5,8 6,1—6,2 6,1—6,4 6,7—7,3 7,5—7,8
   кальцію, г 5,3—7,8 5,3—7,8 8,4—8,5 8,2—8,3 8,4—8,6 8,8—9,2
   фосфору, г 3,0—4,8 4,8—5,4 5,1—5,2 4,9—5,1 5,0—5,4 5,4—5,8
   магнію, г 0,5—1,2 1,4—1,8 2,2—2,7 2,8—3,0 3,1—3,5 3,5—3,9
   калію, г 3,5—5,3 5,9—6,8 8,2—8,9 9,2—9,7 9,8—10,1 10,1—10,3
   сірки, г 1,0—2,5 2,5—3,0 3,7—4,1 4,1—4,2 4,2—4,4 3,9—4,2
   заліза, мг 19—43 50,5—61,1 70,1—73,5 74,4—75,4 74,5—75,5 75,0—75,5
   міді, мг 2,6—5,7 6,9—8,0 9,1—9,8 10 10 10
   цинку, мг 15,9—34,5 41—50 52,6—55,4 56—56,5 56,2—56,9 56,3—56,6
   кобальту, мг 0,21—0,46 0,55—0,68 0,75—0,80 0,81—0,82 0,81—0,82 0,81—0,82
   марганцю, мг 14—30 36—44,8 58,6—61,1 62,1—62,5 62,3—62,7 62,5—  62,7
   йоду, мг 0,15—0,27 0,28—0,32 0,34—0,37 0,37 0,37—0,38 0,38
   каротину, мг 13,6—20,4 22,4—26,5 29,2—29,6 29,0—29,4 30—31 31,6—33,2
   вітаміну D, тис. ІО 0,32—0,54 0,61 0,64—0,65 0,67—0,71 0,76—0,90 0,91—0,96
   вітаміну Е, мг 14,4—30,1 36—44,6 47,0—48,8 50 50 50

Розраховують її щомісячно, відповідно до плану росту (табл 36).

Таблиця 36.

Орієнтовний розрахунок плану росту

Вік, міс Середньо- добовий приріст, кг Місячний приріст, кг Жива маса, кг Норма
на початок періоду на кінець періоду середня корм. од. перетравного протеїну, г
на 1 кг приросту на 1 голову в день на 1 корм. од. на 1 голову в день
1 600 18 30 48 39 3,8 2,3 130 300
2 700 21 48 69 58 4,0 2,8 125 350
3 800 24 69 93 81 4,2 3,4 120 408

Для молодняка до 6-місячного віку використовують схеми годівлі, які рекомендуються залежно від плану росту, витрат молочних кормів та мети вирощування (табл 37).

Таблиця 37.

Схема годівлі ремонтних телиць та племінних бугайців до 6-місячного віку

Номер схеми Запла- нована жива маса у віці 6 міс Середньо- добовий приріст, г Витрати кормів на голову, кг
молоко ЗНМ конц- кор- ми зе- лена маса сіно коре- не- пло- ди си- лос сіль пре- ципі- тат
незби- ране знежи- рене
Для телиць
1 130 550—600 180 200 170 260 160 400 2,2 2,15
130 550—600 275 170 260 160 400 2,2 2,15
130 550—600 180 200 260 160 400 2,2 2,15
130 550—600 50 162 200 265 180 400 2,2 2,5
130 550—600 180 200 125 1535 2,2 2,2
2 155 650—700 200 400 180 260 160 400 2,35 2,8
155 650—700 350 200 260 160 400 2,35 2,8
155 650—700 200 225 260 160 400 2,35 2,95
155 650—700 50 185 225 260 160 400 2,35 2,35
155 650—700 400 130 1670 2,35 2,35
3 175 750—800 250 600 180 260 210 400 2,65 2,55
175 750—800 250 600 140 2,65 3,55
Для племінних бугайців
  160 700—750 320 600 195 230 120 200 2,2 2,55
  160 700—750 320 600 183 927 2,2 2,55
  190 850—900 400 800 217 220 100 200 2,2 3,3
  190 850—900 400 800 198 933 2,2 3,3
  210 950—1000 450 1000 206 226 117 205 2,5 3,3
  210 950—1000 450 1000 206 843 2,5 3,3

Схеми годівлі використовують для поступового переведення телят з кормів тваринного походження (молозиво, молоко) на годівлю рослинними кормами. У випадках зменшення норми випоювання незбираного молока використовують замінники незбираного молока (ЗНМ), виготовлені за різними рецептами. До складу ЗНМ (в % за масою) вводять до 30 % високобілкових кормів і кормових дріжджів, 25—40 — сухого знежиреного молока, 5—10 — кров'яного борошна, від 10 до 20 кормових фосфатидів і жирів, 0,7—1 харчового лецитину, до 10 % вуглеводистих кормів — пшеничне, вівсяне, кукурудзяне борошно, частково цукор, мінеральні корми (трикальційфосфат, кісткове борошно, крейду, сіль, вітамінні препарати, біоміцин кормовий вітамінізований).

Всі елементи годівлі в ЗНМ повинні бути в такій же кількості, як і в молоці, а компоненти ЗНМ слід подрібнювати до тонкого помелу. Рецепти замінників з мінімальними витратами збираного молока наведено в таблиці 38.

Таблиця 38.

Рецепти замінників незбираного молока
(за рекомендацією НДІТ Лісостепу і Полісся УРСР)

Компоненти Процент за масою
№ 1 з сухим знежиреним молоком № 2 з свіжим знежиреним молоком
Борошно:    
          вівсяне 4,5 12
          ячмінне 5,5 20
          горохове 3,5 10,5
          пшеничне 10 4
Макуха соняшникова 12 16
Макуха льняна 4 4
М'ясо-кісткове або кров'яне борошно 10 15
Кормові дріжджі, сухі 20 12
Сухе знежирене молоко 25
Цукор 21 5
Мінеральні корми 1,5 1,5
Всього 100 100
На 100 кг ЗНМ вводять:    
          жиру гомогенізованого, кг 12 8
          жиру риб'ячого вітамінізованого, кг 9,5 6
          вітамінів та антибіотиків Згідно з нормою

Годівля телиць старше 6-місячного віку ґрунтується на широкому використанні об'ємистих грубих і соковитих кормів з урахуванням повного задоволення потреб за 24 показниками поживних речовин та енергії:

Раціони можна складати без концкормів при високій якості об'ємистих кормів або з введенням 1—1,5 кг концкормів на голову при недостатньо високій якості об'ємистих кормів. В зимовий період телицям на 100 кг живої маси згодовують 1—3 кг сіна і 5—6 кг силосу (табл. 39). Частину цих кормів можна заміняти сінажем. Влітку згодовують зелену масу та траву пасовищ.

Таблиця 39.

Орієнтовні раціони для телиць середніх за масою порід у зимовий період

Корми Вік, міс
6—9 10—12 13—15 16—18 19—21 22—24
Сіно злакове 3 2 2 2 2 3
Солома кормова 1 2 3 2
Силос 2 12 14 16 18 22
Буряки кормові 2 2 2 2 3 3
Суміш концкормів 1,0 1,0 0,6 0,6 0,6 1,0
Сіль кухонна, г 30 30 50 50 70 70
Монокальційфосфат, г 30 30 50 50 70 70

Раціони племінних бугайців повинні бути поживнішими за рахунок збільшення концентрації енергії в раціонах і вищої питомої ваги концкормів. У раціонах бугайців сіно становить 14—16 % і концкорми — 33—39 % за енергетичною поживністю. Решта припадає на зелену масу, сінаж, силос і частково (7—11 %) на коренеплоди (табл. 40).

Таблиця 40.

Орієнтовні раціони для племінних бугайців середніх і великих порід, кг

Корми Жива маса у 16 міс, кг
459 500
середньодобовий приріст, г
900 900 950 1000
Сіно 2 3 2,5 4
Сінаж 5 5 5 5
Силос 9 10 10 11
Коренеплоди 5 6 5 6
Кормовий фосфат, г 50 50 50 60
Сіль кухонна, г 40 40 40 50

Годівля молодняка великої рогатої худоби при вирощуванні й відгодівлі на м'ясо. Виробництво яловичини нині ґрунтується на інтенсивній годівлі некастрованих бичків з 10—20-денного віку, які надходять на вирощування й відгодівлю в спеціалізовані господарства, а також на відгодівлі вибракуваних телиць і дорослих тварин.

У неспеціалізованих господарствах для відгодівлі худоби використовують дешеві грубі, соковиті, зелені корми з мінімальними витратами концкормів. У господарствах, які спеціалізуються на виробництві яловичини, розробляють промислові технології відгодівлі худоби з впровадженням у виробництво ефективних методів кормовиробництва, заготівлі, зберігання та приготування кормів до згодовування.

У цих господарствах худобу відгодовують зеленими кормами, кормосумішками з силосу, соломи, барди, сипучими, гранульованими, брикетованими кормами з використанням грубих, соковитих кормів у поєднанні з балансуючими добавками.

Застосування гранульованих кормів підвищує споживання корму і зменшує його втрати, що сприяє збільшенню приросту. Так, з повнораціонними сипучими кормосумішками молодняк на відгодівлі одержує по 2,4—2,9 кг сухої речовини на 100 кг живої маси, а з гранульованими кормами — на 15—20 % більше.

У раціонах повинна бути висока концентрація енергії (0,9—1 корм. од. у 1 кг сухої речовини), високий вміст перетравного протеїну (100 г на 1 корм. од. для молодняка у віці 6—12 міс, 90 г — 12—18, 80—85 г для 20—24 міс), достатній вміст легко-перетравних вуглеводів (цукру і крохмалю більше в 2 рази ніж перетравного протеїну), необхідні мінеральні речовини і вітаміни.


Ви дивилися сторінку - Годівля великої рогатої худоби

Наступна сторінка      - Годівля свиней

Попередня сторінка    - Нормована годівля сільськогосподарських тварин

Повернутися до початку сторінки Годівля великої рогатої худоби

1 2 3 4 5 6

7
8

Скотный двор

Скотный двор

Животноводство

Животноводство

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Справочник зоотехника-селекционера и контроль-ассистента по молочному скотоводству

Инкубаторы

Инкубаторы

Разведение кур мясо-яичных пород

Разведение кур мясо-яичных пород

Аз-Буки-Веді тваринника

Аз-Буки-Веді тваринника

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів

Довідник зооінженера

Довідник зооінженера

9

Скотный двор

 
Индекс цитирования.